Рішення від 03 лютого 2026 р. у справі №510/2259/25 — Ренійський районний суд Одеської області

Справа № 510/2259/25

Провадження № 2/510/1567/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 лютого 2026 року Ренійський районний суд Одеської області

у складі: - головуючого судді Дудник В.І.;

- за участю секретаря Лабановой С.І.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Рені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідач позовні вимоги визнав, щодо їх задоволення не заперечував, просив розглянути справу у його відсутності.

Позивач на задоволенні позову наполягав, просив про розгляд справи без його участі.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.

В ході розгляду справи судом були дослідженні наступні докази: копія свідоцтва про народження відповідача; копія свідоцтва про смерть ОСОБА_3 – померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ; копія заповіту ОСОБА_3 від 03.12.2020р., оформленого на ім`я ОСОБА_1 ; копія довідки старости Новосільського старостинського округу Виконавчого комітету Ренійської міської ради Ізмаїльського району від 01.10.2025р. про склад сім`ї ОСОБА_3 на день її смерті; копія свідоцтва від 17.11.2007р. про право власності на нерухоме майно; копія державного акту серії ЯК №489217 від 16.03.2012р. про право власності на земельну ділянку – земельну ділянку площею 0,2500 га із кадастровим номером 5124182900:02:002:0167, розташовану по АДРЕСА_1 , виділену для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); копія державного акту серії ЯК №489211 від 16.03.2012р. про право власності на земельну ділянку – земельну ділянку площею 0,0490 га із кадастровим номером 5124182900:02:002:0166, розташовану по АДРЕСА_1 , виділену для ведення особистого селянського господарства; копія державного акту серії ЯБ №438740 від 07.03.2006р. про право власності на земельну ділянку – земельні ділянки загальною площею 4,53 га із кадастровими номерами 5124182900:01:005:0965, 5124182900:01:002:0396, розташовані на території Новосільської сільської ради Ренійського (нині – Ізмаїльського) району Одеської області, виділені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; копія технічного паспорту на житловий будинок із надвірними спорудами та господарськими будівлями, розташований по АДРЕСА_1 ; копії витягів від 30.10.2025р. із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок; копія звіту про проведення незалежної оцінки вартості житлового будинку та присадибної земельної ділянки від 27.10.2025р.; копія свідоцтва про народження позивача; копія постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 20.08.2025р.; відповідь завідувачки Ренійської держнотконтори від 19.01.2026р.; копія заяви ОСОБА_1 від 07.11.2022р. про прийняття спадщини за заповітом; копія інформаційної довідки зі Спадкового реєстру від 16.11.2022р. (свідоцтво про право на спадщину не видавалось); копія інформаційної довідки зі Спадкового реєстру від 16.11.2022р. (заповіти/спадкові договори); копія Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 16.11.2022р. (дата заведення спадкової справи – 16.11.2022р.); Інформаційна довідка зі Спадкового реєстру від 15.01.2026р. (дата заведення спадкової справи – 16.11.2022р.).

Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що позивач є онуком ОСОБА_3 , відповідач є сином нині померлої. Окрім того, позивач був призначений спадкоємцем майна за заповітом ОСОБА_3 від 03.12.2020р.

За життя ОСОБА_3 належало наступне майно:

-житловий будинок із надвірними спорудами та господарськими будівлями, розташований по АДРЕСА_1 , - на підставі свідоцтва від 17.11.2007р. про право власності на нерухоме майно;

-земельна ділянка площею 0,2500 га із кадастровим номером 5124182900:02:002:0167, розташована по АДРЕСА_1 , виділена для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), - згідно державного акту серії ЯК №489217 від 16.03.2012р. про право власності на земельну ділянку;

-земельна ділянка площею 0,0490 га із кадастровим номером 5124182900:02:002:0166, розташована по АДРЕСА_1 , виділена для ведення особистого селянського господарства, - згідно державного акту серії ЯК №489211 від 16.03.2012р. про право власності на земельну ділянку;

-земельні ділянки загальною площею 4,53 га із кадастровими номерами 5124182900:01:005:0965, 5124182900:01:002:0396, розташовані на території Новосільської сільської ради Ренійського (нині – Ізмаїльського) району Одеської області, виділені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, - згідно державного акту серії ЯБ №438740 від 07.03.2006р. про право власності на земельну ділянку.

За життя ОСОБА_3 розпорядилась належним їй майном, 03.12.2020р. склала заповіт на ім`я свого онука – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 померла. Після її смерті відкрилась спадщина на вищезазначене майно.

Спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_3 був позивач.

У встановлений законодавством строк для прийняття спадщини позивач звернувся до нотаріальної контори із заявою про її прийняття за заповітом. Про це свідчить його заява про прийняття спадщини від 07.11.2022р. Відповідач не звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, він її не прийняв, на неї не претендує.

