Рішення від 16 лютого 2026 р. у справі №759/13348/25 — Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/13348/25

пр. № 2/759/1174/26

17 лютого 2026 року м. Київ

Святошинський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Твердохліб Ю.О., за участю секретаря Жиглій Є.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В :

У червні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Свої вимоги ОСОБА_1 мотивував тим, що 12.08.2011 року було зареєстровано шлюб між ним та ОСОБА_2 , від якого мають спільну дитину - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач зазначає, що декілька місяців сторони спільного господарства не ведуть, сімейного життя, шлюбних стосунків не підтримують, подальшого сенсу підтримувати сімейні відносини немає.

Позивач наголошує, що перебування в даному шлюбі суперечить його власним моральним принципам та інтересам, а тому рішення про розірвання шлюбу є остаточним, як наслідок, виникла необхідність звернутися до суду із позовною заявою про розірвання шлюбу, адже відсутні ознаки сім`ї, передбачені ст.3 Сімейного кодексу України, а саме спільне проживання, спільний побут, взаємні права та обов`язки між подружжям.

Позивач вказує, що рішення розірвати шлюб є виваженим та свідомим, подальше спільне життя і збереження сім`ї з Відповідачем стали неможливими, поновлювати сімейно-шлюбні відносини позивач не має наміру. Позивач наполягає на розірванні шлюбу, оскільки між сторонами втрачено взаєморозуміння, відсутня моральна основа шлюбу. Майнових спорів, а також спорів про виховання, утримання та місце проживання дитини на сьогоднішній день між сторонами немає.

Процесуальні дії

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.06.2025 року визначено головуючого суддю Твердохліб Ю.О. ( а.с.12-13).

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 23.06.2025 року позовну заяву залишено без руху (а.с.15-16).

Ухвалою Святошинського районного суду м.Києва від 01.07.2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.25).

Оскільки позов подано в електронній формі через електронний кабінет, примірник позовної заяви разом із доданими до неї матеріалами позивачем направлений відповідачу на адресу його зареєстрованого місця проживання, що відповідає інформації, отриманої за відомостями Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Святошинської РДА у відповідності до вимог ст.ст. 43, 177 ЦПК України, про що в матеріалах справи наявні бланк опису вкладення, завірений відповідним відділенням зв`язку, разом з фінансовим чеком про відправлення (а.с.10).

Ухвала про відкриття провадження у справі направлялись відповідачу на зареєстроване місце проживання у відповідності до інформації наданої Відділом з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Святошинської РДА

Вищевказане поштове відправлення повернулося до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою»(а.с.27).

05.08.2025 року до суду від представника відповідача надійшов відзив, в якому викладене клопотання про надання строку сторонам для примирення терміном шість місяців (а.с.28-36).

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 03 вересня 2025 року клопотання представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Маловічко Ірини Віталіївни про надання строку для примирення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задоволено частково. Надано строк для примирення до 03 грудня 2025 року (а.с.38-39).

01.12.2025 року через систему електронний суд представником відповідача Маловічко І.В. подано додаткові пояснення до позовної заяви, в яких вказано, що малолітній син ОСОБА_3 проживає разом з матір`ю ОСОБА_2 (а.с. 44-51).

09.12.2025 року через систему електронний суд представником позивача - ОСОБА_4 подано додаткові пояснення (а.с. 52-58).

15.12.2025 року через систему електронний суд представником відповідача Маловічко І.В. подано заяву, у якій представник відповідача відкликала пояснення до позовної заяви подані нею 01.12.2025 року (а.с. 59-65).

15.12.2025 року через систему електронний суд представником відповідача Маловічко І.В. подано додаткові пояснення до позовної заяви, в яких зазначає, що малолітній син ОСОБА_3 проживає разом з матір`ю ОСОБА_2 (а.с. 66-69).

Вивчивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Фактичні обставини справи

Судом встановлено, що 12.08.2011 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 зареєстровано шлюб Відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у місті Києві за актовим записом № 1198, що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 від 12.08.2011 року (а.с.21).

Від шлюбу мають дитину: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва серія НОМЕР_2 від 18.02.2012 року (а.с.22).

Мотиви, з яких виходить суд при розгляді цієї справи та застосовані ним норми права

Статтею 51 Конституції України визначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Згідно з частиною першою статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Згідно з частинами третьою та четвертою статті 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Відповідно до частини другої статті 36, 51 СК України, шлюб не може бути підставою для надання особі пільг чи переваг, а також для обмеження її прав та свобод, які встановлені Конституцією України. Дружина та чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань.

Згідно із частиною третьою статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

Відповідно до статті 112 СК України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

У пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" судам роз`яснено, що проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

Отже шлюб має добровільний характер та ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка і припиняється внаслідок його розірвання, що засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків і позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Незгода лише будь-кого зі сторін продовжувати шлюбні стосунки є підставою для визнання її права вимагати розірвання шлюбу.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу.

При вирішенні спору про розірвання шлюбу суд враховує, що причиною припинення шлюбно-сімейних відносин є те, що спільне життя сторін не склалося та припинено, спільного господарства сторони не ведуть, шлюбні стосунки не підтримують, шлюб між сторонами носить формальний характер, під час наданого судом строку сторони не примирились, збереження шлюбу суперечитиме інтересам позивача, а тому позовні вимоги слід задовольнити.

Відповідно до ч. 3 ст. 115 Сімейного кодексу України - документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Згідно ч. 2 ст. 114 Сімейного Кодексу України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Відповідно до ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Розподіл судових витрат

Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається у разі задоволення позову на відповідача.

Питання перерозподілу судових витрат стосовно судового збору позивачем не порушувалось, що не суперечить вимогам ст. 141 ЦПК України.

Керуючись статтями 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 206, 223, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований Відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у місті Києві за актовим записом № 1198 від 12.08.2011 року, розірвати.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 354 ЦПК України).

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (ч. 2 ст. 354 ЦПК України).

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України (ч. 3 ст. 354 ЦПК України).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано (ч. 1 ст. 273 ЦПК України).

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 2 ст. 273 ЦПК України).

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , громадянка України, ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса проживання: АДРЕСА_2 .

Текст рішення виготовлено 17 лютого 2026 року.

Суддя Ю.О. Твердохліб