Вирок від 11 лютого 2026 р. у справі №932/1208/26 — Шевченківський районний суд міста Дніпра

Справа № 932/1208/26

Провадження № 1-кп/932/229/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2026 року Шевченківський районний суд міста Дніпра

у складі:

Головуючого-судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

розглянувши у спрощеному провадженні в залі суду м. Дніпро кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12026047110000037, відносно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

обвинуваченого у скоєнні кримінальних проступків, передбачених ч.1 ст. 358, ч.4 ст. 358 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 у січні 2026 року, більш точної дати та часу у ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим, перебуваючи у м. Дніпрі неподалік від трамвайної зупинки, яка розташована по вул. Ігоря Сікорського, знайшов на землі посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_1 оформленого на ім`я ОСОБА_4 .

В цей час у ОСОБА_3 виник протиправний умисел, спрямований на підроблення офіційного документа, який видається установою, яка має право видавати такі документи, і який надає права, з метою використання його підроблювачем, а саме вищевказаного посвідчення учасника бойових дій.

Після чого ОСОБА_3 , маючи умисел підробити офіційний документ, а саме посвідчення учасника бойових дій, що засвідчує статус особи, яка брала участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з`єднань, об`єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії, а також надає їй право на отримання низки пільг та переваг зокрема: безплатне одержання ліків, лікарських засобів, першочергове обслуговування в лікувально-профілактичних закладах, аптеках та першочергова госпіталізація; безоплатний проїзд у громадському транспорті; знижки на оплату комунальних послуг; позачергове забезпечення житлом та інші передбачені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» соціальні гарантії для учасників бойових дій, однак не бажаючи отримувати відповідний статус учасника бойових дій у встановленому чинним законодавством порядку, в порушення Постанови Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 413 «Про затвердження Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України», підняв з землі посвідчення учасника бойових дій з метою його подальшого підроблення та використання.

В подальшому, у січні 2026 року, більш точної дати та часу в ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим, перебуваючи за місцем свого постійного мешкання, яке розташоване за адресою АДРЕСА_1 , ОСОБА_3 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його наслідки і бажаючи їх настання, маючи протиправний умисел, що посягає на встановлений порядок оформлення документів, які видаються державною установою, з метою незаконного отримання права на низку пільг, переваг та інших соціальних гарантій, передбачених чинним законодавством для учасників бойових дій, зокрема права на безоплатний проїзд у громадському транспорті, реалізуючи свій кримінально-протиправний умисел, направлений на підробку офіційного документа, а саме посвідчення учасника бойових дій, достовірно знаючи, що він не є учасником бойових дій та не має права на отримання відповідних пільг, переваг та соціальних гарантій, у посвідченні учасника бойових дій серії НОМЕР_1 , оформленого на ім`я ОСОБА_4 , у бланку для фотокартки, в якій не було зображення іншої особи, вклеїв свою фотокартку, таким чином підробивши посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_1 , оформленого на ім`я ОСОБА_4 , з метою його подальшого використання для отримання права на гарантовані чинним законодавствам пільги та переваги для осіб зі статусом учасника бойових дій, зокрема права на безоплатний проїзд у громадському транспорті, чим набув завідомо підроблений документ, а саме посвідчення учасника бойових дій, який почав зберігати при собі з метою його подальшого використання.

Крім того, ОСОБА_3 21.01.2026 року близько 09.40 год., перебуваючи біля буд. 73/А на вул. Олександра Кониського в м. Дніпрі, був зупинений працівниками СЮП ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області з метою перевірки документів, що посвідчують його особу, в процесі чого, на законну вимогу працівника поліції пред`явити документи, що посвідчують особу, ОСОБА_3 реалізуючи свій кримінально-протиправний умисел спрямований на використання завідомо підробленого документа, з метою підтвердження своєї особи, діючи умисно, достовірно знаючи, що вищезазначене посвідчення учасника бойових дій є підробленим, надаючи своїм діям ознак правомірності, добровільно надав працівникам поліції завідомо підроблений документ, а саме посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_1 , оформлене на ім`я ОСОБА_4 , тим самим використав завідомо підроблений документ.

Умисні дії обвинуваченого ОСОБА_3 , що виразилися у підробленні офіційного документа, який видається установою, яка має право видавати такий документ, і який надає права, з метою використання їх підроблювачем, кваліфіковані за ч. 1 ст. 358 КК України.

Умисні дії обвинуваченого ОСОБА_3 , що виразилися у використанні завідомо підробленого документа, кваліфіковані за ч. 4 ст. 358 КК України.

