Постанова від 11 лютого 2026 р. у справі №711/1310/25 — Черкаський апеляційний суд

Суд: Черкаський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про відшкодування шкоди, з них

Дата: 11 лютого 2026 р.

Справа: №711/1310/25

Суддя: Новіков О. М.

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/80/26Головуючий по 1 інстанції

Справа №711/1310/25 Категорія: 305010000 Булгакова Г. В.

Доповідач в апеляційній інстанції

Новіков О. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2026 року Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів: Новікова О.М., Фетісової Т.Л., Василенко Л.І., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 22 вересня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до гаражно-будівельного кооперативу «ГБК Маяк» про відшкодування шкоди, –

в с т а н о в и в :

У лютому 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом.

В обґрунтування позовних вимог зазначав, що він є власником гаража № НОМЕР_1 , розташованого в гаражному кооперативі «ГБК Маяк» по АДРЕСА_1 .

15.09.2024 його гараж був відключений від електропостачання електриком «ГБК Маяк».

Позивач стверджує, що відключення від електропостачання відбулося без попередження, законних підстав та без ознайомлення його як власника з відповідними актами чи рішеннями.

У результаті цих дій керівництво кооперативу змусило його винести електролічильник з гаража на вулицю, що може призвести до його пошкодження.

На відновлення електроенергії та перенесення лічильника ОСОБА_1 поніс матеріальні збитки у розмірі 5 000,00 грн.

Крім того, позивач зазначає, що відповідач неправомірно нараховував плату за електроенергію за завищеним тарифом. Тариф кооперативу становив 6,45 грн./кВт·год, хоча постановою Кабінету Міністрів України № 632 від 31.05.2024 для населення була встановлена єдина фіксована ціна 4,32 грн./кВт·год. За 31 кВт·год він заплатив 200,00 грн., тоді як, згідно з постановою, він мав би заплатити 133,92 грн. Таким чином, переплата склала 67,08 грн. У період 2023–2024 років за 100 кВт·год він заплатив 400,00 грн., тоді як діючий на той час тариф для населення становив 2,64 грн./кВт·год, що дорівнювало б 264,00 грн. Переплата за цей період склала 136,00 грн.

Таким чином, загальна сума завданої матеріальної шкоди становить 5 203,08 грн.

Позивач також зазначив, що зазнав моральної шкоди, оскільки неправомірні дії посадових осіб «ГБК Маяк» порушили нормальний спосіб його життя, він був змушений докладати додаткових зусиль для захисту своїх прав та звертатися за правовою допомогою. Моральну шкоду він оцінює в 10 000,00 грн.

На підставі викладеного позивач просив стягнути з Гаражно-будівельного кооперативу «ГБК Маяк» матеріальну шкоду у розмірі 5 203,08 грн., моральну шкоду у розмірі 10 000,00 грн., а також витрати на професійну правову (правничу) допомогу у розмірі 10 000,00 грн. та судовий збір у розмірі 1 211,20 грн.

Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 22 вересня 2025 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що позивачем не доведено, що 15.09.2024 електриком було відключено від електропостачання гараж № НОМЕР_1 , розташований в гаражному кооперативі «ГБК Маяк» по АДРЕСА_1 , а також того, що на відновлення електропостачання гаража (перенесення лічильника) він поніс матеріальні збитки у розмірі 5 000,00 грн.

Долучена до позовної заяви комерційна пропозиція КДП «Промавтоматика» № 431 ТОВ «ПЕА» № 28 від 28.03.2025 не є належним та допустимим доказом у даній справі, оскільки відображає лише орієнтовну вартість виконаних робіт з перенесення лічильника і не підтверджує того, що необхідність їх виконання була спричинена саме неправомірними діями відповідача.

Щодо матеріальних збитків у розмірі 203,08 грн., які, як стверджує позивач, виникли внаслідок нарахування відповідачем плати за електроенергію за завищеним тарифом, то суд не бере до уваги надані позивачем квитанції до прибуткового касового ордера від 16.11.2023, 19.05.2024 та 18.08.2024, оскільки платником у них зазначена колишня власниця гаража - ОСОБА_2 . Крім того, оплата здійснена до моменту набуття позивачем права власності на гараж, що унеможливлює відшкодування йому збитків, понесених іншою особою.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на те, що рішення є незаконним та необґрунтованим, прийнятим із порушенням норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

В обґрунтування поданої апеляційної скарги вказує, що 15 вересня 2024 року електриком гаражно-будівельного кооперативу «ГБК Маяк» відключено від електроенергії. Позивач був змушений здійснити винесення електролічильника, який знаходився в гаражі на вулицю. Для відновлення електроенергії позивачем понесені витрати у розмірі 5000,00 грн.

Крім того, зазначає, що відповідачем здійснено некоректне нарахування боргу за електроенергію за тарифом, який не відповідає законодавчо встановленим тарифам, унаслідок чого відбулася переплата у розмірі 203,08 грн.

Вважає, що такими діями йому заподіяна моральна шкода, яка полягає у безпідставному позбавленні електроенергії, порушенні звичного ритму життя, необхідності відвідувати органи кооперативу, звертатися з претензіями та до суду.

