Рішення від 16 лютого 2026 р. у справі №202/10387/25 — Індустріальний районний суд міста Харкова

Суддя Маркосян М. В.

Справа № 202/10387/25

Провадження № 2/644/293/26

17.02.2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2026 року м. Харків

Індустріальний районний суд м. Харкова в складі

головуючої судді – Маркосян М.В.,

за участю секретаря судового засідання – Скорик Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором № 2083050 від 04.03.2020 року в розмірі 18480,00 грн., яка складається з заборгованості за тілом кредиту в розмірі 12000,00 грн.; заборгованості за відсотками – 6480,00 грн.

Справа надійшла за підсудністю з Індустріального районного суду міста Дніпра.

В обґрунтування позову посилається на те, що 04.03.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та відповідачем було укладено договір про споживчий кредит № 2083050, відповідно до умов якого відповідач отримав 12000,00 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені зазначеним договором. Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало Відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначеними умовами кредитного договору. Відповідач, у свою чергу, не виконав умов кредитного договору, в зв`язку з чим за відповідачем рахується заборгованість за кредитним договором, включаючи суму кредиту, відсотки.

Крім того, 07.12.2020 року ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит- Капітал» уклали Договір факторингу №ККАУ-07122020.

Відповідно до умов даного Договору відбулося відступлення права вимоги та Позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги по відношенню до осіб визначених в реєстрі боржників включно з правом вимоги і за Кредитним договором № 2083050 від 04.03.2020 року, що був укладений між Кредитодавцем та Відповідачем.

На підставі наведеного, просить стягнути з відповідача суму заборгованості на свою користь.

Також позивач просить стягнути з відповідача судові витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 2 422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу 8 000,00 грн.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Харкова від 01.12.2025 було відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження, призначено справу для розгляду по суті.

У судові засідання представник позивача не з`явився, подав до суду заяву, в якій просить розглянути справу за відсутності представника позивача, заперечень щодо ухвалення заочного рішення у справі не надав.

В судові засідання, призначені на 16.01.2026, 17.02.2026 відповідач не з`явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомляв належним чином шляхом направлення судових повісток. Про причини неявки суд не повідомив, заяв чи клопотань до суду не подавав.

Відтак, оскільки відповідач не з`явився у судові засіданні у справі, не надав відзив, а позивач не висловив заперечень проти ухвалення заочного рішення у справі, судом 17.02.2026 постановлено провести заочний розгляд справи, на підставі документів та доказів, що є в матеріалах справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України. У відповідності до частини 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що, 04.03.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання споживчого кредиту №2083050, відповідно до умов якого Товариство надало Відповідачу фінансовий кредит в розмірі 12000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а Відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором. Договір було укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису - одноразового ідентифікатора M134183, який було відправлено на номер телефону відповідача, на підтвердження чого суду надано довідку про ідентифікацію.

Відповідно до умов договору, Товариство з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» надало ОСОБА_1 фінансовий кредит в розмірі 12000,00 грн. (п.1.3 договору) на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених договором.

Згідно п.п.1.4 договору визначено, що строк кредитування складає 30 днів, денна процентна ставка складає 0,9% (знижена) та 1,8% (стандартна).

Згідно з пунктом 2.1. договору кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на платіжну картку Споживача № НОМЕР_1 або іншу платіжну картку реквізити якої надані Споживачем в Особистому кабінеті.

Товариство з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 12000,00 грн., про що суду надано лист № 5725-ВП від 18.07.2025 року ТОВ «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» (підприємство станом на дату переказу коштів було внесено до Державного реєстру фінансових установ свідоцтво №1582 від 02.07.2015, а також має Ліцензію НБУ №21/1064-рк від 08.06.2023 на надання платіжних послуг) про здійснення 04.03.2020 переказу коштів на суму 12000 грн, маска картки НОМЕР_2 , код авторизації CARDRC, номер транзакції в системі WayForPay - creditplus5912949.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивачем доведено факт укладання з відповідачем ОСОБА_1 кредитного договору №2083050 від 04.03.2020 року та надання відповідачу 12000,00 грн. кредитних коштів.

