Суд: Восьмий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), зупинення реєстрації податкових накладних)
Дата: 03 лютого 2026 р.
Справа: №380/3834/24
Суддя: Кузьмич Сергій Миколайович
ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 лютого 2026 рокуЛьвівСправа № 380/3834/24 пров. № А/857/48228/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого-судді Кузьмича С. М.,
суддів Заверухи О.Б., Судової-Хомюк Н.М.,
за участю секретаря Волчанського А.І..
представника апелянта Штибель Н.М.,
представника позивача Романенко О.В.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2025 року (ухвалене головуючим – суддею Сидор Н.Т. о 15 год. 09 хв. у м. Львові, повне судове рішення складено 13 жовтня 2024 року) у справі № 380/3834/24 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТБ ФРУТ КАПІТАЛ» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 05.02.2024 № 0042450410.
В обґрунтування позовних вимог вказував на те, що визначаючи граничний термін реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) розрахунків коригування (далі - РК) до податкових накладних, контролюючий орган керувався виключно датами їх складення. Вважає такий підхід податкового органу до питання визначення граничних термінів реєстрації РК до податкових накладних в ЄРПН помилковим та таким, що грубо порушує вимоги чинного законодавства. РК, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних отримувачем (покупцем) товарів/послуг протягом 15 календарних днів з дня отримання такого РК до податкової накладної отримувачем (покупцем) від постачальника (продавця) товарів/послуг. Однак, як вважав Позивач, контролюючий орган при визначенні граничних термінів реєстрації в ЄРПН РК до податкових накладних не враховував дат їх отримання ТОВ «ТБ ФРУТ КАПІТАЛ» від постачальників (продавців) товарів/послуг, а керувався виключно датами складення відповідних РК, що суперечить вимогам чинного законодавства. Інформація про дати отримання РК до податкових накладних від постачальників (продавців) товарів/послуг міститься в відповідних протоколах руху документа програмного комплексу M.E.DOC, аналіз яких свідчить про відсутність порушення з боку ТОВ «ТБ ФРУТ КАПІТАЛ» граничних термінів реєстрації РК до податкових накладних в ЄРПН.
Львівський окружний адміністративний суд рішенням від 09.04.2024, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.09.2024, в задоволенні адміністративного позову ТОВ «ТБ ФРУТ КАПІТАЛ» відмовив повністю.
Верховний Суд постановою від 12.03.2025 касаційну скаргу ТОВ «ТБ ФРУТ КАПІТАЛ» задовольнив частково. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09.04.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.09.2024 скасував, справу направив на новий розгляд до суду першої інстанції.
Верховний Суд, скасовуючи рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09.04.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.09.2024, серед іншого зазначив: «Разом з тим, суди першої та апеляційної інстанцій не враховували та не аналізували надані Позивачем докази й так і не встановили дійсної дати, коли Позивач отримав від своїх контрагентів відповідні РК, незважаючи на послідовну позицію Позивача з означеного питання під час судового розгляду.»
«Суд касаційної інстанції, як суд права, не уповноважений оцінювати відповідність протоколів руху документа в програмному комплексі та витягів з ЄРПН критеріям належності, допустимості й достовірності, на які покликається як Позивач так і Відповідач, для підтвердження дати отримання РК. Таке повноваження виходить за межі його повноважень.»
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 02.10.2025 адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 05.02.2024 №0042450410.
Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що строк для реєстрації РК в ЄРПН має обчислюватися за приписами положень пункту 201.10 статті 201 ПК України та пункту 89 підрозділу розділу XX «Перехідні положення» ПК України саме з моменту фактичного надходження РК до покупця. В іншому випадку застосування санкцій до покупця за дії, на які він об`єктивно не міг вплинути, порушує його права та створює необґрунтоване адміністративне навантаження, що суперечить меті податкового законодавства забезпеченню справедливого та збалансованого підходу до всіх учасників правовідносин.
Крім цього, суд зазначив, що відповідач для цілей цих правовідносин не може покликатися на відсутність механізму перевірки дати отримання відповідних РК, а повинен був запровадити процедури, які б давали можливість достеменно встановити дату отримання відповідного РК.
