Рішення від 08 червня 2025 р. у справі №753/4038/24 — Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

02096, м. Київ, вул. Кошиця, 5-А

справа № 753/4038/24

провадження № 2/753/906/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2025 року Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Каліушка Ф.А.

при секретарі Володько С.С.

за участю:

представника позивача ОСОБА_1 ;

відповідач не з`явилась;

представник відповідача не з`явився;

представник третьої особи не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Служби у справах дітей та сім`ї Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, визначення способів участі батька у вихованні та спілкуванні з дитиною, надання дозволу на виїзд дитини за кордон без згоди матері -

ВСТАНОВИВ:

23 лютого 2024 року до Дарницького районного суду м. Києва звернувся ОСОБА_2 (далі по тексту - Позивач, ОСОБА_2 ) з позовною заявою до ОСОБА_3 (далі по тексту - Відповідач, ОСОБА_3 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Служба у справах дітей та сім`ї Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації (далі по тексту - Третя особа, Служба у справах дітей та сім`ї Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації), про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, визначення способів участі у вихованні та спілкуванні з дитиною, надання дозволу на виїзд дитини за кордон без згоди матері.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у зареєстрованому шлюбі Позивача та Відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 шлюб розірвано, а 12.12.2019 року між Позивачем та Відповідачем укладено нотаріально посвідчений договір про визначення місця проживання дітей, відповідно до умов якого при роздільному проживанні батьків дитина ( ОСОБА_5 ) буде проживати разом з матір`ю (Відповідачем), а батько (Позивач) буде проживати окремо від них. Проживання Батька окремо від Матері та Дитини не може вважатися перешкодою для реалізації Батьком прав та обов`язків з виховання Дитини. Мати зобов`язується завчасно попереджувати Батька письмово із вказанням точного місця проживання дитини не пізніше одного місяця з моменту зміни місця проживання. Батьки взаємно зобов`язуються своєчасно інформувати один одного про зміни соціально-побутових умов життя дитини, а також сумлінно виконувати умови Договору.

Не дивлячись на вказані положення вище зазначеного договору, Відповідач не виконувала належним чином свої зобов`язання, постійно чинила перешкоди у спілкуванні Позивача з сином, у зв`язку з чим Позивач був вимушений звернутися за захистом своїх прав, внаслідок чого Дарницька районна в м. Києві державна адміністрація видала 31 травня 2021 року розпорядження № 357 «Про визначення участі батька у вихованні його дитини» (далі по тексту - Розпорядження). Відповідно до останнього визначено участь Позивача у вихованні сина, встановивши спілкування з дитиною у присутності матері у період перебування батька на території України за попередньою домовленістю між батьками, з урахуванням режиму дня дитини. Зобов`язано батька дитини забирати та повертати дитину за адресою її проживання, дотримуючись режиму виховання та харчування, розвитку дитини, не допускати протиправних дій та негативних розмов стосовно матері дитини. Зобов`язано матір дитини не перешкоджати батькові брати участь у вихованні дитини та спілкуванні з нею, не допускати протиправних дій та негативних розмов про батька дитини. Не дивлячись на зазначене, Відповідач не виконує належним чином Розпорядження, і надалі чинить Позивачеві перешкоди у спілкуванні та вихованні сина, не надає інформацію про дитину.

До того ж, після повномасштабного вторгнення 24.02.2022 року Російської Федерації на територію України і до вересня 2022 року Позивачу як батькові не було відомо конкретну адресу місця знаходження його малолітнього сина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і відповідно він не міг взагалі поспілкуватися з дитиною, хоча систематично за вказаний період часу звертався до Відповідача з проханням повідомити конкретне місце знаходження дитини, поспілкуватися з дитиною, однак останні були проігноровані. У квітні 2022 року Міністерство юстиції Італії надіслало Позивачу листа, в якому зазначено, що Відповідач виїхала з дитиною за межі України та зі слів останньої повідомляла Позивача у письмовому вигляді про місце перебування сина. Проте, це не відповідало дійсності, про що Позивач повідомив Міністерство юстиції Італії. Для з`ясування місця перебування свого сина Позивач звертався також до Служби у справах дітей та сім`ї Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації, Дарницького управління Головного управління Національної поліції у м. Києві, Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України, проте жодної відповіді по суті і відповідно конкретної адреси місця перебування сина так і не отримав. Вперше Позивач зустрівся з сином лише 02.09.2022 року. Після цього Відповідач знову перестала виходити на зв`язок, і Позивач знову не мав будь-якого спілкування з сином, як і інформації про нього. Враховуючи вище зазначені обставини, Позивач звернувся до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до Відповідача про розірвання договору про визначення місця проживання дитини,за результатами розгляду якого було ухвалено 08 березня 2023 року Дарницьким районним судом м. Києва рішення у справі № 753/13774/22, яке було залишено без змін постановою Київського апеляційного суду від 04.09.2023 року, яким позовні вимоги задоволено повністю: розірвано договір між Позивачем та Відповідачем про визначення місця проживання дитини, укладений 12.12.2019 року, зареєстрований у реєстрі за № 5539, у зв`язку із істотним порушенням Відповідачем умов вище вказаного договору.

Як зазначає Позивач у позові, ситуація знову повторюється: Відповідач тривалий час не виходить на зв`язок, Позивач не має жодної інформації щодо сина, не може з ним поспілкуватися та побачитися, зокрема провести час, коли у дитини канікули, у тому числі поїхавши з дитиною на відпочинок, не дивлячись на численні запити Позивача до Відповідача, які Відповідач ігнорує, внаслідок чого порушуються права Позивача та права дитини, у зв`язку з чим Позивач звернувся з даною позовною заявою до суду і просить:

1.Зобов`язати Відповідача не перешкоджати Позивачу брати участь у вихованні та вільному спілкуванні з сином - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

2.Зобов`язати Відповідача повідомляти Позивача шляхом надсилання листа на його електронну пошту ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ):

- про зміну місця проживання (як постійного, так і тимчасового) сина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , протягом 3 (трьох) днів з моменту відповідної зміни із зазначенням конкретної адреси (країни, області, району, міста (села, селища), району АДРЕСА_1 кімнати тощо));

- про виїзд сина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з місця проживання (як постійного, так і тимчасового) протягом 3 (трьох) днів із зазначенням періоду виїзду, конкретної адреси, де буде перебувати син ((країни, області, району, міста (села, селища), району у АДРЕСА_2 кімнати тощо)), осіб, з якими виїжджає син - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- інформацію, яка стосується сина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за запитом ОСОБА_2 ( ОСОБА_6 , громадянин Італії, ІНФОРМАЦІЯ_5 ) протягом 3 (трьох) днів з моменту надсилання відповідного запиту на електронну пошту Відповідача ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ).

3.Визначити способи участі Позивача як батька у вихованні та спілкуванні з сином - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступним чином:

-необмежене спілкування з сином засобами телефонного, поштового, електронного та інших засобів зв`язку, у тому числі, але не виключно, за допомогою GoogleDuo, Microsoft Skype, Viber, WhatsApp, без участі матері, але за участі перекладача (за потреби). При цьому: 1) матір зобов`язується: надати батькові інформацію про наявні засоби зв`язку (номер телефону, скайп тощо) для спілкування батька з сином, надавати інформацію батькові про зміну номера телефону, облікового засобу скайпу та інших засобів зв`язку, необхідних для спілкування батька з сином, вчинити всі необхідні дії для встановлення телекомунікаційного зв`язку (якщо син не зможе цього зробити самостійно); 2) батько обирає на власний розсуд перекладача (за потреби) та зобов`язується оплатити його/її послуги;

- особисті побачення з сином за участі перекладача (за потреби) і без участі матері у кількості до семи побачень кожні два місяці з періодичністю два тижні, і не менше, ніж чотири години кожне побачення, без обмеження місць проведення часу. При цьому батько зобов`язується: 1) попереджувати матір про дату, час відповідних побачень, не пізніше ніж за 7 (сім) днів, шляхом надсилання листа на електронну пошту матері ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ); 2) забрати дитину та повернути її після закінчення побачення за місцем проживання/перебування сина; 3) обирати на власний розсуд перекладача (за потреби) та оплатити його/її послуги. Водночас матір зобов`язується: 1) повідомити батька протягом 3 (трьох) днів з моменту отримання листа-попередження від батька шляхом надсилання відповідного листа на електронну пошту батька ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) про адресу місця проживання/перебування сина, звідки батько може його забрати; 2) підготувати сина до зустрічі з батьком (допомогти одягнутися, скласти необхідні речі тощо); 3) надати доступ до місця проживання/перебування дитини, якщо дитина на час призначених побачень захворіла;

-щорічний відпочинок батька з сином у період з 05 серпня до 27 серпня без участі матері, але за участі перекладача (за потреби), без обмеження місць проведення часу. При цьому батько зобов`язується: 1) повернути сина за місцем проживання/перебування після закінчення відпочинку; 2) обирати на власний розсуд перекладача (за потреби) та оплатити його/її послуги. Водночас матір зобов`язується: 1) повідомити батька шляхом надсилання відповідного листа на електронну пошту батька ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) за 3 (три) дні до відпочинку про адресу місця проживання/перебування сина, звідки батько може його забрати; 2) підготувати сина до відпочинку з батьком (скласти необхідні речі тощо);

-відпочинок батька з сином на осінні канікули дитини у кількості 7 календарних днів кожний парний рік без участі матері, але за участі перекладача (за потреби), без обмеження місць проведення часу. При цьому батько зобов`язується: 1) повернути сина за місцем проживання/перебування після закінчення відпочинку; 2) обирати на власний розсуд перекладача (за потреби) та оплатити його/її послуги. Водночас матір зобов`язується: 1) повідомити батька шляхом надсилання відповідного листа на електронну пошту батька ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) за 3 (три) дні до відпочинку про адресу місця проживання/перебування сина, звідки батько може його забрати; 2) підготувати сина до відпочинку з батьком (скласти необхідні речі тощо);

-щорічний відпочинок батька з сином на зимові канікули дитини у непарні роки - у кількості перших 7 календарних днів, у парні роки - у кількості 7 календарних днів другої половини зимових канікул, без участі матері, але за участі перекладача (за потреби), без обмеження місць проведення часу. При цьому батько зобов`язується: 1) повернути сина за місцем проживання/перебування після закінчення відпочинку; 2) обирати на власний розсуд перекладача (за потреби) та оплатити його/її послуги. Водночас матір зобов`язується: 1) повідомити батька шляхом надсилання відповідного листа на електронну пошту батька ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) за 3 (три) дні до відпочинку про адресу місця проживання/перебування сина, звідки батько може його забрати; 2) підготувати сина до відпочинку з батьком (скласти необхідні речі тощо);

-відпочинок батька з сином на весняні канікули дитини у кількості 7 календарних днів кожний непарний рік без участі матері, але за участі перекладача (за потреби), без обмеження місць проведення часу. При цьому батько зобов`язується: 1) повернути сина за місцем проживання/перебування після закінчення відпочинку; 2) обирати на власний розсуд перекладача (за потреби) та оплатити його/її послуги. Водночас матір зобов`язується: 1) повідомити батька шляхом надсилання відповідного листа на електронну пошту батька ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) за 3 (три) дні до відпочинку про адресу місця проживання/перебування сина, звідки батько може його забрати; 2) підготувати сина до відпочинку з батьком (скласти необхідні речі тощо);

-у день народження батька ( ІНФОРМАЦІЯ_7 ) та день народження сина ( ІНФОРМАЦІЯ_8 ) проводити 4 години разом з дитиною без присутності матері та без обмежень місця проведення часу, але за участі перекладача (за потреби). При цьому: 1) якщо день народження припадає на вихідний день, то час визначається з 10:00 до 14:00, якщо день народження припадає на будній день, то час визначається з 16:00 до 20:00, якщо інше не буде погоджено батьками; 2) матір зобов`язується повідомити батька за 3 (три) дні до зустрічі шляхом надсилання відповідного листа на електронну пошту батька ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) про адресу місця проживання/перебування сина, звідки батько може його забрати; 3) батько зобов`язується повернути сина за місцем проживання/перебування після закінчення побачення, обирати на власний розсуд перекладача (за потреби) та оплатити його/її послуги.

