Рішення від 09 лютого 2026 р. у справі №383/1576/25 — Бобринецький районний суд Кіровоградської області

Справа № 383/1576/25

Номер провадження 2/383/182/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2026 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області в складі головуючого судді – Бондаренко В.В.,

при секретарі судового засідання – Могиленко В.М.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в місті Бобринець Кіровоградської області в залі судових засідань Бобринецького районного суду Кіровоградської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів на утримання дитини, -

ВСТАНОВИВ:

08.12.2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів на утримання дитини.

Обґрунтовуючи позов позивач зазначила, що з 04.02.2011 року перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 06.06.2018 року по справі №383/406/18 було розірвано. Від шлюбу у них ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_3 .

Відповідно до судового наказу Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 23.06.2018 року по справі №383/550/18 з відповідача було стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_3 щомісячно в розмірі частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожитковому мінімуму на дитину відповідного віку і не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно до виповнення повноліття дитини, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 , розпочавши стягнення з 12.06.2018 року.

Рішенням Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 18.09.2019 року по справі №383/86/19 було змінено спосіб стягнення аліментів визначивши їх розмір у твердій грошовій сумі в розмірі 1300 грн. щомісяця, але не менше ніж 50 відсотків прожитковому мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 22.01.2019 року і до виповнення повноліття дитини, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

З часу розірвання шлюбу і по теперішній час син ОСОБА_3 проживає разом з позивачем. ОСОБА_3 має діагноз вегетосудинна дистонія пубертатного періоду та відноситься до групи частохворіючих ГРВІ.

Аліменти відповідач сплачував не щомісячно, станом на 30.09.2025 року наявна заборгованість зі сплати аліментів в розмірі 10059,51 грн.

24.02.2024 року позивач уклала шлюб з ОСОБА_4 . На час звернення до суду з позовом позивач перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, інших доходів не має.

Вказує, що у зв`язку зі збільшенням рівня життя, присуджених аліментів в розмірі 1300 грн. недостатньо для створення нормальних умов для повноцінного утримання та виховання сина.

Відповідач участі у додаткових витратах не бере, хоча має таку можливість, оскільки є фізичною особою-підприємцем, має в обробітку близько 80 гектарів землі та отримує дохід.

З урахуванням зазначеного, а також посилаючись на збільшення прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, який становить 3196 грн., просить змінити спосіб стягнення аліментів, що стягуються на підставі рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 18.09.2019 року по справі №383/86/19, із стягнення в твердій грошовій сумі на стягнення у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, і не більше 10 прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дня набрання рішенням законної сили, до досягнення дитиною повноліття.

Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 11.12.2025 року відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін (а.с.67-68).

Позивач та представник позивача в судове засідання не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином. Представник позивача адвокат Оверченко Л.В. подала до суду заяву про проведення розгляду справи без участі сторони позивача, позовні вимог підтримують у повному обсязі та просять їх задовольнити (а.с.82).

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, судова повістка відповідачу про виклик в судові засідання, призначені на 12.01.2026 року, 10.02.2026 року надсилалася судом за зареєстрованим його місцем проживання: АДРЕСА_1 , що підтверджується поштовими конвертами з відміткою установи поштового зв`язку «адресат відсутній» (а.с.74, 81), що вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду.

Отже, враховуючи вказане вище, відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, не прибув до суду без поважних причин, відзиву на позовну заяву не надав, жодних заяв та клопотань до суду не надходило.

Згідно ч.2 ст.191 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Зважаючи на ці обставини, суд керується ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка згідно з ч.1 ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства України, та яка визначає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).

Строки, встановлені ЦПК України, є обов`язковими для судів та учасників судових процесів, оскільки визначають тривалість кожної стадії процесу або час, протягом якого має бути вчинено процесуальну дію. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Суд звертає увагу на те, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні, що відповідає правовому висновку, що міститься у постанові Верховного Суду від 07.07.2022 року у справі № 918/539/16.

З приводу чергової неявки в судове засідання відповідача та можливості продовження розгляду справи за його відсутності, суд врахувавши обставини справи, дійшов переконання про можливість розгляду та закінчення розгляду справи за відсутності відповідача, оскільки його відсутність не перешкоджає вирішенню справи по суті на підставі наявних у справі доказів.

З огляду на викладене вище, а також те, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, суд, за відсутності заперечень позивача, розглядає справу за відсутності відповідача та згідно з ч.4 ст.223 ЦПК України, ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились усі учасники справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази по справі в їх сукупності вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що з 04.02.2011 року ОСОБА_2 та ОСОБА_5 перебували у зареєстрованому шлюбі, який згідно рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 06.06.2018 року по справі №383/406/18 було розірвано, що підтверджується копіями вказаного рішення та свідоцтва про шлюб (а.с.9, 14-16).

Від шлюбу сторони мають неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 20.08.2011 року (а.с.10).

Дитина має зареєстроване місце проживання разом з позивачем за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копіями витягів з реєстру територіальної громади від 19.03.2024 року та від 14.10.2025 року (а.с.8, 13).

Судовим наказом Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 23.06.2018 року по справі №383/550/18, який набрав законної сили 23.06.2018 року, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходів), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку і не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з дня подачі заяви, з 12.06.2018 року і до досягнення ОСОБА_3 повноліття – ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується його копією (а.с.17-18).

