Постанова від 15 лютого 2026 р. у справі №300/3233/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2026 рокуЛьвівСправа № 300/3233/25 пров. № А/857/33480/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

судді-доповідача Іщук Л. П.,

суддів Обрізка І. М., Пліша М.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08 липня 2025 року (головуючий суддя Шумей М.В., м. Івано-Франківськ) у справі № 300/3233/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся із адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить визнати протиправним рішення Військової частини НОМЕР_1 від 21.04.2025 №2/132 щодо відмови у звільненні з військової служби ОСОБА_1 за пп. «г» п. 2 ч. 4, абзацу 13 п.3 ч.12 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», у зв`язку із необхідністю здійснювати постійний догляд за батьком, який визнаний особою з інвалідністю ІІ групи, та не має інших осіб першого чи другого ступеня спорідненості, що можуть здійснювати за ним постійний догляд; зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 звільнити з військової служби ОСОБА_1 за пп. «г» п. 2 ч. 4, абзацу 13 п.3 ч.12 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» у зв`язку із необхідністю здійснювати постійний догляд за батьком, який визнаний особою з інвалідністю ІІ групи, та не має інших осіб першого чи другого ступеня спорідненості, що можуть здійснювати за ним постійний догляд.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08 липня 2025 року позов задоволено.

Не погодившись з таким рішенням суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, вважає, що судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального права, а також не досліджено обставини, що мають значення для справи.

В обгрунтування апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції було застосовано нечинну норму ст. 26 Закону № 2232-XII. Наголошує, що позивачу було відмовлено у звільненні не тільки через непідтвердження належними документами необхідності постійного догляду за особою з інвалідністю, а також у зв`язку із тим, що не надано документів про відсутність інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення, які здійснюють або можуть здійснювати догляд за особою з інвалідністю. Вказує, що позивачем до рапорту про звільнення з військової служби не був доданий висновок уповноваженого органу (у цьому випадку - МСЕК) про необхідність для ОСОБА_2 постійного догляду, який відповідно до підпункту 26 пункту 5 додатку 19 до Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 10.04.2009 №170 (надалі Інструкція №170), є обов`язковим для підтвердження відповідної підстави для звільнення з військової служби. Також зазначає, що згідно підпункту 26 пункту 5 додатку 19 до Інструкції № 170 на підтвердження відсутності в особи інших членів сім`ї першого ступеня споріднення (батьків, її чоловіка або дружини, дітей, у тому числі усиновлених) чи другого ступеня споріднення (рідних братів, сестер та онуків), обов`язково подається документ, що підтверджує інвалідність особи першого чи другого ступеня споріднення, її потребу у постійному догляді та акт перевірки сімейного стану військовослужбовця із зазначенням інформації про наявність чи відсутність інших осіб, які здійснюють або можуть здійснювати такий догляд, затверджений керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Позивач подав письмовий відзив на апеляційну скаргу, просить рішення суду першої інстанції залишити без змін. Зокрема зазначає, що формальний недолік у вигляді зазначення попередньої редакції норми закону, жодним чином не впливає на вірний висновок суду першої інстанції. Вказує, що жодним нормативно-правовим актом не передбачено такого документу, в тому числі витягу, який містив би інформацію щодо відсутності у особи внуків, інших родичів другого ступеня споріднення. Вважає, що акт обстеження сімейного стану військовослужбовця від 17.03.2025, затверджений ІНФОРМАЦІЯ_1 , підтверджує відсутність інших осіб першого та другого ступеня споріднення у ОСОБА_2 (батька позивача). Також наголошує, що актуальною судовою практикою підтверджується повноваження ЛКК видавати висновки про потребу в постійному сторонньому догляді для осіб, в тому числі, у довільній формі.

Оскільки апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні), апеляційний суд відповідно до вимог пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України розглядає справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, позивач призваний за мобілізацією до Військової частини НОМЕР_1 , де він проходить військову службу.

Позивач має батька - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який визнаний особою з інвалідністю ІІ групи. Згідно висновку лікарсько-консультативної комісії №305 від 02.12.2024 КНП «Міська клінічна лікарня №1 Івано-Франківської міської ради» ОСОБА_2 за станом здоров`я потребує постійного догляду.

Позивач 07.04.2025 року звернувся до командира Військової частини НОМЕР_1 з рапортом про звільнення з військової служби у зв`язку із необхідністю здійснювати постійний догляд за батьком, який визнаний особою з інвалідністю ІІ групи, потребує постійного догляду та не має інших осіб першого чи другого ступеня спорідненості, що можуть здійснювати за ним постійний догляд ( пп. «г» п. 2 ч. 4, абзацу 13 п.3 ч.12 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» ).