4.Надати дозвіл на виїзд ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за кордон до Італії, Польщі, Угорщини, Румунії, Словаччини, Молдови на період з 05.08.2024 р. до 27.08.2024 р., з 26.10.2024 р. до 09.11.2024 р. без дозволу (згоди) та супроводу матері (Відповідача).

5.Стягнути з Відповідача на користь Позивача судові витрати.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 04.03.2024 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку загального позовного провадження в підготовче судове засідання. Окрім того, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Службу у справах дітей та сім`ї Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації, та зобов`язано її подати суду письмовий висновок щодо розв`язання спору.

04 квітня 2024 року представник Відповідача - адвокат Крепель Д. І., подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, оскільки Відповідач не чинить перешкод Позивачу у спілкуванні з сином, Розпорядження є дійсним, підлягає обов`язковому виконанню. Відповідач вважає за доцільне затвердити порядок участі батька у вихованні дитини саме в такий спосіб, як це передбачено Розпорядженням. При цьому Відповідач наполягає на тому, що зустрічі повинні відбуватися тільки особисті, без онлайн-зустрічей, оскільки, як зазначає Відповідач, дитина не хоче так спілкуватись, Відповідач не впевнена у корисності такого спілкування для психоемоційного стану дитини. Також Відповідач наполягає на тому, що зустрічі повинні мати місце лише за її обов`язкової присутності, оскільки вона хвилюється за психічний та емоційний стан дитини, оскільки вважає, що Позивач має нестабільний психічний стан, не знає української мови, а дитина англійську мову тільки вчить. Окрім того, Відповідач заперечує щодо задоволення позовних вимог і в аспекті виїзду дитини за кордон з батьком на період канікул, оскільки вважає, що це негативно вплине на психо-емоційний стан дитини, дитина має суттєвий психо-емоційний зв`язок з Відповідачем, тому виїзд без неї є неприйнятним, батько не володіє українською/російською мовами, а дитина англійську мову лише вивчає, залучення перекладача є додатковим стресом для дитини. Крім того, Відповідач вважає, що Позивач вивезе дитину за межі території України і не поверне її, у зв`язку з чим також заперечує щодо задоволення позовної вимоги про надання дозволу на виїзд сина за межі України без згоди та супроводу матері.

04 квітня 2024 року представник Відповідача - адвокат Крепель Д. І., також подав до суду зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Служба у справах дітей та сім`ї Дарницької районної в м. Києві держаної адміністрації, про визначення місця проживання дитини разом з матір`ю та надання дозволу на виїзд за кордон без згоди батька.

04 квітня 2024 року ухвалою Дарницького районного суду м. Києва у даній справі зустрічну позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

15 квітня 2024 року ухвалою Дарницького районного суду м. Києва у даній справі прийнято зустрічну позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Служба у справах дітей та сім`ї Дарницької районної в м. Києві держаної адміністрації, про визначення місця проживання дитини разом з матір`ю та надання дозволу на виїзд за кордон без згоди батька, та об`єднано зустрічний позов в одне провадження з первісним позовом.

23 квітня 2024 року до суду надійшла від представника Позивача - адвоката Паламарчук Н.В., відповідь на відзив у межах первісного позову, в якій зазначено, зокрема, що твердження Відповідача про відсутність перешкод у спілкуванні з сином та залишення порядку участі у вихованні сина, визначеного у Розпорядженні, є необґрунтованими та спростовується доказами, зокрема, постановою Верховного Суду від 03.04.2024 року у справі № 753/13774/22 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання договору про визначення місця проживання дитини, в якій зазначено, що невиконання ОСОБА_3 умов договору призвело по позбавлення ОСОБА_2 під час військових дій в Україні можливостей деякий час піклуватися про свою дитину та права бути поінформованим про місце перебування дитини. Порушення ОСОБА_3 умов укладеного між сторонами договору призвело не лише до порушення прав позивача як батька, а й прав та інтересів дитини, що суперечить його якнайкращим інтересам. Крім того, Відповідач не надала жодних доказів, що вона з кінця листопада 2023 року до моменту подачі позову надавала Позивачеві, його представнику інформацію про дитину. При цьому Позивач наголошує, що встановлений у Розпорядженні порядок участі у вихованні сина є неактуальним, оскільки змінились обставини, які мають істотне значення. Так, дане Розпорядження не виконується Відповідачем належним чином. Встановлення у даному Розпорядженні зустрічей із вказівкою про особисті зустрічі на території України також є недоцільним та тільки обмежує права батька та сина на контакт та відповідно на піклування та виховання батьком дитини, оскільки у 2022-2023 роках Відповідач з сином проживала в Єгипті, Угорщині, Румунії та не повідомляла Позивачеві місце знаходження сина. Тому для уникнення повторення такої ситуації, коли Відповідач з сином буде переїжджати з країни до країни, не є доцільним зазначати про зустрічі лише на території України. Крім того, не є доцільним визначати зустрічі за домовленістю батьків, враховуючи, що між Позивачем та Відповідачем мають місце дуже конфліктні відносини, а також поведінку Відповідача, яка не виходить на зв`язок, внаслідок чого ні про що не можна домовитися. Також Позивач категорично заперечує проведення зустрічей з сином у присутності матері через конфліктні відносини між Позивачем та Відповідачем, вкрай негативне ставлення Відповідача до Позивача, оскільки її присутність буде створювати підвищену напругу, тривожність під час зустрічей, перешкоджати налагодженню між батьком та сином кращого контакту, а також це буде обмежувати права батька та сина на особисте безперешкодне спілкування. Також Позивач наголошує, що Відповідач не надала жодних доказів того, що спілкування дитини з батьком, зокрема і виїзд з ним за кордон, без присутності матері може негативно вплинути на психо-емоційний стан дитини.

03 травня 2024 року до суду від представника Позивача - адвоката Паламарчук Н.В., надійшов відзив на зустрічну позовну заяву, в якому Позивач просить відмовити у задоволенні зустрічного позову, оскільки спір між Позивачем та Відповідачем щодо місця проживання сина відсутній, оскільки ще під час розірвання шлюбу Позивач та Відповідач погодили, що син буде проживати разом з матір`ю (Відповідачем), Позивач не вчиняв жодних дій, щоб змінити місце проживання сина, з 2019 року і до сьогодні син проживає разом з Відповідачем, що нею також визнається. Щодо надання дозволу на виїзд за кордон без згоди батька до будь-якої країни світу у супроводі Відповідача, то такі вимоги, на думку Позивача, є необґрунтованими, оскільки, по-перше, Відповідач не надала жодних доказів того, що вона зверталась до Позивача з проханням надати відповідний дозвіл, а він їй відмовив. По-друге, відповідно до законодавства Відповідач і так може виїхати з дитиною за кордон без згоди Позивача як батька. По-третє, відповідна вимога Відповідача суперечить правовим позиціям Верховного Суду, який неодноразово наголошував на тому, що дозвіл на виїзд дитини за межі України без згоди та супроводу батька не передбачає можливості його видачі на майбутні, постійні поїздки, є разовим, тобто таким, що надається на конкретно визначену поїздку із конкретно визначеним періодом перебування за кордоном. По-четверте, Відповідач таким чином намагається легалізувати можливість змінити постійне місце проживання дитини за межами території України.

22 травня 2024 року до Дарницького районного суду м. Києва надійшов лист «Про надання інформації» від Служби у справах дітей та сім`ї Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації, в якому зазначено, що Третя особа просить ухвалити рішення відповідно до діючого законодавства з максимальним врахуванням інтересів малолітньої дитини, та розглядати справу без участі представника Третьої особи. Також до даного листа додано висновок Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації від 17.05.2024 р. № 101-4457 про визначення місця проживання дитини, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та способів участі батька, ОСОБА_2 , у спілкуванні з дитиною та її вихованні. Зазначений висновок передбачає, що орган опіки та піклування рекомендує визначити місце проживання дитини з матір`ю (Відповідачем), а також вважає за доцільне визначити участь батька (Позивача) у спілкуванні з дитиною за наступним графіком: під час перебування ОСОБА_2 за межами України: спілкування засобами мобільного, поштового, електронного зв`язку, в тому числі із застосування мобільних та інших застосунків: щопонеділка, щочетверга, щонеділі з 19:00 до 20:00 год.; під час перебування ОСОБА_2 в Україні: друга, четверта субота місяця з 18:00 до 20:00 год. у присутності матері; друга, четверта неділя з 17:00 до 19:00 год. у присутності матері; спільний відпочинок за домовленістю між батьками у присутності матері.

24 травня 2024 року до суду від представника Відповідача - адвоката Крепеля Д. І.,надійшли заперечення у межах первісного позову, в яких зазначено, що Відповідач не чинила перешкод батькові у спілкуванні з сином, виконує Розпорядження, а також зазначає про те, що батько не бере належної участі у вихованні сина. Крім того, Відповідач зазначає, що Позивач в присутності дитини ображає її, провокує конфлікти. Також Відповідач наполягає на тому, щоб зустрічі Позивача з сином мали місце лише в її присутності, оскільки батько має певні зміни в настроях (а можливо й психічних станах), що негативно впливає на життєдіяльність дитини, створює постійний психологічний пресинг для матері, мали місце факти агресивного поводження батька, зокрема, у грудні 2020 року, Позивач вживає спеціальні медичні заспокійливі препарати, які виписуються тільки за призначенням лікаря-психіатра. Крім того, також сторона Відповідача зазначає, що подані медичні документи про проходження наркологічного та психіатричного огляду не повинні бути прийняті до уваги. Також Відповідач зазначає, що Позивач не може спілкуватися без сторонньої допомоги через незнання мови, а мати сприяє налагодженню контакту, а досвід із залученням перекладача був негативним та такий формат незрозумілий для дитини. Також у запереченні Відповідач по суті заперечує щодо виїзду дитини з батьком за кордон, оскільки вважає такий виїзд без матері неприйнятним, оскільки це буде створювати для дитини стрес через перебування в середовищі незнайомих людей, незнання батьком мови. При цьому Відповідач зазначає, що дитині наодинці із батьком некомфортно, оскільки вона була свідком ображання матері та агресивної поведінки, в тому числі щодо дитини. Крім того, Відповідач заперечує щодо такого виїзду, оскільки вважає, що Позивач не поверне дитину в Україну, невідома адреса батька, невідомі умови проживання.

