Постанова від 02 лютого 2026 р. у справі №211/785/26 — Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 211/785/26

Провадження № 3/211/730/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2026 року м. Кривий Ріг

Суддя Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Гонтар А.Л., розглянувши матеріали, які надійшли з Відділення поліції №1 Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності раніше не притягалась,

за ч.2 ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

до Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшли матеріали адміністративної справи на підставі протоколу про адміністративне правопорушення серія ВАД №952924 від 20 січня 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 .

Відповідно до протоколу, 09.01.2026 о 14:00 год. ОСОБА_1 за місцем свого мешкання ухилилась від виконання покладених на неї батьківських обов`язків у відношенні своєї малолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка перевернула тарілку з гарячим борще, в результаті чого доставлена до лікарні з діагнозом термічний опік правого стегна, чим вчинила правопорушення, передбачене ч.1 ст.184 КУпАП.

В суд ОСОБА_1 не з`явилась, про час і місце розгляду справи повідомлена належним чином. Надала до суду письмові заперечення на протокол про адміністративне правопорушення, згідно з якими вона самостійно виховує двох малолітніх дітей – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Вказує, що опік дитиною було отримано внаслідок нещасного випадку, на момент події дитина перебувала під її наглядом. Після того як донька перевернула на себе тарілку гарячого борщу, ОСОБА_1 надала їй першу медичну допомогу та звернулась до лікарні. Вважає, що вказана подія не свідчить про наявність в її діях умислу чи грубої необережності, оскільки вона не передбачала і не могла передбачити настання негативних наслідків, а сам по собі факт травмування дитини внаслідок побутового нещасного випадку не може розцінюватися як порушення прав дитини за відсутності доказів ухилення від виконання батьківських обов`язків. Просить суд розглянути справу за її відсутності та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення (а.с.13-16).

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя встановила таке.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом.

За правилами ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідальність за ч.1 ст.184 КУпАП настає за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.

Відповідно до ст.150 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом подання доказів.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

З матеріалів справи убачається, що на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП до суду надано протокол серії ВАД № 952924 від 20.01.2026 про адміністративне правопорушення, рапорт, пояснення ОСОБА_1 , копія виписки із медичної карти ОСОБА_2 .

Будь-яких інших доказів, які б підтверджували винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1ст.184 КУпАП, щодо ухилення від виконання батьківських обов`язків в матеріалах справи відсутні.

В протоколі про адміністративне правопорушення не вказано та не розкрито суті адміністративного правопорушення, а саме: не зазначено конкретні обставини порушення - в чому саме полягало невиконання ОСОБА_1 своїх батьківських обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання по відношенню до її малолітньої дитини.

Суд звертає увагу, що протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує факти неправомірних дій і розцінюється як основне джерело доказів.

Якість складання протоколу є важливою стадією оформлення справи про адміністративне правопорушення, й фактично є «обвинуваченням» держави щодо особи.

Європейський суд з прав людини, серед іншого, (справа «Малофєєва проти Росії» рішення від 30.05.2013 року заява № 36673/04; «Карелін проти Росії» рішення від 20.09.2016 року), зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Діючим законодавством передбачено, що судовий розгляд проводиться лише в межах адміністративного обвинувачення, яке міститься в протоколі про адміністративне правопорушення і встановлення інших обставин, які знаходяться за межами обвинувачення та погіршують становище особи, яка притягається до адміністративної відповідальності є неприпустимим, оскільки порушує право на захист від конкретного обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення.

Конкретність пред`явленого особі обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, забезпечує можливість організувати ефективний захист своїх інтересів.

Разом з тим, неконкретність обвинувачення не тільки не дозволяє особі, яка притягується до адміністративної відповідальності належним чином організувати ефективний захист своїх інтересів, а й позбавляє суд належним чином перевірити твердження органу, який склав протокол, про вчинення особою адміністративного правопорушення.

Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Обов`язок збирання доказів у справах про адміністративні правопорушення покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.

Оскільки жодних об`єктивних даних щодо ухилення особи від виконання своїх батьківських обов`язків не встановлено, зазначена у протоколі подія у розумінні ст. 184 КУпАП не може розцінюватися судом як таке ухилення.

Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Дослідивши матеріали справи суддя приходить до висновку, що провадження по справі підлягає закриттю в зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.

Керуючись ст. ст. 245, 247, 251, 252 КУпАП,-

ПОСТАНОВИВ:

провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, в зв`язку із відсутністю складу і події адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя: А.Л. Гонтар