Постанова від 15 лютого 2026 р. у справі №446/219/26 — Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області

Справа № 446/219/26

Провадження № 3/446/224/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.02.2026 м.Кам`янка-Бузька

Суддя Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області Костюк У. І., за участі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , адвоката Черниш І.І. розглянувши матеріали, які надійшли від ВП №1 Львівського районного управління поліції №1 ГУНП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого,-

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2,

в с т а н о в и в:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 481602 від 25.01.2026 складеного відносно ОСОБА_1 , який 25.01.2026 в селі Старий Яричів, Львівського району вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно дружини ОСОБА_2 , яке виразилося у висловлюванні нецензурною лайкою та словесними погрозами.

ОСОБА_1 до суду прибув, пояснив суду, що це була сімейна сварка між подружжям без психологічного тиску. Розповів про те, що дружина зраджує йому та подала позов про розірвання шлюбу,через що виникла сварка 25.01.2026, однак конфлік закінчився та він попросив вибачення те що підвищив голос. Жодного психологічного насильства від по відношенню до дружини не вчиняв. Поліцію викликав знайомий дружини. Зазначив про те, що працівники поліції склали два адміністративні протоколи 25.01.2026 і відносно нього та відносно його дружини, що доводить відсутність факту домашнього насильства.

Потерпіла ОСОБА_2 в судове засідання прибула підтвердила факт психологічного насилля з боку свого чоловіка ОСОБА_1 .. Навдала суду пояснення що 25.01.2026 між нею та чоловіком виникла сварка,оскільки вони перебувають у процесі розлучення, в ході якої чоловік ображав, обзивав її та погрожував, вона сприйняла погрози реально оскільки знає що у чоловіка є зброя. Після завершення сварки чоловік попросив у неї пробачення та вони розіршлись по різних кімнатах, однак коли вона розповіла про те що відбулось своєму знайомому він викликав працівників поліції. Після подій 25.01.2026 вона залишилась проживати із чоловіком та дітьми,оскільки у неї не має іншого місця проживання.

Представник потерпілої адвокат Черниш І.І. в ході розгляду справи вказала про те, що 25.01.2026 було вчинено психологічне насильство відносної потерпілої ОСОБА_2 її чоловіком ОСОБА_1 . Просила суд притягнути ОСОБА_1 до відповідальності за ч.1 ст. 173-2 КУпАП.

Всебічно, повно і об`єктивно дослідивши всі обставини справи у їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП

Приписами ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення насильства в сім`ї, яке, у відповідності з даною статтею, проявляється в умисному вчиненні будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру, внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психологічному здоров`ю потерпілого.

Об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері захисту прав громадян.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого зазначеною статтею, полягає в умисному вчиненні будь-яких з зазначених в диспозиції дій, та передбачає існування обов`язкової ознаки - можливість настання фізичної чи психологічної шкоди, яка була чи могла бути завдана потерпілому.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.

Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, необхідно з`ясувати чи дійсно особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, вчинила домашнє насильство.

Згідно пункту 3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Пунктом 14 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Однак важливо розрізняти поняття «сварка», «конфлікт», «насильство».

Особливостями ознак домашнього насильства є: наявність патерну (повторювані в часі інциденти множинних видів насильства); системна основа; повна влада та контроль над постраждалою особою; насильницькі дії у відносинах між близькими людьми; якщо вже є одна з форм домашнього насильства, висока ймовірність того, що й інші форми насильства можуть розвиватися.

Конфлікт: особливий вид взаємодії, в основі якого лежать протилежні і несумісні цілі, інтереси, типи поведінки людей та соціальних груп, які супроводжуються негативними психологічними проявами; зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що призводить до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями.

Згідно з ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу (ч. 2 ст. 251 КУпАП).

У протоколі про адміністративні правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство відносно дружини ОСОБА_2 психологічного характеру.

Таким чином, в ході розгляду справи не встановлено існування належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства психологічного характеру відносно дружини ОСОБА_2 зазначеного у протоколі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин, з урахуванням наведеного, вважаю, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а тому відповідно п.1 ч.1 ст.247 КУпАП адміністративна справа підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.

Оскільки адміністративне стягнення не застосовується, тому судовий збір до стягнення не підлягає.

Керуючись ст. ст. 173-2, 247, 276, 283, 284 КУпАП, суддя

п о с т а н о в и в :

провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП закрити у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду через Кам`янка-Бузький районний суд Львівської області прокурором у випадках, передбачених частиною 5 статті 7 КУпАП, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим.

Суддя У.І.Костюк