Вирок від 16 лютого 2026 р. у справі №641/3738/25 — Слобідський районний суд міста Харкова

Слобідський районний суд міста Харкова

Номер провадження 1-кп/641/111/2026 Справа № 641/3738/25

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2026 року м. Харків

Слобідський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

представника потерпілої ОСОБА_4 ,

обвинуваченої ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025221150000509 від 12.04.2025 року, за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки м. Харкова, незаміжньої, з вищою освітою, не працевлаштованої, яка зареєстрована та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.122 КК України,

ВСТАНОВИВ:

11.04.2025 року близько 18-00 год., точного часу не встановлено, ОСОБА_5 перебувала за адресою: м. Харків, вул. Сергія Тимошенка, 30, на даху покинутої колишньої двоповерхової будівлі дитячого садка, де побачила раніше не знайому їй малолітню ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Вважаючи, що остання назвала її образливими словами, реалізуючи раптово виниклий злочинний намір, спрямований на спричинення останній тілесних ушкоджень, з мотивів раптово сформованих неприязних відносин, з метою заподіяння тілесних ушкоджень малолітній ОСОБА_7 , усвідомлюючи, що внаслідок надання тілу прискорення, потерпіла може отримати шкоду здоров`ю у вигляді травми, передбачала такі наслідки й бажала їх настання, стоячи позаду малолітньої ОСОБА_7 , умисно штовхнула її долонями двох рук у спину, а саме в область лопаток, внаслідок чого потерпіла впала з даху будівлі з висоти 5,78 метрів на бетонне покриття, отримавши закритий перелом дистальних метаепіфізів обох кісток лівого передпліччя зі зміщенням, який не є небезпечним для життя в момент заподіяння, а спричинив за собою тривалий розлад здоров`я понад 3-х тижнів (21 день), і за цією ознакою відноситься до ушкоджень середнього ступеня тяжкості.

Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_5 вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, визнала повністю та підтвердила обставини вчиненого нею кримінального правопорушення, що наведені вище. Під час розгляду справи обвинувачена попросила вибачення у потерпілої, відшкодувала моральну шкоду у розмірі 32000 грн. Просила суд її суворо не карати.

Приймаючи до уваги, що обвинувачена ОСОБА_5 винуватою себе у пред`явленому обвинуваченні визнала повністю, її показання відповідають суті обвинувачення та беручи до уваги, що інші учасники судового розгляду не оспорюють фактичних обставин справи, суд розглядає справу відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України, тобто без дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Судом встановлено, що учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, не наполягають на дослідженні інших доказів у справі, у суду немає сумніву в добровільності позиції учасників судового розгляду. Судом роз`яснені правові наслідки розгляду даної кримінальної справи в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, а саме, що у такому випадку учасники судового провадження будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що під час судового розгляду винуватість обвинуваченої доведена повністю.

Скоєне ОСОБА_5 кримінальне правопорушення суд кваліфікує за ч.1 ст. 122 КК України, а саме умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я.

Вивченням відомостей про особу обвинуваченої встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; незаміжня; на обліку у лікаря нарколога не перебуває; 08.09.2023 року оглянута лікарем-психіатром КНП ХОР «ОПНД №3» з встановленням діагнозу; за місцем мешкання характеризується посередньо; раніше не судима.

Згідно досудової доповіді, складеної провідним інспектором Слобідського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області ОСОБА_8 , дослідження інформації, що характеризує особу за місцем проживанння/ навчання/ роботи, умов життєдіяльності, відносин у суспільстві, результати оцінки ризику вчинення повторного кримінального правопорушення, а також ймовірної небезпеки для суспільства свідчать про можливість виправлення особи без ізоляції від суспільства.

На підставі ст. 66 КК України як обставину, що пом`якшує покарання обвинуваченої, суд враховує щире каяття обвинуваченої у вчиненому, яке виразилось в усвідомленні нею своєї провини та засудженні своєї протиправної поведінки, та відшкодування заподіяної шкоди потерпілій.

На підставі ст. 67 КК України як обставину, що обтяжує покарання обвинуваченої, суд враховує вчинення кримінального правопорушення щодо малолітньої дитини.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Згідно ч. 2 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Призначаючи покарання ОСОБА_5 суд виходить із положень ст.ст. 50, 65 КК України, враховує роз`яснення Верховного Суду України, викладені в постанові №7 від 04 жовтня 2003 р. «Про практику призначення судами кримінального покарання», принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно ст.12 КК України відноситься до нетяжкого злочину, відношення особи до скоєного кримінального правопорушення, наслідки вчиненого кримінального правопорушення, наявність пом`якшучих покарання обставин та обтяжуючої покарання обставини, дані про особу обвинуваченої, у зв`язку з чим суд вважає, що покарання обвинуваченій слід обрати в межах санкції статті за якою вона обвинувачується у виді позбавлення волі.

Враховуючи, що покарання відповідно до ст. 50 КК України має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, враховуючи принципи справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання, суд дійшов висновку про можливість виправлення обвинуваченої ОСОБА_5 без відбування покарання, та відповідно до ст. 75 КК України звільняє обвинувачену від відбування покарання з випробуванням з покладанням на неї обов`язків, передбачених п.1,2 ч.1 ст. 76 КК України.

Предстаником потерпілої ОСОБА_7 – ОСОБА_4 заявлено цивільний позов до ОСОБА_5 про відшкодування моральної шкоди у сумі 32000 грн, яка останній просила залишити без розгляду, оскільки протягом розгляду справи моральна шкода обвинуваченою відшкодована.

З урахуванням вимог ч.ч. 1, 3 ст. 13 та п. 5 ч. 1ст. 257 ЦПК України суд залишає вказаний цивільний позов без розгляду.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_5 не обирався.

Долю речових доказів вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. 349, 370, 371, 373, 374, 376, 392 - 395 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 визнати винуватою у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України, і призначити їй покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнити від відбування призначеного за даним вироком покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки.

Покласти на ОСОБА_5 обов`язки відповідно до п.1,2 ч.1 ст.76 КК України: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Цивільний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про відшкодування моральної шкоди – залишити без розгляду.

Речові докази: газовий балончик помаранчевого кольору з написом «Кобра» - повернути власнику майна; змив бурого кольору з верхньої сходинки першого поверху, фрагмент скла з нашаруванням РБК з підлоги сходового майданчика між першим та другим поверхом -знищити; диск DVD-R 4,7 GB/120 min, на якому збережені три аудіо записи повідомлень на спецлінію «102», диск DVD-R 4,7 GB/120 min, на якому збережені відеоматеріали з нагрудних відеокамер працівників наряду реагування, –зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Слобідський районний суд міста Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку після його оголошення вручається прокурору та обвинуваченій.

Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді. Учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні, копія вироку надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя - ОСОБА_1