Рішення від 08 лютого 2026 р. у справі №211/7683/25 — Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 211/7683/25

Провадження № 2-адр/211/1/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2026 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області за головуванням - судді Гонтар А.Л.,

з участю секретаря судового засідання Костяк Д.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Співак Вікторії Анатоліївни про ухвалення додаткового рішення у адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, щодо розподілу судових витрат, -

ВСТАНОВИВ:

07 липня 2025 року представник позивача ОСОБА_1 адвоката Співак Вікторія Анатоліївна звернулась до суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.

28 липня 2025 року на підставі ухвали суду було відкрито провадження та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи

Рішенням Довгинцівського районного суду Дніпропетровської області від 12 січня 2026 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови задоволено частково та скасовано постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2 №уп/251/2 від 13.01.2025 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 по справі про адміністративне правопорушення, передбачене у частині 3 статті 210-1 КУпАП, провадження в адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП закрито, а також стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 (народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 493 (чотириста девяносто три) грн. 48 коп. В решті позовних вимог відмовлено.

02 лютого 2026 року до Довгинцівського районного суду Дніпропетровської області надійшла заява представника позивача ОСОБА_1 адвоката Співак Вікторії Анатоліївни про ухвалення додаткового рішення у адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, щодо розподілу судових витрат.

Заяву мотивовано тим, що 10.06.2025 між ОСОБА_1 та адвокатським об`єднанням «Ліга сова» був укладений договір про надання професійної правничої допомоги №10/06/25, на виконання якого позивачем фактично понесено судові витрати у сумі 14 500 грн, що підтверджується наявними в справі доказами та зафіксовано в акті виконаних робіт. Представник позивача просить винести додаткове рішення, яким стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь позивача понесені судові витрати.

Заяву призначено до розгляду в судовому засіданні з повідомленням учасників справи про дату, час та місце судового засідання.

У судове засідання учасники справи не з`явилися.

Відповідно до ч. 3 ст. 252 КАС України, у разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Дослідивши заяву, суд дійшов висновку про необхідність повернення судового збору з таких підстав.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За п.1 ч.3 ст.132 КАС України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до положень ст.134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною сьомою статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Наведені норми дають підстави для висновку, що вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін.

Враховуючи зазначені вище положення ст. 134 КАС України, розподілу між сторонами підлягають лише ті витрати, які понесені саме сторонами у справі, є обґрунтованими та пропорційнимм розміру таких витрат до предмета спору.

Із матеріалів справи вбачається, що на підтвердження розміру судових витрат на професійну правничу допомогу представником позивача надано копії ордера на надання правничої допомоги від 27.06.2025, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльність на на ім`я Співак В.А., Договору №10/06/25 про надання професійної правничої допомоги від 10.06.2025, укладеного між Адвокатським обєднанням «ЛІГА СОВА», в особі заступника директора Співак В.А., та Мамонтова В.І., Додатків №1 та №2 до Договору про надання професійної правничої допомоги №10/06/25 від 10.06.2025, інформаційного повідомлення про зарахування коштів №775055186.1 від 04.07.2025 у розмірі 5000,00 грн. та №887188202.1 від 23.01.2026 у розмірі 5000,00 грн., квитанції до платіжної інструкції №1.55131097.1 від 26.01.2026 у розмірі 4500 грн., Акту виконаних робіт (наданих послуг) від 10.06.2025.

Отже, вирішуючи заяву представника позивача про компенсацію понесених ним витрат на професійну правничу допомогу, яка пов`язана із розглядом цієї справи судом з урахуванням положень ст. ст. 134, 139 КАС України, виходячи зі складності цієї справи, обсягу та змісту наданих адвокатом послуг під час розгляду цієї справи, з урахуванням їхньої дійсності та необхідності, суд вважає за необхідне заяву представника позивача задовольнити частково та стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь позивача витрати з надання професійної правничої (правової) допомоги у розмірі 3000,00 грн.

Керуючись статтями 134, 139, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

заяву представника позивача адвоката Співак Вікторії Анатоліївни про ухвалення додаткового рішення суду - задовольнити частково.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 (три тисячі) гривень 00 коп.

Додаткове може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому додаткове рішення не було вручене у день його проголошення чи складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому додаткового рішення суду.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне додаткове рішення складено 09 лютого 2026 року.

Суддя Гонтар А.Л.