Вирок від 15 лютого 2026 р. у справі №711/793/26 — Придніпровський районний суд м. Черкас

Справа № 711/793/26

Номер провадження 1-кп/711/315/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 лютого 2026 року м. Черкаси

Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

провівши у відкритому судовому засіданні в залі Придніпровського районного суду м. Черкаси судовий розгляд кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025250310003802 від 17.11.2025, за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Черкаси, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, неодруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, не працюючого, являється особою з інвалідністю ІІІ групи, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 та мешканця АДРЕСА_2 , судимого:

-вироком Придніпровського районного суду м. Черкаси від 26.12.2017 за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі. Звільнений 02.07.2020, у зв`язку із відбуттям строку покарання,

у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси, справа №712/8645/25 від 22.07.2025, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 40 800 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 років, без оплатного вилучення транспортного засобу.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України, судове рішення є обов`язковим до виконання.

Однак ОСОБА_4 , достовірно знаючи про наявність вказаної постанови суду, яка набрала законної сили та будучи ознайомлений з нею, з метою невиконання постанови суду щодо позбавлення права керування транспортним засобом, та маючи реальну можливість її виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, всупереч рішенню суду, 16.11.2025 близько 18 години 58 хвилин, керував автомобілем марки «ВАЗ 21093», реєстраційний номер НОМЕР_1 та рухаючись проспектом Хіміків, 62 у м. Черкаси Черкаської області, був зупинений працівниками СРПП Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області за порушення п. 2.1 «а» Правил дорожнього руху, які щодо нього винесли постанову серії № ЕНА 6166183 від 16.11.2025, відповідно до якої останнього притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 гривень.

Вказаними діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення - злочин, передбачений ч. 1 ст. 382 КК України – умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 , свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, при обставинах, викладених в обвинувальному акті, визнав повністю, та зазначив, що час, місце та спосіб вчинення ним інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення, описаного в обвинувальному акті, викладені вірно та відповідають дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. Пояснив, що він знав про те, що рішенням суду його позбавили права керування транспортними засобами, але у зв`язку з тим, що він хворий і йому важко пересуватись, попросив у дядька автомобіль, щоб їздити на роботу, де він неофіційно працевлаштований. 16.11.2025 повертаючись з роботи керував автомобілем по просп. Хіміків в м. Черкаси і його зупинили працівники поліції, винесли постанову про накладення штрафу за порушення ПДР України. На даний час штраф ним сплачений. У скоєному щиро розкаявся, вину усвідомив та повністю визнав, просив суворо не карати, надавши шанс на виправлення. Також просив врахувати що під час досудового розслідування він визнавав свою провину, зробивши для себе належні висновки, засуджує свою поведінку.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, та, беручи до уваги те, що прокурор також не оспорював фактичні обставини подій, і судом встановлено, що учасники зазначеного кримінального провадження, в тому числі і обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз`яснивши учасникам процесу положення ст.349 ч.3 КПК України, відповідно до яких останні будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ст.349 ч.3 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Суд, допитавши ОСОБА_4 та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

Таким чином, враховуючи викладене, суд вважає, що своїми діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 382 КК України, тобто умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів, особу обвинуваченого, який має постійне місце проживання, не працює, неодружений, раніше судимий, являється особою з інвалідністю ІІІ групи, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, перебуває під наглядом лікаря нарколога, вину визнав, щиро розкаявся.

В якості обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, згідно ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття.

При цьому, суд враховує, що щире каяття характерне тим, що воно засновано на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки через визнання вини і готовність нести кримінальну відповідальність, тобто характеризує суб`єктивне ставлення винної особи до вчиненого кримінального правопорушення, яке виявляється в тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася.

У судовому засіданні обвинувачений свою вину визнав у повному обсязі, у вчиненому щиро розкаявся, неодноразово вибачався за вчинене та висловлював жаль з приводу вчиненого, критично оцінив свої дії, зауважив на тому, що готовий нести відповідальність за вчинене, що також свідчить про те, що особа розуміє тяжкість наслідків від своїх дій та щиро кається, дійсно бажає виправити ситуацію, що склалася з його вини.

Обставинами, що обтяжують покарання, згідно ст. 67 КК України, суд визнає рецидив злочинів.

Частина перша статті 382 КК України передбачає покарання у виді штрафу або позбавлення волі. Призначаючи покарання у вигляді штрафу, суд згідно із ч. 2 ст. 53 КК України, повинен враховувати і майновий стан винного. Обвинувачений ОСОБА_4 офіційно не працює, отримує мінімальний розмір соціальних виплат, а тому для його виправлення не доцільно застосовувати штраф, навіть в мінімальному розмірі, тому, що є обґрунтовані ризики, що призначене судом покарання не буде виконане і не створить відносно обвинуваченого належного виховного впливу.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, враховуючи вимоги ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень і що більш суворий вид покарання з числа передбачених за скоєне кримінальне правопорушення призначається лише у випадку, якщо менш суворий вид покарання буде недостатнім для виправлення особи і попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень, а також враховуючи ступень тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, його наслідків, особи обвинуваченого, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі.

Підстав для застосування ст. 69 КК України чи приписів ст. 69-1 КК України, до обвинуваченого, суд не вбачає, у зв`язку з відсутністю передумов, за яких дані правові норми можуть бути застосовані.

З урахуванням вищевикладених обставин по справі, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливо без ізоляції від суспільства, шляхом звільнення від відбування покарання з іспитовим строком на підставі ст. 75 КК України, а також вважає необхідним покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 обов`язки у відповідності з п.п. 1,2 ч.1 ст. 76 КК України.

Таке покарання, на переконання суду, буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню нових злочинів, відповідатиме особі обвинуваченого та є достатнім для досягнення, відповідно до ст. 50 КК України, мети покарання.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови у цивільному позові.

Ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 19.11.2025 № 712/15870/24 в рамках кримінального провадження № 12025250310003802 від 17.11.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України накладено арешт на майно, а саме: автомобіль марки «ВАЗ 21093», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_5 і перебуває у фактичному користуванні ОСОБА_4 та зберігається на штрафмайданчику Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області за адресою: м. Черкаси, вул. Пастерівська буд. 104; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , поміщене до сейф-пакету № NPU5811766; ключі від транспортного засобу, поміщені до сейф пакету № NPU5064433 та передані до камери зберігання речових доказів Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області.

Накладений даною ухвалою слідчого судді арешт слід скасувати після набрання вироком законної сили, згідно вимог ст. 174 КПК України.

Враховуючи те, що стосовно обвинуваченого запобіжний захід не застосовувався, а сторони провадження не заявили клопотання про застосування відносно нього запобіжного заходу, суд не вбачає підстав для застосування обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.

Цивільний позов не заявлено.

Процесуальні витрати по справі відсутні.

Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.

Керуючись ч. 3 ст.349, ст.ст. 368-370, 373, 374 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України та призначити йому покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.

Відповідно до ч.1 п.1,2 ст.76 КК України, на період іспитового строку, покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили - не обирати.

Накладений ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 19.11.2025 № 712/15870/25 в рамках кримінального провадження № 12025250310003802 від 17.11.2025 арешт на тимчасово вилучене майно, а саме: свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , ключі від транспортного засобу та автомобіль марки «ВАЗ 21093», реєстраційний номер НОМЕР_1 , які на праві власності належать ОСОБА_5 - скасувати після набрання вироком законної сили.

Речові докази по справі:

-DVD-R диск «hp», який долучений до матеріалів кримінального провадження - залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу його зберігання;

-ключі від транспортного засобу, які поміщені до сейф-пакету № NPU5064433, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , поміщене до сейф-пакету № NPU5811766, та які зберігаються в камері схову речових доказів ЧРУП ГУНП в Черкаській області - повернути власнику ОСОБА_5 ;

-автомобіль марки «ВАЗ 21093», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_5 та зберігається на штрафмайданчику Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області за адресою: м. Черкаси, вул. Пастерівська буд. 104 - повернути власнику ОСОБА_5 .

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Черкаського апеляційного суду через Придніпровський районний суд м. Черкаси.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку, з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст.395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору в порядку, визначеному ст. 376 КПК України.

Суддя: ОСОБА_1