Разом із рапортом було подано:

копію довідки МСЕК серія 12 ААД №068472 від 13.12.2024;

копію висновку лікарсько-консультативної комісії КНП «Міська клінічна лікарня №1 Івано-Франківської міської ради» №305 від 02.12.2024 року про потребу ОСОБА_2 в постійному догляді;

копію свідоцтва про смерть від 04.11.2019 дружини ОСОБА_2 - ОСОБА_3 ;

копію довідки про зареєстрованих осіб у житловому приміщенні №22704 від 18.12.2024;

копію свідоцтва про народження ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 ;

копію витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження №00048534162 від 18.12.2024 ОСОБА_1 ;

копію акту обстеження сімейного стану військовослужбовця від 17.03.2025р., виданий ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рішенням Військової частини НОМЕР_1 від 21.04.2025 №2/132 у задоволенні поданого рапорту було відмовлено.

Вважаючи протиправною відмову відповідача у звільненні з військової служби на підставі п.п."г" п.2 ч.4 ст.26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, в межах доводів та вимог апеляційної скарги колегія суддів апеляційного суду виходить з наступного.

Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Згідно з пунктом 20 частини 1 статті 106 Конституції України передбачено, що Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України від 12.05.2015 № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №2102-IX від 24.02.2022, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який триває і до сьогодні.

Указом Президента України №69/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, оголошено проведення загальної мобілізації.

Статтею 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII) встановлено, що Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов`язок включає підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Підстави звільнення з військової служби передбачені статтею 26 Закону № 2232-XII.

Відповідно до п.п. г п. 2 ч.4 ст. 26 Закону №2232-XII під час дії воєнного стану, військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби на підставах: через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу).

Отже, станом на момент виникнення спірних правовідносин стаття 26 Закону №2232-ХІІ уже містить виключний перелік сімейних обставин, за якими можливе звільнення військовослужбовця зі служби.

Так, згідно з абз. 13 п. 3 ч. 12 ст. 26 Закону №2232-XII під час дії воєнного стану військовослужбовці звільняються з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин, зокрема, у випадку необхідності здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи.

Аналіз наведеної норми свідчить про те, що для звільнення з військової служби під час дії режиму воєнного стану через сімейні обставини військовослужбовець, який не бажає продовжувати службу, повинен довести наявність таких обставин в сукупності: наявність в одного з батьків чи батьків дружини (чоловіка) статусу особи з інвалідністю I або II групи; необхідність здійснювати постійний догляд за такою особою з інвалідністю І чи ІІ групи; відсутність в особи з інвалідністю І чи ІІ групи інших членів сім`ї першого та другого ступеня споріднення, які могли б здійснювати постійний догляд за нею (тобто, інші особи, крім військовослужбовця, які можуть здійснювати постійний догляд особи з інвалідністю І чи ІІ групи, відсутні), або інші члени сім`ї особи з інвалідністю І чи ІІ групи першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи.

Згідно частини 7 статті 26 Закону №2232-XII звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється в порядку, передбаченому положенням про проходження військової служби громадянами України.

Указом Президента України № 1153/2008 від 10.12.2008 затверджене Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (далі - Положення № 1153/2008), яке визначає порядок проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України та регулює питання, пов`язані з проходженням такої служби під час виконання громадянами військового обов`язку в запасі. Це Положення застосовується також до відносин, що виникають у зв`язку з проходженням у Збройних Силах України кадрової військової служби особами офіцерського складу до їх переходу в установленому порядку на військову службу за контрактом або звільнення з військової служби.

Пунктом 233 Положення №1153/2008 передбачено, що військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. У рапортах зазначаються:

підстави звільнення з військової служби;

думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю;

районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця.

Як встановлено судом першої інстанції, вбачається з матеріалів справи, позивач проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 за призовом під час загальної мобілізації.

Спір у даній справі виник у зв`язку з відмовою відповідача у звільненні позивача з військової служби на підставі підпункту «г» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

З матеріалів справи вбачається, що позивач відповідно до Положення звернувся з рапортом до відповідача про звільнення з військової служби, до якого долучив документи, перераховані вище.

Підставою відмови у звільненні з військової служби, зокрема, вказано, що документи, надані позивачем, не містять доказів відсутності у батька позивача інших членів сім`ї першого та другого ступеня споріднення, які могли б здійснювати постійний догляд за ним, або інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду.

Для звільнення за пунктом 3 частини 12 статті 26 Закону №2232-ХІІ військовослужбовцю слід надати:

а) документи, які підтверджують необхідність постійного догляду за особою з інвалідністю I чи II групи;

б) документи, які підтверджують відсутність інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи;

в) у випадку наявності інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення - висновок медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я про необхідність надання таким особам постійного догляду, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи.

Наказом Міністра оборони №170 від 10.04.2009 року затверджено Інструкцію про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України ( далі - Інструкція ).