Визнання відповідачем відсутності законодавчо закріпленого механізму фіксації дати отримання РК лише підкреслює прогалину в нормативному регулюванні, яка не може бути використана на шкоду платникам податків, адже інакше це призводило б до порушення базових засад правової визначеності та рівності сторін у податкових правовідносинах.
Відтак, на переконання суду першої інстанції, тлумачення відповідача, яке пов`язує початок відліку строку реєстрації з датою складання РК, а не з його отриманням, не лише не має нормативного підґрунтя, але й створює необґрунтовані перешкоди для платників податків у реалізації прав та обов`язків, що суперечить меті податкового законодавства - забезпеченню прозорості та справедливості у відносинах між платниками податків.
Вказане рішення в апеляційному порядку оскаржив відповідач, у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм матеріального права, з неповним з`ясуванням обставин справи та є незаконним, просить рішення суду першої інстанції скасувати та в прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову.
Зокрема в апеляційній скарзі зазначає, що контролюючий орган під час визначення строків реєстрації та нарахування штрафних санкцій керується не моментом отримання покупцем розрахунку коригування, а датою його складання, оскільки відсутній механізм фіксації дати отримання.
Наголошує, що Податковий кодекс України містить механізм звільнення від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію розрахунків коригування. Зокрема, відповідно до пп. 201.10 ст. 201 ПК України, у разі допущення продавцем товарів/ послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених п. 201.1 ст. 201 Кодексу, або порушення продавцем/ покупцем граничних строків реєстрації в ЄРПН (за винятком податкових накладних/ розрахунків коригування, реєстрацію яких було зупинено згідно з п. 201.16 ст. 201 Кодексу), покупець або продавець має право подати до податкової декларації за відповідний звітний період заяву-скаргу на такого контрагента.
Однак вказує, що у цій справі платник податків не скористався передбаченим законодавством механізмом захисту своїх прав, що є першим аспектом. Другий аспект полягає у відсутності доказів того, що ним було вжито будь-яких заходів або здійснено активні дії для отримання розрахунку коригування. Зокрема, він не надав підтвердження щодо направлення листа чи повідомлення контрагенту з вимогою про обов`язкове скерування розрахунку коригування, а також інших дій, які могли б сприяти прискоренню передачі відповідного документа.
Позивач скористався своїм правом та подав відзив на апеляційну скаргу в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін.
Представник апелянта в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу та надав пояснення, просить апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
В судовому засіданні представник позивача, заперечив проти задоволення апеляційної скарги та надав пояснення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, представників учасників справи, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін з наступних підстав.
З матеріалів справи слідує, що за результатами перевірки Позивача Відповідач склав акт від 28.12.2023 № 36610/13-01-04-10/39878629.
Згідно з висновками акта Позивач допустив порушення розділу XX «Перехідні положення» ПК України щодо граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних за період квітень, липень, серпень, жовтень, грудень 2022 року на суму 371872,58 грн.
На підставі акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.02.2024 № 0042450410, відповідно до якого застосовано штраф в сумі 98 376,66 грн.
Фактичною підставою прийняття цього індивідуального акта стали висновки Відповідача про несвоєчасну реєстрацію Позивачем в ЄРПН РК для податкових накладних, а саме:
РК від 30.04.2022 № 50 зареєстрований 15.07.2022 о 09:55 (кількість днів порушення реєстрації ПН/РК в ЄРПН 1 на суму податку на додану вартість -158756,83 грн);
РК від 31.08.2022 № 50 зареєстрований 19.09.2022 о 12:23 (кількість днів порушення реєстрації РК в ЄРПН 4 на суму податку на додану вартість 8906,06 грн);
РК № 10 від 04.10.2022 зареєстрований в ЄРПН 25.01.2023 о 04:05 (кількість днів порушення реєстрації ПН/РК в ЄРПН 86 на суму податку на додану вартість 166666,67 грн);
РК № 11 від 14.10.2022 зареєстрований в ЄРПН 26.01.2023 о 02:49 (кількість днів порушення реєстрації ПН/РК в ЄРПН 87 на суму податку на додану вартість 37;
РК № 374 від 28.12.2022 зареєстрований в ЄРПН 18.01.2023 об 11:40 (кількість днів порушення реєстрації ПН/РК в ЄРПН 3 на суму податку на додану вартість 21,05 грн);
РК № 84 від 03.07.2023 зареєстрований в ЄРПН 21.08.2023 о 04:20 (кількість днів порушення реєстрації ПН/РК в ЄРПН 16 на суму податку на додану вартість 192 грн).
