Рішення від 15 лютого 2026 р. у справі №701/1339/25 — Маньківський районний суд Черкаської області

Справа №701/1339/25

Номер провадження2/701/86/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 лютого 2026 року Маньківський районний суд, Черкаської області

в складі: головуючого - судді - Костенка А. І.

за участю секретаря - Брітан О. О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-ще Маньківка справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи на стороні відповідача: Військова частина НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про встановлення факту, що має юридичне значення,

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача звернувся в суд з позовом до відповідача та третьої особи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.

На підставу своїх вимог спирається на те, що 10 серпня 2002 року позивач та ОСОБА_3 уклали шлюб, який зареєстрували у відділі державної реєстрації актів цивільного стану Маньківського районного управління юстиції Черкаської області. ІНФОРМАЦІЯ_2 у них народився син - ОСОБА_4 . З 01.07. 2005 року позивач з чоловіком та сином всією сім`єю почали проживати за адресою: АДРЕСА_1 . 01.07.2007 року ОСОБА_3 також зареєстрував своє місце проживання за вказаною адресою. ІНФОРМАЦІЯ_3 у них народилася донька - ОСОБА_5 . Наприкінці 2012 року між позивачем та ОСОБА_3 виникли непорозуміння і за позовом позивача 30 січня 2013 року, рішенням Маньківського районного суду Черкаської області, шлюб між ними було розірвано. Через пару місяці після розірвання шлюбу, позивач та ОСОБА_3 , зрозуміли, що розірвання шлюбу було помилкою, за їхньою спільною згодою вони відновили сімейні стосунки та з 01 квітня 2013 року знову почали проживати однією сім`єю як чоловік та жінка, вести спільне господарство, також мали спільний бюджет і разом виховувати спільних дітей. Таким чином з 01 квітня 2013 року вони відновили сімейні стосунки, проживали як чоловік та жінка, мали спільні права та розподіл обов`язків, вели спільний бюджет, разом сплачували комунальні платежі та займалися виховання дітей. Також вони разом відпочивали, ходили в гості до друзів та знайомих. Більшості їхніх друзів та знайомих взагалі невідомо про те , що вони розірвали шлюб. В подальшому вони повторно шлюб не укладали, постійно проживати однією сім`єю як чоловік та жінка. У зв`язку з широкомаштабною агресіїєю російської федерації, в квітні 2022 року ОСОБА_3 добровільно вступив до Збройних Сил України. Військову службу ОСОБА_3 проходив у військовій частині НОМЕР_1 , а позивач займалася домашніми справами та вихованням дітей. Вони постійно спілкувалися через засоби зв`язку та перераховував кошти на утримання сім`ї. 02.02.2023 року ОСОБА_3 зник безвісти під час відбиття штурмових дій противника поблизу населеного пункту Вугледар, Донецької області. За зверненням позивача 07.03.2023 року СПД № 1 Уманського РУП ГУНП в Черкаській області по факту безвісти зникнення ОСОБА_3 , відкрито кримінальне провадження № 12023250330000067. На даний час місце знаходження та доля ОСОБА_3 невідомі. Визнання позовних вимог позивача, а саме постійного проживання однією сім`єю як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу, необхідно для юридичного визнання позивача членом сім`ї ОСОБА_3 та підтвердження права на спільне майно подружжя, що і змусило позивача звернутись з відповідним позовом до суду.

Позивач та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі та наполягали на їх задоволенні.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнала не заперечувала проти їх задоволення.

Представник третьої особи Військової частини НОМЕР_1 в судове засідання не з`явився але надав суду пояснення згідно якого заперечує проти задоволення позову та просить розгляд справи проводити у його відсутності.

Представник третьої особи ІНФОРМАЦІЯ_4 в судове засідання не з`явився, але надав суду заяву згідно якої при винесенні рішення покладається на розсуд суду та просить розгляд справи проводити у його відсутності.

Суд, вислухавши позивача та її представника, відповідача, свідків, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

10 серпня 2002 року позивач та ОСОБА_3 уклали шлюб, який зареєстрували у відділі державної реєстрації актів цивільного стану Маньківського районного управління юстиції Черкаської області. ІНФОРМАЦІЯ_2 у них народився син - ОСОБА_4 (а.с. 8). ІНФОРМАЦІЯ_3 у них народилася донька - ОСОБА_5 (а.с. 9). Рішенням Маньківського районного суду Черкаської області від 30 січня 2013 року шлюб між позивачем та ОСОБА_3 розірвано (а.с. 10). З 01 квітня 2013 року позивач та ОСОБА_3 , відновили сімейні стосунки, проживали як чоловік та жінка, мали спільні права та розподіл обов`язків, вели спільний бюджет, разом сплачували комунальні платежі та займалися виховання дітей. В квітні 2022 року ОСОБА_3 добровільно вступив до Збройних Сил України. Військову службу ОСОБА_3 проходив у військовій частині НОМЕР_1 . Відповідно до повідомлення про зниклого безвісти від 04.03.2023 року № 307, ОСОБА_3 зник безвісти 02.02.2023 року в ході відбиття штурмових дій противника поблизу населеного пункту Вугледар, Донецької області (а.с. 11). За зверненням позивача 07.03.2023 року СПД № 1 Уманського РУП ГУНП в Черкаській області по факту безвісти зникнення ОСОБА_3 , відкрито кримінальне провадження № 12023250330000067 (а.с. 12). На даний час місце знаходження та доля ОСОБА_3 невідомі. Визнання позовних вимог позивача, а саме постійного проживання однією сім`єю як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу, необхідно для юридичного визнання позивача членом сім`ї ОСОБА_3 та підтвердження права на спільне майно подружжя.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_6 , суду показала, що вона приїхала в Маньківку коли їй було 30 років, з того часу вона знає ОСОБА_3 та ОСОБА_1 особисто. Це пройшло вже 19 років. Сім`ю ОСОБА_7 вона знала і до цього так як проживала в сусідньому будинку там де вона народилась АДРЕСА_2 . Знає, що вони проживали разом, все у них було добре, робили вони ремонт. За те, що вони розлучені вона не знала, а дізналась фактично перед вторгненням, була дуже сильно здивована і навіть казала, що це не правда, вона не повірила в це, тому що вони робили ремонт і її родич допомагав робити ремонт в домі де вони проживають. А коли вже було вторгнення і потрібно було ОСОБА_8 для служби колеса і вона почула новину, що вони розлучені, він їй пояснив, що потрібно колеса, вона розказала де їх взяти і запитала його де він зараз, він відповів, що вдома з ОСОБА_9 . Вона знає, що вони проживали разом і вели домашнє господарство і робили ремонтні роботи вдома.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_10 , суду показав, що ОСОБА_11 до нього підійшла і попросила бути свідком, що ОСОБА_12 тут проживав. Він був здивований, він запитав для чого і вона сказала, що вони розлучені. Він цього не чув і про це мабудь взагалі ніхто не знав. ОСОБА_12 жив тут і він його постійно бачив, останній раз він його бачив, то ОСОБА_12 з бензопилкою вийшов з дому, він запитав його куди той іде і він йому відповів на балкон дрова різати. Вони жили через хату і він їх часто бачив. В них були сусідські дружні відносини. Вони дійсно проживали однією сім`єю.

