Вирок від 29 січня 2026 р. у справі №512/979/25 — Савранський районний суд Одеської області

Є.у.н.с.512/979/25

Провадження №1-кп/512/22/26

"30" січня 2026 р.

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2026 року Савранський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді – ОСОБА_1 ,

секретаря – ОСОБА_2 ,

за участю

прокурора – ОСОБА_3 ,

обвинуваченого – ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого – адвоката ОСОБА_5 ,

потерпілого – ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Саврань, Подільського району, Одеської області, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.09.2025р. за №12025162360000323, по обвинуваченню:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Осички, Савранського району, Одеської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, неодруженого, співмешкаючого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей співмешканки, ветерана війни – учасника бойових дій з 17.09.2015р., який проходив військову службу у званні старшого кулеметника БТР 2-го відділення 3-го взводу 1 РОП 2 БОП (змішаний) ОЗСП «Азов» ІНФОРМАЦІЯ_2 (в/ч НОМЕР_1 ) та безпосередньо брав участь у званні старшого солдата в антитерористичній операції ОТУ «Маріуполь» м.Маріуполь, Донецької області, нагородженого медаллю «ЗАХИСНИКУ ВІТЧИЗНИ», маючого другу групу інвалідності з 17.02.2025р., визнаного непридатним до військової служби та виключеного з військового обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 , який зареєстрований і проживає за адресою АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.291 КК України,

ВСТАНОВИВ:

12.09.2025р. о 15год. 42хв. ОСОБА_4 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, рухався в напрямку с.Бакша, Подільського району, Одеської області, по автодорозі О-162163 сполученням Саврань-Бакша-Заплази, керуючи механічним транспортним засобом, а саме: переобладнаним ним дизельним мотоблоком «Зубр» з приєднаним саморобним одноосним причепом, рульове керування і ходова частина яких знаходилися в працездатному стані і дозволяли контролювати, змінювати характер та напрямок руху залежно від дорожньої ситуації. Однак, мотоблок та саморобний причеп не були обладнані гальмовими системами, при цьому ж саморобні кріплення причепа до мотоблока мали тріщини металу і могли бути виявлені шляхом візуального огляду.

Здійснюючи рух по вказаній автодорозі, ОСОБА_4 , діючи у порушення вимог Правил дорожнього руху, затверджених Постановою КМУ від 10.10.2001р. №1306, а саме: пункту 31.1., яким встановлено, що технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації, та підпункту а) пункту 31.3., згідно якого забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством у разі їх виготовлення або переобладнання з порушенням вимог стандартів, правил і нормативів, що стосуються безпеки дорожнього руху, уважним не був, не стежив за дорожньою обстановкою і відповідно не відреагував на її зміну, а саме: проявляючи кримінальну протиправну самовпевненість, тобто, передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків своїх дій, але легковажно розраховував на їх відвернення, маючи об`єктивну можливість виявити тріщини металу на саморобних кріпленнях причепа до мотоблока, однак продовжував рух. В ході руху по вказаній автодорозі поряд із бетонною опорою ліній електропередач №419 неподалік с.Гетьманівка, Подільського району, Одеської області, водій ОСОБА_4 не переконався в безпеці свого руху, не врахував дорожню обстановку, стан проїзної частини, стан свого здоров`я та своє самопочуття, свої практичні навички керування транспортними засобами, а також особливості завантаження і стан керованого ним дизельного мотоблоку «Зубр» з приєднаним саморобним причепом, щоб мати можливість постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, в результаті чого на вищевказаній ділянці дороги відбулася кінцева руйнація із розділенням на частки штока кріплення саморобного причепа до мотоблока «Зубр» внаслідок дії звичайних навантажень експлуатаційного характеру, що в подальшому призвело до блокування-затиснення незакріпленим належним чином вантажем (металевим баком-автоклавом) пасажира ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який в ході руху перебував у саморобному причепі, та який помер на місці пригоди.