29 травня 2024 року до суду від представника Відповідача - адвоката Крепеля Д. І., надійшла відповідь на відзив на зустрічний позов, в якій зазначено, що позиція Позивача щодо місця проживання дитини з Відповідачем змінилась, зокрема тому, що Позивач не надає згоди на реєстрацію місця проживання дитини з Відповідачем, а також тому, що Позивач просить дозвіл на виїзд з дитиною за кордон. Щодо надання дозволу на виїзд дитини за кордон без згоди та супроводу батька до будь-якої країни світу, то Відповідач зазначає, що останній є необхідним, тому що, зокрема, у Відповідача можуть виникнути суттєві проблеми на території ЄС, у дитини є нагальна потреба виїзду за кордон для спортивних змагань, навчання, лікування, відпочинку, в Україні введено воєнний стан, тому у будь-який момент може виникнути потреба у виїзді.

30 травня 2024 року представник Позивача - адвокат Паламарчук Н.В., подала заяву про зміну предмета позову (частково), а саме в частині періоду надання дозволу на виїзд сина без дозволу (згоди) та супроводу матері (Відповідача) та просить надати дозвіл на виїзд ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за кордон до Італії, Польщі, Угорщини, Румунії, Словаччини, Молдови на період з 05.08.2024 р. до 27.08.2024 р., з 26.10.2024 р. до 09.11.2024 р., з 23.12.2024 р. по 05.01.2025 р., з 24.03.2025 р. по 06.04.2025 р., 05.08.2025 р. до 27.08.2025 р., без дозволу (згоди) та супроводу матері (Відповідача). Всі інші позовні вимоги залишені без змін.

Протокольною ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 30.05.2024 р. у даній справі прийнято до розгляду вище зазначену заяву Позивача про зміну предмета позову.

30 травня 2024 року представник Відповідача - адвокат Крепель Д.І., подав клопотання про витребування доказів, а саме з Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України щодо в`їзду та виїзду в період часу з 2019 року по теперішній час Позивача, яке 30 травня 2024 року ухвалою Дарницького районного суду м. Києва у даній справі задоволено.

17 червня 2024 року до суду надійшли від представника Позивача - адвоката Паламарчук Н.В., заперечення на відповідь на відзив на зустрічний позов, в яких Позивач звертає увагу, що сторона Відповідача не надала жодних доказів, що Позивач змінив свою позицію щодо проживання дитини з матір`ю або вчиняв будь-які дії для визначення місця проживання дитини з ним. Крім того, про відсутність спору про місце проживання дитини з матір`ю свідчить і первісний позов. Також Позивач окремо звертає увагу, що Відповідач не зверталась до нього з питанням про надання згоди на реєстрацію місця проживання дитини, і доказів такого звернення сторона Відповідача не надала. Більш того, навіть якщо б Позивач і не надавав згоду на реєстрацію місця проживання дитини, що не відповідає дійсності, то належним способом захисту у такому випадку був би позов про надання дозволу на реєстрацію місця проживання дитини за адресою матері без згоди батька, а не позов про визначення місця проживання дитини з матір`ю.

20 червня 2024 року до суду надійшла відповідь Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 18.06.2024 р. № 19-42290/18/24-Вих, якою надано інформацію щодо перетину державного кордону України Позивачем за період з 01.01.2019 р. по 30.05.2024 р.

03 липня 2024 року до суду надійшла заява представника Позивача - адвоката Паламарчук Н.В., про зміну предмета позову (частково), в аспекті графіку побачень Позивача з сином, у зв`язку з тим, що станом на день подачі позову не було відомо нічого про гуртки дитини, оскільки Відповідач не надавала жодної інформації, відповідні довідки були додані лише до заперечення від 22.05.2024 року у межах первісного позову, а також для більш зрозумілого до виконання графіка у разі задоволення відповідної позовної вимоги, Позивач вважає за доцільне змінити графік особистих побачень та просить в аспекті даної позовної вимоги визначити спосіб участі Позивача як батька у вихованні та спілкування з сином наступним чином: під час перебування ОСОБА_2 у країні проживання (як постійного, так і тимчасового) сина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначити особисті побачення з сином за участі перекладача (за потреби) і без участі матері, а також без обмеження місць проведення часу наступним чином: понеділок з 16:00 до 19:30, четвер з 16:00 до 19:30, п`ятниця з 16:00 до 20:00, субота з 14:00 до 20:00, неділя з 13:00 до 20:00. При цьому батько зобов`язується: 1) забрати дитину та повернути її після закінчення побачення за місцем проживання/перебування сина; 2) обирати на власний розсуд перекладача (за потреби) та оплатити його/її послуги. Водночас матір зобов`язується: 1) повідомити батька шляхом надсилання відповідного листа на електронну пошту батька ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) про адресу місця проживання/перебування сина, звідки батько може його забрати; 2) підготувати сина до зустрічі з батьком (допомогти одягнутися, скласти необхідні речі тощо); 3) надати доступ до місця проживання/перебування дитини, якщо дитина на час призначених побачень захворіла.

03 липня 2024 року представником Позивача - адвокатом Паламарчук Н.В., подані до суду письмові пояснення-заперечення щодо висновку органу опіки та піклування, в яких Позивач зазначає про те, що вважає наданий Дарницькою районною в м. Києві державною адміністрацією висновок від 17.05.2024 р. № 101-4457 про визначення місця проживання дитини, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та способів участі батька, ОСОБА_2 , у спілкуванні з дитиною та її вихованні необґрунтованим та таким, що суперечить інтересам дитини, окремо зазначаючи свої заперечення щодо кожного аспекту способу участі Позивача у спілкуванні з дитиною та її вихованні, який вказаний у відповідному графіку, та просить суд не погодитись з відповідним висновком та визначити способи участі Позивача як батька у вихованні та спілкуванні з сином у способи визначені Позивачем.

Протокольною ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 04.07.2024 року у даній справі прийнято до розгляду вище зазначену заяву Позивача про зміну предмета позову, а також письмові пояснення-заперечення щодо висновку органу опіки та піклування.

04 липня 2024 року до суду надійшли подані представником Позивача - адвокатом Паламарчук Н.В. письмові пояснення-заперечення на відповідь на відзив на первісний позов, в яких Позивач зазначає з посиланням на додаткові докази про вчинення Відповідачем перешкод батькові в участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею, спростовує твердження Відповідача про те, що він ображає її, провокує конфлікти, а також окремо висловлює заперечення щодо поданих Відповідачем доказів, зокрема листування, надає додаткові докази того, що саме Відповідач вчиняла конфлікти, надає докази щодо власності на будинок за адресою: АДРЕСА_3 , куди хоче поїхати з дитиною у разі задоволення відповідної позовної вимоги про надання дозволу на виїзд за межі України на відповідний період без згоди та супроводу матері. Крім того, Позивач також зазначає, що враховуючи, що у нього відсутня заборгованість зі сплати аліментів, що визнається Відповідачем, то він має право також звертатися до суду з відповідною позовною вимогою про виїзд за кордон без згоди та супроводу Відповідача, керуючись ч. 5 ст. 157 Сімейного кодексу України. Дані письмові пояснення-заперечення на відповідь на відзив на первісний позов прийняті до розгляду та долучені до матеріалів справи.

04 липня 2024 року ухвалою Дарницького районного суду м. Києва у даній справі закрито підготовче судове засідання та призначено справу до розгляду по суті.

01 серпня 2024 року від представника Позивача - адвоката Паламарчук Н.В., надійшло клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи, а саме: витягу з реєстру про державну реєстрацію народження ОСОБА_8 з проставленим на ньому апостилем та здійсненим перекладом з італійської мови на українському мову, підпис перекладача на якому засвідчено нотаріусом, для підтвердження того, що співвласником будинку за адресою: АДРЕСА_4 , є, окрім Позивача, МуччіАнтоніо (його батька, дідуся дитини), ОСОБА_8 (рідна сестра Позивача), враховуючи, що Відповідач попередньо зазначала, що їй невідомо, хто є власниками відповідного будинку.

Протокольною ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 13.03.2025 р. дане клопотання задоволено, враховуючи, що відповідний документ не міг бути отриманий до закриття підготовчого засідання, водночас про надання якого представник Позивача зазначала з наданням відповідних доказів у письмових поясненнях-запереченнях на відповідь на відзив на первісний позов.

16 жовтня 2024 року до Дарницького районного суду м. Києва надійшли пояснення Відповідача у справі, в яких Відповідач зазначала, що Позивач не обмежений у вихованні та спілкуванні з дитиною, вона ніколи не порушувала його права. Однак вважає, що Позивач створює умови для вивезення дитини за кордон, і після цього він дитину не поверне. Тому для уникнення вивезення дитини за кордон, а також для фізичного, психічного та емоційно-комфортного стану дитини будь-яке спілкування Позивача з сином повинно відбуватися у присутності матері (Відповідача). Крім того, Відповідач зазначає, що для неї є важливим задоволення її вимог, зокрема, виїзд дитини за кордон без згоди та супроводу батька, оскільки це надасть можливість оздоровити дитину, а також легалізує перебування Відповідача на території ЄС та пояснить законність перебування дитини за кордоном.

Протокольною ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 30.05.2025 р. дані пояснення долучені до матеріалів справи, однак відмовлено у долученні нових доказів доданих до вказаних пояснень з огляду на порушення порядку подачі доказів, передбаченого ст. 83 Цивільного процесуального кодексу України.

30 травня 2025 року ухвалою Дарницького районного суду м. Києва у даній справі залишено без розгляду зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Служба у справах дітей та сім`ї Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації, про визначення місця проживання дитини разом з матір`ю та надання дозволу на виїзд дитини за кордон без згоди батька.

В судовому засіданні представник Позивача позовні вимоги (з врахуванням заяв про зміну предмету позову) підтримала, вважала їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідач та її представник були повідомлені належним чином про розгляд справи, однак у засідання 23.01.2025 р., 11.04.2025 р., 30.05.2025 р. не з`явилися.

