Постанова від 15 лютого 2026 р. у справі №515/2059/25 — Татарбунарський районний суд Одеської області

Суд: Татарбунарський районний суд Одеської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування

Дата: 15 лютого 2026 р.

Справа: №515/2059/25

Суддя: Луцюк В. О.

Справа № 515/2059/25

Провадження № 3/515/379/26

Татарбунарський районний суд Одеської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2026 року м. Татарбунари

Суддя Татарбунарського районного суду Одеської області Луцюк В.О., розглянувши матеріали, які надійшли від ВП № 2 Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Струмок Татарбунарського району Одеської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_1 , виданий 05 березня 2016 року Татарбунарським РС ГУДМС в Одеській області, РНОКПП НОМЕР_2 ,

за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.3 ст.173-2 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

26 листопада 2025 року о 19 годині 30 хвилин по АДРЕСА_2 ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру щодо своєї колишньої дружини ОСОБА_2 , а саме виражався на її адресу нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров`ю потерпілої, чим вчинив правопорушення передбачене ч.3 ст.173-2 КУпАП, за ознакою повторності.

26 листопада 2025 року о 19 годині 30 хвилин по АДРЕСА_2 ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру щодо своєї колишньої дружини ОСОБА_2 у присутності малолітньої доньки ОСОБА_3 , а саме виражався на її адресу нецензурною лайкою, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров`ю потерпілої, чим вчинив правопорушення передбачене ч.3 ст.173-2 КУпАП, за ознакою повторності.

26 листопада 2025 року о 19 годині 30 хвилин по АДРЕСА_2 ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру щодо своєї колишньої дружини ОСОБА_2 у присутності сина ОСОБА_4 , а саме виражався на її адресу нецензурною лайкою та вдарив, внаслідок чого була завдана шкода психічному та фізичному здоров`ю потерпілої, чим вчинив правопорушення передбачене ч.3 ст.173-2 КУпАП, за ознакою повторності.

За вказаними діями на ОСОБА_1 складено три протоколи про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.173-2 КУпАП та до суду надійшли три справи, які на підставі ст. 36 КУпАП підлягають об`єднанню в одне провадження за №515/2059/25 (провадження №3/515/379/26).

У судове засідання ОСОБА_1 не прибув, про причини неявки суд не повідомив, про день та час слухання справи повідомлявся своєчасно та належним чином. Клопотань, заяв про відкладення слухання справи до суду не надав, представника до суду не направив. До суду повернувся конверт з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Адресою проживання особи ОСОБА_1 зазначено: АДРЕСА_1 .

Верховний Суд не одноразово зазначав, що у тому випадку, якщо судова повістка повертається до суду з причин того, що «адресат відмовився» чи «адресат відсутній за вказаною адресою», то судова повістка вважається врученою в день проставлення у поштовому повідомленні відповідної відмітки, а особа вважається повідомленою належним чином.

Отже, у разі, якщо судову повістку направлено судом за належною адресою і повернуто поштою, у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, враховуючи те, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що розгляд справи відбудеться за викликом Татарбунарського районного суду Одеської області, вважаю, що адресат повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи.

Звертаю увагу на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 18.03.2021 по справі № 911/3142/19, відповідно до яких направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Таким чином, сам лише факт неотримання поштової кореспонденції, якою суд з додержанням вимог процесуального закону надсилав судову повістку за належним адресом та яка повернулася в суд у зв`язку з відмовою від її отримання або відсутністю адресата за вказаною адресою, вважається належним повідомленням, оскільки зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка повідомила таку адресу проживання під час складання матеріалів про адміністративне правопорушення.

Крім того, ОСОБА_1 про день, час та місце розгляду справи був повідомлений через оголошення, опубліковані на сайті суду на порталі Судова влада України.

За такого, з огляду на те, що ОСОБА_1 , який притягується до адміністративної відповідальності, був обізнаний про складання щодо нього протоколів про адміністративне правопорушення, не вжив заходів для явки до суду, судова повістка повернулась до суду у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою, його поведінка свідчить про свідоме затягування розгляду справи.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях (у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 року, у справі «Олександр Шевченко проти України» від 26 квітня 2007 року та «Трух проти України» від 14 жовтня 2003 року) неодноразово зазначав, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

З огляду на зазначене вище, ОСОБА_1 , будучи обізнаним про наявність щодо нього адміністративних матеріалів, які розглядаються судом, не вживав жодних заходів, щоб дізнатись про стан судового провадження, а тому за вказаних обставин, відповідно до ч.1 ст. 268 КУпАП, справа розглядається за його відсутності, оскільки його неявка не перешкоджає вирішенню даного питання.

