Вирок від 15 лютого 2026 р. у справі №641/1082/26 — Слобідський районний суд міста Харкова

Слобідський районний суд міста Харкова

Номер провадження 1-кп/641/438/2026 Справа № 641/1082/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2026 року м. Харків

Слобідський районний суд міста Харкова у складі :

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у порядку спрощеного провадження кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025226180000368 від 27.12.2025 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва,

громадянина України, не одруженого, із середньою освітою, військовослужбовця військової

частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», призначений на посаду стрільця стрілецької

спеціалізованої роти (ШКВАЛ), ВОС-100915А, зареєстрованого та фактично проживаючого за

адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 27.10.2023 року Подільським районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 125 КК України до штрафу в розмірі 850 грн.;

- 04.12.2023 року Подільським районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 129, ст. 76 КК України до 2 років обмеження волі, на підставі ст. 755 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням на 2 роки;

- 23.06.2024 року Березанським міським судом Київської області за ч. 1 ст. 263, ст. 75, 76 КК України, до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 755 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням на 1 рік;

- 06.11.2024 року Оболонським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 345, КК України із застосуванням ст. 71, 72 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі. Вирок Подільського районного суду м. Києва від 27.10.2023 рок відповідно до ч. 3 ст. 72 КК України у виді штрафу в розмірі 850 грн. вирішено виконувати самостійно. Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11.06.2025 року звільненого умовно-достроково від відбування основного покарання на невідбуту частину покарання – 2 роки 9 місяців;

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , в порушення вимог ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу», ст. ст. 9, 11, 12, 14, 16, 49, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, вирішив вчинити дії, направлені на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою.

Так 26.12.2025 о 20:20, ОСОБА_4 , перебуваючи біля будинку № 173 по проспекту Байрона у м. Харкові, зустрів незнайомого йому ОСОБА_5 . В ході спілкування з ОСОБА_5 , у ОСОБА_6 виник протиправний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство).

Реалізуючи свій протиправний умисел, спрямований на заволодіння мобільним телефоном ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , скориставшись довірою потерпілого, розуміючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою незаконного загачення за чужий рахунок, домовився ОСОБА_5 , що останній надасть йому свій мобільний телефон для термінового дзвінку, запевнивши його, що одразу ж після закінчення телефонної розмови поверне мобільний телефон потерпілому, ОСОБА_4 усвідомлюючи, що повертати мобільний телефон не збирається, на що ОСОБА_5 , не розуміючи кримінально-протиправного умислу ОСОБА_4 , погодився, та будучі введеним в оману, виходячи з помилкової впевненості в добросовісності дій останнього, добровільно передав йому мобільний телефон марки «HMD Skyline» IMEI 1: НОМЕР_2 , IMEI 2: НОМЕР_3 , чорного кольору, об?єм пам?яті 12/256 GB.

Після цього, шляхом зловживання довірою, заволодівши мобільним телефоном марки «HMD Skyline» IMEI 1: НОМЕР_2 , IMEI 2: НОМЕР_3 , чорного кольору, об?єм пам?яті 12/256 GB, належним ОСОБА_5 , ОСОБА_7 розпорядився ним на власний розсуд, спричинивши ОСОБА_8 матеріальну шкоду в розмірі 12923,00 грн.

Прокурор звернувся з клопотанням про розгляд кримінального провадження у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Згідно заяви ОСОБА_4 від 09.02.2026 року щодо визнання ним своєї винуватості, складеної за участі його захисника адвоката ОСОБА_9 , згоди із встановленням досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні, яка була підписана в присутності захисника ОСОБА_9 , обвинувачений визнав свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України та погодився із встановленими досудовим розслідуванням обставинами викладеними в обвинувальному акті. ОСОБА_4 ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження вироку, а також погодився на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Під час досудового розслідування ОСОБА_4 беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згодний з розглядом обвинувального акта за його відсутності, на підставі чого прокурор надіслав до суду обвинувальний акт, в якому зазначив клопотання про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 2 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

Згідно ч. 3 ст. 302 КПК України до обвинувального акта з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні повинні бути додані: 1) письмова заява підозрюваного, складена в присутності захисника, щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою цієї статті та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні; 2) письмова заява потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно частиною другою цієї статті та згоди з розглядом обвинувального акта спрощеному провадженні; 3) матеріали досудового розслідування, у тому числі документи, які засвідчують беззаперечне визнання підозрюваним своєї винуватості.

На підставі ч. 2 ст. 382 КПК вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Дослідивши наявні у кримінальному провадженні докази, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення повністю доведена та його дії у заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вірно кваліфіковані за ч.1 ст. 190 КК України.

