Вирок від 01 лютого 2026 р. у справі №512/847/25 — Савранський районний суд Одеської області

Є.у.н.с.512/847/25

Провадження №1-кп/512/17/26

"02" лютого 2026 р.

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2026 року Савранський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді – ОСОБА_1 ,

секретаря – ОСОБА_2 ,

за участю

прокурора Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону – ОСОБА_3 ,

обвинуваченого – ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Саврань, Подільського району, Одеської області, кримінальне провадження №12025167180000074, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.05.2025р., по обвинуваченню

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Полянецьке, Савранського району, Одеської області, громадянина України, з професійно- технічною освітою, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей дружини від першого шлюбу, ветерана війни – учасника бойових дій з 21.11.2023р., зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_2 , який на момент вчинення кримінального правопорушення проходив військову службу за мобілізацією на посаді оператора-топогеодезиста 1 гарматного розрахунку 2 артилерійського взводу 1 артилерійської батареї артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 у військовому званні «солдат», раніше не судимого, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.358 та ч.4 ст.358 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 №253 від 31.08.2024р. призначений на посаду оператора-топогеодезиста 1 гарматного розрахунку 2 артилерійського взводу 1 артилерійської батареї артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 , тобто з моменту його зарахування до списків особового складу цієї військової частини він набув статусу військовослужбовця – особи, яка проходить військову службу, та з цього ж дня розпочав виконання військового обов`язку – проходження військової служби.

ОСОБА_4 як військовослужбовець, проходячи військову службу відповідно до вимог ст.ст.11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст.1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов`язаний свято і непорушно додержуватись Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, беззастережно та неухильно виконувати накази командирів (начальників) у встановлений термін, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, а також твердо знати та зразково виконувати свої службові обов`язки, бути дисциплінованим, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.

Проте, ОСОБА_4 , достовірно знаючи свої обов`язки, передбачені зазначеними вище вимогами законодавства, що регламентує порядок виконання військового обов`язку і проходження військової служби, та маючи реальну можливість належно їх виконувати, свідомо допустив їх порушення, вирішивши стати на злочинний шлях.

Так, на початку лютого 2025 року (більш точної дати в ході судового розгляду встановити не представилось можливим) ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем свого попереднього мешкання за адресою АДРЕСА_3 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, всупереч порядку, установленому Положенням про порядок видачі посвідчень тракториста-машиніста, затвердженим постановою Кабінету міністрів України №217 від 02.04.1994р., маючи умисел у підробленні та подальшому використанні посвідчення водія, яке видається установою, що має право видавати такі документи, та яке надає право на керування транспортними засобами, вступив у попередню змову за допомогою телефонного зв`язку з невстановленою на даний час особою, з метою підробки офіційних документів, які стали б підставою отримання посвідчення водія за грошову винагороду в загальній сумі 26000грн., та подальшого його використання в особистих цілях.

В подальшому ОСОБА_4 , достовірно знаючи та розуміючи, що він не має права на керування транспортним засобом, переслідуючи намір отримати право на керування транспортним засобом та отримати посвідчення водія, всупереч встановленого законом порядку видачі посвідчень водія, достовірно знаючи, що він порушує порядок його отримання, оскільки не проходив відповідного навчання та не підтвердив свою кваліфікацію водія, згідно попередньої домовленості із невстановленою особою, з якою зв`язувався за допомогою мобільного зв`язку та узгодив виготовлення підробленого посвідчення водія, передав цій особі грошові кошти в сумі 26000грн., копію свого паспорта громадянина України та власну фотокартку, тобто надав повні анкетні дані, що необхідні для виготовлення підробленого посвідчення водія, яке надає право на керування транспортними засобами на його ім`я з метою його подальшого використання.

