Вирок від 03 лютого 2026 р. у справі №381/1811/21 — Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 381/1811/21

Провадження № 1-кп/369/432/26

В И Р О К

іменем України

04.02.26 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора

(в режимі відеоконференції) ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12021111310000631 від 12 травня 2021 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, який має середню освіту, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 Кримінального кодексу України (далі – КК України),,

встановив:

Встановлено, що 11 травня 2021 року інспектор сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №1 Фастівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області майор поліції ОСОБА_5 та інспектор сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №1 Фастівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області капітан поліції ОСОБА_6 , відповідно до дислокації сил та засобів Фастівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, перебували на службі по нагляду за безпекою дорожнього руху в складі автопатруля на службовому автомобілі «Skoda Rapid», реєстраційний номер 07-99, на території оперативного обслуговування Фастівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області.

Надалі, 11 травня 2021 року близько 16 год 00 хв. вищевказаний наряд поліції отримав службове завдання про те, що біля озера по вул. Київській м. Боярка Фастівського району Київської області вчинене дрібне хуліганство. На місці події було встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вчинив дії, які були кваліфіковані, як дрібне хуліганство, та в подальшому на останнього було складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП, після чого у ОСОБА_4 виник злочинний умисел направлений на вирішення питання щодо уникнення адміністративної відповідальності, шляхом надання неправомірної вигоди службовим особам Фастівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області.

Так, для реалізації задуманого плану, 11 травня 2021 року близько 16 год 40 хв. ОСОБА_4 сів на заднє сидіння службового автомобіля «Skoda Rapid», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який знаходився на узбіччі дороги навпроти будинку за адресою: вул. Київська, 27, м. Боярки Фастівського району Київської області та в якому знаходився працівник поліції, а саме інспектор сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №1 Фастівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області капітан поліції ОСОБА_6 та звернувся до останнього з пропозицією щодо уникнення адміністративної відповідальності за неправомірну вигоду, на що отримав відмову та був повідомлений про кримінальну відповідальність.

Надалі, реалізуючи злочинний план, ОСОБА_4 11 травня 2021 року за адресою: вул. Київська, м. Боярки Фастівського району Київської області, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи, що поліцейський є службовою особою, яка виконує функції представників влади в частині прийняття рішень, що мають юридичне значення та тягнуть за собою юридичні наслідки і знаходиться у вказаному місці при виконанні ним службових обов`язків, проігнорувавши слова працівника поліції щодо відмови та попередження про кримінальну відповідальність за такі дії, запропонував та надав неправомірну вигоду у сумі 1100 гривень інспектору сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №1 Фастівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області капітану поліції ОСОБА_6 , помістивши їх на переднє пасажирське сидіння службового автомобіля, тим самим ОСОБА_4 вчинив пропозицію та надання неправомірної вигоди службовій особі за вчинення нею в інтересах того, хто надає таку вигоду дії з використанням службового становища.

Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене 1 ст. 369 КК України, а саме вчинив пропозицію та надав службовій особі неправомірну вигоду за вчинення службовою особою, в інтересах того, хто пропонує та надає таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у висунутому обвинуваченні визнав повністю та підтвердив обставини вчиненого кримінального правопорушення. У вчиненому розкаявся та запевнив суд, що в подальшому подібного не вчинятиме, оскільки висновки для себе зробив.

Прокурор в судовому засіданні просив визнати обвинуваченого ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України та призначити покарання у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та вирішити питання про долю речових доказів у встановленому законом порядку.

Враховуючи те, що обвинувачений не оспорює фактичних обставин справи, судом встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності його позиції, роз`яснивши учасникам судового провадження положення ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставин, які ніким не оспорюються, та судовий розгляд було проведено із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, які характеризують його особу.

Оцінюючи докази зібрані та безпосередньо досліджені в судовому засіданні, суд дійшов висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 у висловленні пропозиції службовій особі, наданні неправомірної вигоди за вчинення службовою особою, в інтересах того, хто пропонує та надає таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, доведена поза розумним сумнівом та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 369 КК України.

Вирішуючи питання про призначення виду та розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд виходить з такого.

Згідно з ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Пленум Верховного суду України у п. 1 Постанови «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24 жовтня 2003 року (зі змінами та доповненнями) звернув увагу судів на те, що вони при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержуватись вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Відповідно до вимог ст. 65 зазначеного Кодексу суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, а також обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Призначаючи покарання ОСОБА_4 , суд ураховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком, дані про особу винуватого, який не одружений, є діючим військовослужбовцем, не є особою з інвалідністю, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судимий.

