Рішення від 07 січня 2026 р. у справі №392/2206/25 — Маловисківський районний суд Кіровоградської області

Справа № 392/2206/25

Провадження № 2/392/541/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 січня 2026 року м. Мала Виска

Маловисківський районний суд Кіровоградської області у складі головуючого судді Бадердінової А.В., секретар судового засідання Покуц І.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в м. Мала Виска Кіровоградської області в режимі відеоконференції цивільну справу №392/2206/25 за позовом акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості кредитором спадкодавця,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач АТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з даним позовом, в якому просив стягнути із ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №б/н від 17.02.2012 року у розмірі 55786,57 грн, що складається із заборгованості за тілом кредиту та судові витрати по справі у вигляді сплаченого судового збору.

В обґрунтування позову зазначив, що 17.02.2012 ОСОБА_2 власноруч підписав Анкету-заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг. На підставі укладеного Договору Позичальник отримав платіжний інструмент: кредитну картку номер - НОМЕР_1 , строк дії - 01/22 , тип - "Універсальна". Для користування кредитним лімітом в подальшому Позичальник також отримав кредитну картку номер - НОМЕР_2 , строк дії - 02/26 , тип - "Універсальна GOLD". 17.01.2022 Позичальник підписав власноруч на планшеті Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг. Позичальник користувався кредитним лімітом, повертав використану суму кредитного ліміту та сплачував відсотки за користування кредитним лімітом. Проте, припинив повертати Позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, що має відображення у Розрахунку заборгованості за договором та підтверджується випискою за рахунком. Таким чином, у зв`язку з порушенням зобов`язань Позичальником та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості станом на теперішній час заборгованість Позичальника становить 55786.57 грн. (заборгованість за тілом кредита). 09.02.2025 Позичальник помер. На виконання вимог ст. 1281 ЦК України, 20.03.2025 Позивач направив претензію кредитора до Маловисківської районної державної нотаріальної контори, яка була перенаправлена до Новомиргородської державної нотаріальної контори Кіровоградської обл. 04.04.2025 року позивач отримав лист від Новомиргородської державної нотаріальної контори Кіровоградської обл., з якого вперше дізнався, що спадкоємцем померлого Позичальника є Відповідач. 16.04.2025 року Позивач додатково направив претензію на адресу Відповідача щодо сплати заборгованості за Договором. Проте, станом на теперішній час, заборгованість за Договором не погашена тому позивач звернувся до суду з даним позовом. Надалі подав заяву про зменшення розміру позовних вимог та просив стягнути із ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за Договором б/н від 17.02.2012 року в розмірі 5999,56 грн, а також понесені позивачем судові витрати.

Ухвалою судді Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 04.11.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено судове засідання з повідомленням (викликом) учасників справи.

Відповідач ОСОБА_1 подала заяву, зареєстровану судом 04.11.2025 року за вх. №11560 про долучення до матеріалів справи квитанції про сплату заборгованості у розмірі 55786,56 грн.

05.12.2025 року представник позивача АТ КБ «Приват Банк» керуючись ст. ст.13, 49 ЦПК України подав заяву про зменшення позовних вимог та просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором б/н від 17.02.2012 року у розмірі 5999,56 грн, а також понесені позивачем судові витрати.

В судовому засіданні представник позивача просив стягнути із ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 5999,56 грн та понесені судові витрати. Зазначив, що за кредитним договором кредитором спадкодавця сума заборгованості ОСОБА_1 становить 617863,56 грн, при звернені до суду із позовною заявою була допущена описка у ціні позову та зазначено розмір заборгованості 55786,57 грн., також в листі – претензія помилково зазначено суму про сплату заборгованості у розмірі 55786,57 грн. При цьому, зазначив, що після смерті ОСОБА_2 , нарахування відсотків чи інших додаткових платежів позивачем не здійснювалося.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 просила відмовити у задоволенні позову, оскільки заборгованість спадкодавця за кредитним договором б/н від 17.02.2012 року вона повністю погасила згідно листа - претензії від 08.04.2025 року у розмірі 55786,56 грн.

Суд в межах заявлених позовних вимог та наданих доказів у справі встановив наступні факти та правовідносини.

Судом встановлено, що 17.02.2012 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , подав анкету – заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в Приват Банк (а.с.26, 27-39).

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 виданого Маловисківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Новоукраїнському районі Кіровоградської області Південного – міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 10.02.2025 року, актовий запис №47 (а.с. 40).

13.03.2025 року АТ КБ «Приват Банк» на адресу Маловисківської державної нотаріальної контори Кіровоградської області Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в порядку ст.1281 ЦК України направлено претензію кредитора відносно ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.41).

27.03.2025 року Маловисківська державна нотаріальна контора Кіровоградської області Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Одеса) повідомила АТ КБ «Приват Банк» про те, що претензію кредитора до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 направлено в Новомиргородську державну нотаріальну контору Кіровоградської області за територіальністю (а.с.44).

01.04.2025 року Новомиргородська державна нотаріальна контора Кіровоградської області Південне Міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Одеса) повідомила АТ КБ «Приват Банк», що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , заведена спадкова справа №32/2025. Зареєстровано заяву про прийняття спадщини №124 від ОСОБА_1 . Свідоцтва про право на спадщину на її ім`я не видавалося. Додатково повідомлено, що Вимоги кредитора від 13.03.2025 року включено до спадкової маси 01.04.2025 року, про що зроблено запис у книзі обліків спадкових справ (а.с.45).

08.04.2025 року АТ КБ «Приват Банк» на ім`я ОСОБА_1 направив лист - претензію про сплату кредитної заборгованості за кредитним договором укладеного між АТ КБ «Приват Банк» та ОСОБА_2 у розмірі 55786,56 грн (а.с.46).

Станом на день розгляду справи розмір сплаченої відповідачем ОСОБА_1 заборгованості становить 55786,56 грн, що підтверджується наданими відповідачем платіжними інструкціями №P24A402822724202999 від 10.03.2025 року, Р24А4146163320D3031 від 05.04.2025 року Р24А4433278238D8573 від 09.06.2025 року, Р24А4558650323D2882 від 09.07.2025 року, №BASS22816713978 від 17.09.2025, P24A4928086804D4009 від 04.10.2025 року (а.с.85-88).

З розрахунку заборгованості станом 31.08.2019 року вбачається, що заборгованість за кредитним договором б/н від 17.02.2012 року становить 6973,45 грн, яка складається із: 6773,39 грн- заборгованість за тілом кредиту, 200,06 грн – заборгованість за нарахованими відсотками. Погашено заборгованість за поточним тілом кредиту у розмірі 7032,93 грн (а.с.11-12).

З розрахунку заборгованості станом на 28.02.2025 року заборгованість ОСОБА_1 становить 59029,82 грн, яка складається із: 57786,56 грн – заборгованість за тілом кредиту, 1243,26 грн – заборгованість за нарахованими відсотками (а.с. 13-17).

Згідно розрахунку заборгованості за договором б/н від 17.02.2012 року укладеного між Приват Банк та клієнтом – ОСОБА_2 станом на 12.05.2025 року заборгованість останнього становить 55786,56 грн (а.с.18).

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором б/н від 17.02.2012 року, укладеного між Приват Банком та клієнтом – ОСОБА_2 станом на 28.02.2025 року становить 59029,82 грн, яка складається із: заборгованості за тілом кредиту - 57786,56 грн, заборгованість за простроченими відсотками - 1243,26 грн та розрахунок заборгованості станом на 26.11.2025 року згідно якого 51787,00 грн – погашено заборгованості за простроченим тілом кредиту. 5999,56 грн заборгованість за простроченим тілом кредиту. Загальна заборгованість за наданим кредитом 5999,56 грн (а.с.111-120).

Крім того, судом досліджено виписку за договором б/н від 17.04.2018 – 14.05.2025 року, розрахунок заборгованості за договором б/н від 17.02.2012 року укладеного між Приват Банк та клієнтом – ОСОБА_2 станом на 31.08.2019 року, станом на 28.02.2025 року, довідку про видачу кредитних карток дата відкриття 17.04.2018 та 17.02.2022 року (а.с.11-12, 13-17,19-23, 24).

Вирішуючи даний позов, суд застосовує такі норми права.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд.

Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частинами 1 та 3 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судому передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом відповідно до ч.ч. 1, 2ст. 12 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1, ч. 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1ст. 76 ЦПК України).

Відповідно до ч.2 ст.89 ЦПК України, жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049, ч. 1 ст. 1050 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути кредитодавцю кредит у строк та в порядку, що встановлені договором.

В разі несвоєчасного повернення коштів він не звільняється від обов`язку виконання зобов`язання та повинен сплатити суму боргу та процентів, передбачених договором.

Згідно зі змістом статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

З матеріалів справи вбачається, що Банк повністю виконав взяті на себе зобов`язання, в свою чергу позичальник навпаки, порушив умови Договору в частині вчасного повернення кредиту та відсотки.

Із розрахунку заборгованості слідує, що ОСОБА_2 , користуючись кредитними коштами, вчасно їх не сплачував, допустив систематичне порушення умов повернення кредиту і сплати відсотків та станом на 12.05.2025 року заборгованість за кредитним договором б/н від 17.02.2025 року становить 55786,56 грн (а.с.18).

Станом на 04.10.2025 року відповідач ОСОБА_1 погасила кредитну заборгованість за кредитним договором б/н від 17.02.2012 року укладеного між ОСОБА_2 та АТ КБ «Приват Банк» у розмірі 55786,56 грн., що підтверджується поданими нею квитанціями (а.с. 86-88).

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 виданого Маловисківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Новоукраїнському районі Кіровоградської області Південного – міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 10.02.2025 року, актовий запис №47 (а.с.40).

08.04.2025 року за вихідним номером № SAMDNFC 00041978318 АТ КБ «Приватбанк» за місцем реєстрації ОСОБА_1 направлений лист-претензія про добровільну сплату кредитної заборгованості у розмірі 55786,56 грн (а.с. 46).

За змістом ст. 216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).

