Постанова від 12 лютого 2026 р. у справі №185/15719/25 — Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/15719/25

Провадження № 3/185/266/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 лютого 2026 року суддя Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області Болдирєва У.М., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області, у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, який проживає за адресою АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

15 грудня 2025 року працівником Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 450888, відповідно до якого ОСОБА_1 15 грудня 2025 року о 14:00 годині біля будинку АДРЕСА_2 погрожував фізичною розправою своїй колишній дружині ОСОБА_2 , провокував конфлікт, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 173-2 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що зі змістом протоколу він не згодний, він дійсно бачився зі своєю колишньою дружиною у зазначений в протоколі час біля пошти, але не погрожував їй і не провокував конфлікт. Водночас його колишня дружина незаконно утримує у себе речі, які їй не належать, стосовно цього він має намір заявити цивільний позов.

ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилась, надіслала письмове пояснення, за змістом якого 15 грудня 2025 року вона відправляла свої речі Meest Поштою до іншого міста, а її колишній чоловік перешкоджав відправленню, наполягав, що речі належать йому. Під час конфлікту колишній чоловік погрожував їй фізичною розправою. Свідками погроз були працівники пошти.

Згідно складеного протоколу, ОСОБА_1 звинувачується у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП.

Частиною 1 статті 173-2 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 1 Закону України «Пр запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

З пояснень колишнього подружжя ОСОБА_3 видно, що вони не проживають однією сім`єю більше шести місяців, між ними існує майнова суперечка, через яку виникла конфліктна ситуація.

Однак сама по собі наявність майнової суперечки, яка стала причиною конфлікту, не свідчить про вчинення домашнього насильства лише з тих підстав, що вона виникла між колишнім подружжям. Пояснення ОСОБА_2 про погрози з боку колишнього чоловіка нічим об`єктивно не підтверджуються. До протоколу про адміністративне правопорушення додані тільки пояснення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , будь-які докази наявності погроз фізичною розправою (показання свідків, відеозаписи тощо) відсутні.

Згідно з висновком Верховного Суду, що викладений у постанові від 20 травня 2020 року у справі № 524/5741/16-а, рапорт працівника поліції не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративних правопорушень.

За змістом статті 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Тому суд приходить до висновку, що особа, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, не довела наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП, що є підставою для закриття провадження у справі.

Керуючись статтями 247, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд

П О С Т А Н О В И В:

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 173-2 КУпАП, відносно ОСОБА_1 .

Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя У.М. Болдирєва