Постанова від 14 січня 2026 р. у справі №753/22041/25 — Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/22041/25

провадження № 3/753/62/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" січня 2026 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Щасна Т.В., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , адвоката Зленка Ю.В., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

за ч. 1 ст. 122-2, ч. 1 ст. 130 КУпАП

В с т а н о в и в:

29 вересня 2025 року о 16 год. 28 хв. на вул. І.Дяченка, 14 в м. Києві ОСОБА_1 , в порушення п. 2.4 ПДР України, керуючи автомобілем «Мерседес» д.н.з. НОМЕР_1 , не виконав вимогу про зупинку, подану за допомогою проблискових маячків синього та червоного кольору та гучномовця, був зупинений шляхом блокування, за що передбачена відповідальність ч.1 ст. 122-2 КУпАП.

Крім цього, 29 вересня 2025 року о 16 год. 28 хв. на вул. І.Дяченка, 14 в м. Києві ОСОБА_1 , в порушення п. 2.5 ПДР України керував автомобілем «Мерседес» д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, поведінка, що не відповідає дійсності. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку, водій відмовився, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.

В суді ОСОБА_1 свою вину категорично заперечував, вказав, що він не вживав алкогольні напої ні в той день, ані напередодні. Його зупинили працівники поліції, що він ніби не зупинився на їх вимогу. Після чого, у них почався конфлікт і працівники поліції спілкувалися з ним з перевищенням повноважень. Він в свою чергу не відмовлявся проходити огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу «Драгер», однак після того як працівники поліції одягнули на нього кайданки та розірвали йому післяопераційний шов на нозі, що його сильно обурило, він відмовився проходити огляд. Винним себе не вважає.

Захисник Зленко Ю.В. просив суд закрити провадження стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП за відсутності складу адміністративного правопорушення, оскільки дії працівників поліції не відповідали вимогам чинного законодавства, зокрема щодо порядку проведення огляду та належного оформлення матеріалів справи. Захисник вказав, що 29.09.2025 р. ОСОБА_1 почував себе погано у зв`язку з тяжкими наслідками після ДТП, після якої він переніс численні оперативні втручання. Алкогольні напої ані в той день, ані напередодні не вживав у зв`язку із категоричною забороною лікарів. 29.09.2025 р. він був зупинений працівниками поліції, після чого у них виник спір щодо законності підстав зупинення транспортного засобу та правомірності дій поліцейських. Під час спілкування, поліцейські почали поводитися з ОСОБА_1 непропорційно, з ознакам перевищення повноважень. ОСОБА_1 не заперечував щодо проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу «Драгер» , однак після застосування до нього фізичної сили йому було розірвано післяопераційний шов на нозі, після чого була викликана швидка медична допомога на місце події, які доставили ОСОБА_1 до медичного закладу де було проведено оперативне втручання. Захисник вважає, що непроходження огляду на стан сп`яніння було зумовлено викликом швидкої медичної допомоги. Непроходження огляду з причин які не залежали від волі особи, не може розцінюватися як відмова від проходження огляду. Захисник вважає, що під час складання протоколу була порушена процедура направлення для проходження огляду, що є порушенням вимог ст. 266 КУпАП. Надав суду письмові пояснення та просив долучити їх до матеріалів справи.

Щодо протоколу за ст. 122-2 КУпАП захисник не висловлював свою позицію.

Вислухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Зленка Ю.В., дослідивши матеріали справи у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 245КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно з вимогами ст. ст. 278, 280 КУпАП, суд першої інстанції при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення має вирішити питання про правильність складення протоколу та інших матеріалів справи, чи є необхідність у витребуванні додаткових матеріалів, а при розгляді справи зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з вимогами ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Вирішуючи питання про доведення винуватості ОСОБА_1 в порушенні п. 2.4 ПДР, суд виходить з наступного.

Як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 468608, 29 вересня 2025 року о 16 год. 28 хв. на вул. І.Дяченка, 14 в м. Києві ОСОБА_1 , в порушення п. 2.4 ПДР України, керуючи автомобілем «Мерседес» д.н.з. НОМЕР_1 , не виконав вимогу про зупинку, подану за допомогою проблискових маячків синього та червоного кольору та гучномовця, був зупинений шляхом блокування.

Відповідно до вимог п. 2.4 ПДР України на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил.

З досліджених судом доказів, зокрема відеозапису вбачається, що автомобіль «Мерседес» д.н.з. НОМЕР_1 стоїть на проїзній частині, заблокований поліцейським автомобілем. При цьому ОСОБА_1 вів себе грубо, висловлюється нецензурною лайкою, вимагав пояснити причину зупинки його поліцейськими. Під час спілкування з поліцейськими ОСОБА_1 не заперечував той факт, що він не виконав вимогу про зупинку транспортного засобу. Більше того, його цікавила причина зупинки.

