Постанова від 10 лютого 2026 р. у справі №293/62/26 — Черняхівський районний суд Житомирської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №293/62/26

Провадження № 3/293/66/2026

11 лютого 2026 рокуселище Черняхів

Черняхівський районний суд Житомирської області у складі судді Лось Л.В.,

розглядаючи адміністративні матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1

за ч.1 ст. 130, ч.1 ст.122-2 КУпАП

ВСТАНОВИВ:

15.01.2026 до Черняхівського районного суду Житомирської області надійшли протоколи про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №563494 від 10.01.2026 та серії ЕПР1 №563478 від 10.01.2026 відносно ОСОБА_1 про вчинення ним адміністративних правопорушень, передбачених за ч.1 ст. 130, ч.1 ст.122-2 КУпАП.

Відповідно до протоколів автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 15.01.2026 вищевказані адміністративні матеріали розподілені для розгляду судді Л.В.Лось.

Постановою від 15.01.2026 суд об`єднав в одне провадження справи №293/62/26, №293/63/26 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130, ч.1 ст. 122-2 КУпАП. Об`єднаній справі постановив присвоїти єдиний унікальний номер судової справи № 293/62/26 та номер провадження 3/293/66/2026.

Так, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №563494 від 10.01.2026, 10.01.2026 16:50:00 с. Сали, вулиця Івана Огієнка, 3, громадянин ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , керував транспортним засобом Peugeot Partner д.н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп`яніння а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкірного покриву обличчя, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки т/з за допомогою алкотестера ДРАГЕР 6820 та найближчому медичному закладі у встановленому законодавством порядку відмовився, що було зафіксовано на нагрудний відеореєстратор поліцейського 857562, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №563478 від 10.01.2026, 10.01.2026 16:50:00 с. Сали, вулиця Івана Огієнка, 3, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом Peugeot Partner д.н.з. НОМЕР_2 , не виконав вимогу поліцейського про зупинку ТЗ, яку поліцейській здійснив шляхом увімкнення проблискового маячка синього і червоного кольору та увімкнення спеціального звукового сигналу, чим порушив вимоги пп.2.4 та 8.9.б. ПДР, чим порушив п.2.4 ПДР, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 122-2 КУпАП.

Перед початком розгляду справи про адміністративне правопорушення суд роз`яснив особі, яка притягається до адміністративної відповідальності права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП.

ОСОБА_1 в судовому засіданні вину свою не визнав, пояснив що не зупинився на вимогу працівників поліції, тому що вважав, що поліція використовує свою вимогу про зупинку не до його, та з часом таки зупинився оскільки загруз машиною в снігу. Також пояснив, що відмовився від проходження огляду на виявлення стану сп`яніння, оскільки вважав що результати можуть бути підроблені.

Заслухавши особу правопорушника, дослідивши всебічно, повно та об`єктивно оцінивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису тощо.

Як зазначено в ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

У ході розгляду справи суд встановив, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №563494 від 10.01.2026, 10.01.2026 16:50:00 с. Сали, вулиця Івана Огієнка, 3, громадянин ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , керував транспортним засобом Peugeot Partner д.н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп`яніння а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкірного покриву обличчя, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки т/з за допомогою алкотестера ДРАГЕР 6820 та найближчому медичному закладі у встановленому законодавством порядку відмовився, що було зафіксовано на нагрудний відеореєстратор поліцейського 857562, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП.

Згідно з положеннями ст.16 Закону України "Про дорожній рух", водій зобов`язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.

Згідно із пунктом 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001р. №1306 (далі Правила), водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Невиконання вказаних правил утворюють склад правопорушення, передбаченого ч.1 статті 130 КУпАП.

Процедура виявлення у водіїв ознак алкогольного сп`яніння та проведення огляду водіїв на стан алкогольного сп`яніння визначена ст. 266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (надалі - Інструкція), Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення у водіїв стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - Порядком).

Згідно п. 2 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, (далі - Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці (п. 3 Інструкції).

Огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку) (п. 6 Інструкції).

У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров`я) (п. 7 Інструкції).