Статтею 223 Цивільного процесуального кодексу України (далі по тексту - ЦПК України) передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; 5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки; 3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з`явилася особа, яку він представляє, або інший її представник; 4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з`явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов`язковою. У разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

З матеріалів справи вбачається, що в судове засідання, призначене на 23.01.2025 р., Відповідач та її представник - адвокат Крепель Д. І., не з`явились, натомість було подано клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з тим, що Відповідач та її представник перебувають на лікуванні. Судове засідання було відкладено.

З матеріалів справи також вбачається, що в судове засідання, призначене на 11.04.2025 р., Відповідач та її представник - адвокат Крепель Д. І., не з`явились, натомість було подано клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з тим, що Відповідач не може з`явитися, у зв`язку зі станом здоров`я, а її представник - адвокат Крепель Д. І., не може з`явитися, у зв`язку із сімейними обставинами (хвороба родича, інвалід ІІ групи). Судове засідання було відкладено, наступне судове засідання призначено на 30.05.2025 р.

В судове засідання, призначене на 30.05.2025, Відповідач та її представник - адвокат Крепель Д. І. знову не з`явились, натомість останній знову подав клопотання про відкладення розгляду справи, у задоволенні якого судом відмовлено.

Суд бере до уваги, що Відповідач та її представник були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, а також врахувавши положення ст. 223 ЦПК України, ч. 1 ст. 44 ЦПК України, яка передбачає, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається, а також врахувавши встановлені законом строки розгляду справи, суд визнає за можливе проводити судовий розгляд справи за відсутності Відповідача та її представника, на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Третя особа просила розглядати справу за відсутності їх представника.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, розглянувши подані сторонами докази, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що 14 березня 2015 року між Позивачем та Відповідачем було зареєстровано шлюб Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дарницького районного управління юстиції у м. Києві, що підтверджується копією Свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_1 від 14.03.2015 р.

ІНФОРМАЦІЯ_9 у подружжя народився син - ОСОБА_5 , що підтверджується копією Свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 від 12.09.2015 р., яке видане Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дарницького районного управління юстиції у м. Києві.

10 грудня 2019 року шлюб між Позивачем та Відповідачем було розірвано рішенням Дарницького районного суду м. Києва у справі № 753/11064/19 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дитини. Також у вказаному рішенні суду зазначено: «Спору щодо місця проживання дитини між сторонами немає - за погодженням сторін їх малолітній син ОСОБА_5 буде проживати з матір`ю, а батько зможе регулярно підтримувати разом з ним особисті стосунки та прямі контакти та погоджується надавати кошти на утримання дитини в розмірі 1 000 євро».

12 грудня 2019 року між Позивачем та Відповідачем було укладено договір про визначення місця проживання дітей, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Козаєвою Н. М. (далі - Договір), відповідно до пп. 1.1-1.3 якого при роздільному проживанні батьків дитина ( ОСОБА_5 ) буде проживати разом з матір`ю (Відповідачем), а батько (Позивач) буде проживати окремо від них. Проживання Батька окремо від Матері та Дитини не може вважатися перешкодою для реалізації Батьком прав та обов`язків з виховання Дитини. Крім того, пп. 2.1-2.2.1, 2.2-2.2.2 Договору передбачено, що Мати зобов`язується завчасно попереджувати Батька письмово із вказанням точного місця проживання дитини не пізніше одного місяця з моменту зміни місця проживання. Батьки взаємно зобов`язуються своєчасно інформувати один одного про зміни соціально-побутових умов життя дитини, а також сумлінно виконувати умови Договору.

Дарницька районна в м. Києві державна адміністрація видала 31 травня 2021 року розпорядження № 357 «Про визначення участі батька у вихованні його дитини». Відповідно до останнього визначено участь Позивача у вихованні сина, встановивши спілкування з дитиною у присутності матері у період перебування батька на території України за попередньою домовленістю між батьками, з урахуванням режиму дня дитини. Зобов`язано батька дитини забирати та повертати дитину за адресою її проживання, дотримуючись режиму виховання та харчування, розвитку дитини, не допускати протиправних дій та негативних розмов стосовно матері дитини. Зобов`язано матір дитини не перешкоджати батькові брати участь у вихованні дитини та спілкуванні з нею, не допускати протиправних дій та негативних розмов про батька дитини.

З листування в месенджері та з електронних листів суд встановив, що в період з 24.02.2022 р. по 07.05.2022 р. Позивач систематично намагався дізнатися у Відповідача інформацію про місцезнаходження сина та просив зустрічі з ним.

27.04.2022 р., 02.05.2022 р., 09.05.2022 р., 16.05.2022 р. Позивач шляхом надіслання електронних листів звертався до Відповідача з проханням надати можливість спілкування з сином, а також до Служби у справах дітей та сім`ї Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації з листами проханнями вплинути на поведінку Відповідача щодо ненадання можливості батькові поспілкуватися із сином.

З листа Міністерства юстиції Італії від 28.04.2022 судом встановлено, що 08.04.2022 Відповідач повідомила Міністерство юстиції України про те, що у зв`язку із законом воєнного часу вона була вимушена поїхати за кордон разом із дитиною, та стверджувала, що про своє місце перебування та місце перебування сина вона повідомила батька дитини у письмовій формі. Міністерство юстиції Італії листом від 06.05.2022 повідомило Міністерство юстиції України, що ОСОБА_2 заявив, що він не знає в якому місці проживає його дитина, мати виїхала з України до початку війни, відмовилась надавати інформацію про нове місце проживання дитини та відмовилась від будь-яких контактів з ним.

01.06.2022 р. адвокат Паламарчук Н.В., діючи в інтересах ОСОБА_2 , звернулась до Дарницького УП ГУНП у м. Києві із заявою про розшук дитини зниклої безвісти за особливих обставин.

З відповіді Дарницького УП ГУНП у м. Києві від 13.06.2022 р. вбачається, що під час телефонної розмови працівника поліції з ОСОБА_3 остання повідомила, що після 08.03.2022 виїхала за межі України, перед від`їздом повідомила про адресу подальшого перебування з дитиною Службу у справах дітей та сім`ї Дарницької районної у місті Києві державної адміністрації, Державну прикордонну службу України та батька дитини.

Судом встановлено, що 20.02.2022 ОСОБА_5 виїхав з України в напрямку Київ-Шарм Ель Шейх, що підтверджується відповіддю Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 17.05.2022 р. щодо перетинання державного кордону України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період з 01.01.2022 по 17.05.2022, що свідчить про те, що ОСОБА_3 надала неправдиву інформацію про виїзд за межі території України після 08.03.2022 р.

З відповіді Служби у справах дітей та сім`ї Дарницької районної у місті Києві державної адміністрації від 19.05.2022 вбачається, що у своїх поясненнях ОСОБА_3 зазначила, що про виїзд за межі України та про місце перебування дитини повідомила батька у письмовому вигляді. Окремо ОСОБА_3 наголосила, що Розпорядженням визначено графік спілкування з сином на території України.

У відповідь на звернення Позивача, Служба у справах дітей та сім`ї Дарницької районної у місті Києві державної адміністрації направила письмові пояснення ОСОБА_3 , в яких вона повідомляє, що виїхала з України до початку повномасштабного вторгнення у зв`язку із його високою ймовірністю, про що було погоджено з батьком дитини. Станом на 06.06.2022 відповідач разом з дитиною перебуває в Угорщині.

15.08.2022 р. представник Позивача зверталась із адвокатським запитом до ОСОБА_3 з проханням надати інформацію про місце перебування дитини, надати документи, що підтверджують виїзди дитини за межі України, повідомлення батька, Служби у справах дітей та сім`ї Дарницької районної у місті Києві державної адміністрації, Державної прикордонної служби України про такий виїзд.

З рішення Адміністрації мікрорайону V Державної адміністрації Столиці Будапешт від 24.06.2022 встановлено, що інформація про громадянку ОСОБА_3 відсутня.

31.08.2022 р. о 22.12 год. з електронної адреси ОСОБА_3 на електронну адресу ОСОБА_2 надійшов лист із повідомленням про те, що зустріч ОСОБА_5 з батьком може відбутись 1 вересня у м. Ужгород в другій половині дня. 02.09.2022 у ОСОБА_2 відбулась зустріч із сином, о 17.17 год. ОСОБА_5 перетинав кордон України в напрямку виїзду в присутності обох батьків, а потім в`їхав на територію України 14.09.2022 р., що підтверджується відповіддю Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 23.09.2022 р. вих. № 91-27095/0/15-22.

11.01.2023 р. Відповідач повідомила Позивача шляхом надсилання листа на його електронну пошту, що вони разом з сином перебувають у Румунії, без зазначення конкретної адреси.

08.03.2023 р. Дарницьким районним судом м. Києва було ухвалено рішення у справі № 753/13774/22 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання договору про визначення місця проживання дитини, яке було залишено без змін постановою Київського апеляційного суду від 04.09.2023 р. у даній справі, яким позовні вимоги задоволено повністю: розірвано договір між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визначення місця проживання дитини, укладений 12.12.2019 р., зареєстрований у реєстрі за № 5539. Підставою для розірвання Договору було те, що Відповідач істотно порушила свої зобов`язання за Договором. Судами першої та апеляційної інстанцій було встановлено, що Відповідач доводила до відома батька лише сам факт виїзду за межі України із можливим зазначенням країни, до якої здійснено виїзд. Відповідач протягом року з дня виїзду за межі України (20.02.2022 р.) та протягом всього розгляду справи жодного разу не довела до відома батька адресу місця проживання дитини. Окрім того, Відповідач не довела неможливості повідомити батькові спільної дитини інформацію, яка стосується сина, а саме: конкретне місце перебування, умови його життя у новому місці проживання, тобто виконати умови Договору.