Після чого, через нетривалий проміжок часу (більш точної дати в ході судового розгляду встановити не представилось можливим) ОСОБА_4 , реалізуючи вказані домовленості із невстановленою особою, через відділення ТОВ «Нова пошта», яке розташоване у с-щі Завалля, Голованівського району, Кіровоградської області, отримав від неї підроблений способом термосублімаційного друку документ – посвідчення водія з серійним номером НОМЕР_2 , заповненим на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виданим 02.02.2025р. ТСЦ 1242, бланк якого не відповідає встановленому зразку аналогічних бланків посвідчень водія, що перебувають в офіційному обігу на території України.

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.358 КК України, а саме у підробленні посвідчення, яке видається чи посвідчується установою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і який надає права, з метою використання його іншою особою, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Разом з цим, 16.05.2025р. о 12год. 55хв. водій ОСОБА_4 , керуючи автомобілем марки «ВАЗ 21112», реєстраційний номер НОМЕР_3 , рухаючись по вулиці Центральній в с.Полянецьке, Подільського району, Одеської області, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, маючи намір на використання завідомо підробленого посвідчення, достовірно знаючи, що посвідчення водія НОМЕР_2 від 02.02.2025р. на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , містить ознаки підроблення, з метою його використання, свідомо розуміючи, що він не має права на керування транспортним засобом, так як не проходив відповідного навчання та відповідно не отримував право на керування транспортними засобами зазначеної категорії, був зупинений працівниками РПП СПД №2 ВП №1 Подільського РУП ГУНП в Одеській області за порушення правил п.2.3 в) Правил дорожнього руху.

В цей же день та час ОСОБА_4 , перебуваючи на зазначеній ділянці дороги по вулиці Центральній в с.Полянецьке, і, достовірно знаючи про те, що наявне у нього посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 02.02.2025р. на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке є офіційним документом та має юридично значущий характер, містить ознаки підробки, тобто в офіційний документ внесені недостовірні відомості щодо його отримання в установленому законом порядку, надав працівнику РПП СПД №2 ВП №1 Подільського РУП ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 вказане посвідчення водія, при перевірці якого було встановлено, що воно є підробленим документом. Тим самим, своїми умисними діями ОСОБА_4 використав завідомо підроблений документ, що перебуває в офіційному обігу на території України.

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.4 ст.358 КК України, а саме: у використанні завідомо підробленого документа.

За сукупністю кримінальних правопорушень ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.358 КК України, яке кваліфікується як підроблення посвідчення, яке видається чи посвідчується установою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і який надає права, з метою використання його іншою особою, вчинене за попередньою змовою групою осіб, та у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.4 ст.358 КК України, що кваліфікується як використання завідомо підробленого документа.

Письмове повідомлення про підозру у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень вручено ОСОБА_4 18.10.2025р..

Потерпілі у кримінальному провадженні – відсутні.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав свою винуватість в обсязі пред`явленого йому обвинувачення за ч.3 ст.358 та ч.4 ст.358 КК України, підтвердив всі обставини вчинення ним вказаних кримінальних правопорушень та дав пояснення, аналогічні до фабули обвинувачення. У вчиненому обвинувачений щиро кається, запевнив суд, що в подальшому не вчинятиме правопорушень, а також просив суд не досліджувати матеріали кримінального провадження, так як повністю визнає свою винуватість.

Приймаючи до уваги повне визнання обвинуваченим ОСОБА_4 своєї винуватості в обсязі пред`явленого йому обвинувачення, а також враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники судового провадження вважають, що обставини даного кримінального провадження доведені наявними у ньому доказами і не потребують дослідження у ході судового розгляду, тому учасники судового провадження визнали недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються; з`ясовано, що обвинувачений та інші учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин і немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також їм роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, у зв`язку з чим суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та провів судовий розгляд кримінального провадження відповідно до ч.3 ст.349 КПК України.

З огляду на зазначене, суд вважає, що докази, які зібрані стороною обвинувачення у цьому кримінальному провадженні, є належними, допустимими і достовірними, а в сукупності вони є достатніми та взаємопов`язаними для постановлення обвинувального вироку.