У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Частиною 1 ст. 130 КУпАП встановлено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно п. 7 Розділу ІІ Інструкції, установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

Відповідно до змісту ст. 266 КУпАП та Інструкції якщо поліцейський уповноваженого підрозділу НПУ виявляє ознаки стану алкогольного сп`яніння у водія транспортного засобу (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів; порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці), у зв`язку з чим є законні підстави вважати, що останній перебуває у такому стані, то має право вимагати пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного сп`яніння.

За ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Суд встановив, що поліцейським протокол про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 №563494 від 10.01.2026 складений за відмову водія ОСОБА_1 від проходження огляду для визначення стану алкогольного сп`яніння.

Зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини підтверджуються:

- постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 6492530 ( а.с. 8)

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, де зазначено про виявлені ознаки алкогольного сп`яніння у ОСОБА_1 , згідно якого ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння (а.с.3);

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 10.01.2026, де зафіксовано відмову ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на виявлення ознак алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я Черняхівське ТМО від 10.01.2026 (а.с. 4);

- розпискою про роз`яснення прав та обов`язків, передбачених ст.55,56,59,63 Конституції України та ст. 268 КУпАП від 10.01.2026 (а.с. 5);

- розпискою про інформування особи, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, про порядок застосування спеціальних технічних засобів від 10.01.2026 ( а.с. 6);

- розпискою про ознайомлення водія з вимогами ч.1 ст.266 КУпАП, щодо відсторонення водія від керування транспортним засобом від 10.01.2026 ( а.с. 7);

- актом вилучення посвідчення водія ( а.с.11);

- відеозаписом події (а.с. 13)

Як вбачається з дослідженого в судовому засіданні відеозапису:

-службовий поліцейський автомобіль, використовуючи увімкнення проблискового маячка синього або червоного автомобіля. Проте, водій автомобіля не реагував на вимогу працівників поліції про зупинку та продовжував тривалий час рух. Згодом автомобіль під керуванням водія ОСОБА_1 зупинився самостійно. Працівники поліції підійшли до автомобіля та попросили водія вийти з автомобіля, після чого встановили особу водія, яким виявився ОСОБА_1 ;

-працівники поліції представились та пред`явили документи водію на його вимогу,повідомили що здійснюється відео фіксація та повідомили ОСОБА_1 що він буде притягнутий до відповідальності за порушення правил дорожнього руху передбачених ч.2 ст. 122 КУпАП, а саме не увімкнення покажчика повороту при зміні руху. Також повідомили, що відносно його буде складений протокол за ст. 122-2 ч.1 КУпАП за невиконання вимог працівників поліції про зупинку транспортного засобу. Після чого працівник поліції повідомив ОСОБА_1 , що у його наявні ознаки алкогольного сп`яніння: почервоніння шкірного покриву обличчя та різкий запах алкоголю з порожнини рота, та запропонували водію пройти огляд на виявлення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, на що ОСОБА_1 відмовився, після чого працівники поліції запропонували пройти такий огляд в найближчому медичному закладі, на що ОСОБА_1 також відмовився. За таких обставин водію ОСОБА_1 повідомлено, що за відмову від проходження огляду на виявлення стану сп`яніння відносно його буде складений протокол про адміністративне правопорушення. Одночасно ОСОБА_1 повідомлено про його відсторонення від керування транспортним засобом.

-працівники поліції роз`яснили ОСОБА_1 його права та обов`язки передбачені статтями 55,56,59,63 Конституції України та статтею 268 КУпАП.

-водій просив видати йому тимчасовий дозвіл на керування автомобілем, за який він погоджується розписатися, проте в будь-яких інших документах розписуватися заздалегідь відмовляється. На пропозицію ознайомитись з протоколом та надати пояснення ОСОБА_1 відмовився;

-працівники поліції повідомили ОСОБА_1 , що він відсторонений від керування транспортним засобом та подальший рух йому заборонено.

