Рішення від 16 лютого 2026 р. у справі №759/21841/25 — Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/21841/25

пр. № 2/759/2499/26

17 лютого 2026 року м. Київ

Святошинський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Твердохліб Ю.О., за участю секретаря Жиглій Є.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Свої вимоги ОСОБА_1 мотивувала тим, що 15.06.2002 року було зареєстровано шлюб між нею та відповідачем, від якого мають дітей: повнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та неповнолітнього сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Спільне життя з відповідачем не склалося через різні погляди на сімейне життя та життя в цілому. Між сторонами склались обставини, що виключають можливість спільного подальшого проживання. Наразі сторони припинили подружні стосунки, хоча ще і вимушено проживають в одній квартирі.

На даний момент ведення ними спільного господарства припинено, та за глибоким переконанням позивача подальшого сенсу підтримувати сімейні відносини немає. Відносини між сторонами звелись до сусідських, і не мають жодних ознак, притаманних подружжю. Подальше спільне життя є неможливим та це суперечить інтересам та волі позивача. Вважає, що формальна наявність між ними шлюбних стосунків заважає кожному з них в повній мірі реалізовувати свої майнові та особисті немайнові права.

Процесуальні дії

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.09.2025 року визначено головуючого суддю Твердохліб Ю.О. (а.с.17-18).

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 23 вересня 2025 року відкрито провадження у даній справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (а.с.19-20).

13.10.2025 року від відповідача ОСОБА_2 надійшло клопотання про надання строку на примирення, в якому він просивнадати строк на примирення 6 місяців та відмовити у задоволенні позову (а.с.22-23).

15.10.2025 року через систему електронний суд надійшло заперечення на клопотання (заяву) від представника позивача ОСОБА_5 , в якому вона просить в задоволенні клопотання відповідача про надання строку для примирення - відмовити в повному обсязі. Прийняти до уваги категоричне заперечення позивача проти надання строку для примирення сторін будь якої тривалості. Ухвалити по справі рішення, яким розірвати шлюб між сторонами (а.с.24-28).

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 16 жовтня 2025 року клопотання ОСОБА_2 про надання строку для примирення задоволено частково. Надано строк для примирення до 16 грудня 2025 року, провадження у справі зупинене (а.с.29).

25.11.2025 року надійшло клопотання від відповідача ОСОБА_2 про надання додаткового строку на примирення, в якому він просивнадати додатковий строк на примирення або відкласти розгляд справи на 3 місяці та відмовити у задоволенні позову (а.с.34-36).

15.12.2025 року через систему електронний суд надійшло заперечення на клопотання (заяву) від представника позивача ОСОБА_5 , в якому вона просить в задоволенні клопотання відповідача про надання додаткового строку для примирення - відмовити в повному обсязі. Прийняти до уваги категоричне заперечення позивача проти надання строку для примирення сторін будь якої тривалості. Поновити провадження по справі та ухвалити рішення, яким розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с.37-40).

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 17 лютого 2026 року провадження у справі поновлено, клопотання ОСОБА_2 про надання додаткового строку для примирення залишено без задоволення.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Фактичні обставини справи

Судом встановлено, що 15 червня 2002 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 зареєстровано шлюб Відділом державної реєстрації актів громадянського стану Святошинського районного управління юстиції у м. Києві за актовим записом № 579 від 15.06.2002 року, що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 від 15.06.2002 року (а.с.6).

Від шлюбу сторони мають дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва серія НОМЕР_2 від 20.09.2003 року (а.с.7) та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва серія НОМЕР_3 від 05.05.2011 року (а.с.8).

Мотиви, з яких виходить суд при розгляді цієї справи та застосовані ним норми права

Статтею 51 Конституції України визначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Згідно з частиною першою статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Згідно з частинами третьою та четвертою статті 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Відповідно до частини другої статті 36, 51 СК України, шлюб не може бути підставою для надання особі пільг чи переваг, а також для обмеження її прав та свобод, які встановлені Конституцією України. Дружина та чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань.

Згідно із частиною третьою статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

Відповідно до статті 112 СК України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

У пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" судам роз`яснено, що проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

Отже шлюб має добровільний характер та ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка і припиняється внаслідок його розірвання, що засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків і позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Незгода лише будь-кого зі сторін продовжувати шлюбні стосунки є підставою для визнання її права вимагати розірвання шлюбу.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу.

При вирішенні спору про розірвання шлюбу суд враховує, що причиною припинення шлюбно-сімейних відносин є те, що спільне життя сторін не склалося та припинено, спільного господарства сторони не ведуть, шлюбні стосунки не підтримують, шлюб між сторонами носить формальний характер, збереження шлюбу суперечитиме інтересам позивача, а тому позовні вимоги належить задовольнити.

Відповідно до ч. 3 ст. 115 Сімейного кодексу України - документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Згідно ч. 2 ст. 114 Сімейного Кодексу України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Відповідно до ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ч.1 ст.133 Цивільного процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, судові витрати у межах сплаченого судового збору підлягають стягненню з відповідача на користь позивача у розмірі 1 211,20 грн.

Керуючись статтями 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 206, 223, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований Відділом державної реєстрації актів громадянського стану Святошинського районного управління юстиції у м. Києві за актовим записом № 579 від 15.06.2002 року, розірвати.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору у розмірі 1 211 ( одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 354 ЦПК України).

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (ч. 2 ст. 354 ЦПК України).

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України (ч. 3 ст. 354 ЦПК України).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано (ч. 1 ст. 273 ЦПК України).

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 2 ст. 273 ЦПК України).

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , громадянка України, ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Текст рішення виготовлено 17.02.2026 року.

Суддя Ю.О. Твердохліб