Вважаючи протиправним спірне податкове повідомлення-рішення, позивач звернувся до суду з відповідними позовними вимогами.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів врегульовано Податковим кодексом України №2755-VI від 02.12.2010 (далі – ПК України), яким визначено вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (у редакції чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до п. 192.1 ст. 192 ПК України якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних:
постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;
отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.
Пункт 201.10 ст. 201 ПК України визначає, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
08.02.2023 набрав чинності Закон України від 12.01.2023 №2876-ІХ «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування», відповідно до якого, зокрема, внесено зміни до підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення ПК України.
Так, підрозділ 2 розділу XX «Перехідні положення ПК України доповнено пунктом 89, згідно з яким тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків:
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 18 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
Верховний Суд у постановах від 28.04.2020 у справі №810/198/16, від 03.03.2023 у справі №300/1765/19 вже формував висновки щодо сфери дії ст. 192 ПК України у схожих за змістом правовідносинах і указав, що отримувач має можливість зареєструвати РК за умови виконання постачальником свого обов`язку зі своєчасного надіслання складеного ним РК на зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг отримувачу.
У постанові від 23.01.2025 у справі №280/4889/24 Верховний Суд сформував правовий висновок щодо застосування п. 201.10 ст. 201 ПК України, відповідно до якого строки реєстрації РК, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, обраховуються від дня отримання такого РК до податкової накладної отримувачем (покупцем), а не від дати складання такого розрахунку.
Цей висновок повторив Верховний Суд і в постанові від 12.03.2025 у справі №160/12120/24.
Крім цього, в розвиток означених підходів суду касаційної інстанції та з огляду на зміни у законодавстві Верховний Суд у постанові від 12.03.2025 у справі №380/3834/24, тобто у розглядуваній справі, зазначив, що для РК, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, відлік строку на їх реєстрацію в ЄРПН розпочинається відповідно до змісту пункту 201.10 статті 201 та пункту 89 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України саме з дня отримання РК.
Формулювання «з дня отримання» що міститься у наведених вище нормах є чітким і вказує на те, що відлік строку починається з моменту, коли РК надійшов до покупця, а не з дати його складання чи іншої події. Ці норми не містять нечітких чи умовних конструкцій, які могли б ускладнити їх розуміння чи їх застосування.
Такий підхід до правозастосування обумовлений тим, що відповідно до вищенаведених положень законодавства РК складається безпосередньо продавцем/постачальником, після чого направляється покупцю/отримувачу послуг, який здійснює його реєстрацію. Покупець не впливає на дату складання РК продавцем та на факт її надсилання, тому виправданим є підхід законодавця щодо обчислення строку реєстрації РК саме з дати їх отримання.
Оскільки РК є документом, що ініціюється та формується виключно постачальником, покупець не може нести відповідальність за затримки, які виникають до моменту отримання цього документа. Не покладає на нього такої відповідальності і чинне законодавство.
Таким чином, строк для реєстрації РК в ЄРПН має обчислюватися за приписами положень пункту 201.10 статті 201 ПК України та пункту 89 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України саме з моменту фактичного надходження РК до покупця. В іншому випадку застосування санкцій до покупця за дії, на які він об`єктивно не міг вплинути, порушує його права та створює необґрунтоване адміністративне навантаження, що суперечить меті податкового законодавства - забезпеченню справедливого та збалансованого підходу до всіх учасників правовідносин.