Внаслідок зазначеної пригоди пасажиру ОСОБА_8 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді закритої травми грудної клітини; синця та садна передньої поверхні грудної клітини, перелому тіла грудини у 4-му міжребер`ї; переломів правих ребер: 2-9-го по середньо-ключичній лінії, 4-8-го по середній паховій лінії; переломів лівих ребер: 2-10-го по середньо-ключичній лінії; 4-9-го по середній паховій лінії, 3-10-го по лопатковій лінії з розривами та крововиливами у плевральні порожнини; садна бокової поверхні живота зліва, розмічення тканини, діафрагмальної поверхні правої частки печінки з крововиливом у черевну порожнину. Ушкодження у вигляді закритої травми грудної клітини та живота були небезпечними для життя і за цим критерієм згідно з п.2.1.1. а), 2.1.3. л), 2.1.3. о) Правил судово-медичного визначення ступені тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 17.01.1995р. №6, відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень. Смерть ОСОБА_8 перебувала у прямому причинному зв`язку із вищевказаною закритою травмою грудної клітини та живота у вигляді повного перелому тіла грудини, множинних переломів правих і лівих ребер з розривами пристінкової плеври та крововиливами у плевральні порожнини, розміжчення тканини, діафрагмальної поверхні, правої частки печінки, з крововиливом у черевну порожнину. Безпосередньою причиною смерті ОСОБА_8 став шок.

У даній дорожній ситуації в діях водія ОСОБА_4 убачаються невідповідності вимогам п.п.31.1. та 31.3. а) Правил дорожнього руху, і ці невідповідності з технічної точки зору знаходяться в причинному зв`язку з виникненням події цієї пригоди.

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.291 КК України, а саме: в порушенні чинних на транспорті правил, що убезпечують рух, а також нормативно-правових актів, норм і правил переобладнання транспортних засобів, якщо це спричинило загибель людей.

Письмове повідомлення про підозру у вчиненні вказаного кримінального правопорушення вручено ОСОБА_4 26.11.2025р..

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав свою винуватість в обсязі пред`явленого йому обвинувачення, підтвердив всі обставини вчинення ним вказаного кримінального правопорушення та дав пояснення, аналогічні до фабули обвинувачення. У вчиненому кримінальному правопорушенні обвинувачений щиро кається, запевнив суд, що в подальшому не вчинятиме правопорушень, а також попросив суд не досліджувати матеріали кримінального провадження, так як повністю визнає свою винуватість.

Потерпілий ОСОБА_6 в судовому засіданні вказав, що цивільний позов до обвинуваченого про відшкодування майнової та/або моральної шкоди, заподіяної вказаним кримінальним правопорушенням, подавати не буде у зв`язку з їх добровільним відшкодуванням у повному обсязі, претензій до обвинуваченого він не має, а також виразив свою думку щодо міри покарання обвинуваченому, а саме: просив обрати ОСОБА_4 менш суворий вид покарання, який не пов`язаний з позбавленням волі.

Приймаючи до уваги повне визнання обвинуваченим ОСОБА_4 своєї винуватості в обсязі пред`явленого йому обвинувачення, а також враховуючи те, що він та інші учасники судового провадження вважають, що обставини даного кримінального провадження доведені наявними у ньому доказами і не потребують дослідження у ході судового розгляду, тому учасники судового провадження визнали недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються; з`ясовано, що обвинувачений та інші учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин і немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також їм роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, у зв`язку з чим суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та провів судовий розгляд кримінального провадження відповідно до ч.3 ст.349 КПК України.

Таким чином, суд вважає, що докази, які зібрані стороною обвинувачення у цьому кримінальному провадженні, є належними, допустимими і достовірними, а в сукупності вони є достатніми та взаємопов`язаними для постановлення обвинувального вироку.

З огляду на зазначене, суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.291 КК України, а також правильність кваліфікації дій обвинуваченого як порушення чинних на транспорті правил, що убезпечують рух, а також нормативно-правових актів, норм і правил переобладнання транспортних засобів, якщо це спричинило загибель людей.

При призначенні міри покарання для обвинуваченого суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке згідно з ч.4 ст.12 КК України є нетяжким злочином, а також всі обставини кримінального провадження, позицію потерпілого ОСОБА_6 , який не має претензій до обвинуваченого та просив обрати йому менш суворий вид покарання, який не пов`язаний з позбавленням волі; щире розкаяння обвинуваченого, що ґрунтується на належній критичній оцінці своєї протиправної поведінки і характеризується щирим осудом цієї поведінки, визнанням своєї вини, висловлюванні жалю з приводу вчиненого та готовністю підлягати кримінальній відповідальності, а також дані, що характеризують особу обвинуваченого.