За таких обставин суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у порушенні вимог п. 2.4 ПДР та наявності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122-2 КУпАП.

Однак, згідно зі ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення закінчились строки, передбачені статтею 38 КУпАП.

Відповідно до ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - восьмій цієї статті.

Адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених статтею 130 цього Кодексу, може бути накладено протягом одного року з дня його вчинення.

Як встановлено в судовому засіданні, адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 122-2 було вчинено 29.09.2025 р., таким чином, на момент розгляду справи, сплили строки накладення адміністративного стягнення, визначені ст. 38 КУпАП, а тому провадження в цій частині підлягає закриттю.

Вирішуючи питання про доведення винуватості ОСОБА_1 в порушенні п. 2.5 ПДР, суд виходить з наступного.

Як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 468632, 29 вересня 2025 року о 16 год. 28 хв. на вул. І.Дяченка, 14 в м. Києві ОСОБА_1 , в порушення п. 2.5 ПДР України керував автомобілем «Мерседес» д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, поведінка, що не відповідає дійсності. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку, водій відмовився

На підтвердження винуватості ОСОБА_1 в порушенні п. 2.5 ПДР поліцейськими до протоколу про адміністративне правопорушення долучено протокол адміністративного затримання, карту обліку адміністративного правопорушення, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 121-3 КУпАП та відеозаписом.

Дослідивши відеозаписи, які долучені до матеріалів справи, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 в порушенні п. 2.5 ПДР повністю підтверджується зібраними та перевіреними доказами. Так, з долученого відеозапису вбачається, що водій ОСОБА_1 був зупинений поліцейським на проїзній частині, шляхом блокування його автомобіля. Під час спілкування поліцейських з ОСОБА_1 , останні виявили у нього ознаки алкогольного сп`яніння та запропонували йому пройти огляд на стан сп`яніння, однак він категорично відмовився, вимагав пояснити причину зупинки, вів себе грубо, висловлювався нецензурною лайкою, ображав та провокував поліцейських. Всі дії ОСОБА_1 були спрямовані на уникнення від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Невизнання своєї вини ОСОБА_1 та звинувачення поліцейських у неправомірних діях, суд розцінює, як спосіб уникнення від адміністративної відповідальності, оскільки з відеозапису чітко вбачається, що саме дії ОСОБА_1 були неправомірні та у нього наявні ознаки алкогольного сп`яніння, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення.

Доводи захисника Зленка Ю.В., що під час складання протоколу було порушено вимоги ст. 266 КУпАП, суд також не приймає до уваги, оскільки вони спростовуються дослідженим та перевіреними судом доказами та відеозаписом.

Крім цього, з даного відеозапису не вбачається, що дії працівників поліції носили незаконний характер, а навпаки, працівники поліції вели себе відповідно до вимог закону, виявивши у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння, запропонували йому пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, роз`яснили наслідки відмови від проходження огляду, однак останній категорично відмовився проходити огляд на стан сп`яніння.

Разом з цим, відповідно до вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Положенням ч.1 ст. 130 КУпАП передбачено, що адміністративна відповідальність настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з положеннями вимог частини 2,3 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Так, відповідно до вимог п. 2, 6 розділу 1 «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом МВС України та МОЗ від 09.11.2015 № 1452/735 огляду на стан сп`яніння підлягають водіїв транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров`я).

Отже, відмова водія від проходження огляду на стан, зокрема, алкогольного сп`яніння за допомогою технічних засобів або у лікаря нарколога, в закладі охорони здоров`я є підставою притягнення особи до відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП.

Таким чином, працівники поліції, зупинивши водія ОСОБА_1 , шляхом переслідування на службовому автомобілі за порушенням ПДР та під час спілкування з останнім, виявивши у останнього ознаки алкогольного сп`яніння, діяли відповідно до вищевказаним вимог закону та за наслідками відмови останнього пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП.

У даному провадженні відеозапис суд вважає належним та допустимим доказом, оскільки він повністю підтверджує обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що при оформленні матеріалів про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 порушень вимог закону та відомчих нормативних актів поліцейськими допущено не було.

Аналізуючи зібрані та перевірені судом докази, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у порушенні п. 2.5 ПДР та наявності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

З врахуванням вищевикладеного, ставлення ОСОБА_1 до вчиненого, характер та обставини вчинення правопорушення, негативні наслідки, які могли настати внаслідок даного правопорушення, дані про його особу, суд вважає необхідним застосувати до нього адміністративне стягнення в межах санкції ч.1 ст. 130 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з правопорушника підлягає стягненню судовий збір в розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. 283, 284, 285 КУпАП, ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 122-2 КУпАП - закрити у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, що становить 665,60 грн.

Відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.

Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Строк пред`явлення постанови до примусового виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд міста Києва протягом десяти днів.

Суддя