Суд: Вараський міський суд Рівненської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про стягнення аліментів
Дата: 15 лютого 2026 р.
Справа: №565/24/26
Суддя: Бренчук Г.В.
Справа № 565/24/26
Провадження № 2/565/278/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 лютого 2026 року м.Вараш
Вараський міський суд Рівненської області у складі головуючої судді Бренчук Г.В., за участю секретаря судового засідання Щур Н.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Вараського міського суду Рівненської області справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання,
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення на її утримання аліментів на період навчання у розмірі 1/5 частки від всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, починаючи з дня подання позову і до закінчення навчання, але не довше, як до досягнення позивачем 23 років.
В обґрунтування позову зазначено, що відповідач є її батьком, на даний час позивач досягла повноліття, продовжує навчання у Національному університеті «Львівська політехніка» та потребує матеріальної допомоги від батька.
21 січня 2026 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву у якому зазначено, що відповідач не ухиляється від участі в утриманні дочки, намагається надавати фінансову допомогу та забезпечувати продуктами харчування у добровільному порядку, виходячи зі своїх можливостей. Враховуючи, що ним фактично здійснювалась добровільна матеріальна підтримка, а доказів його ухилення від утримання дочки позивачкою не надано, відповідач вважає вимогу про покладення витрат на правничу допомогу відповідача необґрунтованою та такою, що не відповідає принципу розумності. Позовні вимоги відповідач визнає частково, та не заперечує проти покладення на нього обов`язку з надання матеріальної допомоги повнолітній дочці, яка продовжує навчання, проте вважає, що розмір аліментів має бути визначений судом з урахуванням його сімейного та матеріального стану, а також обов`язку утримувати інших членів сім`ї. Відповідач вказує, що на його утриманні перебувають двоє неповнолітніх дітей, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідач є єдиним годувальником сім`ї, що суттєво обмежує його фінансові можливості, навчання позивача за державним замовленням стало можливим, зокрема, завдяки пільгам, пов`язаним із статусом відповідача, що свідчить про його участь у забезпеченні умов навчання дочки вже на даний час, сплата аліментів у розмірі 1/5 частки всього заробітку (доходу) відповідача призведе до порушення балансу інтересів дітей та поставить у скрутне матеріальне становище його сім`ю. З урахуванням матеріального стану відповідача, наявності на його утриманні інших неповнолітніх дітей та непрацюючої дружини, принципу розумності та справедливості, відповідач просить суд визначити розмір аліментів на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання, у частці 1/12 від усіх видів його доходу та не покладати на нього обов`язок зі сплати витрат на професійну правничу допомогу позивача.
Ухвалою суду від 07 січня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 09 лютого 2026 року.
Позивач у судове засідання не з`явилась, у позовній заяві міститься клопотання про розгляд справи за її відсутності.
Відповідач у судове засідання не з`явився, у відзиві міститься клопотання про розгляд справи за його відсутності.
У зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч.5 ст.268 ЦПК України).
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, суд встановив наступне.
ОСОБА_2 та ОСОБА_5 є батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що свідчить свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 , видане відділом реєстрації актів цивільного стану Кузнецовського міського управління юстиції Рівненської області 24 грудня 2007 року, актовий запис №598.
Рішенням Кузнецовського міського суду Рівненської області від 31 березня 2011 року у справі №2-219/11 розірвано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 , неповнолітню ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , залишено на вихованні та проживанні з матір`ю до досягнення повноліття.
Рішенням Кузнецовського міського суду Рівненської області від 20 лютого 2023 року у справі 565/54/22 відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_7 про зміну розміру аліментів.
Згідно з довідкою Національного університету «Львівська політехніка» №119 від 18 грудня 2025 року ОСОБА_1 є студенткою першого курсу денної форми навчання, рівня вищої освіти бакалавр інституту ІГДГ, закінчує навчання 30 червня 2029 року; зарахована на 1 курс в 2025 році наказом №2575-4-10 від 11 серпня 2025 року.
В матеріалах справи наявні посадковий документу від 15 листопада 2025 року на ім`я « ОСОБА_1 » з якого убачається, що вартість проїзду із пункту відправлення «Львів» до пункту призначення «Рафалівка» становить 230,28 грн, та видаткова накладна №522194256 від 15 серпня 2025 року згідно з якою ОСОБА_7 придбала мобільний телефон Apple НОМЕР_2 вартістю 24 899,00 грн.