Як особа обвинувачений ОСОБА_4 зареєстрований і проживає в с.Осички, Подільського району, Одеської області (а.с.84), співмешкає з жінкою, яка має двох малолітніх дітей від попереднього шлюбу (а.с.86); за місцем проживання характеризується виключно позитивно (а.с.85, 98-117); постійної роботи не має, утримує себе і свою сім`ю за рахунок тимчасових заробітків, є ветераном війни – учасником бойових дій з 17.09.2015р. (а.с.88), який проходив військову службу у званні старшого кулеметника БТР 2-го відділення 3-го взводу 1 РОП 2 БОП (змішаний) ОЗСП «Азов» Східного ОТО Національної гвардії України (в/ч НОМЕР_1 ) (а.с.124); безпосередньо брав участь у званні старшого солдата в антитерористичній операції ОТУ «Маріуполь» м.Маріуполь, Донецької області (а.с.119); згідно службової характеристики, наданої командиром ОЗСП «Азов» ОСОБА_9 , старший солдат ОСОБА_4 за час проходження військової служби зарекомендував себе виключно з позитивної сторони, виконував службово-бойові завдання в зоні проведення АТО, за час яких проявив рішучість, вірність військовій присязі щодо захисту територіальної цілісності та незалежності держави, вміє швидко орієнтуватись та вміло діяти у складних умовах, брав безпосередню участь в зоні бойових дій (а.с.124); Указом Президента України від 01.12.2015р. нагороджений медаллю «ЗАХИСНИКУ ВІТЧИЗНИ» (а.с.118); має другу групу інвалідності з 17.02.2025р. (має ушкодження внаслідок військових дій, спричинених пострілом з вогнепальної зброї) (а.с.120-123), визнаний непридатним до військової служби та виключений з військового обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.97); на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра у КНП «Савранська лікарня» Савранської селищної ради не перебуває (а.с.95-96), раніше до кримінальної відповідальності не притягувався (а.с.92 – 92-зворот).

До обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 згідно ст.66 КК України, суд відносить визнання ним своєї винуватості, щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, вчинення кримінального правопорушення вперше, а також те, що обвинувачений є ветераном війни – учасником бойових дій, який безпосередньо брав участь в антитерористичній операції в зоні бойових дій та нагороджений медаллю «ЗАХИСНИКУ ВІТЧИЗНИ».

До обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, що передбачені ст.67 цього Кодексу, суд відносить вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп`яніння (п.13 ч.1 цієї статті).

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що ОСОБА_4 слід призначити покарання у виді позбавлення волі із застосуванням ч.1 ст.75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням, з покладенням на нього обов`язків, передбачених ч.1 ст.76 цього Кодексу, що буде необхідним й достатнім для його виправлення та запобігання вчиненню як засудженим, так і іншими особами нових кримінальних правопорушень, та відповідатиме меті покарання і загальним засадам призначення покарання, передбаченим ст.65 КК України.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_4 під час судового провадження – не застосовувався.

Цивільний позов потерпілим не пред`явлено.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Любашівського районного суду Одеської області від 15.09.2025р. по справі №507/1870/25, провадження №1-кс/507/507/2025, на тимчасово вилучене майно по матеріалам кримінального провадження №12025162360000323 від 12.09.2025р., а саме на: дизельний мотоблок «Зубр», потужністю 10 к.с. синього кольору, без реєстрації, із механічними пошкодженнями; саморобний одноосний причеп сірого кольору, без реєстрації, та металевий бак циліндричної форми (автоклав) в діаметрі 65 см, шляхом заборони будь-яким особам здійснювати відчуження, розпорядження, використання, користування вказаним майном та/або інші дії, які можуть змінити їх властивості до остаточного прийняття рішення по кримінальному провадженню, (а.с.46) – скасувати.

Долю речових доказів суд вирішує за правилами ст.100 КПК України.

