Постанова від 09 лютого 2026 р. у справі №308/7703/24 — Закарпатський апеляційний суд

Справа № 308/7703/24

П О С Т А Н О В А

Іменем України

10 лютого 2026 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд в складі судді Фазикош Г. В. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє захисник Биркович Олександр Іванович, на постанову судді Ужгородського міськрайонного суду від 09 липня 2024 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 178 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою судді Ужгородського міськрайонного суду від 09 липня 2024 року гр. ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 178 КУпАП, та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 170 грн.

Відповідно до постанови, - 24.04.2024 року о 20 год. 40 хв. по вул. Капушанській 47, в м. Ужгороді, ОСОБА_1 , перебуваючи біля входу в магазин «Світлана», розливала алкогольні напої, а саме пиво «Закарпатське» в жестяній банці ємкостю 0,5л., та такими діями вчинила двічі протягом року адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 178 КУпАП.

Не погоджуючись з даною постановою, ОСОБА_1 та її захисник Биркович О. І. подали апеляційну скаргу. Вказують на незаконність винесеної постанови, просять її скасувати, а провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Апелянт не погоджується з складеним протоколом про адміністративне правопорушення, вважає його безпідставним. Зазначає, що ОСОБА_1 не вчиняла адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 178 КУпАП, своєї вини вона не визнає. Суд першої інстанції не з`ясував усіх обставин справи, в результаті чого ухвалив незаконне та необґрунтоване судове рішення.

У судовому засіданні в апеляційній інстанції ОСОБА_1 та її захисник Биркович О. І. апеляційну скаргу підтримали та просили її задовольнити.

Заслухавши пояснення апелянта та його представника, дослідивши зібрані у справі матеріали, апеляційний суд прийшов до наступних висновків.

Частиною 2 статті 294 КУпАП передбачено, що постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів із дня винесення постанови.

Строк на апеляційне оскарження може і повинен бути поновлений у випадку, якщо він пропущений через поважні причини. Поважність причин його пропуску має довести апелянт, який заявив таке клопотання.

В даному випадку справа розглянута без участі апелянта. Копія судового рішення їйне надсилалася. Про існування постанови стало відомо випадково, з пов`язаної справи, після чого 27.11.2024 року була подана заява про ознайомлення з матеріалами справи. Апеляційна скарга подана 02.12.2024 року, тобто одразу як про судове рішення стало відомо. За цих обставин клопотання про поновлення строку є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд повинен з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, для чого дослідити і дати оцінку зібраним у справі доказам (ст.ст. 251, 252, 280 КУпАП).

Водночас, вказані вимоги закону судом першої інстанції дотримано не було.

Визнаючи ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 178 КУпАП, суд першої інстанції не з`ясував чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності,

Стаття 178 КУпАП передбачає відповідальність за розпивання пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в інших заборонених законом місцях, крім підприємств торгівлі і громадського харчування, в яких продаж пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв на розлив дозволена відповідним органом місцевого самоврядування, або появу в громадських місцях у п`яному вигляді, що ображає людську гідність і громадську мораль.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Як слідує з протоколу, гр-ці ОСОБА_1 ставиться у вину розпивання пива на вулиці Капушанській, 47, в м. Ужгороді, біля входу в магазин «Світлана». У протоколі також вказано, що дане правопорушення вчинено двічі протягом року.

Відповідно до статті 31 Закону України від 2 липня 2015 року, № 580-VIII «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати такі превентивні заходи, зокрема, застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.

Поміж цього, ВС КАС у справі № 216/5226/16-а в постанові від 18.07.2019 р. вказав, що доказом не може бути відеозапис з нагрудної камери поліцейського, якщо він не відображає відомостей про вчинення правопорушення, а лише містить процесуальну послідовність вчинюваних процесуальних дій (винесення постанови, складання протоколу).

На підтвердження обставин викладених у вищевказаному протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 202346 від 24.04.2024 року, до матеріалів справи органом поліції долучено відеозапис з нагрудної камери поліцейського, однак на останньому не зафіксовано, що 24 квітня 2024 року о 20 год. 40 хв. ОСОБА_1 вживала алкоголь по вулиці Капушанській, 47, в м. Ужгороді.

Наявний відеозапис події правопорушення підтверджує лише факт перебування гр. ОСОБА_1 біля входу в магазин «Світлана», однак не підтверджує безпосередньо факт вживання нею алкоголю.

З відеозапису події слідує конфліктна ситуація. На столику біля магазину «Світлана» по вул. Капушанській, 47, в м. Ужгороді пиво і два стаканчика, а також інші не встановлені громадяни, претензій до яких в працівників поліції не було. При цьому сам факт вживання алкоголю на відео не зафіксовано.

Інших доказів, які б беззаперечно підтверджували вину ОСОБА_1 у вживанні алкоголю в громадському місці чи на вулиці матеріали справи не містять.

Вищевикладене свідчить про те, що Національною поліцією не дотримано відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що він не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно з КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності (ч.ч.1,2 ст.7); завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст.245).

Відповідно до ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, а обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.

Стандарт доведення вини поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що правопорушення було вчинено і особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, є винною у вчиненні адміністративного правопорушення.

Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону.

Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія, викладена у протоколі про адміністративне правопорушення, має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду.

Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії, викладеній у протоколі про адміністративне правопорушення.

Наявність таких обставин, які свідчать про можливість іншої версії події, аніж викладена у протоколі про адміністративне правопорушення, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку вказано у протоколі про адміністративне правопорушення, має бути спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною згідно з протоколом про адміністративне правопорушення.

Обов`язкова відповідність судового процесу у справах про притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст.178 КУпАП таким засадам, як верховенство права, законність, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, забезпечення права на захист, безпосередність дослідження доказів, а також змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів безумовно має враховуватись як особами, яких звинувачують у скоєнні адміністративного правопорушення, та їх захисниками, так і судом, що здійснює розгляд відповідних справ.

Згідно рішення Конституційного суду України від 22.12.2010 року №23-рп/2010, яке є обов`язковим до виконання на території України, фактичні дані або будь-які інші докази, одержані в незаконний спосіб, а саме: з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина; з порушенням встановлених законом порядку, засобів, джерел отримання фактичних даних; не уповноваженою на те особою тощо є неналежними доказами.

За таких обставин апеляційний суд вважає, що постанова судді Ужгородського міськрайонного суду від 09 липня 2024 року щодо ОСОБА_1 не може вважатися законною та обґрунтованою і підлягає скасуванню, оскільки подія і склад адміністративного правопорушення не підтверджується належними та допустимими доказами наявними у справі, і таких не було здобуто в ході апеляційного розгляду.

Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Оскільки з урахування встановлених у судовому засіданні обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність події і складу адміністративного правопорушення, то провадження у справі щодо ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 178 КУпАП підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП.

Керуючись статтею 294 КУпАП, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді Ужгородського міськрайонного суду від 09 липня 2024 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє захисник Биркович Олександр Іванович, – задовольнити.

Постанову судді Ужгородського міськрайонного суду від 09 липня 2024 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 178 КУпАП, щодо ОСОБА_1 – скасувати.

Провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 178 КУпАП.

Постанова є остаточною, оскарженню не підлягає.

Суддя: Фазикош Г. В.