Рішення від 18 січня 2026 р. у справі №758/6231/25 — Оболонський районний суд міста Києва

19.01.2026 Справа № 758/6231/25

Справа № 758/6231/25

Провадження № 2/756/683/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2026 року м. Київ

Оболонський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Тихої О.О.,

за участі секретаря судового засідання Косянчук Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_2 до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_3 про зобов`язання повернути безпідставно набуті грошові кошти,

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з вказаним позовом до суду, у якому просив зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_3 повернути йому безпідставно набуті грошові кошти у сумі 88 392,00 грн.

В обґрунтування вказаного позову зазначено, що 09.10.2024 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва ОСОБА_3 було відкрито виконавче провадження № НОМЕР_4 з примусового виконання судового наказу від 12.09.2024, виданого Господарським судом міста Києва на підставі постанови Північного апеляційного господарського суду від 12.08.2024 у справі №910/10936/23 (№910/15394/23), про стягнення з позивача на користь ОСОБА_1 судового збору у розмірі 88 392,00 грн.

10.10.2024 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва ОСОБА_3 в межах виконавчого провадження № НОМЕР_4 було винесено постанову про стягнення з позивача основної суми винагороди приватного виконавця у розмірі 8839,20 грн.

14.10.2024 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва ОСОБА_2 на рахунок приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_3 було перераховано грошові кошти у розмірі 97 231,20 грн., з яких на погашення заборгованості зі сплати судового збору - 88 392,00 грн., винагорода приватного виконавця - 8839,20 грн.

Разом з тим, постановою Верховного Суду Касаційну від 26.11.2024 скаргу приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_2 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.08.2024 та на рішення Господарського суду міста Києва від 18.01.2024 у справі № 910/10936/23 (910/15394/23) задоволено частково, постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.08.2024 та рішення Господарського суду міста Києва від 18.01.2024 у справі № 910/10936/23 (910/15394/23) скасовано та справу № 910/10936/23 (910/15394/23) направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Таким чином, вказаною постановою Верховного Суду було скасовано постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.08.2024, на підставі якої було видано наказ про стягнення з позивача на користь ОСОБА_1 судового збору у розмірі 88 392,00 грн., а тому відпала підстава знаходження вказаних грошових коштів на депозитному рахунку приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_3

Оскільки підстава надходження коштів у розмірі 88 392,00 грн. на депозитний рахунок приватного виконавця ОСОБА_3 від приватного виконавця ОСОБА_2 відпала, проте кошти знаходяться на депозитному рахунку приватного виконавця, позивач просить зобов`язати відповідача повернути йому грошові кошти у розмірі 88 392,00 грн.

Ухвалою суду від 11.07.2025 відкрито провадження у справі, справу призначено до судового розгляду.

23.09.2025 на адресу суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву, в якому останній зазначив, що він не заперечує проти задоволення позовних вимог.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності та відсутності позивача, просив задовольнити позовні вимоги.

Відповідач у судове засідання не з`явився, у відзиві просив здійснювати розгляд справи за його відсутності.

Враховуючи, що у судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності суд приходить до наступного.

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею ч.1 ст.5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом.

Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 12.09.2024 Господарським судом м. Києва на виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 12.08.2024 у справі № 910/10936/23 (910/15394/23) видано наказ, яким стягнуто з приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_2) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) судовий збір в розмірі 88 392 (вісімдесят вісім тисяч триста дев`яносто дві) грн. 00 коп.

09.10.2024 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва ОСОБА_3 було відкрито виконавче провадження № НОМЕР_4 з примусового виконання судового наказу від 12.09.2024, виданого Господарським судом міста Києва на підставі постанови Північного апеляційного господарського суду від 12.08.2024 у справі №910/10936/23 (№910/15394/23), про стягнення з приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судового збору у розмірі 88 392,00 грн.

10.10.2024 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва ОСОБА_3 в межах виконавчого провадження № НОМЕР_4 було винесено постанову про стягнення з позивача основної суми винагороди приватного виконавця у розмірі 8839,20 грн.

14.10.2024 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва ОСОБА_2 на рахунок приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_3 було перераховано грошові кошти у розмірі 97 231,20 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 147 від 14.10.2024.

Постановою Верховного Суду Касаційну від 26.11.2024 скаргу приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_2 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.08.2024 та на рішення Господарського суду міста Києва від 18.01.2024 у справі № 910/10936/23 (910/15394/23) задоволено частково, постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.08.2024 та рішення Господарського суду міста Києва від 18.01.2024 у справі № 910/10936/23 (910/15394/23) скасовано та справу № 910/10936/23 (910/15394/23) направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Станом на день ухвалення рішення відповідачем не надано суду доказів повернення грошових коштів позивачу.

Главою 83 ЦК України регулюються правовідносини, що виникають внаслідок набуття, збереження майна без достатньої правової підстави.

Відповідно до статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок іншої особи, в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акту, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Об`єктивними умовами виникнення зобов`язань iз набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок iншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбiльшення майна у іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна на стороні набувача шляхом зменшення або вiдсутноcтi збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11, ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. До підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, належать договори та інші правочини. Зобов`язанням є правовiдношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися вiд певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Зобов`язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч. 1 ст. 177 ЦК України об`єктами цивільних прав є, зокрема, речі, у тому числі гроші. Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 23.01.2020 у справі № 910/3395/19, від 23.04.2019 у справі № 918/47/18, від 01.04.2019 у справі № 904/2444/18.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2018 року у справі № 922/3412/17 (провадження № 12-182гс18) та від 13 лютого 2019 року у справі № 320/5877/17 (провадження № 14-32цс19) зроблено висновок, що «предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права. Відповідно до частин першої та другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 ЦК України».

Таким чином, набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності відповідної підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але у подальшому відпала.

Отже, для виникнення зобов`язання, передбаченого статтею 1212 ЦК України, важливим є сам факт безпідставного набуття або збереження, а не конкретна підстава, за якої це відбулося.

Тобто у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК України може бути застосована тільки після того, якщо така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена, або була відсутня взагалі.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.02.2024 у справі № 910/3831/22, зобов`язання повернути безпідставно набуте майно виникає в особи безпосередньо з норми статті 1212 ЦК України на підставі факту набуття нею майна (коштів) без достатньої правової підстави або факту відпадіння підстави набуття цього майна (коштів) згодом. Виконати таке зобов`язання особа повинна відразу після того, як безпідставно отримала майно або як підстава такого отримання відпала.

Відповідно до ст. 1213 ЦК України набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Враховуючи наведене, а також той факт, що на момент розгляду вказаної справи постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.08.2024, на підставі якої було видано наказ про стягнення з позивача на користь ОСОБА_1 судового збору у розмірі 88 392,00 грн., скасовано, а отже відпала підстава знаходження вказаних грошових коштів на депозитному рахунку приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_3, суд приходить до висновку про задоволення позову та зобов`язання відповідача повернути позивачу грошові кошти у розмірі 88 392,00 грн.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 1211,20 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 12, 13, 76-81, 89, 141, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_2 до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_3 про зобов`язання повернути безпідставно набуті грошові кошти задовольнити.

Зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_3 повернути приватному виконавцю виконавчого округу міста Києва ОСОБА_2 безпідставно набуті грошові кошти у сумі 88 392 (вісімдесят вісім тисяч триста дев`яносто дві) гривні 00 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про сторони:

Позивач - ОСОБА_2 , РНОКПП - НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 ;

Відповідач - ОСОБА_3 , РНОКПП - НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .

Суддя О.О. Тиха