22 травня 2012 року ОСОБА_2 та ОСОБА_8 (дошлюбне прізвище - ОСОБА_9 ) зареєстрували шлюб у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану Бережанського районного управління юстиції Тернопільської області.
ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвами про народження серії НОМЕР_3 та серії НОМЕР_4 .
Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_5 , виданого 21 вересня 2016 року, ОСОБА_2 має право на пільги встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.
З довідки про доходи №2495/9/200 від 16 січня 2026 року убачається, що ОСОБА_2 проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_6 , займає посаду командир військової частини, загальна сума доходу з 01 липня 2025 року по 31 грудня 2025 року без урахування аліментів становить 230 655,06 грн. За період з 01 липня 2025 року по 31 грудня 2025 року відповідачем сплачено 41 530,29 грн аліментів.
Долученими до відзиву квитанціями підтверджується перерахування ОСОБА_2 на рахунок одержувача « ОСОБА_10 » 04, 16 та ІНФОРМАЦІЯ_4 коштів у загальній сумі 6 500,00 грн.
ОСОБА_1 досягла повноліття, продовжує навчання, доказів наявності у неї власних доходів суду не надано. У зв`язку з навчанням вона потребує матеріальної допомоги батьків.
Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 СК України.
Згідно з ч.1 ст.199 СК України, якщо повнолітні дочка або син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані їх утримувати до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу, але не більше терміну навчання.
Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 серпня 2018 року у справі № 748/2340/17 зроблено висновок щодо застосування статті 199 СК України, який полягає в тому, що «обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: походження дитини від батьків або наявність між ними іншого юридично значущого зв`язку (усиновлення); досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину)».
Відповідно до ч.1 ст.200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин зазначених в ст.182 цього Кодексу.
За змістом ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Сімейним кодексом України передбачено принцип рівності прав та обов`язків батьків: брати участь у матеріальних витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина.
У ч.2 ст.200 СК України зазначено, що при визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Обов`язок утримувати свою повнолітню дочку, яка продовжує навчатися після досягнення повноліття, незалежно від форми навчання, покладається на обох батьків.
Під час розгляду справи встановлено, що повнолітня дочка відповідача, вік якої перевищує 18 років, але є меншим 23 років, навчається у Національному університеті «Львівська політехніка» та потребує матеріальної допомоги у зв`язку з навчанням.
Згідно із ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Належних доказів на підтвердження вартості витрат, пов`язаних з навчанням, про які зазначено у позовній заяві (витрати на харчування, придбання одягу, взуття, придбання товарів для навчання, тощо), позивачкою до суду не надано.
Також у позовній заяві не обґрунтовано розмір стягуваних аліментів.
Доказів на підтвердження того, що дружина відповідача не працює і він є єдиним годувальником сім`ї відповідачем суду не надано.
Враховуючи викладене, аналізуючи наявні у матеріалах справи докази, виходячи із принципу справедливості, добросовісності та розумності, враховуючи обов`язок обох батьків утримувати дітей, суд вважає, що наявні підстави для стягнення із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , аліментів на її у розмірі 1/7 частки від всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, до закінчення нею навчання. Такий розмір аліментів буде достатнім для забезпечення належного утримання повнолітньої дочки відповідача, яка продовжує навчання, та забезпечить баланс інтересів як одержувача, так і платника аліментів.
Оскільки ОСОБА_1 закінчує навчання до досягнення 23-річного віку, з урахуванням вимог ст.199 СК України, аліменти слід стягнути до закінчення нею навчання.
Стосовно зазначеного у відзиві прохання відповідача не покладати на нього обов`язок зі сплати витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає, що у позовній заяви не зазначено про понесення позивачем витрат пов`язаних з правничою допомогою адвоката. Відтак, за результатами розгляду справи, суд не здійснює розподіл витрат на правничу допомогу.
За правилами ст.141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню в дохід держави судові витрати на оплату судового збору.
Керуючись статтями 264, 265, 354, 355 ЦПК України, суд
у х в а л и в:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання - задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на її утримання, як повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, в розмірі 1/7 частки від заробітку (доходу) ОСОБА_2 щомісячно, починаючи з 04 січня 2026 року до закінчення навчання - 30 червня 2029 року.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.
Рішення в частині стягнення суми аліментів за один місяць підлягає негайному виконанню.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави 1 331,20 грн судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_7 ).
Відповідач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_8 ).
Суддя Г.В. Бренчук
Оригінал: reyestr.court.gov.ua