03.04.2024 р. Верховний Суд прийняв постанову у справі № 753/13774/22 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання договору про визначення місця проживання дитини, якою залишив у силі рішення Дарницького районного суду м. Києва від 08.03.2023 р. та постанову Київського апеляційного суду від 04.09.2023 р. у даній справі, якими позовні вимоги ОСОБА_2 були задоволені та розірвано відповідний договір, укладений між Позивачем та Відповідачем від 12.12.2019 р., зареєстрований у реєстрі за № 5539, та зазначив: «Встановивши, що мати дитини протягом півроку з дня виїзду за межі України та протягом усього строку розгляду справи не довела до відома батька адресу місця проживання дитини, що є невиконанням нею умов укладеного між сторонами договору щодо письмового повідомлення позивача про точне місце знаходження дитини, яке він як батько має право знати, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позову. Саме по собі доведення до відома позивача факту виїзду за межі України із зазначенням лише країни, до якої здійснено виїзд, не свідчить про виконання умов укладеного між сторонами договору. Зміна місця проживання включає зміну як постійного, так і тимчасового місця проживання, тому відповідно до пункту 2.1.1 договору відповідач була зобов`язана завчасно попереджати батька письмово із вказанням точного місця проживання дитини не пізніше одного місяця з моменту зміни місця проживання. Оцінюючи допущені відповідачем порушення умов укладеного договору на предмет істотності, Верховний Суд вважає, що такі порушення є істотними, адже батько був позбавлений можливості під час складних умов життя забезпечити дитині насамперед захист і безпеку, на що він розраховував при укладенні договору, що в першу чергу не відповідає якнайкращим інтересам дитини. Відповідно до частини першої статті 154 СК України батьки мають право на самозахист своєї дитини, повнолітніх дочки та сина. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини (частини друга, третя статті 157 СК України). Мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу (стаття 141 СК України). Умови договору про визначення місця проживання сина сторін мають важливе значення для забезпечення прав батька, який не проживає разом з дитиною, на спілкування, участь у вихованні та захист дитини. Невиконання відповідачем умов договору призвело до позбавлення позивача під час військових дій в Україні можливості деякий час піклуватися про свою дитину та права бути поінформованим про місце перебування дитини, що є істотним порушенням договору другою стороною. Порушення відповідачем умов укладеного між сторонами договору призвело не лише до порушення прав позивача як батька, а й прав та інтересів дитини, адже син сторін маючи всі можливості в час, коли на території України відбуваються військові дії, знаходитися у безпеці поруч з батьком, був позбавлений цього, що суперечить його якнайкращим інтересам. ОСОБА_3 , перебуваючи на території Європейського Союзу, де проживає і батько дитини, не повідомляла позивача про місце проживання сина, чим позбавила батька можливості надати захист своєму синові та забезпечити його всім необхідним, що також не відповідає інтересам дитини».

З листування у месенджері та електронних листів суду відомо, що в період з кінця листопада 2023 року по лютий 2024 року Позивач систематично звертався до Відповідача з проханням повідомити місце знаходження дитини, зручний час для спілкування з сином, надати інформацію про здоров`я дитини, лікарів, яких відвідує син, шкоду та вчителів.

23 січня 2024 року Позивач надіслав лист до Служби у справах дітей та сім`ї Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації через електронну пошту з проханням надати допомогу у здійснення батьківського права на контакт з дитиною та вплинути на поведінку Відповідача щодо ненадання батькові інформації про дитину та можливості поспілкуватися із сином.

26 січня 2024 року представник Позивача зверталась із адвокатським запитом до ОСОБА_3 з проханням надати інформацію про дитину (місцезнаходження, стан здоров`я, соціально-побутові умови проживання, лікарів, школу, гуртки, які відвідує дитина), а також із запитанням щодо погодження надання нотаріально посвідченої згоди на виїзд сина разом з батьком до Італії у період часу з 05.08.2024 р. по 27.08.2024 р., 26.10.2024 р. по 09.11.2024 р., із зазначенням у такій згоді додатково країн, які межують з Україною, через які Позивач разом з сином зможуть безпосередньо виїхати з України та доїхати до Італії, а саме: Польща, Угорщина, Румунія, Словаччина, Молдова.

Також судом встановлено, що Позивач, його батько - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , та його рідна сестра - ОСОБА_8 , є співвласниками будинку за адресою: АДРЕСА_3 .

Судом встановлено, що відповідно до довідок від 20.03.2024 р. № 063/02-183, № 063/02-184, які видані Київським палацом дітей та юнацтва, дитина відвідує гурток «Технічне конструювання для початківців» у вівторок з 16:00 до 17:45, у суботу з 10:00 до 11:45, гурток «Оригамі» у середу з 16:00 до 17:45, у суботу з 12:00 до 13:45.

Частинами 6-8 ч. 1 ст. 7 Сімейного кодексу України (далі по тексту - СК України) передбачено, що жінка та чоловік мають рівні права і обов`язки у сімейних відносинах, шлюбі та сімёї. Дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Відповідно до ч. 1 ст. 3, ч. 1 ст. 7, ч. 3 ст. 9, ч. 2 ст. 10, ч. 1 ст. 18 Конвенції про права дитини, ратифікованої Постановою ВР № 789-ХІІ від 27.02.1991 р., в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитина має право знати своїх батьків і право на їх піклування. Держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини. Дитина, батьки якої проживають у різних державах, має право підтримувати на регулярній основі, за виключенням особливих обставин, особисті відносини і прямі контакти з обома батьками. Держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Конвенції про контакт з дітьми, яка ратифікована однойменним Законом України № 166-VI від 20.09.2006 р., дитина та її батьки мають право встановлювати та підтримувати регулярний контакт один з одним. При цьому у ст. 2 вказаної Конвенції надано визначення поняттю «контакт», який означає: і) перебування дитини протягом обмеженого періоду разом з одним із батьків, з яким вона зазвичай не проживає, чи зустріч з такою особою; іі) будь-яку форму спілкування між дитиною й такою особою; ііі) надання інформації такій особі про дитину або дитині про таку особу.

Аналогічне по своїй суті розуміння поняття «контакт з дитиною» міститься і у ч. 1 ст. 1 Закону України «Про охорону дитинства», відповідно до якого останнім є реалізація матір`ю, батьком,іншими членами сім`ї та родичами, у тому числі тими,з якими дитина не проживає, права на спілкування з дитиною, побачення зазначених осіб з дитиною, а також надання їм інформації про дитину або дитині про таких осіб, якщо це не суперечить інтересам дитини.

Крім того, чч. 2-3 ст. 11, ч. 1 ст. 12, ч. 2 ст. 15 Закону України «Про охорону дитинства» також передбачено, що кожна дитина має право на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.

Відповідно до ст. 141, чч. 2-3 ст. 150, чч. 2-3 ст. 157 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

З огляду на зазначене, а також наявні у матеріалах справи докази (зокрема, листування у месенджерах та через електронну пошту, рішення Дарницького районного суду м. Києва від 08.03.2023 р. у справі № 753/13774/22 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання договору про визначення місця проживання дитини, залишене без змін постановою Київського апеляційного суду від 04.09.2023 р., постановою Верховного Суду від 03.04.2024 р. у даній справі), суд погоджується з доводами Позивача про те, що Відповідач перешкоджає спілкуванню, зустрічам батька з сином, не надає інформацію Позивачу як батькові про сина, що разом є складовою права на контакт з дитиною, чим порушує права батька на контакт з дитиною та на виховання дитини, а також перешкоджає батькові виконувати свої батьківські обов`язки щодо піклування та виховання дитини, внаслідок чого порушуються права дитини на отримання належного піклування та виховання від батька, а також на контакт з ним. При цьому Відповідач під час розгляду даної справи так і не подала докази надання Позивачу інформації про дитину, про яку просив Відповідач, зокрема, лікарів, яких відвідує, школу, яку відвідує, вчителів, які навчають, доказів того, що за період з кінця листопада 2023 року до лютого 2024 року виходила на зв`язок із Позивачем та відповідала Позивачеві на його звернення, погоджувала з ним дату та час зустрічі Позивача з сином, про які просив Позивач.

Враховуючи зазначене, суд зауважує, що така поведінка Відповідача не відповідає найкращим інтересам дитини і відповідно суперечить також ч. 2 ст. 155 СК України, яка передбачає, що батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини, що кореспондує з позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 12.01.2022 р. у справі № 663/724/19, в якій зазначено, що створювані одним із батьків для іншого протягом тривалого часу перешкоди у вихованні та спілкуванні з дитиною мають наслідком руйнування зв`язків із сім`єю, до якої належить як батько, так і мати дитини, а отже в такому разі поведінка того з батьків, хто створює перешкоди, суперечить сімейним цінностям та не відповідає найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Крім того, у рішенні Європейського Суду з прав людини від 11.07.2017 р. у справі «М.С. проти України» (заява № 2091/13) суд зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати, зокрема те, що інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною.

Також Європейський суд з прав людини у рішенні від 07.12.2006 р. у справі «Хант проти України» зазначив, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини.

Статтею 159 СК України передбачено, що якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

На підставі вище викладеного, суд вважає за доцільне задовольнити позовні вимоги частково, а саме:

1. Зобов`язати ОСОБА_3 не чинити перешкоди участі батька - ОСОБА_2 у спілкуванні з сином - ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та у його вихованні.

2.Зобов`язати ОСОБА_3 повідомляти ОСОБА_2 :

2.1 про зміну місця проживання (як постійного, так і тимчасового) сина - ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) протягом 5 (п`яти) днів з моменту відповідної зміни із зазначенням конкретної адреси (країни, області, району, міста (села, селища), району у АДРЕСА_5 , номеру квартири (кімнати тощо)) шляхом надсилання листа на його електронну пошту ( ІНФОРМАЦІЯ_4 );

2.2 інформацію, яка стосується сина - ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), за запитом ОСОБА_2 протягом 5 (п`яти) днів з моменту отримання відповідного запиту на електронну пошту ОСОБА_3 або засобами поштового зв`язку, шляхом надсилання листа на електронну пошту ( ІНФОРМАЦІЯ_4 );

3. Визначити способи участі ОСОБА_2 як батька у вихованні та спілкуванні з сином - ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), наступним чином:

3.1 необмежене спілкування з сином засобами телефонного, поштового, електронного та інших засобів зв`язку, у тому числі, але не виключно, за допомогою GoogleDuo, Microsoft Skype, Viber, WhatsApp, без участі матері, але за участі перекладача (за потреби);

- матір зобов`язується: надати батькові інформацію про наявні засоби зв`язку (номер телефону, скайп тощо) для спілкування батька з сином, надавати інформацію батькові про зміну номера телефону, облікового засобу скайпу та інших засобів зв`язку, необхідних для спілкування батька з сином, вчинити всі необхідні дії для встановлення телекомунікаційного зв`язку (якщо син не зможе цього зробити самостійно);

- батько зобов`язується обирати на власний розсуд перекладача (за потреби) та оплатити його/її послуги;

3.2 під час перебування ОСОБА_2 у країні проживання (як постійного, так і тимчасового) сина - ОСОБА_5 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), визначити особисті побачення з сином за участі перекладача (за потреби) і без участі матері, а також без обмеження місць проведення часу, з урахуванням графіку дитини, наступним чином: понеділок з 16:00 до 19:30, четвер з 16:00 до 19:30, п`ятниця з 16:00 до 20:00, субота з 14:00 до 20:00;

- батько зобов`язується: 1) забрати дитину та повернути її після закінчення побачення за місцем проживання/перебування сина; 2) обирати на власний розсуд перекладача (за потреби) та оплатити його/її послуги;

- матір зобов`язується: 1) повідомити батька шляхом надсилання відповідного листа на електронну пошту батька ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) про адресу місця проживання/перебування сина, звідки батько може його забрати; 2) підготувати сина до зустрічі з батьком (допомогти одягнутися, скласти необхідні речі тощо);

3.3 щорічний відпочинок батька з сином у період протягом 20 (двадцяти) днів серпня без участі матері, але за участі перекладача (за потреби), на території України без обмеження місць проведення часу;

- батько зобов`язується: 1) повернути сина за місцем проживання/перебування після закінчення відпочинку; 2) обирати на власний розсуд перекладача (за потреби) та оплатити його/її послуги;

- матір зобов`язується: 1) повідомити батька шляхом надсилання відповідного листа на електронну пошту батька ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) за 3 (три) дні до відпочинку про адресу місця проживання/перебування сина, звідки батько може його забрати; 2) підготувати сина до відпочинку з батьком (скласти необхідні речі тощо);

3.4 відпочинок батька з сином на осінні канікули дитини у кількості 7 календарних днів кожний парний рік без участі матері, але за участі перекладача (за потреби), на території України без обмеження місць проведення часу;

- батько зобов`язується: 1) повернути сина за місцем проживання/перебування після закінчення відпочинку; 2) обирати на власний розсуд перекладача (за потреби) та оплатити його/її послуги.