Судом встановлено, що відповідно до положень ч.2 ст. 302 КПК України обвинуваченому ОСОБА_3 у присутності захисника ОСОБА_5 прокурором роз`яснено зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також те, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку вони будуть позбавлені права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду кримінального провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Обвинувачений ОСОБА_3 у присутності захисника ОСОБА_5 добровільно надав письмову заяву, в якій беззаперечно визнав свою вину у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч.1 ст. 358, ч.4 ст. 358 КК України, погодився із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомився з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст.302 КПК України та погодився з розглядом обвинувального акту у спрощеному провадженні.

Враховуючи наведене, відповідно до положень ст.382 КПК України,на підставі документів, які засвідчують беззаперечне визнання ОСОБА_3 своєї винуватості, розгляд даного обвинувального акту здійснюється у спрощеному провадженні, за відсутності учасників судового провадження, без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Суд вважає доведеним дане обвинувачення, оскільки встановленні органом досудового розслідування обставини, не оспорюються учасниками кримінального провадження, і у суду не має підстав ставити їх під сумнів, оскільки вони повністю узгоджуються з наданими суду матеріалами дізнання та підтверджуються наданими до суду письмовими доказами зібраними в ході дізнання, а саме:

-протоколом огляду від 21.01.2026 року, згідно якого у ОСОБА_3 було оглянуто та вилучено посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_1 , оформлене на ім`я ОСОБА_4 (т.1 а.с. 9-11);

-висновком судової технічної експертизи № СЕ-19/105-26/863-ДД від 28.01.2026 року, згідно якого у посвідченні учасника бойових дій серії НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_4 внесено зміни первісного змісту шляхом заміни фотокартки. (т.1 а.с. 16-22).

Оцінюючи зібрані матеріали, суд приходить до висновку, що провина обвинуваченого у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч. 1 ст. 358, ч.4 ст. 358 КК України доведена повністю, і умисні дії обвинуваченого ОСОБА_3 , що виразилися у підробленні офіційного документа, який видається установою, яка має право видавати такий документ, і який надає права, з метою використання їх підроблювачем, правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 358 КК України.

Умисні дії обвинуваченого ОСОБА_3 , що виразилися у використанні завідомо підробленого документа, правильно кваліфіковані за ч. 4 ст. 358 КК України.

При призначенні покарання обвинуваченому суд, враховуючи тяжкість скоєного, пом`якшуючі покарання обставини – щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень; особу обвинуваченого, який раніше не судимий, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, не працевлаштований, і вважає, що обвинуваченому ОСОБА_3 необхідно призначити покарання у виді обмеження волі у межах строків, визначених санкціями статей Кримінального кодексу України із застосуванням ч.1 ст. 70 КК України, із звільненням від відбування покарання із застосуванням іспитового строку на підставі ст. 75 КК України, що буде необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Витрати, пов`язані з проведенням експертизи по кримінальному провадженню, суд вважає за необхідне покласти на обвинуваченого в повному обсязі.

У відповідності до ст. 100 КПК України, речовий доказ по справі – посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_1 , оформлене на ім`я ОСОБА_4 , суд вважає необхідним знищити.

Керуючись ст.ст. 302, 368, 370, 371,374, 381-382 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ

Визнати винним ОСОБА_3 у скоєнні кримінальних проступків, передбачених ч.1 ст. 358, ч.4 ст. 358 КК України та призначити йому покарання:

за ч.1 ст. 358 КК України у виді одного року шести місяців обмеження волі;

за ч.4 ст. 358 КК України у виді одного року обмеження волі.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначити покарання за сукупністю кримінальних правопорушень у виді одного року шести місяців обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом одного року іспитового строку не скоїть нового кримінального правопорушення, зобов`язавши його відповідно до п.п. 1,2 ч.1 ст. 76 КК України періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави документально підтверджені витрати Донецького НДЕКЦ МВС України при проведенні судової технічної експертизи у сумі 3 565 (трьох тисяч п`ятсот шістдесяти п`яти) гривень 60 копійок.

Речовий доказ - посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_1 , оформлене на ім`я ОСОБА_4 , якевідповідно до квитанції № 638, знаходиться на зберіганні у камері схову речових доказів ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області, - знищити.

На вирок суду може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду, через Шевченківський районний суд міста Дніпра, протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя Шевченківського

районного суду міста Дніпра ОСОБА_1