Відповідно до ч. 1 ст. 3, ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів; здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи чи інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законами України.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Статтею 1 СК України визначаються засади шлюбу, особисті немайнові та майнові права і обов`язки подружжя, підстави виникнення, зміст особистих немайнових і майнових прав та обов`язків батьків і дітей, усиновлювачів та усиновлених, інших членів сім`ї та родичів.

Відповідно ч. 2, 4 ст. 3 Сімейного кодексу України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Подружжя вважається сім`єю і тоді, коли дружина та чоловік, у зв`язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно. Дитина належить до сім`ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Європейський суд з прав людини, надаючи власне визначення терміну «сімейне життя», вказує на те, що сімейне життя може існувати там, де між особами не існує жодних юридичних зв`язків. Так, у справі «Ельсхольц проти Німеччини» суд визначив, що «поняття сім`ї (за статтею 8 ЄКПЛ) не обмежується стосунками на основі шлюбу і може охоплювати інші «сімейні» de facto зв`язки, коли сторони проживають разом поза шлюбом».

Згідно роз`яснень Верховного Суду України у листі «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 01.01.2012, доказами, які свідчать про факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу можуть бути: свідоцтва про народження дітей, довідки з місця проживання, свідчення свідків, листи ділового та особистого характеру тощо). Також це можуть бути: свідоцтво про смерть одного із "подружжя", свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько, виписки з господарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що "подружжя" вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства.

Конституційним Судом України у рішенні від 03.06.1999 за № 5-рп/99 (справа про офіційне тлумачення терміну «член сім`ї») визначено, що до членів сім`ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.

Згідно вимог ч. 4 СК України сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Поняття сім`ї, сформульоване в цій статті, не містить такої обов`язкової ознаки сім`ї, як знаходження саме в зареєстрованому шлюбі. Сім`я розглядається як соціальний інститут і водночас як союз конкретних осіб. Сім`я є первинним та основним осередком суспільства. Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки, що й є ознаками сім`ї.

Згідно із частинами 1, 2 статті 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення в них прав та обов`язків подружжя.

Відповідно до частини 1 статті 36 цього Кодексу шлюб є підставою для виникнення прав та обов`язків подружжя.

Отже, проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є спеціальною (визначеною законом), законною підставою для виникнення у них деяких прав та обов`язків, зокрема, права спільної сумісної власності на майно.

Для встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні наведеному визначенню.

Так, при встановленні факту наявності у осіб спільного побуту доцільно враховувати ознаки, визначені у понятті домогосподарства.

Домогосподарство є сукупність осіб, які спільно проживають в одному житловому приміщенні або його частині, забезпечують себе всім необхідним для життя, ведуть спільне господарство, повністю або частково об`єднують та витрачають кошти.

Взаємність прав та обов`язків передбачає наявність як у жінки, так і у чоловіка особистих немайнових і майнових прав та обов`язків, які можуть випливати, зокрема, із нормативно-правових актів, договорів, укладених між ними, звичаїв. Для встановлення цього факту важливе значення має з`ясування місця і часу такого проживання.

Підтвердженням цього може бути їх реєстрація за таким місцем проживання, пояснення свідків, представників житлово-експлуатаційної організації. Щодо часу проживання слід зазначити, що за своєю природою проживання однією сім`єю спрямоване на довготривалі відносини.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на досліджені в судовому засіданні докази та покази свідків, суд вважає, що позивачем доведений факт її проживання із ОСОБА_3 однією сім`єю, як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу.

Проаналізувавши вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність в матеріалах справи поданих позивачем достовірних доказів, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи та достатність доказів, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність обставин справи, які входять до предмета доказування, що дає суду змогу дати відповідну належну оцінку доказам та ухвалити законне, обгрунтоване рішення по суті спору, тому заявлені вимоги підлягають до задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 89, 263, 265 ЦПК України, ст. ст. 1, 3, 4, 21, 36 СК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задоволити.

Встановити факт, що має юридичне значення, а саме факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (зареєстрованої та жительки АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_7 в с. Микильське Волноваського району Донецької області, однією сім`єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, більше п`яти років з 01 квітня 2013 року по 04 лютого 2023 року.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження.

СуддяА. І. Костенко