- матір зобов`язується: 1) повідомити батька шляхом надсилання відповідного листа на електронну пошту батька ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) за 3 (три) дні до відпочинку про адресу місця проживання/перебування сина, звідки батько може його забрати; 2) підготувати сина до відпочинку з батьком (скласти необхідні речі тощо);

3.5 щорічний відпочинок батька з сином на зимові канікули дитини у непарні роки - у кількості перших 7 календарних днів, у парні роки - у кількості 7 календарних днів другої половини зимових канікул, без участі матері, але за участі перекладача (за потреби), на території України без обмеження місць проведення часу.

- батько зобов`язується: 1) повернути сина за місцем проживання/перебування після закінчення відпочинку; 2) обирати на власний розсуд перекладача (за потреби) та оплатити його/її послуги.

- матір зобов`язується: 1) повідомити батька шляхом надсилання відповідного листа на електронну пошту батька ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) за 3 (три) дні до відпочинку про адресу місця проживання/перебування сина, звідки батько може його забрати; 2) підготувати сина до відпочинку з батьком (скласти необхідні речі тощо);

3.6 відпочинок батька з сином на весняні канікули дитини у кількості 7 календарних днів кожний непарний рік без участі матері, але за участі перекладача (за потреби), на території України без обмеження місць проведення часу.

- батько зобов`язується: 1) повернути сина за місцем проживання/перебування після закінчення відпочинку; 2) обирати на власний розсуд перекладача (за потреби) та оплатити його/її послуги.

- матір зобов`язується: 1) повідомити батька шляхом надсилання відповідного листа на електронну пошту батька ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) за 3 (три) дні до відпочинку про адресу місця проживання/перебування сина, звідки батько може його забрати; 2) підготувати сина до відпочинку з батьком (скласти необхідні речі тощо);

3.7 у день народження батька ( ІНФОРМАЦІЯ_7 ) та день народження сина ( ІНФОРМАЦІЯ_8 ) проводити 4 години разом з дитиною без присутності матері, на території України та без обмежень місця проведення часу, але за участі перекладача (за потреби). При цьому, якщо день народження припадає на вихідний день, то час визначається з 10:00 до 14:00, якщо день народження припадає на будній день, то час визначається з 16:00 до 20:00, якщо інше не буде погоджено батьками;

- матір зобов`язується повідомити батька за 3 (три) дні до зустрічі шляхом надсилання відповідного листа на електронну пошту батька ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) про адресу місця проживання/перебування сина, звідки батько може його забрати;

- батько зобов`язується повернути сина за місцем проживання/перебування після закінчення побачення, обирати на власний розсуд перекладача (за потреби) та оплатити його/її послуги.

На думку суду, визначення такого способу участі батька у вихованні та спілкуванні з сином відповідає інтересам дитини, а також забезпечує справедливу рівновагу між інтересами дитини та батьків, а також рівність прав батьків щодо дитини, не має нав`язливого та обтяжливого характеру для дитини, оскільки також враховується графік дитини, зокрема, відвідування ним школи та гуртків, та сприяє налагодженню довірливих стосунків батька із сином.

При цьому окремо суд відзначає, що зобов`язання Відповідача повідомляти Позивачу інформацію про сина не є обтяжливим, а є складовою права на контакт з дитиною відповідно до ч. 1 ст. 4 Конвенції про контакт з дітьми,ч. 1 ст. 1 Закону України «Про охорону дитинства». Такої позиції дотримується і Верховний Суд, який у постанові від 09.11.2020 р. у справі № 753/9433/17 зазначив, що зобов`язання матері дитини повідомляти батька про факти захворювання та лікування дитини, про від`їзд (обставини й напрямок) дитини за межі міста більше, ніж на два дні, не є діянням, спрямованим на обмеження волевиявлення особи, і входить до поняття надання інформації про дитину, що є складником контакту з дитиною. Водночас повідомлення батьку про важливі факти із життя дитини не можна розцінювати як обтяжливе зобов`язання.

Щодо встановлення зустрічей/спілкування/проведення канікул Позивача із сином без участі матері, то судом у даному аспекті було враховано, зокрема, положення ч. 3 ст. 157 СК України, ч. 2 ст. 15 Закону України «Про охорону дитинства», встановлені судом конфліктні відносини між Позивачем та Відповідачем, а також правові позиції Верховного Суду.

Так, ч. 3 ст. 157 СК України передбачено, що той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону України «Про охорону дитинства» батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.

Судом встановлено, що у матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що спілкування Позивача з сином перешкоджає його нормальному розвитку, вихованню чи будь-яким іншим чином негативно впливає на дитину. Доводи сторони Відповідача про те, що Позивач має нестабільний психічний стан, проявляв агресію відносно Позивача та дитини, приймає антидепресанти тощо не приймаються судом до уваги, оскільки сторона Відповідача всупереч ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, які передбачають, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, не надала належних, допустимих та достовірних доказів вказаного. При цьому відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Крім того, відповідно до ст. 3 Закону України «Про психіатричну допомогу» кожна особа вважається такою, яка не має психічного розладу, доки наявність такого розладу не буде встановлено на підставах та в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами України. У свою чергу, ч. 3 ст. 7, ч. 9 ст. 12, ч. 2 ст. 27 Закону України «Про психіатричну допомогу» передбачено, що забороняється визначати стан психічного здоров`я особи та встановлювати діагноз психічних розладів без психіатричного огляду особи, крім випадків проведення судово-психіатричної експертизи посмертно. Дані психіатричного огляду з висновком про стан психічного здоров`я особи, а також причини звернення до лікаря-психіатра та медичні рекомендації фіксуються у медичній документації. Виключно компетенцією лікаря-психіатра або комісії лікарів-психіатрів є встановлення діагнозу психічного розладу, прийняття рішення про необхідність надання психіатричної допомоги в примусовому порядку або надання висновку для розгляду питання, пов`язаного з наданням психіатричної допомоги в примусовому порядку. Таким чином, допустимим та достовірним доказом наявності в особи психіатричного розладу є медична документація, в якій встановлений діагноз психічного розладу, яка складена за результатами психіатричного огляду лікарем-психіатром.

Також суд враховував і позицію Верховного Суду у постанові від 07.06.2023 р. у справі № 607/2272/22, який зазначив: «Залишаючи без змін рішення судів попередніх інстанцій, Верховний Суд зазначив, що правильними є висновки судів у цій справі про можливість визначення порядку періодичних тимчасових побачень батька з дитиною, оскільки право батька на спілкування з дитиною є його незаперечним правом, а спілкування дитини з батьком відповідає її інтересам. При цьому, змінюючи рішення суду першої інстанції в частині відсутності необхідності у присутності матері під час спілкування батька з сином, апеляційний суд зробив правильний висновок про те, що присутність матері під час спілкування позивача з дитиною не є доцільною за наявності встановлених неприязних стосунків між позивачем та відповідачем. Верховний Суд зауважив, що проведення зустрічей батька із сином виключно у присутності матері є необґрунтованим, оскільки такі вимоги обмежують права батька та дитини на безперешкодне особисте спілкування. Батько, який проживає окремо від своєї дитини, також має право на особисте спілкування з нею, а мати не має права перешкоджати батькові спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини і таке спілкування відбувається саме в інтересах дитини. При цьому відновлення відносин та емоційного контакту малолітньої дитини з її батьком повинно переважати над бажанням інших осіб обмежити дитину від зустрічей з батьком».

Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 26.10.2023 р. у справі № 233/418/22, в якій останній зазначає: «При цьому, змінюючи рішення суду першої інстанції в частині відсутності необхідності у присутності матері під час спілкування батька з сином, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що присутність матері під час спілкування позивача з дитиною не є доцільною за наявності встановлених неприязних стосунків між позивачем та відповідачкою. Колегія суддів вважає, що проведення зустрічей батька із сином виключно у присутності матері є необґрунтованим, оскільки такі вимоги обмежують права батька та дитини на безперешкодне особисте спілкування. Доводи заявниці про наявність обставин, за яких їх з позивачем син не міг би спілкуватись з батьком за її відсутності і, що такі побачення можуть негативно вплинути на розвиток дитини, не можуть бути підставою для скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки є недоведеними. Посилання ОСОБА_2 на зазначені обставини без надання належних доказів та за відсутності протипоказань у спілкуванні батька та сина є безпідставними. Колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про визначений спосіб участі батька у вихованні та безперешкодному спілкуванні із сином за встановленим графіком та вважає, що апеляційний суд врахував інтереси дитини, які мають пріоритет над інтересами батьків, а також закріплений у положеннях міжнародних норм та норм законодавства України принцип рівності батьків у реалізації права на вільне спілкування з дитиною та участь у її вихованні, поведінку батька та його активне бажання брати участь у вихованні та спілкуванні зі своїм сином. Правильними є висновки апеляційного суду про можливість визначення порядку періодичних тимчасових побачень батька з дитиною без присутності матері, оскільки право батька на спілкування з дитиною є його незаперечним правом, а спілкування дитини з батьком відповідає її інтересам».

У постанові Верховного Суду від 30.09.2021 р. у справі № 176/955/20 зазначено:«Крім того, з урахуванням установлених у цій справі обставин, за якими між сторонами склались неприязні стосунки, відповідач чинить перешкоди у спілкуванні батька з дітьми, які проживають із нею, під час зустрічей батька з дітьми за участю матері між ними виникають сварки у присутності дітей, суди правильно виходили з того, що вказана обставина, зокрема присутність під час зустрічей матері, може негативно впливати на психологічний та емоційний стан дітей. Враховуючи обставини справи та вказані норми права, колегія суддів погоджується із висновками судів, що у зв`язку з наявністю конфлікту між батьками, неможливістю батьків самостійно дійти згоди у вихованні синів, а також наявністю об`єктивних перешкод у позивача у спілкуванні з дітьми, буде доцільним проводити побачення дітей з батьком протягом трьох годин першої та третьої суботи місяця, другої та четвертої неділі місяця та у день народження дітей без присутності матері».

Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд і у постановах від 13.10.2021 р. у справі № 522/2593/19, від 30.06.2021 р. у справі № 359/407/19.

Верховний Суд у постанові від 21.03.2024 р. у справі № 711/1839/23 вказує, що: «рівноцінне спілкування малолітньої дитини з батьком в тій же мірі, що і з матір`ю відповідає її якнайкращим інтересам. З метою сприяння забезпеченню відновлення між дитиною і батьком відносин та налагодження психоемоційного контакту місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку щодо можливості зустрічей батька з дитиною без присутності матері дитини, з якою дитина проживає постійно. Налагодження зазначених відносин має на меті особисте спілкування позивача з дитиною, ураховуючи найкращі інтереси саме дитини, за відсутності намагань сторін протягом цих зустрічей з`ясовувати особисті стосунки…Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (див. рішення у справі Olsson v. Sweden (№ 2), від 27 листопада 1992 року, Серія A, № 250, ст. 35-36, п. 90), і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року). Верховний Суд зауважує, що ухвалюючи рішення у справі місцевий суд виходив із балансу інтересів дитини (збереження зв`язків дитини з батьком, враховуючи, що суд не встановив випадків, коли це може зашкодити її здоров`ю та розвитку) і батька (участь у прийнятті рішень у вихованні дитини). Системний аналіз наведених норм матеріального права дає підстави вважати, що батько, який проживає окремо від дитини, також має право на особисте спілкування з нею, а мати не має права перешкоджати батьку спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини».

Враховуючи відсутність доказів негативного впливу на дитину спілкування з батьком, а також конфліктні стосунки, які склались між Позивачем та Відповідачем, присутність матері (Відповідача) під час спілкування батька (Позивача) з сином є недоцільною, така присутність буде створювати підвищену напругу, перешкоджати налагодженню між батьком та сином кращого контакту. До того ж, встановлення зустрічей батька із сином виключно у присутності матері, як про це вказує сторона Відповідача, є необґрунтованим, оскільки такі вимоги обмежують права батька та дитини на безперешкодне особисте спілкування, а спілкування дитини з батьком відповідає її інтересам.

Щодо встановлення необмеженого спілкування Позивача з сином за допомогою засобів телефонного, поштового, електронного та інших засобів зв`язку, то суд вважає за доцільне встановити такий спосіб участі Позивача у вихованні та спілкуванні з сином, оскільки останній спрямований на підтримку сталих стосунків та емоційного контакту сина з батьком, які проживають у різних країнах (батько - в Італії, син - в Україні), що відповідає інтересам дитини, оскільки таким чином буде забезпечуватись спілкування батька з сином та участь у його вихованні в період між особистими зустрічами. При цьому відповідне необмежене спілкування батька з сином за допомогою різних засобів зв`язку не означає, що не буде враховувати режим дня дитини, а лише означає, що їх спілкування не обмежене лише якимось днем та кількістю часу.

Дане кореспондує і з позиціями Верховного Суду. Так, у постанові від 15.03.2024 р. у справі № 755/13068/21 Верховний Суд зазначив: «Колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що за обставин справи, що переглядається в касаційному порядку, забезпечення стабільного періодичного контакту батька і дитини шляхом використання відеоконференцзв`язку спрямоване на забезпечення інтересів та права дитини на спілкування з обома батьками». При цьому у даній справі батько з дитиною перебували у різних країнах: батько - в Україні, а дитина - за кордоном.

У постанові від 20.09.2023 р. у справі № 730/518/21 Верховний Суд також зазначив: «Проте колегія суддів не може погодитись із висновком суду апеляційної інстанції в частині відмови у задоволенні інших зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 , а саме: про проведення спільного відпочинку батька з дитиною без присутності матері, необмеженого спілкування батька з дитиною засобами телефонного, поштового, електронного та іншого засобу зв`язку. Колегія суддів вважає, що відмова у задоволенні цих вимог обмежує право батька на спілкування з дитиною, адже часів спілкування недостатньо, щоб налагодити контакт з дитиною, оскільки батько та мати мають рівні права та обов`язки, і при вирішенні питання, зокрема, щодо можливості спільного відпочинку, відвідування місця проживання того з батьків, з ким дитина не проживає, слід виходити з інтересів дитини. Для встановлення належного психологічного контакту ОСОБА_2 з його донькою учасники правовідносин потребують допомоги, яку суд вправі надати від імені держави шляхом визначення способів участі батька у спілкуванні з дитиною та її вихованні. Для налагодження належних довірливих відносин між батьком і дитиною необхідний час, протягом якого поступово має відбуватися налагодження спілкування та формування емоційної прив`язаності доньки до батька. При цьому наявність між сторонами неприязних відносини та конфліктів можуть негативно впливати на ставлення дитини до батька при проведенні зустрічей батька з дочкою у присутності матері, що може перешкоджати налагодженню спілкування батька з дитиною. Проаналізувавши встановлені обставини справи, враховуючи характер стосунків, які склались між батьками дитини та між дитиною і кожним з батьків, вік дитини, а також закріплений у положеннях чинного законодавства України принцип рівності батьків у реалізації права на вільне спілкування з дитиною та участі у її вихованні, бажання батька на участь у вихованні та спілкуванні зі своєю донькою, колегія суддів вважає доцільним і таким, що відповідатиме інтересам дитини, встановити спосіб участі батька ОСОБА_2 у вихованні малолітньої дочки ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, шляхом проведення спільного відпочинку батька з дитиною у липні (з 01 по 31 число) парного року та у серпні (з 01 по 31 число) непарного року без присутності матері; необмежене спілкування батька з дитиною засобами телефонного, поштового, електронного та іншого засобу зв`язку, задовольнивши зустрічні позовні вимоги у вказаній частині частково».

Окремо варто відзначити, що доводи Відповідача щодо того, що такий вид спілкування може негативно вплинути на психоемоційний стан дитини, судом не приймаються до уваги, оскільки всупереч ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, які передбачають, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, Відповідач не надала жодних доказів вказаного. При цьому відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Щодо визначення особистих побачень з дитиною під час перебування Позивача у країні проживання (як постійного, так і тимчасового) дитини, то судом було враховано, що у 2022-2023 роках Відповідач разом з дитиною проживали як в Україні, так і поза її межами, та Відповідач не повідомляла Позивачеві місце знаходження сина, та наголошувала на тому, що у Розпорядженні вказано про зустрічі на території України, що підтверджується інформацією Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України, листами Служби у справах дітей та сім`ї Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації від 19.05.2022 р., від 13.06.2022 р., листом Відповідача до Позивача від 11.01.2023 р., направленого за допомогою електронної пошти, судовими рішеннями у справі № 753/13774/22, що унеможливлювало тривалий час зустрічі Позивача з сином та піклування Позивачем про нього, що суперечило інтересам дитини. Тому суд погоджується з доводами Позивача про необхідність визначення особистих побачень з дитиною вище зазначеним чином для ефективного захисту права на контакт з дитиною.

Також слід відзначити, що відповідно до ч. 6 ст. 19 СК України суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

З огляду на вище вказані обставини, положення законодавства, правові позиції Верховного Суду, суд вважає недостатньо обґрунтованим та таким, що суперечить інтересам дитини поданий Третьої особою висновок від 17.05.2024 р.№ 101-4457 про визначення місця проживання дитини, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та способів участі батька, ОСОБА_2 , у спілкуванні з дитиною та її вихованні, в якому визначена участь батька, ОСОБА_2 , у спілкуванні з дитиною, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (надалі - Висновок), за наступним графіком: під час перебування ОСОБА_2 за межами України: спілкування засобами мобільного, поштового, електронного зв`язку, в тому числі із застосування мобільних та інших застосунків: щопонеділка, щочетверга, щонеділі з 19:00 до 20:00 год.; під час перебування ОСОБА_2 в Україні: друга, четверта субота місяця з 18:00 до 20:00 год. у присутності матері; друга, четверта неділя з 17:00 до 19:00 год. у присутності матері; спільний відпочинок за домовленістю між батьками у присутності матері.

При цьому суд вважає за доцільне окремо зауважити, що у Висновку відсутнє обґрунтування такого способу участі Позивача у вихованні та спілкуванні з сином, а саме: зустрічі лише на території України, у присутності матері, визначення зустрічей у другу, четверту суботу з 18:00 до 20:00 та у другу, четверту неділю з 17:00 до 19:00 (враховуючи у даному аспекті, що Позивач є іноземцем та не проживає на території України).

Крім того, також суд зауважує, що не є доцільним визначати проведення канікул за домовленістю сторін, враховуючи, що між Позивачем та Відповідачем мають місце конфліктні відносини, а також те, що Відповідач тривалий час не виходила з Позивачем на зв`язок, не відповідала на його запити, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, та свідчить про те, що Позивач з Відповідачем очевидно не досягнуть домовленостей, внаслідок чого буде порушено право на контакт як батька з дитиною, так і дитини з батьком.

Окремо варто зазначити, що суд не надає оцінку та не приймає до уваги посилання Відповідача на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 16.08.2021 р. у справі № 753/717/21 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів, пояснення до Служби у справах дітей від 06.04.2021 р., оскільки останні не стосуються предмета доказування у справі.

Крім того, судом не враховується надана Відповідачем заява до поліції від 08.02.2020 р., яку суд вважає недопустимим та недостовірним доказом у розумінні стст. 78-79 ЦПК України вчинення Позивачем протиправних дій (розбиття телефону Відповідача), враховуючи, що Відповідач не надала доказів результатів розгляду такої заяви. Натомість Відповідач надав відеозаписи з перекладами, з яких видно, що Відповідач не дає Позивачеві потримати дитину, Відповідач влаштувала скандал, про що говорить адміністратор на відео, яка стала його очевидцем, та Відповідач розбила телефон Позивача.