Згідно з ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Разом з тим, незалежно від часу прийняття спадщини, вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч. 5 ст. 1268 ЦК України).

Згідно ч.2 ст.1281 ЦК України кредиторові спадкодавця належить пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги.

Відповідно до ч. 3 ст. 1281 ЦК України, якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги.

Судом встановлено, що 01.04.2025 року ОСОБА_1 звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, вимоги кредитора включено до спадкової маси 01.04.2025 року про що зроблено запис у книзі обліків спадкової справи. Тобто спадкоємець ОСОБА_1 знала про борг спадкодавця.

08.04.2025 року позивач АТ КБ «ПриватБанк» на адресу відповідача ОСОБА_1 направив лист-претензію про стягнення заборгованості у розмірі 55786,56 грн.

30.10.2025 року позивач АТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 55786,57 грн.

04.11.2025 року ОСОБА_1 подала заява про долучення до матеріалів справи квитанції про сплату кредиту у розмірі 55786,56 грн та лист – претензію згідно якої було сплачено заборгованість у розмірі 55786,56 грн.

05.12.2025 року позивач АТ КБ «Приват Банк» звернувся до Маловисківського районного суду із заявою про зменшення позовних вимог та просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 5999,56 грн, а також понесені Позивачем судові витрати. При цьому, фактично збільшив позовні вимоги на 5999,56 грн. Тобто заборгованість відповідача ОСОБА_1 згідно заяви представника позивача збільшено на 5999,56 грн та становить 61786,12 грн.

Разом з тим, представник позивача надав розрахунок заборгованості за договором б/н від 17.02.2012 року, укладеного між Приват Банком та клієнтом – ОСОБА_2 станом на 28.02.2025 року становить 59029,82 грн, яка складається із: заборгованості за тілом кредиту - 57786,56 грн, заборгованість за простроченими відсотками - 1243,26 грн (погашено заборгованість за поточним тілом кредита у розмірі 212175,10 грн, з яких: 6884,12 грн - погашено заборгованість за простроченим тілом кредита, 5057,60 грн – погашено заборгованість по нарахованим відсоткам, 2094,45 грн – погашено заборгованість по простроченим відсоткам) та розрахунок заборгованості станом на 26.11.2025 року згідно якого заборгованість відповідача становить за простроченим тілом кредиту 5999,56 грн 51787,00 грн – погашено заборгованість за поточним тілом кредита. Загальна заборгованість за наданим кредитом 5999,56 грн (а.с.111-120).

Відомості зазначені у даному розрахунку не відповідають дійсності, оскільки, як встановлено в судовому засіданні відповідачем сплачено суму заборгованості в розмірі 55786,57 грн, натомість у розрахунку заборгованості зазначено, що погашено заборгованість за простроченим тілом кредиту 51787,00 грн.

Суд не приймає посилання представника позивача про те, що при звернені до суду з позовною заявою допущена описка у ціні позову у розмірі 55786,57 грн. та в листі – претензія зазначено помилково суму про сплату заборгованості у розмірі 55786,57 грн, оскільки сума заборгованості у розмірі 55786,57 грн, яка зазначена позивачем як ціна позову, підтверджується наданим розрахунком заборгованості станом на 12.05.2025 року (55786,56 грн заборгованість за тілом кредита в т.ч. простроченим тілом кредита) (а.с.18). Крім того, представник позивача в судовому засіданні повідомив суд, що після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 жодні додаткові нарахування (заборгованість по відсоткам, штраф, пеня) Банк не здійснював. Відтак, суд доходить висновку, що доказування у цивільному судочинстві не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частинами п`ятою та шостою статті 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Відповідно до частин першої та другої статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Отже, належність доказів - це спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами у процесі встановлення об`єктивної істини. При цьому питання про належність доказів остаточно вирішується судом.

Згідно з частиною другою статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 80 ЦПК України).

Таким, чином, проаналізувавши встановлені обставини справи, та надавши їм правову оцінку, з урахуванням зазначених вище положень чинного законодавства, з матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_1 (згідно листа-претензії розмір заборгованості 55786,56 грн, розрахунку заборгованості станом на 12.05.2025 року розмір заборгованості 55786,56 грн, ціни позову 55786,56 грн), сплатила заборгованість за кредитним договором б/н від 17.02.2012 року укладеного між ОСОБА_2 та АТ КБ «ПриватБанк» у розмірі 55786,56 грн, (останній платіж внесено 04.10.2025 року, позов подано 30.10.2025 року), а відтак, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 5999,56 грн.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 10 лютого 2010 року у справі "Серявін та інші проти України" (Seryavin and others v. Ukraine, № 4909/04, § 58).

Згідно з ч.2 ст.141 ЦПК України, судові витрати,пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.

Керуючись ст.ст.141, 263-265, 270, 354-356,ЦПК України,

У Х В А Л И В:

В задоволенні позову Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про стягнення боргу кредитором спадкодавця - відмовити.

Судові витрати залишити по фактично понесеним позивачем.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Кропивницького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду .

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

- позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570; адреса: вул. Грушевського, буд.1 Д, м. Київ, 01001;

- відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Альона Володимирівна Бадердінова