Суд зазначає наступне, відеозаписом зафіксовані реальні обставини, які мають істотне значення для розгляду справи, оскільки дозволяють встановити хронологічну послідовність подій, дії працівників поліції та поведінку водія ОСОБА_1 , який на вимогу працівників поліції відмовився від проходження огляду на виявлення стану сп`яніння як на місці зупинки так і в медичному закладі, що і містить склад адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Суд визнає відеозапис належним та допустимим доказом, оскільки він отриманий у встановленому законом порядку та дозволяє повно і всебічно встановити обставини вчиненого адміністративного правопорушення.

Також суд зазначає, щодо доводів ОСОБА_1 , що результати проведення огляду можуть бути підроблені, то суд вважає такі доводи надуманими та безпідставними і такими, що не звільняють особу від законної вимоги працівників поліції пройти огляд на виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння .

У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі заклад охорони здоров`я).

Суд звертає увагу, що при наявності сумнівів у ОСОБА_1 у можливих проведених результаті огляду на місці зупинки транспортного засобу, він міг скористатися можливістю пройти огляд в медичному закладі.

Отже, працівниками поліції правомірно та з дотриманням процедури оформлено матеріали про адміністративне правопорушення за відмову водія ОСОБА_1 від проходження огляду на виявлення стану сп`яніння.

Суд уважає відеозапис відповідним п. 5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом МВС України 18.12.2018 р. №1026. Порушень судом не встановлено.

Зазначені вище докази, які були досліджені судом, у своїй сукупності є такими, що доводять наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Водночас, суд звертає увагу, що в межах цього провадження встановлюється саме склад правопорушення у виді відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, відеозапис в цій частині є належним та допустимим, оскільки на ньому зафіксована об`єктивна сторона вказаного адміністративного правопорушення в повному обсязі.

Вирішуючи питання про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.122-2 КУпАП суд зазначає таке:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №563478 від 10.01.2026, 10.01.2026 16:50:00 с. Сали, вулиця Івана Огієнка, 3, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Peugeot Partner д.н.з. НОМЕР_2 , не виконав вимогу поліцейського про зупинку ТЗ, яку поліцейській здійснив шляхом увімкнення проблискового маячка синього і червоного кольору та увімкнення спеціального звукового сигналу, чим порушив вимоги пп.2.4 та 8.9.б. ПДР, чим порушив п.2.4 ПДР ,за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 122-2 КУпАП.

Статтею 122-2 КУпАП встановлено відповідальність за невиконання водіями вимог поліцейського про зупинку транспортного засобу.

Згідно п. 2.4 ПДР, на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил.

За змістом п. 8.9. ПДР вимога про зупинку транспортного засобу подається поліцейським за допомогою:

а) сигнального диска з червоним сигналом чи світлоповертачем або руки, що вказує на відповідний транспортний засіб та подальше місце його зупинки;

б) увімкненого проблискового маячка синього і червоного або лише червоного кольору та (або) спеціального звукового сигналу;

в) гучномовного пристрою;

г) спеціального табло, на якому зазначається вимога про зупинку транспортного засобу.

Водій повинен зупинити транспортний засіб у вказаному місці з дотриманням правил зупинки.

Тобто, вказаним пунктом передбачено різні варіанти вимоги, які не обов`язково мають бути поєднані між собою.

Вина особи, яка притягається до відповідальності за ч.1 ст. 122-2 КУпАП доведена наявними в матеріалах справи та дослідженими в ході судового розгляду доказами:

протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №563478 від 10.01.2026, який відповідає положенням ст. 256 КУпАП, зокрема містить виклад суті вчиненого правопорушення та є джерелом доказової інформації про подію правопорушення та особу, яка його вчинила та дослідженим відеозаписом, який відповідає обставинам події, зазначеним у протоколі ( а.с.16 )

постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 6492530, за змістом якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення 10.01.2026 16:50:00 год., вимог п.9.2б Правил дорожнього руху ( а.с.17)

відеозаписом події, відповідно до якого, вбачається що 10.01.2026 біля 16 години, службовий поліцейський автомобіль використовуючи увімкнення проблискового маячка синього або червоного кольору і спеціальний звуковий сигнал здійснював переслідуванням автомобіля НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , проте водій ОСОБА_1 не реагував на вимогу поліції про зупинку транспортного засобу та продовжував тривалий час рух.

