Вирок від 12 лютого 2026 р. у справі №760/33313/25 — Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/33313/25

1-кп/760/2543/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2026 року м. Київ

Солом`янський районний суд м. Києва у складі

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Солом`янського районного суду м. Києва кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця м. Кривий Ріг Дніпропетровської області,громадянина України, українця, з середньою спеціальною освітою, сержанта військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,-

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України,

ВСТАНОВИВ:

21.06.2025, приблизно о 22 год. 30 хв., точного часу досудовим розслідуванням не встановлено ОСОБА_5 прибув до місця проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_2 з якою ОСОБА_5 попередньо проживав та перебував в конфлікті, з метою забрати свої особисті речі. В цей час разом з ОСОБА_6 в кімнаті перебував ОСОБА_7 , з яким остання вживала алкогольні напої та лежала відпочивала.

Далі ОСОБА_5 постукав у двері кімнати де проживає ОСОБА_6 та у зв`язку з тим, що ОСОБА_6 спала, двері кімнати відкрив ОСОБА_7 . Побачивши ОСОБА_7 в кімнаті ОСОБА_6 , у ОСОБА_5 на ґрунті ревнощів раптово виник умисел, направлений на завдання тілесних ушкоджень ОСОБА_7 .

У подальшому, а саме приблизно о 22 год. 40 хв. 21.06.2025, більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, у ОСОБА_5 який перебував перед вхідними дверима до кімнати де проживає ОСОБА_6 , а саме в підвальному приміщенні будинку по АДРЕСА_2 на ґрунті раптово виниклих неприязне них відносин виник конфлікт з ОСОБА_7 під час якого ОСОБА_5 , реалізуючи умисел, направлений на завдання тілесних ушкоджень ОСОБА_7 , діючи умисно, з метою завдання останньому тілесних ушкоджень, тримаючи в руці самозарядний пістолет марки «FLARM T910», калібру 9 мм Р.А., який призначений для стрільби патронами несмертельної дії, умисно здійснив щонайменше три постріли в ОСОБА_7 , спричинивши останньому тілесні ушкодження, а саме сліпе вогнепальне поранення шиї, що відноситься до легкого тілесного ушкодження та проникаючі вогнепальні торакоабдомінальні пораненні зліва, ушкодження лівої легені, з розвитком лівобічного гемопневмотораксу, пораненням діафрагми по переднє-боковому скату і боковому скату зліва, пораненням лівої частки печінки, нижнього полюсу селезінки, шлунку з розвитком гемоперитонеум, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.

Судовий розгляд проведено стосовно особи, якій висунуто обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно обвинувального акту згідно до вимог статті 337 КПК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, визнав повністю розкаявся.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.

Статтею 92 КПК України визначено, що обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу покладається на слідчого, прокурора, а обов`язок доказування належності та допустимості доказів покладається на сторону, що їх подає.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_5 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового слідства кримінальному правопорушенні при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги, що прокурор, обвинувачений та його захисник не оспорювали фактичні обставини кримінального провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності його позиції, роз`яснивши йому положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку він буде позбавлений права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого, та дослідивши матеріали кримінальної справи, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

Зазначені дії ОСОБА_5 суд кваліфікує за ч.1 ст. 121 КК України як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_5 виду та міри покарання суд враховує загальні засади призначення покарання, тобто призначає покарання в межах, установлених у санкції частини статті Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин та відповідно до положень Загальної частини КК України, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

При призначенні виду покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд, у відповідності до ст. 65 КК України та п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжуючі покарання. ОСОБА_5 раніше не судимий, вчинене кримінальне правопорушення відноситься до категорії тяжкого злочину, також суд враховує ставлення обвинуваченого до вчиненого, поведінку до та після вчинення злочину, наявність обставин, які пом`якшують покарання.

Крім того, суд бере до уваги особу обвинуваченого, який є сержантом військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, не одружений, відмінно характеризується, неодноразово отримував подяки був нагороджений Державними відзнаками за боротьбу з російською окупацією, на обліку у лікаря нарколога, та лікаря психіатра не перебуває.

До обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 суд, відповідно до статті 66 КК України, відносить щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування завданого збитку потерпілому, надання медичної або іншої допомоги потерпілому безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення.

Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання суд виходить із встановленої ст. 50 КК України мети кари, виправлення і запобігання вчиненню винними та іншими особами нових злочинів, заснованої на вимогах виваженості та справедливості, з урахуванням позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до якого покарання як втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягненні справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи- воно має буду законним, пропорційним(не становити надмірного тягаря для особи)(справи Балканов проти росії від 09.06.2005р., Ісмалова проти росії від 29.11.2007 року).

Виходячи з викладеного, враховуючи, що вчинене обвинуваченим ОСОБА_5 діяння є тяжким злочином, суд приходить до висновку про необхідність призначення йому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 1 ст. 121 КК України.

Саме таке покарання, на переконання суду, є справедливим і достатнім для виправлення ОСОБА_5 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень та відповідатиме меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.

Враховуючи наведені вище обставини, які характеризують особу обвинуваченого, його щире бажання виправитись, беручи до уваги, що обвинувачений повністю відшкодував завдану шкоду потерпілому і останній не наполягали на суворому покаранні для обвинуваченого, просив суд не позбавляти його свободи, суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без реального відбуття покарання, тому знаходить можливим звільнити його від призначеного покарання з випробуванням в порядку, визначеному ст.ст.75,76 КК України.

При цьому, справедливе застосування норм права означає не тільки те, що передбаченим законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.

Вирішуючи питання щодо можливості звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, суд звертає увагу на положення, закріплені в ч.1 ст.75 КК України, і зазначає, що тільки комплексне з`ясування підстав застосування цього виду звільнення від відбування покарання може забезпечити обґрунтований висновок суду про можливість виправлення засудженої особи без реального відбування покарання, але в умовах належного контролю за її поведінкою та виконанням покладених на неї судом обов`язків.

Підстави для призначення обвинуваченому ОСОБА_5 покарання за правилами ст. 69 КК України, не зважаючи на його щиросердечне каяття, - відсутні.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Процесуальні витрати по справі суд стягує з обвинуваченого ОСОБА_5 на підставі ст.124 КПК України.

Питання про речові докази по справі вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. ст.ст. 368, 371, 373-376 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України і призначити йому покарання у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК Україн звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання, встановивши іспитовий строк 2 (два) роки.

У відповідності до ч. 1 ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_5 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи.

Запобіжний захід ОСОБА_5 у вигляді застави - скасувати, повернути внесену заставу у розмірі 121 120 (сто двадцять одна тисяча сто двадцять ) гривень заставодавцю ОСОБА_8 .

Речові докази:

-самозарядний пістолет марки «FLARM T910», Grand Power калібру 9 мм Р.А з номером НОМЕР_2 3 ліхтарем Olight, вісім предметів схожих на набої HsP 9 мм. Р.А., на магазин - конфіскувати в дохід Держави;

-ватний аплікатор із змивом речовини бурого кольору, два предмети ззовні схожі на стріляні гільзи, на яких містяться маркування «9мм PA» та SARA; чоловічі труси темно-синього кольору, штани молочного кольору з плямами бурого кольору, двоє кросівок з плямами бурого кольору та тактичний рюкзак чорного кольору, один предмет ззовні схожий на гумову кулю, вушні палочки з біологічними зразками потерпілого ОСОБА_9 у вигляді зразка букального епітелію (слини з ротової порожнини), зразки нігтових пластин з пальців рук підозрюваного ОСОБА_10 , які знаходяться Бучанському районному управлінні поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, камері зберігання речових доказів ТУ ДБР у м. Києві - знищити.

Стягнути з ОСОБА_5 за проведення судово-балістичної експертизи № СЕ-19/111-25/39861-БЛ від 05.09.2025 року 7131,20 грн.;

Стягнути з ОСОБА_5 за проведення судової молекулярно-генетичної експертизи

№ СЕ-19/111-25/39721-БД від 20.08.2025 року 22 689,24 грн.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Солом`янський районний суд м. Києва протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1