Підпунктом 26 пункту 5 додатку 19 до Інструкції ( у редакції на день подання позивачем рапорту про звільнення ) визначено перелік документів, які додаються до рапорту на звільнення у разі необхідності здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини ( чоловіка ), який є особою з інвалідністю І чи ІІ групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я:

- документи, які підтверджують відповідні родинні зв`язки з цією особою (особами);

- один із документів, що підтверджує відсутність в особи інших членів сім`ї першого ступеня споріднення (батьків, її чоловіка або дружини, дітей, у тому числі усиновлених) чи другого ступеня споріднення (рідних братів, сестер та онуків): один із документів, що підтверджує інвалідність особи першого чи другого ступеня споріднення, її потребу у постійному догляді та акт обстеження сімейного стану військовослужбовця із зазначенням інформації про наявність чи відсутність інших осіб, які здійснюють або можуть здійснювати такий догляд, затвердженого керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки;

- один із документів, що підтверджує інвалідність особи, яка потребує догляду: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або копія посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або копія пенсійного посвідчення чи копія посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю», «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю», в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики;

- висновок медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я про потребу в постійному догляді;

Колегія суддів звертає увагу, що Інструкцією передбачено подання разом з рапортом на звільнення як одного із документів, що підтверджують відсутність в особи інших членів сім`ї першого ступеня споріднення (батьків, її чоловіка або дружини, дітей, у тому числі усиновлених) чи другого ступеня споріднення (рідних братів, сестер та онуків), так, разом з цим, і акту обстеження сімейного стану військовослужбовця із зазначенням інформації про наявність чи відсутність інших осіб, які здійснюють або можуть здійснювати такий догляд, затвердженого керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Однак, як встановлено з матеріалів справи і наголошено апелянтами, позивачем ОСОБА_1 до рапорту не надано документів, що підтверджують відсутність у його батька інших членів сім`ї першого ступеня споріднення (батьків, дружини, дітей, у тому числі усиновлених) чи другого ступеня споріднення (рідних братів, сестер та онуків).

Визначення осіб, які відносяться до членів сім`ї першого та другого ступенів споріднення, надано у Податковому кодексі України, відповідно до пп. 14.1.263 пункту 14.1 статті 14 ПК України якого членами сім`ї фізичної особи першого ступеня споріднення для цілей розділу IV цього Кодексу вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої; членами сім`ї фізичної особи другого ступеня споріднення для цілей розділу IV цього Кодексу вважаються її рідні брати та сестри, її баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до 1.3 розділу I Інструкції з ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 24.07.2008 № 1269/5 на запити фізичних осіб та державних органів, органів місцевого самоврядування (їх посадових осіб), а також шляхом безпосереднього доступу посадових осіб державних органів, нотаріусів до Реєстру у випадках, передбачених законом, з Реєстру видаються (отримуються) такі форми витягів:

а) витяг з Реєстру, що містить окремі відомості певного актового запису цивільного стану, зміни та іншу інформацію, унесену до нього, або відомості про відсутність такого запису;

б) повний витяг з Реєстру, що містить усі відомості певного актового запису цивільного стану, зміни та іншу інформацію, унесену до нього, або відомості про відсутність такого запису.

Зокрема, відсутність у ОСОБА_2 інших дітей може бути підтверджена повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження (додаток 15 до Інструкції з ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян); - відсутність рідних братів/сестер може бути підтверджена повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження (додаток 15 до Інструкції з ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян), зробленим на ім`я його матері; - відсутність онуків може бути підтверджена повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження (додаток 15 до Інструкції з ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян), зробленого на дитину ( дітей ) ОСОБА_2 .

Дослідивши додані до рапорту документи, колегія суддів приходить до висновку, що вони не підтверджують відсутність інших членів сім`ї першого та другого ступенів споріднення у батька позивача - ОСОБА_2 .

Акт обстеження сімейного стану військовослужбовця від 17.03.2025, виданий ІНФОРМАЦІЯ_1 , на який покликається позивач та вважає, що він підтверджує відсутність інших осіб першого та другого ступеня споріднення ОСОБА_2 , є неналежним доказом таких обставин. Крім того, як вже було зазначено, такий акт додається до рапорту разом із відповідними документами відповідно до додатку 19 Інструкції.

Колегія суддів не вбачає протиправності у рішенні відповідача від 21.04.2025 №2/132 про відмову у звільненні з військової служби ОСОБА_1 , оскільки підставою відмови, зокрема, було недодання ним до рапорту на звільнення документів про відсутність інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення у його батька - особи з інвалідністю.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що відмова Військової частини НОМЕР_1 звільнити позивача з військової служби за підпунктом "г" пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", прийнята за результатом розгляду його рапорту, є правомірною, а висновки суду першої інстанції про визнання протиправним такого рішення і зобов`язання відповідача звільнити з військової служби позивача - помилковими та зробленими без повного з`ясування всіх обставин, що мають значення для справи, та з неправильним застосуванням норм матеріального права, що з врахуванням положень статті 317 КАС України має наслідком скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення постанови про відмову у задоволенні позову.

Щодо розподілу судових витрат, то такий відповідно до ст. 139 КАС України не здійснюється.

Керуючись статтями 308, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 задовольнити.

Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08 липня 2025 року у справі № 300/3233/25 скасувати та ухвалити постанову про відмову у задоволенні позову.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя Л. П. Іщук

судді І. М. Обрізко

М.А. Пліш