Рішення від 04 лютого 2026 р. у справі №341/1385/25 — Галицький районний суд Івано-Франківської області

Єдиний унікальний номер 341/1385/25

Номер провадження 2/341/74/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2026 року м. Галич

Галицький районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого судді Островської Н. І.,

за участю секретаря судового засідання Гомерди Г. М.,

позивач: ОСОБА_1 , представник-адвокат за ордером Крохмалюк С. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Галич Івано-Франківської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) до Дубовецької сільської ради (юридична адреса: вул. Незалежності, 2, с. Дубівці), третя особа: приватний нотаріус Івано-Франківського районного нотаріального округу Засєдко Н. І. (юридична адреса: м. Галич, вул. Караїмська, 3/3) про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини,

встановив:

Позивач ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Крохмалюк С. С., звернувся до суду з позовною заявою за вимогою надати йому додатковий строк протягом трьох місяців, достатній для подання заяви про прийняття спадщини.

Як підставу позову зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його тітка (сестра матері) ОСОБА_2 , яка до дня смерті була зареєстрована та проживала одна у власному будинку за адресою: АДРЕСА_2 . При житті, 22.10.2022, ОСОБА_2 в Дубовецькій сільській раді посвідчила заповіт, відповідно до якого все своє майно заповіла позивачу. Даний заповіт не змінювався та не скасовувався.

Позивач є спадкоємцем спадкового майна за заповітом, тому і бажає прийняти спадщину після смерті тітки. Нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 у зв`язку з пропуском установленого законодавством строку на прийняття спадщини.

Вважає, що строк для прийняття спадщини пропустила з поважних причин, оскільки при складанні даного заповіту йому про це нічого відомо не було. Його тітка проживала одна у власному будинку, він їй допомагав, доглядав за нею, постійно спілкувався. Після її смерті доглядав за будинком, однак жодних речей не чіпав. В липні 2025 року його сестра втратила житло внаслідок війни, і він запропонував їй жити у будинку тітки. Під час прибирання речей в будинку, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 знайшли заповіт, в якому все належне майно ОСОБА_2 заповіла йому, ОСОБА_1 . Вважає, що це все є вагомою причиною пропущеного ним строку для подання заяви у нотаріальну контору про прийняття спадщини.

Позивач та його представник, адвокат Крохмалюк С. С. в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позові. Просили їх задовольнити.

Представник Дубовецької сільської ради у судове засідання не з`явився, надавши заяву про розгляд справи за його відсутності, позов визнав в повному обсязі і не заперечував проти його задоволення.

Приватний нотаріус Івано-Франківського районного нотаріального округу Засєдко Н. І. в судове засідання не з`явилась, надіславши заяву про розгляд справи без її участі. При вирішенні справи покладалась на розсуд суду.

Перевіривши матеріали справи, дослідивши наявні докази, вислухавши свідків, з`ясувавши позиції сторін, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст. ст. 1216, 1218 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Галицьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції /а. с.7/.

Відповідно до довідки № 1/8-65 від 17.06.2025, виданої провідним спеціалістом відділу ЦНАП Дубовецької сільської ради, на день смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , була зареєстрована та проживала одна за адресою: АДРЕСА_2 /а. с. 8/.

Згідно з заповітом від 22.10.2002 ОСОБА_2 все своє майно заповіла позивачу ОСОБА_1 /а. с. 9/.

Відповідно до довідки № 1/8066 від 17.06.2025, виданї провідним спеціалістом відділу ЦНАП Дубовецької сільської ради заповіт від 22.10.2002 за реєстром № 5, посвідчений Дубовецькою сільською радою, не змінювався та не скасовувався /а. с. 10/.

Згідно з Витягом про реєстрацію у спадковому реєстрі, № витягу 81630263, заведена спадкова справа після смерті спадкодавця ОСОБА_2 у спадковому реєстрі 110/2025 /а. с. 11/.

Згідно з постановою від 24.06.2025 ОСОБА_1 відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, зокрема у видачі свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно, яке належить ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з пропущеним строком для прийняття спадщини /а. с. 12/.