Вивченням даних про особу ОСОБА_4 встановлено, що він на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , має військове звання «солдат», призначений на посаду стрільця стрілецької спеціалізованої роти (ШКВАЛ), ВОС-100915А, має зареєстроване місця проживання, раніше судимий, останній раз вироком Оболонського районного суду м. Києва від 06.11.2024 року за ч. 2 ст. 345, КК України із застосуванням ст. 71, 72 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, вирок Подільського районного суду м. Києва від 27.10.2023 рок відповідно до ч. 3 ст. 72 КК України у виді штрафу в розмірі 850 грн. вирішено виконувати самостійно, ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11.06.2025 року звільненого умовно-достроково від відбування основного покарання на невідбуту частину покарання – 2 роки 9 місяців.

Обставиною, що пом`якшує покарання, згідно ч.1 ст. 66 КК України суд визнає щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Відповідно до ст. 65 КК України, пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року „Про практику призначення судами кримінального покарання" суд, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку має дотримуватись вимог кримінального закону й зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставину, що пом`якшують та обтяжують покарання. Призначене покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого і попередження нових злочинів.

При призначенні покарання ОСОБА_4 суд керується ст. 65 КК України та практикою Європейського суду з прав людини, яка застосовується як джерело права.

Судом, враховуються вимоги ч. 2 ст. 61 Конституції України про те, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Також, судом враховано, що ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення 26.12.2025 року, тобто після призначення покарання за вироком Оболонського районного суду м. Києва від 06.11.2024 року та постановлення ухвали Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11.06.2025 року, якою останній був звільненого умовно-достроково від відбування основного покарання на невідбуту частину покарання 2 роки 9 місяців, як особу, яка виявила бажання до прохордження військової служби за контратком.

При визначенні покарання обвинуваченому суд виходить з наступного.

Зі змісту положень ч. 1 ст. 71 КК України вбачається, що якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

За таких обставин, суд вважає необхідним призначити ОСОБА_4 покарання відповідно до положень ч. 1 ст. 71, ст. 72 КК України.

Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та конкретні обставини вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, наявність обставини що пом`якшує покарання та відсутність обставин, що обтяжує покарання, вчинення нового правопорушення в період умовно-дострокового звільнення від відбування основного покарання, а також враховує вимоги ст. 50 КК України, згідно з якою метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого, а також попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, суд вважає необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_4 та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень, призначити покарання у межах санкції ч. 1 ст. 190 КК України у вигляді 1 року обмеження волі, та остаточне покарання визначити на підставі ст.ст. 71, 72 КК України за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Оболонського районного суду м. Києва від 06.11.2024 року, з урахуванням ухвали Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11.06.2025 року.

Цивільний позов не заявлено.

Запобіжний захід відносно обвинуваченому не обирався.

Питання про речові докази суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Питання про процесуальні витрати суд вирішує відповідно до ст. 122, 124 КПК України, які передбачають, що у випадку винесення обвинувального вироку, суд стягує на користь держави документально підтверджені витрати про притягненню експерта. Згідно довідки від 09.01.2026 року про витрати на проведення експертизи № СЕ-19/121-26/123-ТВ становлять 2674,20 грн., які повинні бути стягнуті з ОСОБА_4 на користь держави.

Керуючись ст. ст. 369, 370, 373, 374, 381, 382 КПК України, суд –

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України та призначити йому покарання у вигляді 1 (одного) року обмеження волі.

Відповідно до положень ст.ст. 71, 72 КК України за сукупністю вироків до призначеного за цим вироком покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Оболонського районного суду м. Києва від 06 листопада 2024 року, та призначити ОСОБА_4 остаточне покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.

Вирок Подільського районного суду м.Києва від 27.10.2023 року відповідно до ч. 3 ст. 72 у вигляді штрафу у розмірі 850 грн. виконувати самостійно.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати на проведення експертизи у розмірі 2674 (дві тисячі шістсот сімдесят чотири) грн. 20 коп.

Запобіжний захід ОСОБА_4 не обирався.

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_4 обчислювати з моменту його фактичного затримання після звернення вироку до виконання.

Скасувати арешт накладений ухвалою Слобідського районного суду міста Харкова від 05.01.2026 року.

Речові докази: коробку від мобільного телефону марки HDM SKYLINE та чек від 03.12.2025 року, які були передані на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_5 згідно зберігальної розписки від 29.12.2025 року; мобільний телефон марки HDM SKYLINE у корпусі темного кольору, пам`ять 12/256 GB, IMEI 1: НОМЕР_2 ; IMEI 2: НОМЕР_3 , який має пошкодження на задній кришці, а саме тріщина, яка йде від камери до правого нижнього кута у вигляді "павутиння", на момент вилучення сім-карта у вказаному телефоні відсутня, який був переданий на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_5 згідно зберігальної розписки від 07.01.2026 року– вважати повернутим потерпілому.

Відповідно до ч. 4 ст.382 КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

На вирок учасниками кримінального провадження до Харківського апеляційного суду через Комінтернівський районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку, ухваленого за результатами спрощеного провадження, може бути подана апеляційна скарга з урахуванням особливостей, передбачених ст.394 КПК України.

Вирок суду, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому ст. 382 КПК України, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя - ОСОБА_1