Щодо фотокопій листування між Позивачем та Відповідачем із перекладом на 43 арк., підпис перекладача Баканча А.А., засвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Довгою К. А. 11.01.2023 р. (т. 2 а.с. 158-200), які надані Відповідачем, то останні судом не враховуються та відповідно їм не надається оцінка, оскільки з наданих стороною Відповідача скріншотів та повідомлень не можливо встановити, який переклад якому повідомленню відповідає, хто його відправник та отримувач, дата та час відправлення. Крім того, деякі скріншоти обрізані (зокрема, т. 2 а.с. 171, 174, 176, 177, 179, 181), на них не видно відправника, отримувача (зокрема, т. 2 а.с. 163, 167, 169, 172, 174, 175, 176, 177, 178, 179). Також має місце неодноразове неправильне написання слів українською мовою, не відповідність українському правопису, затвердженому протоколом № 5 від 22.10.2018 р. Української національної комісії з питань правопису, схваленому Кабінетом Міністрів України (Постанова № 437 від 22 травня 2019 р.) спільним рішенням Президії Національної академії наук України (протокол № 22/10 від 24 жовтня 2018 р.) і Колегії Міністерства освіти і науки України (протокол № 10/4-13 від 24 жовтня 2018 р.), не узгодження між собою відмінків у реченні, що також ставить під сумнів коректність та достовірність такого перекладу. Так, на а.с. 187 т. 2, зокрема, зазначено: «Ви переміщуетеся з безпечного місця в одну з країн Европи. Пропозиція діе 7 днів від сьоголні 22.02.2022 р. Якщо ти хочкн просунути справу то відповіси не траба буде і дня. Якщо пройде 7 днів та я не отримаю відповідь, або отримаю дивну відповідь то це буде чітко свідчити про те що ти не маешнаміра». На цій же сторінці зазначено: «Турція», «Ізраіль», « Египет », замість «Туреччина», «Ізраїль», «Єгипет». Також подібне можна побачити і на інших сторінках, зокрема, т. 2 а.с. 184, 186, 188, та інших.

Щодо наданого Відповідачем листування із перекладом на 89 арк., підпис перекладача Баканча А.А., засвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Довгою К.А. 07.05.2024 р. (т. 2 а.с. 201 - 250, т. 3 а.с. 1-39), то суд не бере до уваги останнє, оскільки, по-перше, більшість документів є неналежної якості. Так, неможливо чітко прочитати повний текст документів, які містяться на сторінках, з яких і здійснювався переклад, оскільки або взагалі нічого не видно, або частину тексту видно, частину тексту не видно, або частина тексту обрізана, у зв`язку з чим неможливо перевірити відповідність, достовірність перекладу. По-друге, на с. 89 зазначено, що переклад здійснюється з англійської мови на українську мову. Однак є документи, з яких здійснюється переклад, який не містить англійського тексту, а містить російськомовний текст. А також є документи, на яких викладається переклад російською мовою, а не українською. По-третє, є скріншоти повідомлень, з яких неможливо встановити хто його відправник та/або отримувач та/або дата та/або час відправлення. По-четверте, має місце неодноразовий переклад тексту, який не викладений англійською мовою, що можна встановити навіть без дослідження суті перекладеного тексту.

Щодо заявленої позовної вимоги про наданні дозволу на виїзд за межі України без згоди матері, суд зазначає, що мати, з якою дитина наразі проживає, заперечує проти виїзду дитини, обґрунтовано посилаючись на ризик втрати контакту з дитиною, складність контролю її місцезнаходження за кордоном та недостатність гарантій повернення. Ці заперечення не виглядають свавільними чи формальними. Заявлена позовна вимога не супроводжується належними доказами, які б свідчили, що виїзд за кордон без згоди матері допоможе краще забезпечити інтереси дитини, а також поїздка має ознаки одностороннього переміщення дитини до іншої країни з ризиком обмеження прав іншого з батьків.

Врахувавши наведене вище, а також взявши до уваги те, що у матеріалах справи не міститься достатніх доказів, які б свідчили про необхідність або невідкладність виїзду ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за кордон без згоди матері, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову у заявленій частині.

У відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню частково, то з Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3 633,60 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 4, 10-13, 76-83, 89, 141, 229, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, визначення способів участі батька у вихованні та спілкуванні з дитиною, надання дозволу на виїзд дитини за кордон без згоди матері - задовольнити частково.

1.Зобов`язати ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_11 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) не чинити перешкоди участі батька - ОСОБА_2 ( ОСОБА_2 , громадянин Італії, ІНФОРМАЦІЯ_5 , паспорт НОМЕР_4 ; місце проживання: АДРЕСА_4 ; РНОКПП відсутній) у спілкуванні з сином - ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та у його вихованні.

2.Зобов`язати ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_11 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) повідомляти ОСОБА_2 ( ОСОБА_2 , громадянин Італії, ІНФОРМАЦІЯ_5 , паспорт НОМЕР_4 ; місце проживання: АДРЕСА_4 ; РНОКПП відсутній):

2.1про зміну місця проживання (як постійного, так і тимчасового) сина - ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) протягом 5 (п`яти) днів з моменту відповідної зміни із зазначенням конкретної адреси (країни, області, району, міста (села, селища), району у АДРЕСА_5 , номеру квартири (кімнати тощо)) шляхом надсилання листа на його електронну пошту ( ІНФОРМАЦІЯ_4 );

2.2інформацію, яка стосується сина - ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), за запитом ОСОБА_2 протягом 5 (п`яти) днів з моменту отримання відповідного запиту на електронну пошту ОСОБА_3 або засобами поштового зв`язку, шляхом надсилання листа на електронну пошту ( ІНФОРМАЦІЯ_4 );

3.Визначити способи участі ОСОБА_2 ( ОСОБА_2 , громадянин Італії, ІНФОРМАЦІЯ_5 , паспорт НОМЕР_4 ; місце проживання: АДРЕСА_4 ; РНОКПП відсутній) як батька у вихованні та спілкуванні з сином - ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), наступним чином:

3.1необмежене спілкування з сином засобами телефонного, поштового, електронного та інших засобів зв`язку, у тому числі, але не виключно, за допомогою Google Duo, Microsoft Skype, Viber, WhatsApp, без участі матері, але за участі перекладача (за потреби);

-матір зобов`язується: надати батькові інформацію про наявні засоби зв`язку (номер телефону, скайп тощо) для спілкування батька з сином, надавати інформацію батькові про зміну номера телефону, облікового засобу скайпу та інших засобів зв`язку, необхідних для спілкування батька з сином, вчинити всі необхідні дії для встановлення телекомунікаційного зв`язку (якщо син не зможе цього зробити самостійно);

-батько зобов`язується обирати на власний розсуд перекладача (за потреби) та оплатити його/її послуги;

3.2під час перебування ОСОБА_2 у країні проживання (як постійного, так і тимчасового) сина - ОСОБА_5 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), визначити особисті побачення з сином за участі перекладача (за потреби) і без участі матері, а також без обмеження місць проведення часу, з урахуванням графіку дитини, наступним чином: понеділок з 16:00 до 19:30, четвер з 16:00 до 19:30, п`ятниця з 16:00 до 20:00, субота з 14:00 до 20:00;

-батько зобов`язується: 1) забрати дитину та повернути її після закінчення побачення за місцем проживання/перебування сина; 2) обирати на власний розсуд перекладача (за потреби) та оплатити його/її послуги;

-матір зобов`язується: 1) повідомити батька шляхом надсилання відповідного листа на електронну пошту батька ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) про адресу місця проживання/перебування сина, звідки батько може його забрати; 2) підготувати сина до зустрічі з батьком (допомогти одягнутися, скласти необхідні речі тощо);

3.3щорічний відпочинок батька з сином у період протягом 20 (двадцяти) днів серпня без участі матері, але за участі перекладача (за потреби), на території України без обмеження місць проведення часу;

-батько зобов`язується: 1) повернути сина за місцем проживання/перебування після закінчення відпочинку; 2) обирати на власний розсуд перекладача (за потреби) та оплатити його/її послуги.

-матір зобов`язується: 1) повідомити батька шляхом надсилання відповідного листа на електронну пошту батька ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) за 3 (три) дні до відпочинку про адресу місця проживання/перебування сина, звідки батько може його забрати; 2) підготувати сина до відпочинку з батьком (скласти необхідні речі тощо);

3.4відпочинок батька з сином на осінні канікули дитини у кількості 7 календарних днів кожний парний рік без участі матері, але за участі перекладача (за потреби), на території України без обмеження місць проведення часу;

-батько зобов`язується: 1) повернути сина за місцем проживання/перебування після закінчення відпочинку; 2) обирати на власний розсуд перекладача (за потреби) та оплатити його/її послуги.

-матір зобов`язується: 1) повідомити батька шляхом надсилання відповідного листа на електронну пошту батька ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) за 3 (три) дні до відпочинку про адресу місця проживання/перебування сина, звідки батько може його забрати; 2) підготувати сина до відпочинку з батьком (скласти необхідні речі тощо);

3.5щорічний відпочинок батька з сином на зимові канікули дитини у непарні роки - у кількості перших 7 календарних днів, у парні роки - у кількості 7 календарних днів другої половини зимових канікул, без участі матері, але за участі перекладача (за потреби), на території України без обмеження місць проведення часу.

-батько зобов`язується: 1) повернути сина за місцем проживання/перебування після закінчення відпочинку; 2) обирати на власний розсуд перекладача (за потреби) та оплатити його/її послуги.

-матір зобов`язується: 1) повідомити батька шляхом надсилання відповідного листа на електронну пошту батька ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) за 3 (три) дні до відпочинку про адресу місця проживання/перебування сина, звідки батько може його забрати; 2) підготувати сина до відпочинку з батьком (скласти необхідні речі тощо);

3.6відпочинок батька з сином на весняні канікули дитини у кількості 7 календарних днів кожний непарний рік без участі матері, але за участі перекладача (за потреби), на території України без обмеження місць проведення часу.

-батько зобов`язується: 1) повернути сина за місцем проживання/перебування після закінчення відпочинку; 2) обирати на власний розсуд перекладача (за потреби) та оплатити його/її послуги.

-матір зобов`язується: 1) повідомити батька шляхом надсилання відповідного листа на електронну пошту батька ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) за 3 (три) дні до відпочинку про адресу місця проживання/перебування сина, звідки батько може його забрати; 2) підготувати сина до відпочинку з батьком (скласти необхідні речі тощо);

3.7у день народження батька ( ІНФОРМАЦІЯ_7 ) та день народження сина ( ІНФОРМАЦІЯ_8 ) проводити 4 години разом з дитиною без присутності матері, на території України та без обмежень місця проведення часу, але за участі перекладача (за потреби). При цьому, якщо день народження припадає на вихідний день, то час визначається з 10:00 до 14:00, якщо день народження припадає на будній день, то час визначається з 16:00 до 20:00, якщо інше не буде погоджено батьками;

-матір зобов`язується повідомити батька за 3 (три) дні до зустрічі шляхом надсилання відповідного листа на електронну пошту батька ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) про адресу місця проживання/перебування сина, звідки батько може його забрати;

-батько зобов`язується повернути сина за місцем проживання/перебування після закінчення побачення, обирати на власний розсуд перекладача (за потреби) та оплатити його/її послуги.

В іншій частині заявлених позовних вимог - відмовити.

Стягнути зі ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_11 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_2 ( ОСОБА_2 , громадянин Італії, ІНФОРМАЦІЯ_5 , паспорт НОМЕР_4 ; місце проживання: АДРЕСА_4 ; РНОКПП відсутній) судовий збір у розмірі 3 633 грн. 60 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засідання під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

СУДДЯ: КАЛІУШКО Ф.А.

Дата складення та підписання повного тексту рішення 30 січня 2026 року.