За таких обставин, суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.358 КК України, а також правильність кваліфікації дій обвинуваченого як підроблення посвідчення, яке видається чи посвідчується установою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і який надає права, з метою використання його іншою особою, вчинене за попередньою змовою групою осіб, та кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.4 ст.358 КК України, а також правильність кваліфікації дій обвинуваченого як використання завідомо підробленого документа.

При призначенні міри покарання для обвинуваченого суд враховує характер та ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, а саме за ч.3 ст.358 КК України, яке в силу ч.4 ст.12 цього Кодексу є нетяжким злочином, та за ч.4 ст.358 КК України, яке згідно ч.2 ст.12 цього Кодексу є кримінальним проступком, відсутність потерпілих у кримінальному провадженні, щире каяття обвинуваченого, що ґрунтується на належній критичній оцінці своєї протиправної поведінки і характеризується щирим осудом цієї поведінки, визнанням своєї вини, висловлюванні жалю з приводу вчиненого та готовністю підлягати кримінальній відповідальності, а також дані, що характеризують особу обвинуваченого.

Як особа обвинувачений ОСОБА_4 03.03.2022р. добровільно вступив до лав Збройних Сил України (а.с.39, 42), є ветераном війни – учасником бойових дій з 21.11.2023р. (а.с.36), в даний час проходить військову службу за мобілізацією на посаді оператора-топогеодезиста 1 гарматного розрахунку 2 артилерійського взводу 1 артилерійської батареї артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 у військовому званні «солдат» (а.с.42), за місцем проходження служби характеризується виключно позитивно, до виконання службових обов`язків ставиться сумлінно та відповідально, відмічається високою особистою відповідальністю за доручену справу (а.с.39), 02.08.2023р. та 08.03.2025р. отримав подяку за зразкове виконання службових обов`язків, а 15.07.2024р. був нагороджений заохочувальною відзнакою Міністерства оборони України – медаллю «Хрест Доблесті» (а.с.37-38); має зареєстроване місце проживання в с-щі Завалля, Голованівського району, Кіровоградської області (за адресою місця проживання своїх батьків) (а.с.43, 44), проживає в АДРЕСА_4 , одружений з жінкою, яка має двох неповнолітніх дітей від попереднього шлюбу; на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває (а.с.46); раніше до кримінальної відповідальності не притягувався (а.с.41); визнає свою винуватість, щиро кається у вчиненому, критично оцінює свою протиправну поведінку через її щирий осуд, а також виражає готовність підлягати кримінальній відповідальності.

До обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 згідно зі ст.66 КК України, суд відносить визнання ним своєї винуватості, щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, вчинення кримінального правопорушення вперше, а також те, що обвинувачений є ветераном війни – учасником бойових дій, який нагороджений заохочувальною відзнакою МОУ – медаллю «Хрест Доблесті».

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, що передбачені ч.1 ст.67 КК України, судом не встановлено.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що обвинуваченому ОСОБА_4 слід призначити покарання за ч.3 ст.358 КК України у виді позбавлення волі та за ч.4 цієї статті – у виді штрафу та за сукупністю кримінальних правопорушень остаточно визначити йому покарання за правилами ч.1 ст.70 цього Кодексу шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі із застосуванням ч.1 ст.75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням, з покладенням на нього обов`язків, передбачених п.п.1), 2) ч.1 ст.76 цього Кодексу, що буде необхідним й достатнім для його виправлення та запобігання вчиненню як засудженим, так і іншими особами нових кримінальних правопорушень, та відповідатиме меті покарання і загальним засадам призначення покарання, передбаченим ст.65 КК України.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_4 – не застосовувався.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Любашівського районного суду Одеської області від 19.05.2025р. по справі №507/986/25 (провадження №1-кс/507/276/2025), на тимчасово вилучене майно по матеріалам кримінального провадження №12025167180000074 (а.с.28), – скасувати.

Долю речового доказу – посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 02.02.2025р., видане на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , суд вирішує за правилами п.7 ч.9 ст.100 КПК України.

Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України суд стягує з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта для проведення судової технічної експертизи документів за експертною спеціальністю 2.3 «Дослідження друкарських форм та інших засобів виготовлення документів» (висновок експерта від 28.05.2025р. №СЕ-19/102-25/11533-ДД) в сумі 4457,00грн. (а.с.29).

Враховуючи наведене, керуючись ст.50, п.1 ч.1, ч.2 ст.66, ч.1 ст.70, ч.ч.1, 3, 4 ст.75, ч.1 ст.76, ч.ч.3, 4 ст.358 КК України, п.7 ч.9 ст.100, ч.2 ст.124, ст.368, ч.1 ст.369, ст.ст.370, 371, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених:

–за ч.3 ст.358 КК України, призначивши йому покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки,

–за ч.4 ст.358 КК України, призначивши йому покарання у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 850,00грн. (вісімсот п`ятдесят грн.).

Відповідно до ч.1 ст.70 КК України визначити ОСОБА_4 остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.

На підставі ч.1 ст.75 КК України ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

Відповідно до п.п.1), 2) ч.1 ст.76 КК України зобов`язати засудженого ОСОБА_4 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

На підставі ч.4 ст.75 КК України, ч.1 ст.163 КВК України та Наказу Міністерства оборони України від 17.09.2020р. №337 «Про затвердження Порядку здійснення командирами (начальниками) військових частин (установ) контролю за поведінкою військовослужбовців, звільнених від відбування покарання з випробуванням» контроль за поведінкою засудженого військовослужбовця ОСОБА_4 , звільненого від відбування призначеного покарання з випробуванням відповідно до ст.75 КК України, протягом іспитового строку покласти на командира військової частини НОМЕР_1 за місцем проходження ним військової служби; у разі зміни засудженим місця проходження військової служби – на командира (начальника) військової частини (установи) за новим місцем проходження військової служби, а після закінчення проходження військової служби до спливу іспитового строку – на орган з питань пробації за місцем проживання засудженого.

Іспитовий строк засудженому ОСОБА_4 обчислювати з моменту проголошення цього вироку (ч.1 ст.165 КВК України).

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_4 – не застосовувався.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , проживає за адресою АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , процесуальні витрати по кримінальному провадженню №12025167180000074 від 16.05.20254р. на залучення експерта для проведення судової технічної експертизи документів за експертною спеціальністю 2.3 «Дослідження друкарських форм та інших засобів виготовлення документів» (висновок експерта від 28.05.2025р. №СЕ-19/102-25/11533-ДД) в сумі 4457,00грн. (чотири тисячі чотириста п`ятдесят сім грн.).

Потерпілі у кримінальному провадженні – відсутні.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Любашівського районного суду Одеської області від 19.05.2025р. по справі №507/986/25 (провадження №1-кс/507/276/2025), на тимчасово вилучене майно по матеріалам кримінального провадження №12025167180000074 від 16.05.2025р., а саме: на посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 02.02.2025р., видане на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , – скасувати.

Речовий доказ – посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 02.02.2025р., видане на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке вилучене та поміщене до сейф-пакету INP №1004981, який зберігається в матеріалах кримінального провадження, – залишити в матеріалах кримінального провадження №12025167180000074 від 16.05.2025р. протягом усього часу їх зберігання.

Вирок може бути оскаржений обвинуваченим або його захисником в частині, що стосується інтересів обвинуваченого та прокурором в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Савранський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення (п.п.1, 6, 7 ч.1 ст.393, п.1 ч.1, п.1 ч.2 ст.395 КПК України).

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України (ч.2 ст.394 цього Кодексу).

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції (ч.ч.1, 2 ст.532 КПК України).

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору (ч.6 ст.376 КПК України).

СУДДЯ (підпис)

Суддя Савранського районного

суду Одеської області ОСОБА_1