Постанова від 15 лютого 2026 р. у справі №711/708/26 — Придніпровський районний суд м. Черкас

Справа № 711/708/26

Номер провадження 3/711/344/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2026 року м. Черкаси

Суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Комплєктова Т.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та мешканця АДРЕСА_1 , не працюючого, пенсіонера, особи з інвалідністю ІІІ групи, ІПН НОМЕР_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

29.12.2025 близько 13 год. 45 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою АДРЕСА_2 , намагався відкрити гараж шляхом пошкодження замку вхідних воріт за допомогою електроболгарки, чим вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 173 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, причину неявки суду не повідомив, з клопотанням про відкладення розгляду справи не звертався.

Згідно ч. 2 ст. 277 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 173 КУпАП розглядаються протягом доби.

Постановою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 11.02.2026 ОСОБА_1 підданий приводу до суду, але працівниками поліції привід не виконаний. Згідно рапорту працівника поліції від 16.02.2026, за адресою проживання ОСОБА_1 , а саме АДРЕСА_1 , було здійснено неодноразові виходи, в ході яких останній був відсутній за місцем проживання та встановити місце перебування якого не представилось можливим.

Європейський суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 року зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

ОСОБА_1 був повідомлений про розгляд справи належним чином. В свою чергу, ОСОБА_1 достеменно знаючи про те, що відносно нього складено протокол про адміністративне правопорушення, не вжив заходів, щоб дізнатись про стан відомого йому судового провадження.

Враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд може провести розгляд справ за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).

Згідно зі статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Недотримання строків розгляду справ про адміністративні правопорушення порушує конституційне право на судовий захист, гарантований статтею 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади.

Зазначене дає підстави і зобов`язує суддю розглянути справу без присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності і не з`являється в судове засідання.

Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що в кінці грудня 2025 року йому подзвонив сусід і повідомив, що ОСОБА_3 зпилює йому замок на гаражі. Сказав, що він побачив з балкону. Оскільки його вдома не було, він попросив сусіда, щоб той сходив і подивився. Пізніше знову зателефонував сусід і сказав, що ОСОБА_4 не встиг допиляти замок. Потім викликали поліцію. ОСОБА_1 часто з`являється у нетверезому стані, висловлюється нецензурною лайкою, ображає та намагається створити бійку.

Дослідивши письмові матеріали справи, заслухавши пояснення потерпілого ОСОБА_2 суддя приходить до наступних висновків.

Враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд може провести розгляд справ за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).

Згідно зі статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст.ст. 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 173 КУпАП передбачена відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Тобто, законодавець передбачає, що інші дії порушили, а не могли порушити громадський порядок і спокій громадян.

Згідно з диспозицією статті 173 КУпАП об`єктивну сторону складу дрібного хуліганства становлять такі діяння: 1) нецензурна лайка в громадських місцях; 2) образливе чіпляння до громадян; 3) інші подібні дії, за умови, що кожне із цих діянь порушує громадський порядок і спокій громадян, а обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони цього правопорушення є хуліганський мотив поведінки особи, яка вчиняє зазначені вище дії.

Об`єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку, де громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.

Посягання на ці відносини здійснюються в активній формі, безпричинно, в основному з ініціативи правопорушника або через використання незначного приводу, як правило, відбуваються в публічних (громадських, людних) місцях, супроводжуються ненормативною (брутальною, нецензурною) лексикою.

Суб`єктивна сторона цього правопорушення характеризується наявністю вини. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення буде порушено громадський порядок і прагне саме до цього. Зазначені дії не зумовлені особистими мотивами й конкретною метою, а за своїми внутрішніми чинниками фокусуються в напрямку неповаги до суспільства. Домінування у свідомості особи саме такого внутрішнього спонукання і відсутність особистого мотиву посягання є головним критерієм відмежування дрібного хуліганства як адміністративного правопорушення проти громадського порядку та моральності від інших адміністративних правопорушень.

Основним елементом об`єктивної сторони є спосіб вчинення адміністративного правопорушення, який характеризується нецензурною лайкою, образливим чіплянням до громадян чи іншими діями.

Нецензурна лайка у громадських місцях - це найбільш цинічні лайки, що належать, як правило, до сфери статевих відносин, непристойні висловлювання, один із найогидніших різновидів словесної брутальності.

Образливе ставлення до громадян - це докучлива поведінка, пов`язана з образливими діями, що зневажають честь і гідність людини та утискають будь-чию волю, до того ж у грубій розв`язній манері, такі як хапання за одяг, насильницьке утримання за руки, демонстративне зривання головного убору, вимога дати цигарку або пускання в обличчя диму від неї, непристойна пропозиція дівчині та інші подібні дії. Для всіх цих випадків характерним є ігнорування волі та бажання оточення, прагнення нав`язати свою волю, а точніше свавілля. Конкретні прояви цього правопорушення надзвичайно різноманітні.

Крім того, законодавець визначив форму вчинення адміністративного правопорушення як інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян, до яких необхідно віднести: насильницьке вторгнення в громадські місця всупереч забороні певних осіб, які слідкують за порядком; безпідставне порушення спокою громадян телефонними дзвінками, лихослів`я по телефону; співання непристойних пісень; вигуки, свист під час демонстрації кінофільмів; ґвалт, крики з хуліганських мотивів біля вікон громадян у нічний час; справляння природних потреб у не відведених для цього місцях; поява у громадському місці в оголеному вигляді; самовільна без потреби зупинка комунального транспорту; нанесення непристойних малюнків на тротуари, стіни, паркани, двері чи вчинення написів нецензурного змісту; неправдиве повідомлення про смерть родичів, знайомих, якщо це не призвело до тяжких наслідків; грубе порушення черг, яке супроводжується ображанням громадян та проявленням неповаги до них; знищення або пошкодження з хуліганських мотивів якого-небудь майна у незначних розмірах тощо. Вказаний перелік не є вичерпним та може бути розширений з врахування конкретних обставин та поведінки порушника.