У відзиві на апеляційну скаргу гаражно-будівельний кооператив «ГБК Маяк» вказує, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами, як факт відключення гаража, який належить на праві власності позивача від електроенергії, так і сам факт понесених витрат за відновлення електропостачання гаража у розмірі 5000,00 грн.

Щодо матеріальних збитків у розмірі 203,08 грн., які як стверджує позивач, виникли внаслідок нарахування відповідачем плати за електроенергію за завищеним тарифом, вважають, що судом обґрунтовано не взято до уваги надані позивачем квитанції до прибуткового касового ордера від 16.11.2023, 19.05.2024 та 18.08.2024, оскільки платником у них зазначена колишня власниця гаража – ОСОБА_2 .

Перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів доходить наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Статтею 263 ЦПК України передбачено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвалене судом першої інстанції рішення відповідає зазначеним вище вимогам.

Як вбачається з матеріалів справи та судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є власником гаража № НОМЕР_1 , який знаходиться за адресою: Черкаська обл., м. Черкаси, гаражно-будівельний кооператив «ГБК «Маяк» (Придніпровський р-н), вул. Берегова, 4, що підтверджується договором дарування гаража від 28.08.2024, посвідченим приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Черкаської області Ткаченко І.П. та зареєстрованим в реєстрі за № 4066, а також витягом з Державного реєстру речових прав № 392677609 від 28.08.2024.

Звертаючись до суду з даним позовом позивач стверджував, що 15.09.2024 його гараж був відключений від електропостачання електриком «ГБК Маяк», без попередження, законних підстав та його ознайомлення з відповідними актами чи рішеннями. На відновлення електроенергії та перенесення лічильника з гаража на вулицю він поніс матеріальні збитки у розмірі 5 000,00 грн. Крім того, позивач зазначив, що відповідач нараховував йому плату за електроенергію за завищеним тарифом, внаслідок чого виникла переплата у розмірі 203,08 грн.

На підтвердження вказаних обставин позивач надав суду: претензію від 04.10.2024 адресовану керівнику ГК «ГБК «Маяк»; відповідь гаражно-будівельного кооперативу «ГБК Маяк» на лист; комерційну пропозицію КДП «Промавтоматика» № 431 ТОВ «ПЕА» № 28 від 28.03.2025, квитанції до прибуткового касового ордера від 16.11.2023, 19.05.2024 та 18.08.2024.

У частині першій статті 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною першою статті 1166 ЦК України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, який завдано збитків у результаті порушення цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків необхідною є наявність усіх чотирьох загальних умов відповідальності, а саме: протиправна поведінка; збитки; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та завданими збитками; вина. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Під шкодою розуміється майнова шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо).

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

Частиною 1 ст. 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Отже з`ясування фактичних обставин справи має здійснюватися судом із критеріїв оцінки доказів передбачених ст. 89 ЦПК України щодо відсутності у доказів заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо та їх сукупності в цілому.

Позивач на підтвердження факту понесених збитків, завданих відключенням його гаража від електропостачання, надав комерційну пропозицію КДП «Промавтоматика» №431, у відповідності до якої вказане підприємство провело огляд фактично виконаних робіт по перенесенню лічильника електричної енергії на зовнішню стіну гаража № НОМЕР_1 ГБК « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та визначило, що вартість виконаних робіт складає 5000,00 грн.

Колегія суддів доходить висновку про неналежність вказаного доказу, оскільки дана комерційна пропозиція жодних чином не підтверджує реальності понесених збитків, а є лише орієнтовною вартістю послуг з підключення гаража до електропостачання з винесенням лічильника за його межі. Позивачем не доведено обставин відключення його гаража працівниками відповідача та понесених у зв`язку з цим витрат, а тому підстави для їх відшкодування відсутні.

Щодо матеріальних збитків у розмірі 203,08 грн., то колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що з наданих на їх підтвердження квитанцій до прибуткового касового ордера від 16.11.2023, 19.05.2024 та 18.08.2024 вбачається, що платником була попередня власниця гаража ОСОБА_2 та оплата здійснена до моменту набуття позивачем права власності на гараж (28.08.2024 року). Тому він не наділений правом на заявлення вказаних вимог, оскілки жодних витрат ним особисто не понесено.

Відповідно частини 2 статті 23 Цивільного кодексу України, моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно з п. 3 абз. 3 Постанови пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Виходячи з наведеного та в силу ст. 81 ЦПК України, саме позивач повинен довести факт протиправної поведінки, спричинення збитків, обґрунтувати їх розмір, довести безпосередній причинний зв`язок між правопорушенням та заподіянням збитків і розмір відшкодування. Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення зв`язку між протиправною поведінкою винної особи та збитками потерпілої сторони.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 не доведено заявлених вимог в частині відшкодування матеріальних збитків, колегія суддів не вбачає обґрунтованих підстав для відшкодування моральної шкоди внаслідок їх завдання.

Колегія суддів вважає, що позивачем, не доведено протиправності дій та вину відповідача по відключенню його гаража від електропостачання, а також не надано належних та допустимих доказів на підтвердження завданої матеріальної та моральної шкоди.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скарги без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення - залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 35, 258, 374, 375, 381- 384 ЦПК України, апеляційний суд, -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 22 вересня 2025 року– залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Судді

Оригінал: reyestr.court.gov.ua