Незважаючи на своєчасне звернення позивача за прийняттям спадщини, оформити її неможливо у зв`язку із тим, що в нього відсутні оригінали правовстановлюючих документів на об`єкти спадкового майна.

Відповідач (син спадкодавця) спадщину не прийняв, будь-яких заперечень щодо позовних вимог не мав, на спадщину не претендує, позовні вимоги визнав в повному обсязі.

У нинішній час, при зверненні позивача до нотаріуса для отримання свідоцтв про право на спадщину, йому в цьому було відмовлено з причин відсутності оригіналів правовстановлюючих документів на вищевказані житловий будинок та земельні ділянки, про що 20.08.2025р. нотаріусом було винесено відповідну постанову.

Необхідні нотаріусу оригінали документів (щодо житлового будинку, земельних ділянок ) позивач надати не може у зв`язку із втратою їх спадкодавцем.

Згідно п. 7 глави 7 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Міністерством юстиції України 22.02.2012р. №296/5, у справах нотаріуса залишаються копії (фотокопії) правовстановлюючого документу на право власності на земельну ділянку – при посвідченні договору купівлі-продажу, міни, дарування, пожертви, довічного утримання (догляду), ренти, спадкового договору, а також при видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку. На оригіналі правовстановлюючого документу нотаріусом проставляється відповідна відмітка про перехід права власності на спадковий (або інший) об`єкт до набувача чи спадкоємця.

Отже, після смерті бабусі позивача це питання вже неможливо вирішити, за визнанням права власності на житловий будинок та земельні ділянки, як на об`єкти спадщини, може звернутися тільки спадкоємець.

Таким чином, позивач прийняв спадщину в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України, що залишилася після померлої ОСОБА_3 і вважає, що має всі законні підстави для визнання за ним права власності на неї, оскільки до держави вона не перейшла, відумерлою не визнана, відповідач на неї не претендує, спадщину не прийняв.

Вивчивши матеріали справи та надані документи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки його доводи знайшли своє належне підтвердження в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України). Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 ЦК України (ст. 1223 ЦК України). Згідно із ст. 1235 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Відповідно до вимог ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно поживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.ст. 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно із ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. За ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Як було встановлено судом, позивач у справі є спадкоємцем за заповітом.

У передбачений законом строк для прийняття спадщини позивач звернувся до нотаріальної контори із відповідною заявою. Як зазначив позивач, після смерті бабусі у нього були відсутні оригінали правовстановлюючих документів на спадкові об`єкти нерухомого майна. В даний час оформити своє право на спадщину та отримати відповідні свідоцтва позивач не має можливості.

Прийняття спадщини є фактом, яке відображає волю спадкоємця придбати майно після смерті спадкодавця. В даному випадку позивач прийняв спадщину юридично, оскільки його воля, як спадкоємця за заповітом, була виражена у його діях по подачі заяви про прийняття спадщини до нотаріуса, а також по фактичному управлінню та володінню спадковим майном (зберігання копій документів на будинок, землю, розпорядження щодо їх цільового використовування тощо).

Таким чином, позивач прийняв спадщину в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України, оскільки своєчасно подав нотаріусу заяву про прийняття спадщини та не заявив про відмову від неї.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Таким чином, суд вважає, що позивач є суб`єктом набуття права власності на спадкове майно з підстав прийняття спадщини за заповітом в порядку ч.1 ст. 1269 ЦК України.

З урахуванням викладених позивачем та досліджених у судовому засіданні обставин, суд вважає можливим задовольнити його вимоги щодо визнання за ним права власності на спадкове майно.

Керуючись ст.ст. 12, 76 - 81, 200, 258, 259, 264 - 265, 268, 354, 355 ЦПК України, ст. ст. 15, 328, 1216, 1217, 1218, 1225, 1235, 1268, 1269, 1270 ЦК України, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) в порядку спадкування за заповітом право власності на:

-житловий будинок із надвірними спорудами та господарськими будівлями, розташований по АДРЕСА_1 ;

-земельну ділянку площею 0,2500 га із кадастровим номером 5124182900:02:002:0167, розташовану по АДРЕСА_1 , виділену для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), - згідно державного акту серії ЯК №489217 від 16.03.2012р. про право власності на земельну ділянку;

-земельну ділянку площею 0,0490 га із кадастровим номером 5124182900:02:002:0166, розташовану по АДРЕСА_1 , виділену для ведення особистого селянського господарства, - згідно державного акту серії ЯК №489211 від 16.03.2012р. про право власності на земельну ділянку;

-земельні ділянки загальною площею 4,53 га із кадастровими номерами 5124182900:01:005:0965, 5124182900:01:002:0396, розташовані на території Новосільської сільської ради Ренійського (нині – Ізмаїльського) району Одеської області, виділені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, - згідно державного акту серії ЯБ №438740 від 07.03.2006р. про право власності на земельну ділянку,

що належали ОСОБА_3 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Вячеслав ДУДНИК