Постанова від 10 лютого 2026 р. у справі №417/1065/20 — Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області

справа № 417/1065/20

провадження № 3-в/179/1/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 лютого 2026 року с-ще Магдалинівка

Суддя Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області Кравченко О.Ю., розглянувши подання начальника відділу №9 Філії Державної установи «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях Малишевської О.І. про звільнення ОСОБА_1 від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно-корисних робіт, накладеного постановою Марківського районного суду Луганської області від 21.10.2020, у зв`язку із закінченням строку давності виконання судового рішення,

В С Т А Н О В И В :

До Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області надійшло подання начальника відділу №9 Філії Державної установи «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях відносно ОСОБА_1 , на якого постановою Марківського районного суду Луганської області від 21.10.2020 накладено адміністративне стягнення за ч. 1 ст.183-1 КУпАП у виді суспільно корисних робіт строком на 120 годин, про звільнення від відбування адміністративного стягнення у зв`язку із закінченням строку давності виконання судового рішення.

Подання мотивоване тим, що 06.01.2021 на виконання до відділу пробації надійшла постанова відносно правопорушника ОСОБА_1 , та була прийнята до виконання.

У зв`язку з початком бойових дій на території України особова справа відносно ОСОБА_1 №01/2021 не була евакуйована з м.Лисичанська Луганської області, зв`язок з порушником відсутній, видати направлення для відпрацювання 120 годин громадських робіт порушнику неможливо.

З метою встановлення місцезнаходження порушника ОСОБА_1 відділом №24 філії Державної установи «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях було спрямовано запити до Головного управління Національної поліції в Луганській області, ІНФОРМАЦІЯ_1 міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), Відділу реєстрації та обліку громадян Павлоградської міської ради Дніпропетровської області, Самарського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» у Дніпропетровській області та до Лисичанського ВДВС у Сєвєродонецькому районі Луганської області.

Однак, станом на теперішній час згідно з отриманими відповідями, інформація відносно ОСОБА_1 , яка б підтвердила його фактичне місцезнаходження (перебування) або смерть – відсутня.

Отже, на теперішній час постанова відносно ОСОБА_1 не виконана, зв`язок з порушником відсутній, вжитими заходами місцезнаходження ОСОБА_1 не встановлено. В зв`язку з чим, просить вирішити питання про звільнення ОСОБА_1 від відбування адміністративного стягнення у виді громадських робіт у зв`язку із закінченням строків давності виконання судового рішення.

В судове засідання представник відділу №9 філії Філії Державної установи «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях не з`явився, направив заяву про розгляд подання за його відсутності. Подання підтримує, просить задовольнити.

Дослідивши матеріали подання про вирішення питання про давність виконання судового рішення, суддею встановлено наступне.

Постановою судді Марківського районного суду Луганської області від 21.10.2020 по справі №417/1065/20 ОСОБА_1 визнано винним в скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.183 КУпАП та призначено адміністративне стягнення у виді 120 годин суспільно-корисних робіт.

З 06.01.2021 зазначена постанова перебуває на виконанні у відділі №9 філії Державної установи «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях.

Відповідно до ст.304 КУпАП питання, зв`язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.

Рішенням Вищої ради правосуддя № 1449/0/15-25 від 10.07.2025 року з 14 липня 2025 року змінено територіальну підсудність судових справ Марківського районного суду Луганської області, Міловського районного суду Луганської області шляхом її передачі до Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області.

Відповідно до ч.1 ст.2 КУпАП законодавство України про адміністративне правопорушення складається з Кодексу та інших законів України, а згідно з положеннями ст.9 Конституції України, ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України» та ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» усталена судова практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) є частиною національного законодавства та обов`язкова для застосування судами як джерело права.

Європейський суд з прав людини, надаючи автономного значення поняттям, які застосовуються в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі-Конвенція), часто розцінює справи про адміністративні правопорушення саме як «кримінальні» у розумінні норм Конвенції.