Так, на виконання вказівок Верховного Суду у постанові від 12.03.2025 у цій же ж справі, а саме щодо встановлення дійсної дати отримання позивачем відповідних РК з метою сформування висновку про обґрунтованість чи не обґрунтованість накладення на позивача штрафних санкцій спірним податковим повідомленням-рішення, судом першої та апеляційної інстанції в ході судового розгляду за участі сторін досліджено копії розрахунків коригувань кількісних і вартісних показників до податкових накладних від 30.04.2022 №50, від 31.08.2022 №50, від 04.10.2022 №10, від 14.10.2022 №11, від 28.12.2022 №374, від 03.07.2023 №84, копії квитанцій та копії протоколів до РК №50 від 30.04.2022, до РК №50 від 31.08.2022, до РК №10 від 04.10.2022, до РК № 11 від 14.10.2022, до РК №374 від 28.12.2022, до РК №84 від 03.07.2023; Витяг з ЄРПН № 129768 щодо ПН/РК, виданих та отриманих платником за 15.07.2022, Витяг з ЄРПН № 129768 щодо ПН/РК, виданих та отриманих платником за 15.07.2022, Витяг з ЄРПН № 132265 щодо ПН/РК, виданих та отриманих платником за 19.09.2022, Витяг з ЄРПН № 137251 щодо ПН/РК, виданих та отриманих платником за 18.01.2023, Витяг з ЄРПН № 137435 щодо ПН/РК, виданих та отриманих платником за 25.01.2023, Витяг з ЄРПН № 137467 щодо ПН/ РК, виданих та отриманих платником за 26.01.2023, а також відкриті дані з програмного забезпечення «М.Е.Doc», з яких встановлено, що РК № 50, складений 30.04.2022, дата отримання ТОВ «ТБ ФРУТ КАПІТАЛ» 14.07.2022, дата реєстрації - 15.07.2022, граничний термін реєстрації - 29.07.2022; РК № 50, складений 31.08.2022, дата отримання ТОВ «ТБ ФРУТ КАПІТАЛ» 19.09.2022, дата реєстрації - 19.09.2022, граничний термін реєстрації 04.10.2022; РК № 10, складений 04.10.2022, дата отримання «ТБ ФРУТ КАПІТАЛ» 25.01.2023, дата реєстрації - 25.01.2023, граничний термін реєстрації - 09.02.2023; РК № 11, складений 14.10.2022, дата отримання ТОВ «ТБ ФРУТ КАПІТАЛ» 26.01.2023, дата реєстрації - 26.01.2023, граничний термін реєстрації - 10.02.2023; РК № 374, складений 28.12.2022, дата отримання ТОВ «ТБ ФРУТ КАПІТАЛ» 18.01.2023, дата реєстрації - 18.01.2023, граничний термін реєстрації - 02.02.2023.
Досліджені судом докази дають можливість дійти висновку про вчасне надіслання Позивачем РК від 30.04.2022 №50, від 31.08.2022 №50, від 04.10.2022 №10, від 14.10.2022 №11 та від 28.12.2022 №374 до ЄРПН для їх реєстрації.
Що стосується РК від 03.07.2023 №84, то Позивачем не подано суду доказів його отримання від продавця за договором такого розрахунку.
Разом з цим відповідач, як контролюючий орган, на якого покладено обов`язок діяти на виконання закону, не встановивши моменту фактичного надходження РК до позивача, всупереч вимог закону здійснив обчислення строку реєстрації РК з дати його складання.
З огляду на відсутність у відповідача відомостей про дату отримання покупцем спірних розрахунків коригування, надання позивачем даних про час отримання позивачем розрахунків коригування від продавця, суд погоджуються з висновками суду першої інстанції щодо недоведеності податковим органом порушення Товариством строків реєстрації РК.
Щодо покликань контролюючого органу про те, що позивач для захисту своїх порушених прав мав скористатися передбаченим ст. 201 ПК України механізмом щодо подання скарги на постачальника, апеляційний суд зазначає таке.
Згідно з приписами абз. 25 п. 201.10 ст. 201 ПК України механізм подання скарги передбачений передусім для випадків, коли постачальник припускається помилки в реквізитах ПН/РК або порушує строки їх реєстрації в ЄРПН, що безпосередньо впливає на права покупця. Однак у ситуації, коли постачальник складає РК в один день, а надсилає його покупцеві пізніше, формально не відбувається порушення строків реєстрації самим постачальником, оскільки обов`язок реєстрації РК у разі зменшення суми компенсації покладається саме на покупця. Таким чином, подання скарги на постачальника за затримку в надсиланні РК не матиме правового ефекту, адже пункт 201.10 ПК України не охоплює таких випадків і не встановлює відповідальності постачальника за несвоєчасне направлення РК покупцеві.
