Постанова від 21 січня 2026 р. у справі №214/528/26 — Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/528/26

3/214/432/26

П О С Т А Н О В А

Іменем України

22 січня 2026 року м. Кривий Ріг

Суддя Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Євтушенко О.І., за участі: особи, яка притягується до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 та його неповнолітньої дочки ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали, які надійшли від ВП №4 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Оленегорск Мурманської області Російської Федерації, громадянство – Україна, який має середню освіту, працюючого монтером колії Регіонaльної фiлії «Придніпровська залізнииця» ПрАТ «Укрзалізниця», одруженого, який має на утриманні трьох неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.184 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , будучи особою, на яку було накладено адміністративного стягнення постановою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12.08.2025 за ч.1 ст.184 КУпАП у виді штрафу, ухилився від виконання передбачених законодавством батьківських обов`язків щодо виховання його неповнолітньої дочки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме: 23.10.2025 о 02:00 год. дитина перебувала без батьківського нагляду за адресою: АДРЕСА_2 . Таким чином ОСОБА_1 порушив Закон України «Про охорону дитинства», тобто вчинив ті самі дії повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.

В судовому засіданні особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушення визнав за обставин зазначених в протоколі, він неодноразово проводив виховні бесіди зі своєю дочкою, які не дають позитивного результату.

Присутня в судовому засіданні неповнолітня ОСОБА_2 , у присутності її батька – ОСОБА_1 , як її законного представника, підтвердила обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, а саме, що 23.10.2025 о 02:00 год. вона перебувала без батьківського нагляду за адресою: АДРЕСА_2 . Вона навчається посередньо в 9 класі Криворізької гімназії № 51 Криворізької міської ради, а також має періодичний заробіток, продаючи одяг в мережі Інтернет. В той вечір батьки її відпустили до повнолітньої подруги переночувати, де також знаходились хлопці та дівчата. Коли в квартирі закінчилась вода, вона в компанії хлопців пішла по воду. Хлопці почали бити по автомату з водою, який не давав води після її оплати, в результаті чого вона була затримана працівниками поліції разом із хлопцями, які хуліганили.

Суд, вислухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та його неповнолітньої дочки ОСОБА_2 , дослідивши письмові матеріали справи, надавши оцінку доказам в їх сукупності, приходить до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Незважаючи на визнання вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення, його вина повністю підтверджується письмовими доказами у справі, а саме:

-протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №952501 від 09.01.2026, в якому зазначені обставини ухилення ОСОБА_1 , який будучи особою, на яку було накладено адміністративного стягнення постановою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12.08.2025 за ч.1 ст.184 КУпАП у виді штрафу, від виконання передбачених законодавством батьківських обов`язків щодо виховання його неповнолітньої дочки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що мало місце 23.10.2025;

- рапортом працівника поліції від 23.11.2025, із якого слідує, що до ВП №; КРУП з письмовою заявою звернулась ОСОБА_6 про те, що 23.10.2025 о 01.39 год. за адресою: АДРЕСА_2 , група підлітків била водомат руками та ногами, в результаті чого його пошкодили, завдавши матеріального збитку на суму 7 000 грн.;

- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 08.12.2025, який містить аналогічні обставини, зазначені в рапорті працівника поліції від 23.11.2025;

- письмовими поясненнями ОСОБА_6 від 16.12.2022;

- письмовими поясненнями неповнолітньої ОСОБА_2 від 12.12.2025, які надані в присутності її батька ОСОБА_1 ;

- письмовими поясненнями неповнолітнього ОСОБА_7 від 09.01.2026, які надані в присутності його законного представника ОСОБА_8 ;

- письмовими поясненнями ОСОБА_9 ;

- письмовими поясненнями неповнолітнього ОСОБА_10 від 06.01.2026, які надані в присутності його законного представника;

- рапортом працівника поліції від 09.01.2026 за результатами перевірки матеріалів ЄО від 08.12.2025 від №36954;

- копією постанови Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12.08.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.184 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу.

Згідно з ч.1 ст.12 Закону України "Про охорону дитинства", виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.

Положеннями ч.6 ст.12 Закону України "Про охорону дитинства" передбачено, що батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

Відповідно до п.п.1,2 ст.3 Конвенції про права дитини ООН від 20.11.1989 (далі Конвенція), яку було ратифіковано Постановою Верховної Ради України№789-XIIвід 27.02.1991 та яка набула чинності для України 27.09.1991, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Згідно з ч.1 ст.18 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини.

Диспозицією ч.1 ст.184 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків, щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

А диспозицією ч.2 цієї статті передбачена адміністративна відповідальність за ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.

Виходячи з наведеного, з дотриманням вимог ст.ст.245, 280 КУпАП суд всебічно, повно та об`єктивно з`ясував всі обставини справи, які мають значення для її правильного вирішення, дослідив письмові матеріали справи та дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.184 КУпАП, за ознаками: ухилення батьків від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов виховання неповнолітньої дитини, вчинене повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ступінь його вини, майновий стан, який не ухилився від явки до суду, вину визнав, розкаявся, а також, відсутність обставин, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, суд дійшов висновку про необхідність застосувати відносно ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу.

Згідно ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст.40-1, ч.1 ст.184, ст.ст.245, 251, 252, 280, 283-284 КУпАП, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.184 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 100 (ста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 700 (одна тисяча сімсот) грн. 00 коп. в дохід держави.

Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави судовий збір в сумі 605 (шістсот п`ять) грн. 60 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, захисником, потерпілою протягом 10 днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Строк пред`явлення постанови до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги.

Згідно зі ст.308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Суддя О.І. Євтушенко