Суд: Криворізький районний суд Дніпропетровської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Неподання або несвоєчасне подання платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов'язкових платежів)
Дата: 15 лютого 2026 р.
Справа: №177/370/26
Суддя: Березюк М. В.
Справа № 177/370/26
Провадження № 3/177/128/26
П О С Т А Н О В А
Іменем України
16 лютого 2026 року
Суддя Криворізького районного суду Дніпропетровської області Березюк М. В. розглянувши матеріали, які надійшли від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
директора Широківського ЖКП, місце проживання: АДРЕСА_1 ,
РНОКПП НОМЕР_1
за ч. 1 ст. 163-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 , будучи директором Широківського ЖКП, несвоєчасно подав до установи банку платіжне доручення на перерахування належних до сплати податків, а саме узгодженої суми грошового зобов`язання з ПДВ на суму 118091,78 грн, за період з 30.10.2025 по 03.12.2025, чим порушив вимоги п. 57.1 ст. 57, п. 203.2 ст. 203 ПК України.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.1 ст. 163-2 КУпАП.
ОСОБА_1 під час судового розгляду вину у вчиненні інкримінованого правопорушення не визнав. Пояснив, що дійсно є директором Широківського ЖКП з 16.02.2023. Не заперечуючи факту порушення строків подання платіжних доручень щодо перерахування податку на додану вартість до бюджету, вказав про відсутність своєї вини в цьому. Зазначав, що обов`язок своєчасної сплати податків відноситься до повноважень головного бухгалтера Широківського ЖКП, більш того не сплата податків була зумовлена відключеннями електропостачання, блокуванням рахунків Широківського ЖКП на забезпечення вимог кредиторів.
Попри невизнання своєї вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 163-2 КУпАП, його вина підтверджується письмовими матеріалами справи, а саме протоколом про адміністративне правопорушення, складеним уповноваженим суб`єктом, в якому викладені обставини правопорушення; актом про результати камеральної перевірки щодо порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість Широківського ЖКП № 1629/04-36-04-15/32193428 від 13.01.2026, в якому зафіксовано, що посадовими особами вказаного підприємства є керівник – ОСОБА_1 та головний бухгалтер ОСОБА_2 , в особі яких Широківське ЖКП, в порушення п. 57.1 ст. 57 та п.п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України, платіжні доручення щодо сплати ПДВ з граничним терміном 30.10.2025 та 01.12.2025, подали до установи банку відповідно 13.11.2025, 17.11.2025, 18.11.2025, 02.12.2025 та 03.12.2025 на відповідні суми.
Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 203 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (п. 203.1). Згідно п. 203.2 ст. 203 ПК України, сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
Згідно з положеннями Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правової форми і форми власності, на філії та представництва юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави (далі - підприємства), які зобов`язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність, а також на операції з виконання державного та місцевих бюджетів і складання фінансової звітності про виконання бюджетів з урахуванням бюджетного законодавства.
При цьому, згідно ст. 8 згаданого Закону, питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів. Згідно ч.3 ст. 8 Закону, відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством, або власник відповідно до законодавства та установчих документів.
Вище вказані норми законодавства спростовують доводи ОСОБА_1 в частині відсутності його вини, як керівника підприємства, у несвоєчасному поданні платіжних доручень до установи банку. Адже, попри наявність на підприємстві головного бухгалтера, до повноважень якого віднесено здійснення своєчасного подання платіжних доручень на перерахування податків до бюджетів (п. 2.3 посадової інструкції), вказане не звільняє керівника підприємства, як головну посадову особу підприємства, від відповідальності за порушення податкового законодавства. Адже, саме керівник підприємства зобов`язаний організувати належний податковий облік та звітність (навіть в умовах аварійних відключень електропостачання), забезпечити чітке виконання вимог податкового законодавства та здійснювати контроль за цією діяльністю.
Доводи ОСОБА_1 про те, що причиною несвоєчасного подання платіжних доручень до установи банку стали екстрені відключення світла та арешти на банківських рахунках ЖКП, суд приймає до уваги. Однак, відключення світла відбуваються за графіками, відповідно володіючи інформацією про граничні строки сплати податків та зборів до бюджету, володіючи інформацією про графіки відключення електропостачання, керівник підприємства зобов`язаний організувати роботу таким чином, щоб у визначений законом граничний строк виконати вимоги закону щодо подання платіжного доручення до установи банку.
Доводи ОСОБА_1 щодо арешту рахунків підприємства у означений період нічим не підтверджені. Більш того, як слідує з акта перевірки та підтверджено самим ОСОБА_1 , частково платежі до бюджету проводилися, але з порушенням строків визначених податковим законодавством.
Оскільки граничний термін сплати за податковими деклараціями від 20.10.2025 є 30.10.2025, а фактично платіжні доручення до установи банку були подані 13.11.2025, 17.11.2025, 18.11.2025, а за строком до 01.12.2025 – подані 02.12.2025 та 03.12.2025, то суд приходить до висновку, що інкриміновані правопорушення були триваючими та припинилися відповідно 13.11.2025, 17.11.2025, 18.11.2025, 02.12.2025 та 03.12.2025.
Отже, беручи до уваги викладене, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 , як посадової особи - керівника Широківського ЖКП, наявний склад адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 163-2 КУпАП, за ознаками несвоєчасного подання посадовою особою підприємства платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків, за фактичним строком сплати 17.11.2025, 18.11.2025, 01.12.2025 та 02.12.2025 (в межах строків визначених ст. 38 КУпАП).
При визначенні виду та розміру адміністративного стягнення суд враховує характер вчиненого адміністративного правопорушення, особу правопорушника, який раніше до адміністративної відповідальності не притягувався (доказів протилежного суду не надано), обставини за яких вчинено правопорушення, тривалість порушення, що подекуди складала лише один день прострочення, суд приходить до висновку, що адміністративне стягнення на ОСОБА_1 слід накласти у виді штрафу, на рівні нижньої межі санкції ч.1 ст. 163-2 КУпАП.
Щодо епізодів інкримінованих правопорушень з фактичним строком сплати 13.11.2025, то в силу ст. 38 КУпАП, на час розгляду справи судом, тримісячний строк з дня вчинення (припинення) правопорушення минув, а тому за вказаними епізодами, ОСОБА_1 підлягає звільненню від адміністративної відповідальності на підставі п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП.
Згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на як накладено таке стягнення.
Керуючись ст. ст. 27, 40-1, ч.1 ст. 163-2, 283, 284, 289КУпАП,
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 визнати винуватим за ч. 1 ст. 163-2 КУпАП (за епізодами правопорушення, що тривали до 17.11.2025, 18.11.2025, 02.12.2025, 03.12.2025) та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 (вісімдесят п`ять) гривень 00 копійок .
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 за ч.1 ст. 163-2 КУпАП, за епізодами правопорушення, що тривали до 13.11.2025 року, – закрити на підставі п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом 10 днів з моменту її винесення шляхом подання заяви про апеляційне оскарження через Криворізький районний суд Дніпропетровської області.
Відповідно до ст. 305 КУпАП питання, пов`язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.
Повний текст постанови складено 17.02.2026 о 08:30 год.
Суддя М.В. Березюк
Оригінал: reyestr.court.gov.ua