Рішення від 15 лютого 2026 р. у справі №565/2581/25 — Вараський міський суд Рівненської області

Справа № 565/2581/25

Провадження № 2-др/565/2/26

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 лютого 2026 року м. Вараш

Вараський міський суд Рівненської області в складі головуючої судді Бренчук Г.В., з участю секретаря судового засідання Щур Н.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Вараського міського суду Рівненської області заяву представника ОСОБА_1 адвоката Савченка Андрія Вікторовича про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінасова компанія «Гелексі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

ТОВ «ФК «Гелексі» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення 24 399,50 грн заборгованості за договором позики №167407 від 19 червня 2020 року, 2 423,00 грн судового збору, 5 000,00 витрат на професійну правничу допомогу.

Рішенням Вараського міського суду Рівненської області від 26 січня 2025 року у справі №565/2581/25 частково задоволено позов ТОВ «ФК «Гелексі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором №167407 від 19 червня 2020 року.

03 лютого 2026 року (сформовано в системі «Електронний суд» 02 лютого 2026 року) до суду надійшла заява представника ОСОБА_1 адвоката Савченка А.В. про ухвалення додаткового рішення у справі №565/2581/25. Представник відповідача просить суд стягнути з ТОВ «ФК «Гелексі» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 11 920,50 грн.

Ухвалою суду від 04 лютого 2026 року розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення призначено на 12 лютого 2026 року.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання.

Відповідач та його представник у судове засідання не з`явилися, представник позивача подав до суду клопотання про розгляд заяви за їх відсутності.

Згідно з ст.270 ЦПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

У зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч.5 ст.268 ЦПК України).

Суд, розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення дійшов наступного висновку.

Ухвалою суду від 24 жовтня 2025 року прийнято до розгляду позовну заяву ТОВ «ФК «Гелексі» до ОСОБА_1 про стягнення 24 399,50 грн заборгованості за договором позики №167407 від 19 червня 2020 року, відкрито провадження у справі, призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

11 листопада 2025 року представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву у якому зазначено, що відповідач очікує понести витрати в зв`язку із розглядом справи, а саме, витрати на професійну правничу допомогу під час розгляду справи у суді першої інстанції у розмірі орієнтовно 15 000,00 грн, передбачені ст.141 ЦПК України докази розміру витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, будуть подані не пізніше п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Рішенням Вараського міського суду Рівненської області від 26 січня 2026 року у справі №565/2581/25 частково задоволено позов ТОВ «ФК «Гелексі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Гелексі» 5 009,50 грн заборгованості за договором №167407 від 19 червня 2020 року, 497,31 грн судового збору, 1 026,56 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Частиною восьмою ст.141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків, тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Положеннями ст.59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно зі ст.15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

У ч.3 ст.133 ЦПК України унормовано, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Частиною 1 ст.137 ЦПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст.137 ЦПК України).

За приписами ч.4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.5 ст.137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, представником відповідача надано договір про надання правничої допомоги №27/10-25/1 від 27 жовтня 2025 року, додаткову угоду №1 до договору №27/10-25/1 про надання правничої допомоги від 27 жовтня 2025 року, акт приймання-передачі №1 надання правничої допомоги – адвокатських послуг від 28 січня 2026 року.

Згідно з п.1.1 договору адвокат, діючи в інтересах клієнта, здійснюватиме/надаватиме правову допомогу з усіх юридичних питань, які можуть виникнути в подальшому у клієнта.

Під правовою допомогою за договором, сторони розуміють: здійснення захисту адвокатом, інтересів клієнта в усіх судах України будь-якої ланки; представництво клієнта в усіх без винятку державних органах, органах державної реєстрації, БТІ, нотаріусів, оцінювачів, громадськими організаціями, юридичними особами та фізичними особами підприємцями, а також органах поліції, прокуратури та служби безпеки України, експертних установах, інше; здійснення захисту адвокатом клієнта в органах виконавчої служби України; надання консультацій і роз`яснень з юридичних питань, усних та письмових довідок стосовно законодавства; складання запитів, заяв, скарг, заперечень, позовів та інших документів процесуального характеру; адвокату надається право підпису процесуальних документів від імені клієнта; адвокату надається право отримувати кореспонденцію від імені клієнта; адвокату надається доручення на ведення справи щодо скасування виконавчого напису нотаріуса (п.1.2 договору).

