Рішення від 05 лютого 2026 р. у справі №215/5894/25 — Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 215/5894/25

2/215/474/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2026 року м.Кривий Ріг

Тернівський районний суд міста Кривого Рога Дніпрпетровської області в складі:

головуючого - судді Коноваленка М.І.,

секретаря - Коломійчук К.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривого Рогу цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до виконавчого комітету Тернівської районної у місті ради про визнання права власності за набувальною давністю на нерухоме майно,

ВСТАНОВИВ:

09.07.2025 позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулася до суду з даною позовною заявою яку було уточнено 29.07.2025.

В обґрунтування своїх позовних вимог вказують, що з 2021 року є співвласниками частини житлового будинку АДРЕСА_1 відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом, після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Інша половина будинку понад 20 років залишається без відомого власника. Оскільки позивачам належить по частини будинку, власники іншої частини невідомі, позивачі понад 20 років фактично утримують, користуються і володіють будинком, намагаються підтримати його стан, однак у зв`язку з відсутністю власника квартири не можуть повноцінно розпоряджатися частиною будинку, тому просять визнати за ними право власності на вказане житло за набувальною давністю.

Ухвалою судді Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Коноваленка М.І. від 01.08.2025 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено судовий розгляд. Витребувано в КП «Криворізьке районне бюро технічної інвентаризації» ДОР» (50065, Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Героїв АТО, 34) інформацію на підтвердження права власності на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , із зазначенням всіх співвласників вказаного домоволодіння.

11.08.2025 на адресу суду надійшов відзив на позов (90-97)

09.09.2025 на виконання ухвали суду надійшла витребовувана інформація (а.с.110).

19.09.2025 надішло клопотання представника позмивача про витребування доказів: з Державного нотаріального архіву в Дніпропетровській області копії свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 20.02.1974 на ім`я ОСОБА_4 Шостою Криворізькою державною нотаріальною конторою за реєстром № 635 (на підтвердження права власності 1/4 частки на домоволодіння) та договору купівлі-продажу від 25.04.1975р., посвідченого Шостою Криворізькою державною нотаріальною конторою за реєстром № 1473 (на підтвердження права власності 1/4 частки на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 ) стороною у якому є ОСОБА_4 , яке задоволено ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19.09.2025.

02.10.2025 та 07.10.2025 на виконання ухвали суду надійшла витребовувана інформація (а.с.126-131)

16.10.2025 завідувачу Шостою Криворізькою державною нотаріальною конторою надіслано запит щодо спадкоємців померлої ОСОБА_4 .

04.11.2025 на запит суду надійшла інформація (а.с.137-139).

Відповідач не з`явився, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду, надали до суду відзив на позовну заяву яким заперечують проти заявлених позовних вимог та вказують, що позивачами не надано доказів на підтвердження обставини щодо їхнього безперервного та відкритого володіння частини спірного будинку. Також відповідно до Акту №1 від 09.08.2024 виявлено, що спірний будинок у стадії руйнування, територія занедбана, ніхто не мешкає. Крім цього, доданих до позовної заяви схеми поділу земельної ділянки вбачається що власником частки спірного будинку станом на 2005 рік є ОСОБА_5 (а.с.90-93).

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутності сторін, відповідно до ч.3 ст. 211 ЦПК України, враховуючи, що останні скористалися своїми процесуальними правами.

Положеннями ч.2 ст.247 ЦПК України передбачено, що у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Позивачі та їх представник ОСОБА_6 надали суду заяви про розгляд справи у їх відсутності на заявлених позовних вимогах наполягають.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом (реєстр №1-567 та №1-569 від 21.10.2022 ОСОБА_2 та ОСОБА_1 видано свідоцтво на спадщину на 1/4 частки будинку АДРЕСА_1 , кожному, після смерті матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.10).

Згідно звіту про незалежну оцінку майна ринкова вартість житлового будинку з господарчими будівлями та спорудами, загальної площею 61,6 кв.м. житловою площею 25 кв.м., що розташований за адресою – АДРЕСА_1 , становить 108 000грн. (а.с.31-63).

Відповідно до Акту №1 обстеження земельної ділянки на АДРЕСА_1 від 09.08.2024 комісією виконкому Тернівської районної у місті ради встановлено, що вказаний будинок в стадії руйнування, територія занедбана, ніхто не мешкає (а.с.12).

З технічного висновку вбачається що власником квартири АДРЕСА_2 згідно технічного паспорта КП «КБТІ» от 02.01.2005 є ОСОБА_5 (а.с.94).

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що зроблено запис в книзі реєстрації за №1505 (а.с.114).

Із договору купівлі – продажу від 25.04.1975 року вбачається, що ОСОБА_4 купила частину будинку АДРЕСА_1 Роз у своєї доньки ОСОБА_7 (а.с.127). Друга частина будинку їй належала на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на спадщину від 20.02.2074 року (а.с.128).

Відповідно до відповіді завідувача Шостої криворізької державної нотаріальної контори від28.10.2025, після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 з заявами про прийняття або відмови від спадщини до нотаріальної контори ніхто не звертався; свідоцтво про право на спадщину не видавалося (а.с.137).

Відповідно до статті 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Зміст права власності, яке полягає у праві володіння, користування та розпорядження своїм майном визначено у статті 317 ЦК України.

Набуття права власності - це певний юридичний склад, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на певні об`єкти.

Згідно зі статтею 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Моментом виникнення майнових прав, а саме суб`єктивних прав учасників правовідносин, пов`язаних із володінням, користуванням і розпорядженням майном, є момент набуття права власності.

При вирішенні питання щодо правомірності набуття права власності суд повинен установити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб, позивач набув чи має намір набути право власності на спірний об`єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, визначеному законом.