Щодо пояснень ОСОБА_1 відносно того, що він думав що це не до нього працівники поліції використали вимогу про зупинку, суд зазначає наступне.

Згідно з п.3.1 ПДР, водії оперативних транспортних засобів, виконуючи невідкладне службове завдання, можуть відступати від вимог розділів 8 (крім сигналів регулювальника), 10-18, 26, 27 та пункту 28.1 цих Правил за умови увімкнення проблискового маячка синього або червоного кольору і спеціального звукового сигналу та забезпечення безпеки дорожнього руху. За відсутності необхідності додаткового привертання уваги учасників дорожнього руху спеціальний звуковий сигнал може бути вимкнений.

Відповідно до п.3.2 ПДР, передбачено поведінку водія у разі наближення транспортного засобу з увімкненим синім проблисковим маячком та (або) спеціальним звуковим сигналом водії інших транспортних засобів, які можуть створювати йому перешкоду для руху, зобов`язані дати йому дорогу і забезпечити безперешкодний проїзд зазначеного транспортного засобу (і супроводжуваних ним транспортних засобів)..

Якщо на такому транспортному засобі увімкнено проблискові маячки синього і червоного або лише червоного кольору, водії інших транспортних засобів зобов`язані зупинитися біля правого краю проїзної частини (на правому узбіччі). На дорозі з розділювальною смугою цю вимогу зобов`язані виконати водії транспортних засобів, що рухаються в попутному напрямку.

Таким чином, в діях особи, яка притягається до відповідальності ОСОБА_1 вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч 1. ст. 122-2 КУпАП, а саме: невиконання водіями вимог поліцейського про зупинку транспортного засобу.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

Так, у п.52 рішення ЄСПЛ від 05.02.2008 року «Романаускас проти Литви» судом констатовано, що національний суд повинен переконатися, що провадження в цілому, зокрема спосіб отримання доказів, було справедливим.

Відповідно до п.2 розділу ІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу.

Суд встановив, що протоколи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 складені в установленому законом порядку, відповідають вимогам ст.256 КУпАП, розділам ІІ, ІХ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, розділу І Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».

В рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди.

Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Відповідно до вимог діючого адміністративного законодавства, а саме ст.ст. 9, 33, 245, 252 КУпАП, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.

Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд визнає їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП.

Досліджені та оцінені судом докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, ч.1 ст. 122-2 КУпАП є такими, що доповнюють одне одного, є повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки відповідно до ст.ст. 251, 252 КУпАП, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також є такими, що зібрані з дотриманням встановленого законом порядку та передбаченими способами. У суду відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності.

Згідно ст.34,35 КУпАП обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 судом не встановлено.

Враховуючи характер вчинених правопорушень, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, ступінь її вини, майновий стан, відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність правопорушника, суд дійшов висновку про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення відповідно до вимог ч.2 ст.36 КУпАП у межах санкції статті, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, а саме за ч.1 ст.130 КУпАП, у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст.ст. 7, 34-35, 245, 251, 252, 256, 266, 291, 294, 307,308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та піддати адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі одна тисяча неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

2. ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі дев`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 153,00грн (сто п`ятдесят три гривні 00 копійок).

3. На підставі частини 2 статті 36 Кодексу України про адміністративні правопорушення накласти на ОСОБА_1 остаточне адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі одна тисяча неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

4. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в дохід держави в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

На постанову суду протягом 10 днів з дня її винесення може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Черняхівський районний суд Житомирської області.

Роз`яснити особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, що штраф має бути сплачений добровільно не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу після набрання нею законної сили, а в разі оскарження постанови, не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. Документ, що підтверджує сплату штрафу не пізніше трьох робочих днів після закінчення вказаного строку, має бути наданий (надісланий) правопорушником до суду.

У разі несплати штрафу у добровільному порядку у встановлений строк, копія постанови буде направлена до відділу державної виконавчої служби для примусового виконання.

Згідно ст.308 КУпАП, у порядку примусового виконання постанови, про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та витрати на облік правопорушення.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці з моменту набрання нею законної сили.

Повний текс постанови проголошений :16.02.2026 об 14:20 год.

Суддя Людмила ЛОСЬ