Відповідно до п.1.3. договору для виконання цього договору та здійснення захисту клієнта адвокат має усі права захисника/представника, передбачені цивільним процесуальним законодавством України, кримінальним процесуальним законодавством України, КУпАП, ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та іншим процесуальним законодавством.

Розмір гонорару за надання правової допомоги згідно договору та порядок його оплати визначається сторонами в додатковій угоді до цього договору, яка є невід`ємною частиною договору (п.2.1 договору).

Підписавши 27 жовтня 2025 року додаткову угоду №1 до договору №27/10-25/1 про надання правничої допомоги від 27 жовтня 2025 року, сторонами узгодили розмір гонорару за надання правової допомоги у справі №565/2581/25 в розмірі 15 000,00 грн. Дана сума є оплатою послуг за надання комплексу робіт вчинених адвокатом в справі №565/2581/25 у Вараському міському суді Рівненської області, а також збір доказів по справі, підготовка та подача заяви про перегляд заочного рішення, виконання вимог ухвал суду, інше. Дану суму клієнт оплачує не пізніше дня отримання рішення з відміткою про набрання законної сили.

Згідно акту приймання-передачі №1 наданої правничої допомоги – адвокатських послуг від 28 січня 2026 року в період з 27 жовтня 2025 року по 27 січня 2026 року у відповідності до договору №27/10-25/1 про надання правничої допомоги від 27 жовтня 2025 року, укладеного між сторонами, виконавець належним чином виконав наступні послуги, пов`язані з представництвом інтересів у справі про стягнення заборгованості: отримання доступу до матеріалів справи; правовий аналіз документів та консультування клієнта; пошук релевантної судової практики; підготовка та скерування заяви про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, заперечення щодо розгляду справи в порядку спрощеного провадження; підготовка процесуальних документів до суду (відзив на позовну заяву, заперечення на відповідь на відзив, інше.); участь в судових засіданнях.

Відповідно п.4 акту замовник повинен сплатити на користь виконавця суму розмірі 15 000,00 грн в день отримання рішення з відміткою про набрання законної сили по справі № 565/2581/25.

У матеріалах справи міститься ордер серії ВК №1195229 про надання правничої допомоги ОСОБА_1 , виданий адвокатом Савченко А.В. 29 жовтня 2025 року та копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю адвоката Савченко А.В.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат (постанова Верховного Суду від 30 жовтня 2023 року у справі №591/550/20).

У додатковій постанові Верховного Суду від 18 лютого 2022 року у справі №925/1545/20 вказано, що при розподілі судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду від 03 грудня 2021 року у справі №927/237/20).

Верховний Суд у справах №905/1795/18 та №922/2685/19 зауважував, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі №206/6537/19 зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених ч.4 ст.137 ЦПК України.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/West Allia№ce Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Аналогічні висновки щодо підтвердження витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16, додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц, постанові Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі №742/2585/19.

Згідно з п.6 ч.1 ст.3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу. Аналогічні висновки Верховного Суду, викладені у постановах №640/8316/20 від 04 січня 2021 року, №420/4820/19 від 21 жовтня 2021 року, №910/2158/23 від 17 січня 2024 року.

У рішенні Вараського міського суду Рівненської області від 26 січня 2025 року у справі №565/2581/25 зазначено: «Належних та допустимих доказів на спростування заявлених позивачем позовних вимог відповідач суду не надав. Заперечення відповідача зазначені у відзиві є необгрунтованити та спростовуються наявними у справі доказами».

Враховуючи характер правовідносин у цій справі, проаналізувавши обсяг наданих відповідачу послуг з правничої допомоги, виходячи із засад цивільного законодавства щодо розумності та справедливості, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення заяви представника відповідача та стягнення на користь відповідача з позивача 1 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Зазначений розмір витрат на професійну правничу допомогу відповідатиме критерію реальності наданих адвокатських послуг, обґрунтованості, розумності їхнього розміру, конкретним обставинам справи, з урахуванням її складності, необхідних процесуальних дій сторони.

Керуючись статтями 133, 137, 141, 270, 354, 355 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Заяву представника відповідача адвоката Савченка Андрія Вікторовича про ухвалення додаткового рішення – задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гелексі» на користь ОСОБА_1 1 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

У задоволенні решти вимог заяви - відмовити.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Додаткове рішення може бути оскаржене до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гелексі» (вул.В.Липинського, буд.10/1, м.Київ, ЄДРПОУ 41229318).

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Суддя Г.В. Бренчук