Суд на підставі ст. 66 КК України обставиною, що пом`якшує покарання, визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання згідно з ст. 67 КК України судом не встановлено.

Враховуючи наведені вище обставини, з урахуванням даних про особу обвинуваченого та обставин вчиненого ним кримінального правопорушення, наявності обставини, яка пом`якшує покарання та відсутність обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 369 КК України покарання у виді штрафу в межах санкції статті, що йому інкримінують, яке дорівнює його мінімальній межі.

Призначене ОСОБА_4 покарання, у виді штрафу у вказаному розмірі є необхідним та достатнім для його виправлення, попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, є домірним скоєному і відповідає меті покарання.

Суд звертає увагу, що в ході судового розгляду обвинувачений ОСОБА_4 просив проводити судовий розгляд за відсутності його захисника та бажав захищати себе самостійно.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні, цивільний позов не заявлено, запобіжний захід не застосовувався.

Арешт накладений ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 25 травня 2021 року на грошові кошти виявлені та вилучені 11 травня 2021 року під час огляду місця події, службового автомобіля "Skoda Rapid" реєстраційний номер НОМЕР_1 , припаркованого на узбіччі дороги навпроти домоволодіння АДРЕСА_2 , а саме на: банкноту номінальною вартістю 500 гривень серії УЗ1813257, банкноту номінальною вартістю 200 гривень серії СБ8241799, банкноту номінальною вартістю 200 гривень серії УЄ8028499, банкноту номінальною вартістю 50 гривень серії ТЕ3635936, банкноту номінальною вартістю 50 гривень серії СЛ4764313, банкноту номінальною вартістю 50 гривень серії Т38360313 та банкноту номінальною вартістю 50 гривень серії УД2942726, скасувати.

Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст. 96-1 КК України та ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. 100, 369-371, 373-376, 395 КПК України, 96-1 КК України

ухвалив:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України та призначити покарання у виді штрафу у розмірі 1 000 (тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн в дохід держави.

Арешт накладений ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 25 травня 2021 року на грошові кошти виявлені та вилучені 11 травня 2021 року під час огляду місця події, службового автомобіля "Skoda Rapid" реєстраційний номер НОМЕР_1 , припаркованого на узбіччі дороги навпроти домоволодіння АДРЕСА_2 , а саме на: банкноту номінальною вартістю 500 гривень серії УЗ1813257, банкноту номінальною вартістю 200 гривень серії СБ8241799, банкноту номінальною вартістю 200 гривень серії УЄ8028499, банкноту номінальною вартістю 50 гривень серії ТЕ3635936, банкноту номінальною вартістю 50 гривень серії СЛ4764313, банкноту номінальною вартістю 50 гривень серії Т38360313 та банкноту номінальною вартістю 50 гривень серії УД2942726, скасувати.

Речові докази:

- грошові кошти у сумі 1 100 (одна тисяча сто) грн, а саме: банкноту номінальною вартістю 500 гривень серії УЗ1813257, банкноту номінальною вартістю 200 гривень серії СБ8241799, банкноту номінальною вартістю 200 гривень серії УЄ8028499, банкноту номінальною вартістю 50 гривень серії ТЕ3635936, банкноту номінальною вартістю 50 гривень серії СЛ4764313, банкноту номінальною вартістю 50 гривень серії Т38360313 та банкноту номінальною вартістю 50 гривень серії УД2942726, які зберігаються при матеріалах кримінального провадження № 12021111310000631 від 12 травня 2021 року, примусово безоплатно вилучити у власність держави на підставі ч. 1 ст. 96-1 КК України та в подальшому передати на потреби Збройних сил України, шляхом зарахування їх на рахунок IBAN НОМЕР_2 в НБУ на підтримку Збройних Сил України;

- диск на якому знаходиться відеозапис пропозиції і передачі неправомірної вигоди ОСОБА_4 , за адресою: Київська обл., Фастівський р-н, м. Боярка. вул. Київська, що мав місце 11 травня 2021 року, який зберігається в матеріалах кримінального провадження, залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області виключно з підстав, передбачених ч. 3 ст. 394 КПК України протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення, та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1