Як встановлено ч.2 ст.124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Судом встановлено, що за матеріалами кримінального провадження №12025162360000323 від 12.09.2025р. були проведені наступні судові експертизи: судова інженерно-транспортна експертиза за експертною спеціальністю 10.4 «Транспортно-трасологічні дослідження» від 27.10.2025р. №СЕ-19/116-25/23559-ІТ, вартість якої згідно довідки Одеського НДЕКЦ МВС України про витрати на її проведення, складає 8914,00грн. (а.с.52, 53-57); судова інженерно-транспортна експертиза за експертною спеціальністю 10.2 «Дослідження технічного стану транспортних засобів» від 27.10.2025р. №СЕ-19/116-25/23554-ІТ, вартість якої становить 5348,40грн. (а.с.62, 63-67); судова інженерно-транспортна експертиза за експертною спеціальністю 10.1 «Дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортних пригод» від 18.11.2025р. №СЕ-19/116-25/27567-ІТ, вартість якої складає 5348,40грн. (а.с.72, 73-76); судова інженерно-транспортна експертиза за експертною спеціальністю 10.3 «Дослідження деталей транспортних засобів» від 30.10.2025р. №СЕ-19/116-25/24831-ІТ, вартість якої становить 5348,40грн. (а.с.77, 78-83), а всього процесуальні витрати, пов`язані із залученням експертів, складають 24959,20грн..

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.119 КПК України суд, враховуючи майновий стан особи (обвинуваченого, потерпілого), за власною ініціативою або за її клопотанням має право своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати процесуальних витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату процесуальних витрат на визначений строк; у разі зменшення розміру належних до оплати процесуальних витрат чи звільнення від їх оплати повністю або частково відповідні витрати компенсуються за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

З огляду на зазначене, враховуючи значну суму вказаних процесуальних витрат та майновий стан обвинуваченого ОСОБА_4 , який за станом здоров`я не має можливості працювати, так як має другу групу інвалідності із супутним діагнозом «Ушкодження внаслідок військових дій, спричинених пострілом з вогнепальної зброї», у зв`язку з чим потребує додаткових витрат на довготривале стаціонарне лікування та реабілітацію, а також наявність на його утриманні двох малолітніх дітей співмешканки, відсутність у нього інших доходів, крім пенсії по інвалідності, суд за власною ініціативою, керуючись ч.ч.1, 3 ст.119 КПК України, вважає за необхідне зменшити розмір належних до оплати процесуальних витрат до 10000,00грн., а їх залишок в сумі 14959,20грн. – компенсувати за рахунок коштів Державного бюджету України, а також розстрочити обвинуваченому їх сплату на строк 4 місяця рівними частками, а саме по 2500,00грн. щомісяця з дня набрання цим вироком законної сили.

Керуючись ст.50, ч.2 ст.63, п.п.1, 2 ч.1, ч.2 ст.66, п.13 ч.1 ст.67, ч.ч.1, 3, 4 ст.75, ч.1 ст.76, ст.291 КК України, ч.ч.1, 3 ст.119, ч.2 ст.124, ст.368, ч.1 ст.369, ст.ст.370, 371, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_7 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.291 КК України, призначивши йому покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.

На підставі ч.1 ст.75 КК України ОСОБА_4 від відбування покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

Відповідно до п.п.1), 2) ч.1 ст.76 КК України зобов`язати ОСОБА_4 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Іспитовий строк засудженому ОСОБА_4 обчислювати з моменту проголошення цього вироку (ч.1 ст.165 КВК України).

Запобіжний захід під час судового провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_4 – не застосовувався.

Цивільний позов потерпілим ОСОБА_6 – не пред`явлено.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Любашівського районного суду Одеської області від 15.09.2025р. по справі №507/1870/25 (провадження №1-кс/507/507/2025), на тимчасово вилучене майно по матеріалам кримінального провадження №12025162360000323 від 12.09.2025р. шляхом заборони будь-яким особам здійснювати відчуження, розпорядження, використання, користування вказаним майном та/або інші дії, які можуть змінити їх властивості до остаточного прийняття рішення по кримінальному провадженню, а саме на: дизельний мотоблок «Зубр», потужністю 10 к.с. синього кольору, без реєстрації, із механічними пошкодженнями, саморобний одноосний причеп сірого кольору, без реєстрації, та металевий бак циліндричної форми (автоклав) в діаметрі 65см – скасувати.

Речові докази, а саме:

– дизельний мотоблок «Зубр», потужністю 10 к.с. синього кольору, без реєстрації, із саморобним одноосним причепом сірого кольору, без реєстрації, які належать ОСОБА_4 , місце зберігання яких визначене на спеціалізованому майданчику тимчасового затримання автомобілів та мототранспорту ЦЗ ГУНП в Одеській області за адресою: с-ще Любашівка, вул.Завокзальна, 2-А, Подільського району, Одеської області, – повернути власнику ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який зареєстрований і проживає за адресою АДРЕСА_1 ;

– металевий бак циліндричної форми (автоклав) діаметром 65см, який належать ОСОБА_4 , місце зберігання якого визначене в кімнаті зберігання речових доказів Сектору поліцейської діяльності №2 Відділу поліції №1 Подільського районного управління поліції ГУНП в Одеській області, що знаходиться за адресою с-ще Саврань, вул.Миру, 59, Подільського району, Одеської області, (дата вилучення (отримання) 12.09.2025р.; номер книги обліку речових доказів, вилучених (отриманих) стороною обвинувачення під час здійснення кримінального провадження – 1093; порядковий номер – 1093) – повернути власнику ОСОБА_4 .

На підставі ч.1 ст.119 КПК України зменшити ОСОБА_4 розмір належних до оплати процесуальних витрат на залучення експертів за матеріалами кримінального провадження №12025162360000323 від 12.09.2025р. для проведення: судової інженерно-транспортної експертизи за експертною спеціальністю 10.4 «Транспортно-трасологічні дослідження» від 27.10.2025р. №СЕ-19/116-25/23559-ІТ, вартістю 8914,00грн.; судової інженерно-транспортної експертизи за експертною спеціальністю 10.2 «Дослідження технічного стану транспортних засобів» від 27.10.2025р. №СЕ-19/116-25/23554-ІТ, вартістю 5348,40грн.; судової інженерно-транспортної експертизи за експертною спеціальністю 10.1 «Дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортних пригод» від 18.11.2025р. №СЕ-19/116-25/27567-ІТ, вартістю 5348,40грн.; судової інженерно-транспортної експертизи за експертною спеціальністю 10.3 «Дослідження деталей транспортних засобів» від 30.10.2025р. №СЕ-19/116-25/24831-ІТ, вартістю 5348,40грн., вартість яких всього складає 24959,20грн., а саме: з 24959,20грн. до 10000,00грн. (десяти тисяч грн.).

На підставі ч.3 ст.119 КПК України залишок процесуальних витрат в сумі 14959,20грн. (чотирнадцять тисяч дев`ятсот п`ятдесят дев`ять грн. двадцять коп.) на залучення експертів по кримінальному провадженню №12025162360000323 від 12.09.2025р. – компенсувати за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який зареєстрований і проживає за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , на користь держави за кодом класифікації доходів бюджету 24060300 «Інші надходження» процесуальні витрати на залучення експертів на проведення судових експертиз по кримінальному провадженню №12025162360000323 від 12.09.2025р. в сумі 10000,00грн. (десять тисяч грн.).

Відповідно до ч.1 ст.119 КПК України надати ОСОБА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , розстрочку на сплату процесуальних витрат на залучення експертів в сумі 10000грн. на строк 4 (чотири) місяці, шляхом сплати рівними частинами по 2500грн. (дві тисячі п`ятсот грн.) в місяць, починаючи з дня набрання цим вироком законної сили.

Вирок може бути оскаржений обвинуваченим або його захисником в частині, що стосується інтересів обвинуваченого або потерпілим чи його представником – у частині, що стосується інтересів потерпілого, але в межах вимог, заявлених ними в суді першої інстанції, а також прокурором в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Савранський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення (п.п.1, 6, 7 ч.1 ст.393, п.1 ч.1, п.1 ч.2 ст.395 КПК України).

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України (ч.2 ст.394 цього Кодексу).

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції (ч.ч.1, 2 ст.532 КПК України).

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору; учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні копія вироку надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення вироку.

СУДДЯ (підпис)

Суддя Савранського районного

суду Одеської області ОСОБА_1