Рішенням Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 18.09.2019 року по справі №383/86/19, яке набрало законної сили 24.10.2019 року, змінено спосіб стягнення аліментів за судовим наказом Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 23.06.2018 року визначивши їх розмір у твердій грошовій сумі в розмірі 1300 грн. щомісяця, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 22.01.2019 року і до виповнення повноліття дитини, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією рішення (а.с.19-24).

Згідно копії розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 17.10.2025 року №9581, заборгованість по аліментам боржника ОСОБА_2 станом на 30.09.2025 року становить 10059,51 грн. (а.с.25-32).

24.02.2024 року ОСОБА_5 зареєструвала шлюб з ОСОБА_4 , у зв`язку з чим змінила прізвище на « ОСОБА_6 », що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , виданого 24.02.2024 року (а.с.33) та копією витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища №00054219192 від 16.10.2025 року (а.с.34-35).

З копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого 20.03.2024 року встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 у позивача народився син ОСОБА_7 , батьком якого є ОСОБА_4 (а.с.56).

Відповідно до копії довідки Приватного акціонерного товариства «Кіровоградобленерго» від 05.12.2025 року №227/03, ОСОБА_1 працює контролером енергонагляду 2 групи кваліфікації Бобринецьких ЕМ ПрАТ «Кіровоградобленерго» з 24.05.2023 року по теперішній час. З 13.07.2024 року знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до трьох років (а.с.57).

Згідно копії виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого КНП «Бобринецька лікарня» Бобринецької міської ради від 04.12.2025 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 має діагноз вегетосудинна дистонія пубертатного періоду та відноситься до групи частохворіючих ГРВІ (а.с.58-59).

Відповідно до копії довідки Комунального закладу «Бобринецький ліцей №1» Бобринецької міської ради Кіровоградської області від 04.12.2025 року №312, учень 8-Б класу ОСОБА_3 регулярно відвідує заняття в ліцеї. Мати дитини ОСОБА_1 спілкується з педагогами, цікавиться шкільним життям сина та його навчальними досягненнями. Батько ОСОБА_2 контакту з ліцеєм не підтримує, із вчителями не спілкується, на батьківських зборах не з`являється. Дитина знаходиться на забезпеченні матері (а.с.60).

Також з доданих до позовної заяви копій документів встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є фізичною особою-підприємцем, здійснює господарську діяльність в с. Кірове Бобринецького району, с. Червонопілля Бобринецького району, вид господарської діяльності: 01.11 вирощування зернових культур, бобових і насіння олійних культур, 49.41 вантажний автомобільний транспорт, та має в обробітку близько 80 гектарів землі (а.с.36-54).

Згідно ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ст.181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Згідно з п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

Враховуючи зміст ст.ст. 181, 192 СК України розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дітей може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Відповідно до ст.ст. 183, 184 СК України за рішенням суду розмір аліментів визначається у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження (ч.3 ст.181 СК України).

Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Право вимагати зміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст.ст.182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст.192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

Такий висновок також узгоджується із правовою позицією, висловленою Верховним Судом України у постанові від 5 лютого 2014 року у справі № 6-143цс-13.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік» установлено з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років - 3196 грн.

Як встановлено судом, розмір аліментів, які стягуються з відповідача на утримання дитини визначено рішенням суду у твердій грошовій сумі 1300 грн. щомісячно, тобто з відповідача стягуються аліменти на утримання дитини у меншому розмірі, ніж передбачено ст.7 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік», що призводить до порушення прав дитини на належне матеріальне забезпечення.

З урахуванням встановлених обставин, приймаючи до уваги, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, а мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, зважаючи на обов`язок обох батьків утримувати дитину, імперативну норму про можливість зміни саме способу стягнення аліментів, а також те, що розмір аліментів, які стягуються з відповідача на утримання дитини на користь позивача визначено судом у твердій грошовій сумі і на теперішній час не забезпечує інтересів дитини, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на положеннях Сімейного кодексу України, відповідають інтересам дитини, її рівню життя, необхідного для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини, не погіршать її матеріального становища і визначення указаного позивачем способу та розміру стягнення аліментів забезпечить дотримання прав дитини на утримання від батька відповідно до положень Закону.

Таким чином, суд доходить висновку про необхідність змінити спосіб присуджених до стягнення аліментів, які стягуються на підставі рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 18.09.2019 року по справі №383/86/19 з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_8 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , щомісяця у твердій грошовій сумі в розмірі 1300 грн. до його повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 , на стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , щомісячно у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дня набрання рішенням законної сили, до досягнення його повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 , а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Такий розмір аліментів, на думку суду, є розумним, не суперечить нормам матеріального права, а також буде справедливим балансом між захистом прав позивача та захистом прав неповнолітньої дитини, обов`язок по утриманню якої покладений на обох батьків.

Відповідно до вимог ч.6 ст.141 ЦПК України, судовий збір в розмірі 1211 грн. 20 коп. слід стягнути з відповідача на рахунок держави, оскільки позивач при поданні позову до суду була звільнена від його сплати відповідно до положень Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст. 180-184, 192 СК України, ст.ст. 76-82, 141, 259, 263-265, 280-289 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів на утримання дитини – задовольнити повністю.

Змінити спосіб присуджених до стягнення аліментів, які стягуються на підставі рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 18.09.2019 року по справі №383/86/19 з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_8 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , щомісяця у твердій грошовій сумі в розмірі 1300 грн. до його повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 ,

на стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , щомісячно у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дня набрання рішенням законної сили, до досягнення його повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Повне судове рішення складено 16.02.2026 року.

Суддя В.В. Бондаренко