Рішення від 15 лютого 2026 р. у справі №756/16082/25 — Оболонський районний суд міста Києва

16.02.2026 Справа № 756/16082/25

Унікальний номер 756/16082/25

Номер провадження 2/756/1727/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2026 року м. Київ

Оболонський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Шролик І.С.,

секретар судового засідання - Лисенко Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3 , про визнання батьківства,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Позивач ОСОБА_1 , через свого представника ОСОБА_4 , звернулася до суду з позовом, в якому просить: визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та зобов`язати відділ реєстрації актів цивільного стану по м.Києву міжрайонного управління юстиції та РАГС Солом`янського району м.Києва, внести зміни в Книгу реєстрації народжень, актовий запис №5150, від 01 грудня 2021 року, про народження дитини, з внесенням даних до державного демографічного реєстру, змінивши в графі батько - на ОСОБА_6 .

В обґрунтування позовних вимог вказує, що позивач була знайома із відповідачем. Після народження сина ІНФОРМАЦІЯ_3 реєстрація відбулась на прізвище чоловіка, з яким позивач перебувала у зареєстрованому шлюбі. Позивач та відповідач провели генетичну ідентифікацію, за результатами якої отримано висновок, що ОСОБА_2 є біологічним батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

З метою захисту інтересів дитини, позивач просить задовольнити позов.

Рух справи

На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08 жовтня 2025 року матеріали позовної заяви передано на розгляд судді Шролик І.С.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 20 жовтня 2025 року справу прийнято до розгляду, визначено, що справа підлягає розгляду в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 24 листопада 2025 року.

Ухвалою суду від 24 листопада 2025 року залучено ОСОБА_3 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

15 жовтня 2025 року від позивача надійшла заява про приєднання до матеріалів справи оригіналу висновку молекулярно-генетичного експертного дослідження від 15 серпня 2025 року та заяву про розгляд справи за її відсутності.

Від відповідача ОСОБА_2 09 грудня 2025 року надійшла заява, а також подана нотаріально посвідчена заява ОСОБА_2 визнав позов, визнав себе біологічним батько дитини ОСОБА_5 , висловив намір виховувати та утримувати дитину, просить змінити сину прізвище з ОСОБА_7 на ОСОБА_8 та по батькові з ОСОБА_9 на ОСОБА_10 .

На виконання ухвали суду зі Соломянського відділу ДРАЦС у місті Києві 07 січня 2026 року надійшла копія актового запису про народження №5150 від 01 грудня 2021 року ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Ухвалою суду від 15 січня 2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 16 лютого 2026 року.

Позивач та її представник в судове засідання 16 лютого 2026 року не з`явились, про час та день розгляду справи сповіщені належним чином. Представник подав заяву про розгляд справи без його участі, наполягав на задоволенні заявлених вимог. Долучив до матеріалів справи довідку ОСОБА_2 про перерахунок ним коштів на рахунок ОСОБА_1 , як батьківської оплати.

Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги визнав в повному обсязі, в поданій нотаріально засвідченій заяві. Також через канцелярію суду подав письмову заяву про визнання позову та розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ст. 206 ЦПК України, відповідач може визнати позов протягом усього часу судового розгляду. Оскільки, визнання відповідачем позову не суперечить вимогам закону і не порушує прав та інтересів будь-яких осіб, суд його приймає.

Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду сповіщався за зареєстрованим місцем проживання.

Дослідивши письмові докази по справі, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Фактичні обставини справи

З актового запису про народження ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 вчиненого Соломянським відділом ДРАЦС у місті Києві за №5150 від 01 грудня 2021 року, встановлено, що батьком зазначений ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 , матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Підставою внесення відомостей про батька став актовий запис про шлюб №1973 від 19 листопада 2005 року. На підставі актового запису видано свідоцтво про народження (а.с. 4,150).

Судом встановлено, що рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 15 серпня 2025року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 розірваний. Рішення не оскаржено. Набрало законної сили.