Відповідно до довідок від 17.06.2025 № 1/8-65, 1/8-66 провідного спеціаліста Дубовецької сільської ради, на день смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , була зареєстрована та проживала одна за адресою: АДРЕСА_2 . Заповіт від 22.10.2002 за реєстром № 5 Дубовецькою сільською радою та Деліївським старостинським округом не відмінювався і не змінювався.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_5 , дружина позивча, пояснила, що ОСОБА_2 була самотньою, ніхто з нею не проживав. Після її смерті, вона спільно з чоловіком прибирали будинок. Серед речей, які вони викидали був заповіт, складений на ім`я її чоловіка. Про вказаний заповіт ніхто не знав.

Свідок ОСОБА_4 , двоюрідний брат позивача, в судовому засіданні підтвердив. що ОСОБА_2 була самотньою, проживала одна. На початку літа 2025 року, коли позивач та його дружина прибрали будинок, який належав ОСОБА_2 , було знайдено заповіт на ім`я ОСОБА_1 , яким все своє майно, остання заповіла останньому.

Отже, позивачем не подано заяву про прийняття спадщини після смерті тітки ОСОБА_2 в строк, встановлений ст. 1270 Цивільного кодексу України.

Для прийняття спадщини встановлюються строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ст. 1270 ЦК України).

На даний час позивач позбавлений можливості у здійсненні права на спадкування в інший шлях.

Згідно зі ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народженні живими після відкриття спадщини.

Статтями 1216-1218 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, який помер (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), яке може здійснюватися за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. ст. 1220-1221,1223 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, і саме з нього виникає право на спадкування, а місцем відкриття - є останнє місце проживання спадкодавця.

Згідно із ст. ст. 1268-1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. При цьому прийняття спадщини з умовою чи із застереженням не допускається.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Позивач та його тітка були зареєстровані за різними адресами.

Разом з тим, позивач наведених вище вимог закону не дотримався та після відкриття спадщини у встановлений законом шестимісячний строк не подав до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. У разі відсутності такої згоди, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ст. 1272 ЦК України).

Згідно з п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30. 05. 2008 «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини.

Прийняття спадщини як за заповітом, так і за законом є правом спадкоємця й залежить виключно від його власної волі. Вчинення або не вчинення спадкоємцем дій, з якими законодавець пов`язує прийняття спадщини, має визначальне значення для висновку про дотримання ним процедури входження у спадкування і кінцево дає відповідь на питання про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій.

Пропуск такого строку, позбавляє спадкоємця можливості прийняти спадщину через нотаріальну контору і потребує пред`явлення ним позову про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.

Отже, прийняття спадщини як за заповітом, так і за законом є правом спадкоємця й залежить виключно від його власного волевиявлення. Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій.

Пленум Верховного Суду України в п. 24 постанови від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" роз`яснив, що вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини.

Згідно з положеннями постанови Верховного Суду від 26 червня 2019 року, справа № 565/1145/17, правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини визнані судом поважними. Такий правовий висновок висловив Верховний Суд України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Відповідно до висновків Верховного Суду необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини (постанови у справах № 565/1145/17 від 26 червня 2019 року, № 489/1583/17 від 29 січня 2020 року, № 591/1271/18 від 15 квітня 2021 року).

Згідно з частиною четвертою статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані в силу положень ст. 76 ЦПК України докази в їх сукупності, судом встановлено, що оскільки позивач пропустив строк прийняття спадщини, то суд вважає за необхідне визнати причини пропуску строку подачі заяви про прийняття спадщини спадкоємцем поважними, що є підставою для задоволення позовних вимог.

Факт пропуску строку для прийняття спадщини не є підставою для усунення від спадкування, тому суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню та визначенню позивачу додаткового строку в три місяці для подання заяви про прийняття спадщини після смерті спадкодавця ОСОБА_2 .

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України за неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 89, 247, 263 - 265 ЦПК України, ст. ст. 1216, 1218, 1261, 1268, 1272 Цивільного кодексу України,-

у х в а л и в :

Позов задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код: НОМЕР_2 , додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю у три місяці.

Копію рішення направити відповідачу та третій особі.

Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій ст. 358 цього Кодексу.

СуддяНаталя ОСТРОВСЬКА