Постанова від 16 лютого 2026 р. у справі №197/30/26 — Широківський районний суд Дніпропетровської області

Суд: Широківський районний суд Дніпропетровської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування

Дата: 16 лютого 2026 р.

Справа: №197/30/26

Суддя: Геря О. Г.

Справа №197/30/26

провадження №3/197/22/26

Широківський районний суд Дніпропетровської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2026 року

приміщення суду за адресою: вул. Соборна, 86, с-ще Широке, 53700

Суддя Широківського районного суду Дніпропетровської області Геря О.Г.,

за участі:

секретаря судового засідання - Слобідської Л.О.,

потерпілої - ОСОБА_1 ,

особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_2 ,

свідка - ОСОБА_3 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали, які надійшли від ВП №7 Криворізького РУП ГУНП у Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, соціального працівника, адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , -

за ч.3 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та

в с т а н о в и в:

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 14.01.2026 року серії ВАД №950756, 01.01.2026 о 10:30 ОСОБА_2 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 ,вчинила домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї невістки ОСОБА_1 , а саме: висловлювалася на її адресу нецензурною лайкою та погрожувала фізичною розправою, внаслідок чого могла бути завдана шкода психологічному здоров`ю ОСОБА_1 , чим порушила Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017.

В судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 вину не визнала, зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини заперечувала. Пояснила, що не висловлювалася на адресу ОСОБА_1 нецензурною лайкою та погрожувала останній фізичною розправою. Вона лише була присутньою при сварці її сина та невістки.

Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні зазначив, що сварка між ОСОБА_2 та потерпілою ОСОБА_1 мала місце, але ОСОБА_2 не погрожувала останній фізичною розправою.

Потерпіла ОСОБА_1 в судовому засіданні підтвердила вчинення ОСОБА_2 щодо неї правопорушення та вказала, що така протиправна поведінка останньої має місце на постійній основі, а тому потерпіла уже не вперше звернулася до органів поліції за захистом від протиправних дій ОСОБА_2 .

Заслухавши учасників справи та дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя приходить до наступного висновку.

Так, відповідно до диспозиції ч.3 ст.173-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 14.01.2026 року серії ВАД №950756 та встановлено суддею, 01.01.2026 о 10:30 ОСОБА_2 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , вчинила домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї невістки ОСОБА_1 , а саме: висловлювалася на її адресу нецензурною лайкою та погрожувала фізичною розправою, внаслідок чого могла бути завдана шкода психологічному здоров`ю ОСОБА_1 , чим порушила Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017.

Зазначені в протоколах обставини підтверджуються рапортом від 06.01.2026, заявою ОСОБА_1 , письмовими поясненнями ОСОБА_1 , письмовими поясненнями ОСОБА_2 , письмовими поясненнями ОСОБА_4 ,та іншими письмовими матеріалами справи.

Крім цього, вказані обставини були підтвердженні показами потерпілої ОСОБА_1 у судовому засіданні.

Покази свідка ОСОБА_3 суддя оцінює критично, вважає їх непослідовними та наданними з протиріччями, а також такими, що неузгоджуються з вказаними вище доказами у справі.

Покази особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 суддя також оцінює критично, вважаючи їх способом захисту з метою уникнення притягнення до відповідальності, оскільки такі покази не неузгоджуються з дослідженими у справі доказами.

Окрім цього, суддею встановлено, що 19.09.2025 року Широківським районним судом Дніпропетровської області у справі №197/940/25 ОСОБА_2 було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Таким чином, оскільки ОСОБА_2 повторно протягом року вчинила домашнє насильство психологічного характеру, що підтверджується доказами, які містяться в матеріалах справи, суддя приходить до висновку, що вона винна у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

При визначені виду та міри покарання, суд враховує характер вчиненого правопорушення, ступінь провини ОСОБА_2 , а саме: особа, яка притягується до адміністративної відповідальності працевлаштована, протягом року вже піддавалася адміністративному стягненню за ч.1 ст.173-2 КУпАП.

З урахуванням обставин справи та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, суддя вважає за необхідне накласти на ОСОБА_2 адміністративне стягнення у виді штрафу в мінімальних межах санкції статті, так як на думку судді це буде достатня і необхідна міра стягнення для виправлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та запобігання вчинення нею нових правопорушень.

Крім того, ст.40-1 КУпАП України передбачено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Згідно з п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, з особи, яка притягується до адміністративної відповідальності на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 665 грн. 60 коп.

Керуючись ст.ст.173-2 ч.3, 276-280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1020 (одна тисяча двадцять) грн.

Згідно з ч.1 ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений в прибуток держави не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення копії постанови про накладення штрафу. У разі несплати впродовж 15 днів з дня отримання постанови про накладення штрафу, на підставі ст.308 КУпАП може бути стягнуто у примусовому порядку з правопорушниці подвійний розмір призначеного штрафу.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Широківський районний суд Дніпропетровської області протягом 10 (днів) з моменту винесення постанови.

С у д д я: О.Г. Геря

Оригінал: reyestr.court.gov.ua