Так, ЄСПЛ у своєму рішенні у справі «Надточий проти України» від 15.05.2008 зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Положення КУпАП не містить поняття строки давності виконання постанови суду про накладення адміністративного стягнення, тобто законодавцем залишено поза сферою свого регулювання питання щодо строків виконання таких постанов, створивши при цьому ситуацію безстрокового виконання такого рішення суду.

Натомість, дані строки, передбачені в КК України, а саме, ст.80 регламентує звільнення від відбування покарання у зв`язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку.

Конституційний Суд України у пункті 3.4 Рішення від 11 жовтня 2011 року №10-рп/2011 зазначає, що з аналізу положень міжнародних актів, наведених у цьому Рішенні, не вбачається різниці між кримінальними та адміністративними протиправними діяннями, оскільки вони охоплюються загальним поняттям «правопорушення». У пункті 3.6 цього рішення Конституційний Суд України вказує, що відмінність адміністративного правопорушення від злочину полягає, насамперед, у тому, що воно є менш суспільно небезпечним. У цьому ж Рішенні Конституційний Суд України поширює певні гарантії кримінального процесу і на процес притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Таким чином, суд вважає за можливе до виниклих правовідносин застосувати аналогію закону, а саме норми ст.80 КК України, яка передбачає звільнення від відбування покарання у зв`язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку.

Згідно з п.1 ч.1 ст.80 КК України особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано в такі строки, зокрема, 2 роки - у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі.

Перебіг давності зупиняється, якщо засуджений ухиляється від відбування покарання, і відновлюється з дня з`явлення засудженого для відбування покарання або з дня його затримання. У цьому разі строки давності, передбачені п. 1-3 ч. 1 цієї статті, подвоюються. Перебіг давності переривається, якщо до закінчення строків, зазначених у ч. 1 та 3 цієї статті, засуджений вчинить новий середньої тяжкості, тяжкий або особливо тяжкий злочин. Обчислення давності в цьому випадку починається з дня вчинення нового злочину (ч.3, ч.4 ст.80 КК України).

Враховуючи наведене, суд вважає, що відповідно до принципу верховенства права давність виконання постанови судді про накладення стягнення у виді громадських робіт згідно норм КУпАП не може тривати довше, ніж давність виконання обвинувального вироку суду у кримінальному праві, у якому особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано - 2 роки у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі.

Отже, строк давності виконання постанови судді про накладення стягнення у виді суспільно-корисних робіт не повинен перевищувати двох років.

Постанова суду від 21.10.2020 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 станом на теперішній час не виконана з об`єктивних причин.

Дані про ухилення правопорушника від відбування накладеного стягнення в матеріалах справи відсутні. Інформація відносно ОСОБА_1 , яка б підтвердила його фактичне місцезнаходження/перебування/смерть – відсутня, зв`язок з порушником відсутній, вжитими заходами місцезнаходження ОСОБА_1 не встановлено. Крім того, з часу набрання законної сили постановою суду про призначення ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді 120 годин суспільно корисних робіт минуло більше двох років.

За таких обставин, суд вважає за необхідне звільнити ОСОБА_1 від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт, накладеного постановою Марківського районного суду Луганської області від 21.10.2020, у зв`язку із закінченням строку давності виконання постанови про накладення адміністративного стягнення.

Керуючись ст. 304 КУпАП, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Подання начальника відділу №9 Філії Державної установи «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях Малишевської О.І. про звільнення ОСОБА_1 від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно-корисних робіт, накладеного постановою Марківського районного суду Луганської області від 21.10.2020, у зв`язку із закінченням строку давності виконання судового рішення – задовольнити.

Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт, накладеного постановою Марківського районного суду Луганської області від 21 жовтня 2020 року, у зв`язку із закінченням строку давності виконання судового рішення.

Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя О.Ю.Кравченко