Виходячи зі змісту ст. 7, 254, 279 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється лише щодо правопорушника та в межах протоколу про адміністративне правопорушення.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому адміністративних правопорушень, що підтверджується такими доказами по справі:

протоколами про адміністративні правопорушення серії ВАД № 760133, ВАД №760138, ВАД № 760137 від 28 листопада 2025 року, будь-яких зауважень щодо викладених у них обставин останній не зазначив;

рапортом про надходження повідомлення на лінію 102 про те, що 26 листопада 2025 року о 20 годині 03 хвилини за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 побив доньку, погрожує підпалити будинок, перебуває у стані алкогольного сп`яніння, поруч малолітні діти, заявник: ОСОБА_5 ;

заявою ОСОБА_2 від 26 листопада 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності колишнього чоловіка, який вчинив щодо неї та малолітніх дітей неправомірні дії;

письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 26 листопада 2025 року, відповідно до яких 26 листопада 2025 року близько 21 години 00 хвилин коли вона перебувала вдома з дітьми до неї прийшов її колишній чоловік ОСОБА_1 та почав її ображати з підстав того, що вона начебто була за місцем його проживання за адресою: АДРЕСА_1 та почав простягати до неї руки, а саме вдарив кулаком у праве око, хотів вдарити по животу. Потім схопив балончик з газом та почав погрожувати, що спалить будинок. Через деякий час пішов. Цього ж дня о 21 годині 30 хвилин він знову прийшов та почав простягати руки та душити її, наніс удар по животу. Потім пішов, чоловік перебував у нетверезому стані;

заявою ОСОБА_2 від 28 листопада 2025 року про відмову від проходження СМЕ та притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності (а.с. 7);

письмовими поясненнями самого ОСОБА_1 від 28 листопада 2025 року, відповідно до яких 26 листопада 2025 року упродовж дня він вживав спиртне. У вечірній час близько 19 години 00 хвилин він прийшов додому та побачив, що двері були відчинені, та зрозумів, що хтось ходив по кімнаті, подумав, що ходила ОСОБА_6 . Він пішов до неї, щоб розібратися. ОСОБА_6 перебувала вдома разом із дітьми. Він почав з нею сваритися та у ході сварки висловлювався на її адресу нецензурною лайкою та погрожувати фізичною розправою. У нього у руках був газовий балончик та він пригрозив, що підпалить будинок, але насправді на меті такого не мав. Потім він пішов додому та через деякий час повернувся, знову провокував сварку, висловлювався на її адресу нецензурною лайкою та кинувся у бійку до ОСОБА_6 , штовхнув її. Вину визнав повністю;

формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства ОСОБА_1 від 19 27 листопада 2025 року, згідно з якою рівень вчинення останнім домашнього насильства визначено як середній;

постановою Татарбунарського районного суду Одеської області від 25 березня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.173-2 КУпАП у виді штрафу на користь держави у сумі 340,00 грн, на підтвердження повторності вчинення правопорушення.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Згідно з п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Таким чином, дослідивши письмові матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративних правопорушень, передбачених ч.3 ст.173-2 КУпАП.

Відповідно до положень ч.2 ст.36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Обираючи вид і міру адміністративного стягнення, враховується характер вчиненого правопорушень, особу правопорушника, який за місцем проживання характеризується посередньо, як такий, що схильний до зловживання спиртними напоями, ступінь його вини, майновий стан і обставини, що пом`якшують та обтяжують його відповідальність, вчинення правопорушення не вперше.

За підтвердження події і складу адміністративного правопорушення, з метою виховання в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, ОСОБА_1 підлягає адміністративній відповідальності за ч.3 ст.173-2 КУпАП, з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу на користь держави в межах санкції статті.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, п.5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з ОСОБА_1 належить стягнути на користь держави судовий збір у сумі 665,60 грн.

Керуючись ст. 36, 40-1, ч.3 ст.173-2, ст. 283, 284 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В :

Об`єднати справи про адміністративні правопорушення № 515/2059/25 (провадження № 3/515/379/26), № 515/2060/25 (провадження №3/515/380/26), №515/2061/25 (провадження № 3/515/381/26) в одне провадження і присвоїти номер справи № 515/2059/25 (провадження № 3/515/379/26).

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.3 ст.173-2 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 1 360,00 грн (одна тисяча триста шістдесят грн 00к.).

Адміністративний штраф стягнути за реквізитами: Татарбунарська міська ТГ, отримувач: ГУК в Од.обл./м.Татарбун./21081100, код ЄДРПОУ:37607526, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), номер рахунку: UA388999980313020106000015732, код КДБ:21081100.

На підставі ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу протягом 15 днів з дня вручення порушнику постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, з метою примусового виконання цієї постанови органами державної виконавчої служби стягнути з правопорушника подвійний розмір штрафу.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у сумі 665,60 грн (шістсот шістдесят п`ять грн 60к.) за реквізитами: стягувач ГУК у м.Києві/м.Київ 22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA9089 99980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, протягом десяти днів з дня винесення постанови на ім`я Одеського апеляційного суду через Татарбунарський районний суд Одеської області.

Суддя В.О. Луцюк

Оригінал: reyestr.court.gov.ua