З висновку молекулярно-генетичного експертного дослідження №49574 від 15 серпня 2025 року, проведеного медико-генетичним центром «Мама папа», ймовірність того, що ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_6, є біологічним батьком дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в рамках проведеного дослідження складає 99, 999999%. (а.с.7-22,44-61).

Нормативне обґрунтування. Застосовані судом норми діючого законодавства.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 128 СК України, за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 128 СК України, підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 128 СК України, позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття.

Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.

На підставі абзацу першого частини першої статті 135 СК України при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

При розгляді спору щодо визнання батьківства суд має виходити зі змісту ч. 2 ст. 128 СК України, відповідно до якої підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

Обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню ( ч. 1 ст. 61 ЦПК України).

У тих випадках, коли батьком дитини записано конкретну особу, вимоги про визнання батьківства мають розглядатись одночасно з вимогами про виключення відомостей про цю особу як батька з актового запису про народження дитини (п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»).

Відповідно до ст. 134 СК України, на підставі заяв осіб, зазначених у статті 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово зауважував, що наразі ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства (див. наприклад рішення ЄСПЛ у справі «Kalacheva v. russian federation» № 3451/05, § 34, від 07 травня 2009 року).

Крім того ЄСПЛ у справі «Міфсуд проти Мальти» (Mifsud v. Malta, заява № 62257/15, рішення набуло статусу остаточного 29 квітня 2019 року) звертав увагу, що хоча найважливіше завдання статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) це захист особи від довільних дій державних органів, можуть також існувати позитивні зобов`язання, пов`язані з ефективною «повагою» до приватного чи сімейного життя. Ці позитивні зобов`язання можуть передбачати вжиття заходів, спрямованих на забезпечення поваги до приватного життя, навіть у сфері міжособистісних стосунків людей (див. справу «Мікулич проти Хорватії» (Mikulic v. Croatia, № 53176/99) та справу «С. Х. та інші проти Австрії» (S.H. and Others v. Austria), № 57813/00).

Окрім того, повага до приватного життя вимагає, щоб кожна людина мала змогу встановити подробиці свого особистого походження, а право особи на таку інформацію має важливе значення в контексті впливу на його чи її особистість, які визначають розвиток людини. Таке встановлення передбачає отримання інформації, необхідної для розкриття істини щодо важливих аспектів особистого походження, як-от особистість батьків (див., наприклад, справу «Келін та інші проти Румунії» (Calin and Others v. Romania), № 25057/11).

ЄСПЛ зазначив у справі «Йевремович проти Сербії», що у відповідності до статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод під час розгляду скарги про встановлення батьківства, суди мають приділяти особливу увагу інтересам конкретної дитини («Jevremoviж v. Serbia», заява № 3150/05, пункт 109, рішення ЄСПЛ від 17 травня 2007 року).

Пунктом 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз`яснено, що предметом доказування у справах про оспорювання батьківства є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною.

Мотиви та висновки суду

Аналізуючи зібрані по справі докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість та доведеність заявлених ОСОБА_1 позовних вимог. Зібраними у справі доказами, резульататми проведеного молекулярно-генетичного експертного дослідження доведено що відповідач ОСОБА_2 є біологічним батьком ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , а відтак позовні вимоги про визнання батьківства підлягають задоволенню.

За клопотанням сторони позивача,суд не вирішує питання розподілу судових витрат.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 61, 81, 200, 258, 263-268, 354 ЦПК України, ст.ст.128, 129, 134, 136 СК України, суд

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3 , про визнання батьківства,- задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , народженого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Виключити з актового запису №5150 від 01 грудня 2021 року, складеного Солом`янським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відомості про батька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ,

Внести зміни до актового запису №5150 від 01 грудня 2021 року, складеного Солом`янським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в графі відомості про батька зазначити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, змінивши прізвище, та по батькові дитини з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_8 », з « ОСОБА_9 » на « ОСОБА_10 ».

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 16 лютого 2026 року.

Суддя І.С. Шролик