Вирок від 11 лютого 2026 р. у справі №209/554/26 — Дніпровський районний суд міста Кам’янського

Справа № 209/554/26

Провадження № 1-кп/209/186/26

В И Р О К

Іменем України

12 лютого 2026 року м. Кам`янське

Дніпровський районний суд міста Кам`янського Дніпропетровської області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , розглянувши кримінальне провадження № 209/554/26 (1-кп/209/186/26), внесене 12 січня 2026 року до ЄРДР за № 12026046790000011 за обвинуваченням:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Білоріченськ Краснодарського краю Російської Федерації, громадянина України, який має професійно-технічну освіту, офіційно не працює, не одружений, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий:

- 03 грудня 1996 року Довгинцівським районним судом м. Кривий Ріг Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 140, ч. 3 ст. 81, ч. 3 ст. 213, ч. 2 ст. 141, ст. 43 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки з додатковим покарання у вигляді конфіскація майна, ст. 14 - лікування від наркоманії. Звільнений 04 вересня 2000 року з Божковської ВК № 16 Полтавської області у зв`язку з відбуттям терміну покарання;

- 26 лютого 2002 року Довгинцівським районним судом м. Кривий Ріг Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 1 рік;

- 15 серпня 2002 року Довгинцівським районним судом м. Кривий Ріг Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 263, ст. 71 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 роки 6 місяців. 10 березня 2004 року звільнений з Синельниківської ВК № 94 Дніпропетровської області на підставі рішення Синельниківського районного суду від 05 березня 2004 року умовно-достроково з невідбутим строком 3 місяці 8 днів із застосуванням ст. 81 КК України;

- 20 вересня 2005 року Довгинцівським районним судом м. Кривий Ріг Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 263 КК України до покарання у вигляді обмеження волі строком на 2 роки;

- 13 березня 2006 року Довгинцівським районним судом м. Кривий Ріг Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 70 КК Украйні до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки. 18 червня 2009 року звільнився з Софіївської ВК № 45 Дніпропетровської області, на підставі рішення Софіївського районного суду від 10 червня 2009 року, із застосуванням ст. 81 КК України, умовно-достроково з невідбутим строком покарання 2 роки 2 місяці 14 днів;

- 09 червня 2010 року Довгинцівським районним судом м. Кривий Ріг Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 309, ст. 395, ч. 1 ст. 277, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки 2 місяці. 21 березня 2014 року звільнився з Синельниківської ВК № 94 у зв`язку з відбуттям строку покарання;

- 20 жовтня 2014 року Дзержинським районним судом м. Кривий Ріг Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки 6 місяців;

- 10 грудня 2014 року Жовтневим районним судом м. Кривий Ріг Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки 6 місяців;

- 22 грудня 2014 року Дзержинським районним судом м. Кривий Ріг Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 186 КК України, до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки 6 місяців. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України до призначеного покарання приєднано невідбуте покарання за вироком Жовтневого районного суду м. Кривий ріг від 10 грудня 2014 року з остаточним відбуттям покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки 8 місяців;

- 17 лютого 2015 року Саксаганським районним судом м. Кривий Ріг Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки 8 місяців;

- 04 березня 2015 року Довгинцівським районним судом м. Кривий Ріг Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України з урахуванням вироку Дзержинського районного суду м. Кривий Ріг від 22 грудня 2014 року остаточне покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки 8 місяців;

- 25 травня 2015 року Довгинцівським районним судом м. Кривий Ріг Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки 8 місяців. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України з урахуванням вироку Довгинцівського районного суду м. Кривий Ріг від 04 березня 2015 року остаточно визначено шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки 8 місяців. Ухвалою Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 23 лютого 2016 року, на підставі ч. 5 ст. 72 КК України, зараховано строк попереднього ув`язнення з 02 серпня 2014 року до 25 червня 2015 року - 10 місяців 22 дні. 11 травня 2018 року звільнився з Дніпропетровської ВК № 89 у зв`язку з відбуттям строку покарання;

- 25 листопада 2020 року Дніпровським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки, на підставі ст. 75, 76 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком на 3 роки;

- 12 жовтня 2021 року Заводським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 190 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 1 рік, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України дане покарання поглинено покаранням за вироком Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 25 листопада 2020 року строк 3 роки позбавлення волі за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України - 3 роки 3 місяці позбавлення волі, на підставі ч. 1 ст. 71 КК України частково приєднано 3 місяці за вироком від 25 листопада 2020 року, до відбуття 3 роки 6 місяців позбавлення волі, зарахувати у період з 26 грудня 2019 року до 19 лютого 2020 року;

- 07 лютого 2022 року Баглійським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки 8 місяців, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання призначеного вироком Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 12 жовтня 2021 року більш суворим призначити даним вироком та остаточно призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки 8 місяців. В строк призначеного покарання зарахувати строк попереднього ув`язнення з 26 грудня 2019 року до 19 лютого 2020 року;

- 14 квітня 2022 року Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 роки. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання за цим вироком більш суворим за вироком Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 07 лютого 2022 року та остаточно призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки 8 місяців. Згідно ст. 72 КК України зараховано в строк попереднього ув`язнення з 26 грудня 2019 року до 19 лютого 2020 року та з 26 квітня 2021 року до 14 квітня 2022 року включно. 01 листопада 2024 року звільнений з Солонянської ВК №21 у зв`язку з відбуттям строку покарання,

обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,

в с т а н о в и в:

11 січня 2026 року близько 17.00 години ОСОБА_2 перебував у приміщенні магазину «Добробут» за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кам`янське, пр-т Нескорених, 59Б, з раніше незнайомим йому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , із яким у нього на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, виникла словесна сварка, в ході якої у ОСОБА_2 раптово виник протиправний умисел, спрямований на умисне спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_3 . Реалізуючи свій раптово виниклий, протиправний умисел, спрямований на умисне спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , перебуваючи у вказаний час, у зазначеному місці, діючи умисно, цілеспрямовано, цілковито усвідомлюючи протиправність своїх дій та розуміючи при цьому, що шляхом нанесення удару в область голови людини, можливо спричинити їй тілесні ушкодження, передбачаючи такі наслідки та бажаючи їх настання, застосовуючи достатню м`язову силу, стоячи навпроти потерпілого ОСОБА_3 наніс останньому два удари кулаком правої руки в область обличчя, а саме в ліву щічну ділянку. В результаті умисних протиправних дій ОСОБА_2 , потерпілому ОСОБА_3 заподіяно тілесні ушкодження у вигляді синця на голові в ділянці лівого кута роту та рани на слизовій нижньої губи в проекції 2-5 зубів ліворуч, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, які мають незначні скороминущі наслідки.

Прокурор Кам`янської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4 надіслала до Дніпровського районного суду міста Кам`янського обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12026046790000011 від 12 січня 2026 року за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення (кримінального проступку), передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, в якому, у відповідності до положень ч. 1 ст. 302 КПК України, зазначає клопотання про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні, оскільки підозрюваний беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден із розглядом обвинувального акта за його відсутності.

ОСОБА_2 беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, згоден із встановленими під час дізнання обставинами, ознайомлений із обмеженнями права апеляційного оскарження вироку суду, передбаченими ч. 1 ст. 394 КПК України, та згоден з розглядом обвинувального акта судом у спрощеному провадженні без проведення розгляду в судовому засіданні, про що в матеріалах кримінального провадження наявна заява обвинуваченого.

Добровільність беззаперечного визнання винуватості ОСОБА_2 , його згоду зі встановленими під час дізнання обставинами і згоду на розгляд обвинувального акта за його відсутності підтвердив захисник - адвокат ОСОБА_5 , яка також підписала вказану заяву обвинуваченого.

Потерпілий ОСОБА_3 згоден зі встановленими під час дізнання обставинами, ознайомлений з обмеженнями права апеляційного оскарження вироку суду, передбаченими ч. 1 ст. 394 КПК України, та згоден з розглядом обвинувального акта судом у спрощеному провадженні без проведення розгляду в судовому засіданні, про що в матеріалах кримінального провадження наявна заява потерпілого.

З урахуванням того, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, беззаперечно визнав свою винуватість, враховуючи відсутність сумнівів в добровільності такої позиції обвинуваченого, а також те, що учасниками судового провадження не оспорюються встановлені під час досудового розслідування обставини і вони згодні з розглядом обвинувального акта судом у спрощеному провадженні без проведення розгляду в судовому засіданні, суд вважає, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, визначеному статтями 381-382 КПК України.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснювалось.

Суд, перевіривши матеріали кримінального провадження, встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження, вважає, що при проведенні досудового розслідування порушень вимог КПК України вчинено не було, право на захист підозрюваному було роз`яснено та дотримано.

Розглянувши обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку, додані до нього матеріали кримінального провадження та докази, аналізуючи зібрані у справі докази, оцінивши кожен доказ окремо з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів – з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд вважає, що вина ОСОБА_2 повністю доказана, а його умисні дії органами досудового розслідування правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого, суд визнає щиросерде каяття і повне визнання обвинуваченим своєї вини.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, суд визнає вчинення правопорушення щодо особи з інвалідністю.

Вирішуючи питання про призначення ОСОБА_2 покарання, суд, враховуючи суспільну небезпеку скоєного останнім злочину, та особу обвинуваченого, який вину визнав, в здійсненому покаявся, раніше судимий, офіційно не працює, не перебуває на обліку у лікаря психіатра, перебуває на обліку у лікаря нарколога, задовільно характеризується за місцем проживання, враховуючи наявність пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин, з урахуванням принципу індивідуалізації покарання, суд вважає, що виправлення ОСОБА_2 можливе з призначенням йому покарання у вигляді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Судові витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 не обирався.

Цивільний позов не заявлено.

Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись ст. 370, 371 КПК України, суд -

у х в а л и в:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , визнати винним у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 не обирався.

Відповідно до частини 1 статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції протягом 30 днів з дня його проголошення, засудженим, що знаходиться під вартою - в той же строк з моменту отримання копії вироку.

Вирок набирає законної сили після спливу 30 днів з дня його проголошення, у разі якщо учасниками судового провадження не буде подано апеляційних скарг. У разі подання апеляційних скарг, вирок суду набирає законної сили після ухвалення апеляційним судом рішення.

Обмеження права оскарження даного вироку визначені ч. 1 ст. 394 Кримінального процесуального кодексу України.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1