Постанова від 15 лютого 2026 р. у справі №214/12098/25 — Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Суд: Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування

Дата: 15 лютого 2026 р.

Справа: №214/12098/25

Суддя: Ткаченко А. В.

Справа № 214/12098/25

3/214/37/26

П О С Т А Н О В А

Іменем України

16 лютого 2026 року м. Кривий Ріг

Суддя Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Ткаченко А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, громадянство України, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

про притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП,-

за участю:

потерпілої – ОСОБА_2 ,

ВСТАНОВИВ:

07.12.2025 приблизно о 22-30 годині, ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив щодо співмешканки ОСОБА_2 домашнє насильство фізичного та психологічного характеру, а саме: виражався в її бік нецензурною лайкою, ображав її, виганяв з квартири, штовхав та бив її, внаслідок чого завдана шкода її фізичному та психічному здоров`ю, порушивши Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» №2229 від 07.12.2017.

Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що 07.12.2025 приблизно о 22-30 годині, її співмешканець ОСОБА_1 , який є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, ображав її, висловлювався в її бік нецензурною лайкою. Після цього, ОСОБА_1 почав її штовхати, плюватися в обличчя та бити її. Бив її руками та коліном по голові та тулубу. Від ударів у неї були синці та садна, також, їй було дуже боляче. Від ударів о стіну в неї боліла голова. До лікарні вона не зверталася, оскільки боялася ОСОБА_1 .

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою про доставку повідомлення у додаток «Viber» та трекінгом відстеження поштового відправлення АТ «Укрпошта». При цьому, ОСОБА_1 тричі звертався до суду з клопотаннями про відкладення розгляду справи.

У зв`язку із викладеним, суд приходить до висновку, що з боку ОСОБА_1 присутнє явне ухилення від явки до суду з метою затягування строків притягнення до адміністративної відповідальності та накладення на нього адміністративного стягнення.

Так, Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07.07.1989, виходить з того, що у випадках, коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було зневільовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, як що таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.

Беручи до уваги наведене та з урахуванням того, що вимогами ст.268 КУпАП, не передбачена обов`язкова присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст.173-2 КУпАП у судовому засіданні, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 .

Вислухавши потерпілу, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та матеріали справи, вважаю, що в діях ОСОБА_1 , наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, що підтверджується:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №140727 від 07.12.2025, відповідно до якого 07.12.2025 приблизно о 22-30 годині, ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив щодо співмешканки ОСОБА_2 домашнє насильство фізичного та психологічного характеру, а саме: виражався в її бік нецензурною лайкою, ображав її, виганяв з квартири, штовхав та бив її, внаслідок чого завдана шкода її фізичному та могла бути завдана шкода її психічному здоров`ю (а.с.1);

- протоколом прийняття заяви від ОСОБА_2 від 07.12.2025, якою вона просить притягти до відповідальності її співмешканця ОСОБА_1 за те, що 07.12.2025 він вчинив щодо неї домашнє насильство (а.с.3);

- письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 07.12.2025, відповідно до яких 07.12.2025 приблизно о 18-00 годині за адресою: АДРЕСА_2 , її співмешканець ОСОБА_1 , після вживання алкогольних напоїв, почав штовхати її, намагався вчинити бійку, висловлювався в її бік нецензурною лайкою та ображав її. Вказані дії відбувалися впродовж всього вечора. Згодом, ОСОБА_1 вигнав її з квартири (а.с.4);

- формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства щодо постраждалої особи ОСОБА_2 з боку ОСОБА_1 від 07.12.2025 (а.с.5);

- терміновим заборонним приписом стосовно кривдника ОСОБА_1 (а.с.6);