Зазначені обставини не були спростовані відповідачем.

Щодо переходу (відступлення) права вимоги за договором № 2083050, суд зазначає наступне.

07.12.2020 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги №ККАУ-07122020, згідно якого ТОВ «Фінансова Компанія «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлися боржниками ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 2083050 від 04.03.2020 року.

На підтвердження вказаного факту суду надано копію договору відступлення прав вимоги № ККАУ-07122020 від 07.12.2020 та витяг з реєстру боржників до зазначеного договору.

Станом на дату звернення до суду з позовною заявою заборгованість ОСОБА_1 перед позивачем становить 18480,00 грн., та складається з заборгованості за тілом кредиту – 12000,00 грн.; та заборгованості за процентами – 6480,00 грн.

На підтвердження чого суду, також, надано розрахунок заборгованості, проведений ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА».

Суд вважає, що перехід права вимоги за кредитним договором проведено згідно вимог законодавства, про що суду позивачем надано належні та допустимі докази.

Надаючи оцінку зібраним доказам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 12, 13 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень, що врегульовано положеннями ст. 77 ЦПК України.

У відповідності до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Правовідносини даного правочину регулюються Цивільним кодексом України, Законом України «Про споживче кредитування».

За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до положень ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

У відповідності до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі (ч. 2 ст. 639 ЦК України).

Відповідно до положень ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» (в редакції чинній на день укладення договору) договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються в письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку. визначеному законодавством.

Згідно ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Судом встановлено, що відповідач належним чином свої зобов`язання не виконував, у визначені договором строки погашення заборгованості за кредитним договором не здійснював, внаслідок чого у відповідача перед позивачем наявна заборгованість за кредитним договором № 2083050 від 04.03.2020 року в загальній сумі 18480,00 грн., яка нарахована у відповідності до умов укладеного кредитного договору, та право вимоги якої відступлено позивачу первісним кредитором.

Враховуючи, що відповідач взяті на себе зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконує, розрахунки позивача не спростовані відповідачем, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» за кредитним договором стосовно суми кредиту та нарахованих відсотків є обґрунтованими та підлягають задоволенню в визначеній у позовній заяві сумі.

Питання про стягнення судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України та покладає судові витрати на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Щодо стягнення судових витрат.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, оскільки позов підлягає задоволенню частково, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути заявлену в позові суму судових витрат в розмірі 2422,40 грн. пропорційно задоволеним вимогам.

Також, позивач просить розподілити судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000,00 грн.

З матеріалів справи убачається, що на підтвердження понесених судових витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано договір про надання правничої допомоги №0107 від 01 липня 2025 року, акт №60 від 08.10.2025 до договору, детальний опис надання послуг за договором про надання правової ( правничої) допомоги від 08.10.2025 року.

Як вбачається з наданих документів, на складання позовної заяви до боржника, яким є відповідач про стягнення заборгованості за кредитним договором витрачено 3,30 год. часу, що складає загальну суму 4307,70 грн. Ці витрати суд вважає обґрунтованими і такими, що відповідають критеріям розумності, співмірності зі складністю справи та підлягають стягненню з відповідача. Стосовно витрат у іншій заявленій сумі які були здійсненні за надання первинної консультації та правовий аналіз документів, суд не вбачає зв`язку цих витрат безпосередньо з судовою справою, тож вони відшкодуванню позивачу, відповідно до ст.133 ЦПК не підлягають.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 12, 13, 76, 81, 89, 141, 263-265, 279 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 2083050 від 04.03.2020 р. в розмірі 18480,00 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» судові витрати у розмірі 6730,10 грн.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто Індустріальним районним судом м. Харкова за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного заочного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне найменування учасників справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (ЄДРПОУ 35234236, адреса Україна, 79018, місто Львів, ВУЛИЦЯ СМАЛЬ-СТОЦЬКОГО, будинок 1, корпус 28)

відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Повне судове рішення складене 17.02.2026 р.

Суддя Марина МАРКОСЯН