Звертаючись до суду з позовом про визнання права власності за набувальною давністю на підставі 344 ЦК України позиваи стверджували, що мають право на визнання за ними права власності за набувальною давністю на вказане нерухоме майно, бо відкрито, безперервно, понад 20 років фактично утримують, користуються і володіють усім будинком.

Згідно із статтею 328 ЦК України набувальна давність є однією із підстав набуття права власності.

Відповідно до частин першої, четвертої статті 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно(набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Правовий інститут набувальної давності опосередковує один із первинних способів виникнення права власності, тобто це такий спосіб, відповідно до якого право власності на річ виникає вперше або незалежно від права попереднього власника на цю річ, воно ґрунтується не на попередній власності та відносинах правонаступництва, а на сукупності обставин, зазначених у ч.1 ст. 344 ЦК України, а саме: наявність суб`єкта, здатного набути у власність певний об`єкт; законність об`єкта володіння; добросовісність заволодіння чужим майном; відкритість володіння; безперервність володіння; сплив установлених строків володіння; відсутність норми закону про обмеження або заборону набуття права власності за набувальною давністю. Для окремих видів майна право власності за набувальною давністю виникає виключно на підставі рішення суду (юридична легітимація).

Аналізуючи поняття добросовісності заволодіння майном як підстави для набуття права власності за набувальною давністю відповідно до статті 344 ЦК України, слід виходити з того, що добросовісність як одна із загальних засад цивільного судочинства означає фактичну чесність суб`єктів у їх поведінці, прагнення сумлінно захистити свої цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків. При вирішенні спорів має значення факт добросовісності заявника саме на момент отримання ним майна (заволодіння майном), тобто на той початковий момент, який включається в повний давнісний строк володіння майном, визначений законом. Володілець майна в момент його заволодіння не знає (і не повинен знати) про неправомірність заволодіння майном. Крім того, позивач як володілець майна повинен бути впевнений у тому, що на це майно не претендують інші особи і він отримав це майно за таких обставин і з таких підстав, які є достатніми для отримання права власності на нього.

Відтак, йдеться про добросовісне, але неправомірне, в тому числі безтитульне, заволодіння майном особою, яка в подальшому претендуватиме на набуття цього майна у власність за набувальною давністю. Підставою добросовісного заволодіння майном не може бути, зокрема будь-який договір, що опосередковує передання майна особі у володіння (володіння та користування), проте не у власність. Володіння майном за договором, що опосередковує передання майна особі у володіння (володіння та користування), проте не у власність, виключає можливість набуття майна у власність за набувальною давністю, адже у цьому разі володілець володіє майном не як власник.

Якщо володілець знає або повинен знати про неправомірність заволодіння чужим майном (у тому числі і про підстави для визнання договору про його відчуження недійсним), то, незважаючи на будь-який строк безперервного володіння чужим майном, він не може його задавнити, оскільки відсутня безумовна умова набуття права власності - добросовісність заволодіння майном.

Відповідна особа має добросовісно заволодіти саме чужим майном, тобто об`єкт давнісного володіння повинен мати власника або бути річчю безхазяйною (яка не має власника або власник якої невідомий). Нерухоме майно може стати предметом набуття за набувальною давністю якщо воно має такий правовий режим, тобто є об`єктом нерухомості, який прийнято в експлуатацію.

Відкритість володіння майном означає, що володілець володіє річчю відкрито, без таємниць, не вчиняє дій, спрямованих на приховування від третіх осіб самого факту давнісного володіння. При цьому володілець не зобов`язаний спеціально повідомляти інших осіб про своє володіння. Володілець має поводитися з відповідним майном так само, як поводився б з ним власник.

Отже, йдеться про добросовісне, але неправомірне, в тому числі безтитульне, заволодіння майном особою, яка надалі претендуватиме на набуття цього майна у власність за набувальною давністю. Підставою добросовісного заволодіння майном не може бути, зокрема, будь-який договір, що опосередковує передання майна особі у володіння (володіння та користування), проте не у власність.

Володіння майном за договором, що опосередковує передання майна особі у володіння (володіння та користування), проте не у власність, виключає можливість набуття майна у власність за набувальною давністю, адже у цьому разі володілець володіє майном не як власник.

Також для набуття права власності на майно за набувальною давністю закон не повинен обмежувати чи забороняти таке набуття. При цьому право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається виключно за рішенням суду.

Отже, набуття відповідною особою права власності за набувальною давністю можливе лише за наявності всіх указаних умов у сукупності.

Позивачами надано до суду як доказ на підтвердження заявленої позовної вимоги лише свідоцтво про право на спадщину за заповітом, з якого вбачається те, що вони стали співвласниками 1/2 частки будинку АДРЕСА_1 21.10.2022 але при цьому належних та допустимих доказів, того що вони відкрито, безперервно на протязі 10 років володіли іншою частиною цього будинку суду не надано.

Разом з тим з наданого позивачами доказу, а саме Акт №1 обстеження земельної ділянки на АДРЕСА_1 від 09.08.2024 засвідченого підписами позивачів вбачається, що спірний будинок в стадії руйнування, територія занедбана, ніхто не мешкає (а.с.12), що лише підтверджує вищенаведене, тому суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позові за його недоведеності.

Судові витрати розподілити за положенням ст.141 ЦПК України, залишивши їх за позивачем.

Керуючись ст.ст.12,13,19,81,131,223,259,263-265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до виконавчого комітету Тернівської районної у місті ради про визнання права власності за набувальною давністю на нерухоме майно, відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпропетровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його скадення.

Рішення складено без проголошення 06.02.2026.

СУДДЯ: