Постанова від 15 лютого 2026 р. у справі №443/218/26 — Жидачівський районний суд Львівської області

Справа №443/218/26

Провадження №3/443/166/26

ПОСТАНОВА

іменем України

16 лютого 2026 року суддя Жидачівського районного суду Львівської області Сливка С.І., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, працюючої у ФОП « ОСОБА_2 », яка проживає за адресою: АДРЕСА_1

за ч.2 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 повторно протягом року ухилялася від виконання батьківських обов`язків передбачених ст.150 СК України щодо виховання та утримання своєї неповнолітньої дочки – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яке проявилося у тому, що 17.01.2026 біля 01.00 год. ОСОБА_1 знаходилась у нетверезому стані в будинку, який розташований в АДРЕСА_2 , де проживає неповнолітня ОСОБА_3 .. В будинку наявна антисанитарія, а саме речі розкидані по підлозі, брудний посуд, поламані меблі, скрізь сміття, грязь, а також наявний неприємний запах.

У судове засідання. ОСОБА_1 не з`явилася, хоча належним чином повідомлялася про місце, дату та час розгляду справи.

Одночасно, в матеріалах справи наявна заява ОСОБА_1 , згідно якої остання просить розглянути адміністративний протокол Серії ВБА №211160 від 19.01.2026 за ч.2 ст.184 КУпАП без її участі. Вину свою визнає, в чому щиро розкаюється.

Відповідно до вимог ст. 268 КУпАП, вважаю можливим проводити розгляд справи у відсутності особи, що притягається до відповідальності.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до диспозиції ч. 2 ст. 184 КУпАП адміністративним правопорушенням є ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, а саме ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей (ч.1 ст.184 КУпАП).

Диспозиція даної норми закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов`язки батьків або осіб, які їх замінюють щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Згідно ст.12 Закону України «Про охорону дитинства», батьки або особи, які їх замінюють зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

Приписи статті 150 Сімейного кодексу України, зобов`яз ують батьків, зокрема забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Право дитини на належне батьківське виховання забезпечуються системою державного контролю, що встановлена законом (ч.1 ст.152 СК України).

Відповідно до положень ст. 155 Сімейного кодексу України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Згідно ст.251 КУпАП, доказами в справі по адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа ) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, тощо.

Аналізуючи докази у справі з точки зору їх допустимості, об`єктивності та достатності, за відсутності будь-яких істотних суперечностей, суд вважає вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.184 КУпАП доведеною повністю

Зокрема, вказане підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, а саме:

- протоколом про адміністративні правопорушення Серія ВБА №211160 від 19.01.2026 року, згідно якого ОСОБА_1 повідомила, що з протоколом згідна;

- рапортом працівника Відділення поліції №1 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області від 17.01.2026 про реєстрацію повідомлення про адміністративне правопорушення, згідно якого, 17.01.2026 о 00.14 год. надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 17.01.2026 о 00.12 год. за адресою: АДРЕСА_2 , заявник ОСОБА_1 повідомила, що вона пішла з дому близько 20.00 год, а коли повернулася о 22.30 год, 15-ти річної доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 не було вдома, та її до цього часу немає, речі у будинку всі розкидані, але цінностей у неї не було. У кінці розмови повідомила, що в неї розряджається мобільний та завершила розмову, просить наряд поліції;

- заявою ОСОБА_1 від 17.01.2026, згідно яких остання повідомляє, що її дочка – ОСОБА_3 знайшлася;

- письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 19.01.2026, згідно яких остання повідомила, що 17.01.2026 біля 00.10 год. вона здійснила дзвінок на лінію 102 щодо зникнення її дочки – ОСОБА_3 , оскільки вона прийшла додому і побачила, що її дочки немає в будинку, вона зателефонувала їй на мобільний, однак він був вимкнений, у зв`язку із чим вона почала хвилюватись. Незадовго, після цього, її дочка прийшла додому, та її життю і здоров`ю нічого не загрожувало. Також пояснює, що на момент прибуття працівників поліції, вона перебувала у стані алкогольного сп`яніння, можливо і тому вона здійснила дзвінок на лінію 102. Крім того повідомляє, що за місцем свого проживання в АДРЕСА_2 на той час були наявні незадовільні санітарно-побутові умови, що стали наслідком її неналежного ставлення до виконання батьківських обов`язків, оскільки неодноразово її дочка їй говорила, що їй неприємно проживати у таких умовах. В подальшому зобов`язується належним чином виконувати свої батьківські обов`язки і не вживати спиртних напоїв. Факт крадіжки по зверненню заперечує;

- фото таблицею з місця події;

- копією Жидачівського районного суду Львівської області від 18.12.2025 по справі №443/2165/25, згідно якого ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 184 КУпАП, і накласти стягнення у виді попередження.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 605, 60 грн.

Аналізуючи докази у справі з точки зору їх допустимості, об`єктивності та достатності, за відсутності будь-яких істотних суперечностей, суд вважає вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.184 КУпАП доведеною повністю.

При цьому, ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася та не надала суду жодного доказу на спростування обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення.

Обставин, які виключають провадження у справі та адміністративну відповідальність, немає.

Обставин, що відповідно до ст.ст.34,35 КУпАП пом`якшують або обтяжують відповідальність за правопорушення, не встановлено.

При обранні виду адміністративного стягнення щодо ОСОБА_1 суд враховує характер та обставини вчиненого правопорушення, її особу, яка раніше вчинила аналогічне правопорушення, ступінь вини.

Враховуючи те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд дійшов висновку, що необхідним та достатнім для ОСОБА_1 є вид адміністративного стягнення у виді штрафу.

Крім того, відповідно до ст.40-1 КУпАП та Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 необхідно стягнути на користь держави в особі Державної судової адміністрації України судовий збір у розмірі 665 грн. 60 коп..

Керуючись ст.ст. 124, 221, 275-280, 283-287КУпАП, суд

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , визнати винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст.184 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , на користь держави в особі ДСА України 665 (шістсот шістдесят п`ять ) гривень 60 копійок судового збору.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до вимог ст.ст.307, 308 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя С.І. Сливка