Вирок від 16 лютого 2026 р. у справі №183/8350/23 — Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/8350/23

№ 1-кп/183/908/25

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 лютого 2026 року м. Самар

Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 (в режимі відео конференції),

обвинуваченого ОСОБА_5 (в режимі відео конференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області кримінальне провадження № 12023046350000152 від 27.05.2023 стосовно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Луб`янка Синельниківського району Дніпропетровської області, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, одруженого, військовослужбовця військової служби за контрактом ІНФОРМАЦІЯ_2 , у військовому званні молодший сержант, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України,

в с т а н о в и в:

26 травня 2023 року приблизно о 15 годині 08 хвилин ОСОБА_5 , керуючи транспортним засобом марки «ВАЗ 217030», державний номерний знак НОМЕР_2 , рухаючись по автодорозі М-18 біля стаціонарного блок посту, розташованого на території Піщанської ОТГ Новомосковського району Дніпропетровської області, був зупинений старшим сержантом поліції ОСОБА_6 . Після чого працівник поліції на підставі Закону України «Про Національну поліцію» запропонував ОСОБА_5 пред`явити документи, що посвідчують особу та право керування транспортним засобом.

Після чого ОСОБА_5 , перебуваючи у вказаний час та місці, на узбіччі автодороги М-18 на законні вимоги поліцейського ВРПП Новомосковського РВП ГУНП в Дніпропетровській області старшого сержанта поліції ОСОБА_6 про пред`явлення документів, з метою введення в оману працівників поліції щодо наявності у нього права керування транспортним засобом, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, достовірно знаючи, що вказаний офіційний документ є підробленим, що у встановленому законом порядку він не здавав теоретичних і практичних іспитів на отримання ведійського посвідчення та посвідчення на право керування транспортними засобами у ТСЦ 1442 не отримував, пред`явив працівникам поліції підроблене посвідчення водія серії НОМЕР_3 на право керування транспортними засобами, які відносяться до категорій: «А», «В», «С» на своє ім`я, чим здійснив використання завідомо підробленого документа - посвідчення водія.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину свою визнав повністю та показав, що обставини, викладені в обвинувальному акті, не оспорює та повністю визнає себе винним у пред`явленому обвинуваченні. Своїми показаннями підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті. У скоєному щиро кається, зробив для себе відповідні висновки.

В судовому засіданні у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України судом було з`ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст вищенаведених обставин, а також встановлено відсутність сумнівів у добровільності їх позиції.

Оскільки учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, не оспорювали в судовому засіданні обставини, при яких обвинуваченим ОСОБА_5 скоєно кримінальне правопорушення, суд вважає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, і учасники судового процесу проти цього не заперечували, і на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням доказів щодо обставин, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого та обтяжують чи пом`якшують покарання.

Також в судовому засіданні суд роз`яснив учасникам судового процесу вимоги ч. 3 ст. 349 КПК України щодо позбавлення права оскарження обставин, які ніким не оспорюються, в апеляційному порядку.

Таким чином, суд ухвалює вирок в особливому порядку без дослідження будь-яких доказів обставин, передбачених п. п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 91 КПК України.

Отже, суд, дослідивши докази в межах пред`явленої підозри, не виходячи за межі пред`явленого обвинувачення, яке прокурор підтримав в судовому засіданні, доходить однозначного висновку про те, що вина обвинуваченого ОСОБА_5 у використанні завідомо підробленого документу, доведена у повному обсязі і його умисні дії вірно кваліфіковані органом досудового слідства за ч. 4 ст. 358 КК України.

При призначенні виду та розміру покарання обвинуваченому, суд керується ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, сукупність усіх обставин у справі.

Так, судом враховується, що вчинене ОСОБА_5 кримінальне правопорушення є кримінальним проступком.

Обставиною, яка пом`якшує покарання ОСОБА_5 , суд визнає його щире каяття, яке ґрунтується на належній критичній оцінці ним своєї протиправної поведінки, визнанні вини та готовності підлягати кримінальній відповідальності.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_5 , судом не встановлено.

Крім того, суд бере до уваги дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, вину свою визнав повністю, на обліку у лікарів не перебуває, за місцем служби характеризується позитивно.

Тому, з урахуванням особливостей вказаного кримінального проступку та обставин його вчинення, даних про особу обвинуваченого та його ставлення до скоєного, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, вважає за недоцільне призначення ОСОБА_5 покарання у виді обмеження волі, оскільки зазначений вид покарання передбачає реальну ізоляцію особи, або пробаційного нагляду, оскільки такий вид покарання з урахуванням відомостей про особу обвинуваченого, обставин вчинення проступку та його наслідків, не буде співмірним меті його застосування, у зв`язку з чим суд доходить висновку про можливість призначення ОСОБА_5 покарання у виді штрафу, але на рівні максимальної межі санкції ч. 4 ст. 358 КК України, оскільки саме таке покарання буде повністю відповідати ступеню тяжкості вчиненого кримінального проступку, конкретним його обставинам, обставинам, що пом`якшують покарання та обтяжують його, даним про особу обвинуваченого.

Також, за наявності пом`якшуючої покарання обставини, суд не вбачає необхідності призначення ОСОБА_5 покарання в межах найбільшої санкції ч. 4 ст. 358 КК України.

Призначаючи покарання як кару суд, виходячи зі змісту вимог ст. 50 КК України, враховує, що призначення покарання у виді штрафу у вказаному вище розмірі буде необхідним та достатнім для виправлення засудженого і запобігання вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не пред`являвся.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06.06.2023 на посвідчення водія серії НОМЕР_3 , категорії «А», «В», «С», на ім`я ОСОБА_5 , необхідно скасувати.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Крім того, вирішуючи питання щодо розподілу процесуальних витрат у відповідності до ст. 124 КПК України, суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого ОСОБА_5 на користь держави документально підтвердженні витрати на залучення експерта, які складають 1434,00 грн. (висновок експерта за результатами проведення судової технічної експертизи документів № СЕ-19/104-23/18712-ДД від 12.06.2023).

Запобіжний захід до ОСОБА_5 не застосовувався.

На підставі викладеного, враховуючи ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, а також усі обставини по справі, керуючись ст. ст. 370, 371, 374 КПК України, суд

у х в а л и в :

ОСОБА_5 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 4 ст. 358 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто у сумі 850 гривень 00 копійок.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06.06.2023 на посвідчення водія серії НОМЕР_3 , категорії ОСОБА_7 , на ім`я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 – скасувати.

Речові докази – посвідчення водія серії НОМЕР_3 , категорії ОСОБА_7 , на ім`я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке зберігається в матеріалах кримінального провадження – залишити в матеріалах кримінального провадження.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави витрати на залучення експерта у розмірі 1434 гривні 00 копійок.

Копію вироку вручити обвинуваченому та прокурору негайно після його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана сторонами кримінального провадження до Дніпровського апеляційного суду через Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя ОСОБА_1