Абзацом 9 п. 201.10 ст. 201 ПК України визначено, що датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Зміст наведеної норми дає підстави вважати, що вона регулює саме фіксацію у квитанції дати надання РК в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, а не отримання такого РК. Ця норма стосується моменту реєстрації РК в ЄРПН, коли документ уже подано на реєстрацію, а не етапу його передачі від постачальника до покупця. Дата і час, зафіксовані у квитанції, є підтвердженням факту обробки РК системою ЄРПН і не мають прямого відношення до визначення моменту, коли покупець фактично отримав РК від постачальника для подальшої реєстрації.
Отже, абзац 9 п. 201.10 ст. 201 ПК України не може застосовуватися для визначення дати отримання РК покупцем, оскільки він регулює інший етап документообігу - взаємодію з ДПС після подання РК на реєстрацію.
Крім цього, Верховний Суд у цій справі зауважив, що суб`єкт владних повноважень, діючи на виконання саме приписів чинного закону, не може довільно тлумачити норми ПК України чи виходити за межі своїх повноважень. Податковий орган не має права самостійно встановлювати додаткові умови чи строки, не передбачені ПК України та іншими нормативно-правовими актами, такі як початок відліку строку з дати складання РК для цілей реєстрації останнього в ЄРПН. Його повноваження обмежуються контролем за дотриманням чітко визначених законом процедур, а перевищення цих меж суперечить принципу верховенства права.
Це ще раз підкреслює, що відповідальність покупця за своєчасну реєстрацію РК має базуватися виключно на об`єктивно встановленій даті отримання документа, а не на діях чи бездіяльності інших суб`єктів, зокрема постачальника чи ДПС.
Покликання апелянта на те, що ПК України не передбачає механізму фіксації дати отримання покупцем РК, не змінює змісту наведених норм та не дає правових підстав, щоб тлумачити їх таким чином аби початок відліку строку на реєстрацію РК, в якому передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, розпочинався саме з дня складення такого РК.
Верховний Суд послідовно у своїх рішеннях підкреслював важливість дотримання суб`єктами владних повноважень принципу належного урядування, який передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок, а державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
З урахуванням цього, відповідач для цілей цих правовідносин не може покликатися на відсутність механізму перевірки дати отримання відповідних РК, а повинен був запровадити процедури, які б давали можливість достеменно встановити дату отримання відповідного РК. Визнання Відповідачем відсутності законодавчо закріпленого механізму фіксації дати отримання РК лише підкреслює прогалину в нормативному регулюванні, яка не може бути використана на шкоду платникам податків, адже інакше це призводило б до порушення базових засад правової визначеності та рівності сторін у податкових правовідносинах.
За таких обставин, доводи відповідача, які пов`язує початок відліку строку реєстрації з датою складання РК, а не з його отриманням, вкотре є безпідставними та можуть створювати необґрунтовані перешкоди для платників податків у реалізації прав та обов`язків, що суперечить засадами податкового законодавства, які передбачені пункту 4.1 статті 4 ПК України.
На переконання суду, відсутність прямої норми в ПК України, що визначає порядок контролю за тим, коли отриманий відповідний РК, не є перешкодою для визначення моменту отримання РК.
Враховуючи наведене вище, апеляційний суд поділяє висновок суду першої інстанції про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, оскільки рішення податкового органу щодо застосування санкцій за несвоєчасну реєстрацію РК лише з урахуванням дати їх складання, а не отримання, порушує низку фундаментальних принципів права, таких як верховенство права, правової визначеності, справедливості, належного урядування, а відтак позовні вимоги підлягають задоволенню.
Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду — без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції.
Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до ст.139 КАС України не здійснюється.
Керуючись статтями 139, 229, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2025 року у справі № 380/3834/24 – без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її ухвалення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення, у разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя С. М. Кузьмич
судді О. Б. Заверуха
Н. М. Судова-Хомюк
Повне судове рішення складено 16 лютого 2026 року
Оригінал: reyestr.court.gov.ua