Крім того, обов`язковою ознакою об`єктивної сторони правопорушення за ст. 173 КУпАП, а саме дрібне хуліганство - є місце його скоєння, а саме - громадське місце, яке дістало законодавче визначення як частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, зокрема під`їзди, а також підземні переходи, стадіони.

У законодавстві України поняття «громадське місце» визначене у ст. 1 закону «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення», відповідно до якої громадським місцем є частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, в тому числі під`їзди, а також підземні переходи, стадіони.

Положеннями ст. 10 КУпАП передбачено, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Суд враховує те, що для кваліфікації дій особи за ст. 173 КУпАП необхідна наявність у цих діях хуліганського мотиву. Хуліганські дії завжди посягають на громадський порядок. Особливість мотиву хуліганства полягає у причинній зумовленості. Спонуки вчинити такі дії можуть бути різні. Поєднує їх те, що вони, здебільшого, позбавлені будь-якої необхідності, нерідко постають із бажання особи показати свою ніби вищість (винятковість), чи з розгнузданого самолюбства, пов`язаного з неповагою до особи, людської гідності, байдужим ставленням до законів і правил поведінки.

Отже, хуліганські спонукання - головна відмінна риса діянь, що кваліфікуються за ст. 173 КУпАП. Дрібне хуліганство вчиняється безпричинно, із-за неповаги до громадського порядку і спокою громадян. Натомість, вчинення подібних діянь з інших, не хуліганських мотивів, може утворювати інший вид правопорушень, тобто, діяння не може кваліфікуватися за ст. 173 КУпАП, як вчинене з хуліганських мотивів, якщо воно вчинене за інших спонукань (приводів), зокрема, як відповідна реакція на поведінку потерпілих або інших осіб.

Підтримання громадського порядку є одним із важливих чинників захисту честі, гідності, здоров`я, безпеки громадян, їх спокійного відпочинку та безперешкодної праці, втілення інших природних, соціальних і культурних прав членів людської спільноти.

З рапорту працівника поліції від 16.01.2026 вбачається, що йому на виконання надійшли матеріали ЄО № 111634 від 30.12.2025про те, що 29.12.2025 за адресою АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 вчинив дрібне хуліганство, а саме намагався відкрити гараж шляхом пошкодження замку вхідних воріт за допомогою електро-болгарки. Після чого було складено стосовно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення за ст. 173 КУпАП (дрібне хуліганство).

Із письмових пояснень ОСОБА_2 вбачається, що 30.12.2025 він підійшов до гаража, що розташований у АДРЕСА_2 навпроти 4 під`їзду та виявив сліди пропилу болгаркою місця де розташований замок. Поспілкувався з сусідами і йому повідомили, що 29.12.2025 близько 14.00 год. сусід із 5 під`їзду ОСОБА_1 з квартири АДРЕСА_3 прийшов з болгаркою та намагався проникнути в його гараж (був п`яний), сусіди завадили йому.

З протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 30.12.2025 встановлено, що ОСОБА_2 звернувся із заявою до органу поліції, в якій зазначив, що 29.12.2025 близько 14.00 год. за адресою АДРЕСА_2 у дворі будинку ОСОБА_5 намагався відкрити гараж шляхом перерізання замка болгаркою. Даний гараж належить заявнику.

Також вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, підтверджується матеріалами адміністративної справи, а саме: електронним рапортом; протоколом огляду від 30.12.2025; фототаблицею до протоколу ОМП; письмовими поясненнями ОСОБА_6 від 30.12.2025; письмовими поясненнями ОСОБА_7 від 30.12.2025; рапортом працівника поліції від 30.12.2025 та відеозаписом, на якому ОСОБА_1 пояснює, яким чином він пошкодив замок на воротах гаража ОСОБА_2 .

Суддею переглянутий відеозапис, який наданий потерпілим ОСОБА_2 та приєднаний до матеріалів справи, на якому зафіксований факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.

Вказані докази доводять, що ОСОБА_1 пошкодив майно ОСОБА_2 , а саме намагався відкрити гараж шляхом пошкодження замку вхідних воріт за допомогою електро-болгарки, вчинив такі дії без будь-якого приводу, тобто з хуліганських мотивів, та які утворюють склад адмінправопорушення.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП., що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, які не викликають у суду сумнівів, оскільки вони є логічними, послідовними та узгоджуються з матеріалами справи.

Пом`якшуючих чи обтяжуючих відповідальність ОСОБА_1 обставин суддя не вбачає.

Відповідно до положень ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

З урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеня його вини, відсутності обставин, які пом`якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , суддя вважає за необхідне накласти на останнього адміністративне стягнення у вигляді штрафу, передбаченого санкцією ст. 173 КУпАП, яке буде достатнім для його виховання в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як ним самим, так і іншими особами.

На підставі ст. 40-1 КУпАП із ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 665 грн. 60 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 36, 40-1, 173, 280,283,284 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 119 (сто дев`ятнадцять) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку її оскарження.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Придніпровський районний суд м. Черкаси протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: Т. О. Комплєктова