- рапортом інспектора взводу №2 роти №2 батальйону №2 ППП в м. Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ДПП старшого лейтенанта поліції Шкірменова М.В. від 07.12.2025, з якого слідує, що патрульним нарядом Буран-252 було отримано виклик «Домашнє насильство». Прибувши на місце виклику, було виявлено заявницю ОСОБА_2 , яка повідомила, що її співмешканець ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , побив її, ображав та вигнав з квартири. Від заявниці було відібрано письмову заяву та пояснення, а щодо ОСОБА_1 складено протокол серії ВАД №140727 від 07.12.2025 та винесено тимчасовий заборонний припис на 10 діб. Після цього, ОСОБА_1 покинув місце мешкання заявниці (а.с.7);

- відеозаписами, які містять фіксацію обставин складання щодо ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення (а.с.8).

Відповідно до ст.1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції України і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Положеннями ст.9 КУпАП встановлено, що правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з нормами статей 245, 252, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасно, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство – це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Психологічне насильство, відповідно до п.14 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», як форма домашнього насильства, включає в себе словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Як слідує з п.17 ч.1 ст.1 Закону, фізичне насильство – форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Визначення поняття домашнього насильства також надано і у Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами (Стамбульська конвенція) відповідно до положень якої «домашнє насильство» означає всі акти фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, які відбуваються в лоні сім`ї чи в межах місця проживання або між колишніми чи теперішніми подружжями або партнерами, незалежно від того, чи проживає правопорушник у тому самому місці, що й жертва, чи ні або незалежно від того, чи проживав правопорушник у тому самому місці, що й жертва, чи ні.

Стаття 173-2 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування, а саме: вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.

Аналізом вказаних матеріальних норм встановлено, що суб`єктом складу правопорушення за ст.173-2 КУпАП може бути виключно особа, яка є членом сім`ї потерпілого та чи перебувають кривдник і потерпіла особа в будь-яких стосунках між собою. Об`єктивна сторона правопорушення передбачає активну чи пасивну поведінку кривдника, спрямовану на спричинення шкоди потерпілій особі вчиненням насильства (економічного, фізичного, психологічного). Окрім того, обов`язковою ознакою об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП є наявність наслідків у виді завдання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Під час судового розгляду встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є співмешканцями, тобто в контексті ч.1 ст.1, ч.2 ст.3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» вони є суб`єктами, на яких поширюється дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству, а відтак відповідно до диспозиції ч.1 ст.173-2 КУпАП, ОСОБА_1 є суб`єктом адміністративного правопорушення, що ставиться йому в провину.

При цьому, судом встановлено, що 07.12.2025 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відбувся конфлікт, під час якого останній висловлювався в бік потерпілої нецензурною лайкою та застосував фізичне насильство, яке виразилось в завданні ним ударів та штовханні. Вказані обставини підтверджуються як письмовими матеріалами справи, так і поясненнями потерпілої, наданими нею в судовому засіданні.

Виходячи з наведеного, з дотриманням ст.ст.245, 280 КУпАП, суд всебічно, повно та об`єктивно з`ясував всі обставини справи, які мають значення для її правильного вирішення, дослідив письмові матеріали та дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, за ознаками – вчинення домашнього насильства.

Обираючи вид і міру стягнення. суд враховує характер вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, ступінь його вини, зневажливе ставлення до встановленого правопорядку та його суспільну небезпечність, тому вважає за необхідне застосувати щодо нього адміністративне стягнення у виді штрафу в максимальному розмірі санкції правопорушення, що ставляться йому в провину.

Згідно зі ст.40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст.ст.23, 24, 27, 33-35, 40-1, ч.1 ст.173-2, ст.ст.245, 268, 280, 283, КУпАП суд, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) грн. 00 коп. у дохід держави.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п`ять) грн. 60 коп.

Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови, шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Роз`яснити, що згідно з ст.307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови – не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 КУпАП, постанова про накладення штрафу, відповідно до ч.1 ст.308 КУпАП, надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

В порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:

- подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;

- витрати на облік зазначених правопорушень.

Суддя А.В.Ткаченко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua