Рішення від 12 лютого 2026 р. у справі №569/21160/25 — Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/21160/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2026 року м.Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області

в складі головуючого судді Бучко Т.М.

секретар судового засідання Дем`янчук Н.В.

за участю позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на повнолітнього сина, який продовжує навчання,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , який продовжує навчання, у розмірі частки усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для особи відповідного віку, щомісячно, починаючи від дня пред`явлення позову, на весь період навчання, але не більше ніж до досягнення ним 23-річного віку.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що з 2006 року перебувала у шлюбі з відповідачем, від якого мають сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . 04 лютого 2021 року шлюб між ними розірвано. 12 березня 2021 року Рівненський міський суд видав наказ про стягнення з відповідача аліментів на утримання дітей в розмірі 1/3 частки заробітку (доходу) щомісячно. ІНФОРМАЦІЯ_3 сину ОСОБА_6 виповнилося 18 років. Син навчається у вищому навчальному закладі за кордоном в Республіці Польщі (Технічний університет в Кошицях). Спільні з відповідачем діти потребують щоденного харчування, догляду (лікування, оздоровлення, засобів гігієни) та елементів одягу. Все зазначене вимагає значних місячних витрат. Відповідач є працездатним, в нього відмінний стан здоров`я, має можливість сплачувати аліменти, так як знаходиться у працездатному віці та може працювати, інших дітей чи непрацездатних осіб на утриманні в нього немає.

У відзиві на позовну заяву відповідач просить у задоволенні позовних вимог відмовити частково. Відзив мотивує тим, що сума, визначена у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку, є занадто великою та нічим не підтвердженою. До досягнення повноліття сина регулярно та своєчасно сплачував аліменти без утворення заборгованостиі. Крім того, продовжує сплачувати аліменти на утримання доньки ОСОБА_7 , на постійній основі допомагає сину. До того ж, він є основним годувальником для своїх непрацездатних батьків, оскільки вони обидва перебувають на пенсії. Розмір їхніх пенсій є мінімальний, а більша частина коштів витрачається на придбання ліків та лікування. Його дохід складається із заробітної плати і становить близько 37600 грн, відповідно 1/4 частина доходу дорівнює 9400 грн. Позивач не надала належних доказів, які б підтверджували розмір та напрям витрат на утримання сина у сумі 18800 грн на місяць (враховуючи рівність обов`язку батьків). Беручи до уваги його матеріальне становище, відсутність доказів фактичних витрат на навчання, проживання та інші потреби сина, обов`язок утримання інших членів сім`ї, обгрунтованим вважає визначення аліментів у розмірі 1/7 частини його заробітку, що наразі становить близько 5371 грн.

Ухвалою від 08 жовтня 2025 року позовну заяву суд прийняв до розгляду та відкрив спрощене позовне провадження у справі з проведенням судового засідання з повідомленням (викликом) сторін.

В судовому засіданні позивач позов підтримала з підстав, викладених у позовній заяві. Додатково пояснила, що спільно з відповідачем прийняли рішення, що син поїде вчитися за кордон. Чоловік з сином разом їздили в Словаччину і він поселяв сина в гуртожиток. Для проживання за кордоном син потребує 25000 грн на місяць - 270 євро за гуртожиток та 200 євро на харчування, проїзд, навчання. Вона витрачає до 8000 грн в місяць на утримання сина, в листопаді та грудні 2025 року надсилала йому по 10000 грн, а це половина її заробітної плати. Має ще на утриманні неповнолітню дочку.

Представник відповідача пояснила, що відповідач не відмовляється допомагати сину, добровільно надає кошти в розмірі 5000 грн на місяць. З вимогою про надання додаткових коштів позивач до нього не зверталася. Відповідач має на утриманні батьків-пенсіонерів, їх доходів не вистачає на життя, тому він допомагає батькам матеріально. Аліменти мають бути пропорційні до витрат обох сторін. Якщо позивач витрачає на утримання сина 6000-8000 грн на місяць, то у разі визначення аліментів в розмірі 1/4 частки його доходів відповідач буде сплачувати більше, ніж витрачає позивач.

Суд, заслухавши пояснення сторін, з`ясувавши обставини та дослідивши наявні у справі докази, дійшов таких висновків.

Суд встановив, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим 05 жовтня 2007 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Рівненського міського управління юстиції.

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 04 лютого 2021 року у справі № 569/12313/20 шлюб між сторонами розірвано.

12 березня 2021 року Рівненський міський суд Рівненської області видав судовий наказ у справі№ 569/4389/21 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частки заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з дня подачі заяви до суду 03 березня 2021 року і до досягнення дітьми повноліття.

ОСОБА_8 зарахований на навчання за освітньою програмою Транспортна логістика підприємства (І ступінь, денна форма) за спеціальністю Транспорт на факультет гірництва, екології, управління та геотехнологій у 2025/2026 академічному році до Технічного університету в Кошицях (Словацька Республіка), що підтверджується рішенням про результати вступної кампанії від 11 квітня 2025 року та студентським квитком S2425134756.

Відповідно до умов доовору оренди, укладеного 01 вересня 2025 року між ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , розмір орендної плати становить 270 євро на місяць. Надана позивачем копія договору містить інформацію щодо предмета доказування, одержана позивачем в законному порядку, підтверджує обставини справи, а тому підстави для визнання цього доказу неналежним та недопустим відсутні. Крім того, представник відповідача в судовому засіданні не заперечувала, що відповідач дійсно поселяв сина в гуртожиток, а отже, останньому відомо про вартість проживання в ньому, але доказів на спростування розміру орендної плати відповідач суду не надав.

Середньомісячна заробітна плата ОСОБА_1 становить 21645 грн, про що свідчать індивідуальні відомості про застраховану особу (форма ОК-5).

27 листопада 2025 року та 04 грудня 2025 року позивач переказала сину ОСОБА_4 кошти в сумі 10000 грн (кожний переказ), що підтверджується платіжними інструкціями, відповідно, № P24A5165511729D1016 від 27 листопада 2025 року та № P24A5193562093D0916 від 04 грудня 2025 року.

Середньомісячний розмір заробітної плати ОСОБА_3 становить 37659,75 грн, про що свідчать індивідуальні відомості про застраховану особу (форма ОК-5).

Відповідно до ч.1 ст.199 Сімейного кодексу України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього кодексу (ч.1 ст.200 СК України).

Обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

З урахуванням положень ст.182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище повнолітніх дочки, сина; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дітьми; інші обставини, що мають значення.

ІНФОРМАЦІЯ_3 син сторін ОСОБА_8 досяг повноліття та продовжує навчання у вищому навчальному закладі.

Навчання сина сторін на денній формі позбавляє його можливості працевлаштуватися та одержувати дохід, в зв`язку з чим він потребує матеріальної допомоги і ці обставини відповідач не оспорює.

Оскільки ОСОБА_8 не має самостійного доходу, витрати на його утримання - і це не лише витрати, пов`язані з навчанням, а й витрати на харчування, придбання одягу, взуття, проживання, лікування тощо - несе одноосібно позивач, так як докази участі відповідача у таких витратах матеріали справи не містять. Разом з тим, позивач розрахунку щомісячних витрат на утримання сина не надала.

Відповідач має можливість надавати матеріальну допомогу повнолітньому сину, який продовжує навчання, адже обставин, які свідчать про його неспроможність надавати таку допомогу, у справі не встановлено.

Відповідач працевлаштований та отримує щомісячний дохід в розмірі 37659,75 грн.

Суд враховує, що відповідач сплачує аліменти на утримання неповнолітньої дочки в розмірі 1/6 частки заробітку (доходу) щомісячно.

Суд не бере до уваги доводи представника відповідача про утримання відповідачем своїх непрацездатних батьків.

Мати відповідача ОСОБА_11 , 1962 року народження, та батько відповідача ОСОБА_12 , 1959 року народження, досягли встановленого законом пенсійного віку (64 роки та 67 років відповідно).

Разом з тим , ОСОБА_12 з 25 червня 2024 року зареєстрований як фізична особа-підприємець (Вантажний автомобільний транспорт), а ОСОБА_11 отримує середньомісячний дохід від Млинівської центральної районної лікарні в розмірі 15000 грн.

Стаття 202 СК України встановлює обов`язок повнолітніх дочки, сина утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.

Однак, відповідач не надав суду доказів виконання ним передбаченого ст.202 СК України обов`язку щодо утримання своїх батьків та потреби останніх у матеріальній допомозі, враховуючи, що розмір отримуваних ними доходів перевищує встановлений прожитковий мінімум для непрацездатних осіб. Доказів понесення відповідачем витрат на придбання ліків і лікування батьків, про що зазначено у відзиві на позовну заяву, суду не надано.

Визначаючи розмір аліментів, суд виходить з принципу справедливості та розумності, враховує потреби повнолітнього сина сторін, який продовжує навчання, у матеріальній допомозі, розмір орендної плати за проживання останнього у гуртожитку, розмір доходу позивача, можливість відповідача надавати матеріальну допомогу, наявність на його утриманні неповнолітньої дочки та вважає необхідним стягнути з відповідача аліменти на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, в розмірі 1/5 частки заробітку (доходу) щомісячно, а отже, позов належить задовольнити частково.

За правилами ст.141 ЦПК України, підлягає стягненню з відповідача в дохід держави судовий збір в розмірі 1211,20 грн, від сплати якого позивач звільнена.

На підставі наведеного та керуючись ст.10, 12, 81, 89, 141, 258, 263-265, 273, 353, 354, 430 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на повнолітнього сина, який продовжує навчання, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/5 частки від заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 03 жовтня 2025 року і до закінчення ним навчання, але не пізніше досягнення двадцяти трьох років.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення допустити до негайного виконання у межах суми платежу за один місяць

Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) грн 20 коп судового збору.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Рівненського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони у справі:

позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ;

відповідач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживаннч: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 .

Повне судове рішення складене 17 лютого 2026 року.

Суддя