Постанова від 15 лютого 2026 р. у справі №140/7411/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

Суд: Восьмий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: реєстрації та обмеження пересування і вільного вибору місця проживання, з них:

Дата: 15 лютого 2026 р.

Справа: №140/7411/25

Суддя: Хобор Романа Богданівна

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2026 рокуЛьвівСправа № 140/7411/25 пров. № А/857/42694/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючої судді - суддів: Хобор Р. Б., Бруновської Н. В., Довгої О. І.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду про залишення позовної заяви без розгляду від 02 жовтня 2025 року, що ухвалила суддя Каленюк Ж.В., у місті Луцьку, у справі № 140/7411/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправним та скасування рішення.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 25.09.2025 позовну заяву залишено без руху з тих підстав, що позивач подав позовну заяву після закінчення строку для звернення до суду, з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав.

01.10.25 до суду надійшла заява про поновлення строку звернення до суду з тих підстав, що, з огляду на використання процедури досудового врегулювання спору, строк звернення до суду обчислюється з моменту завершення відповідної процедури.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2025 року суд першої інстанції залишив позовну заяву ОСОБА_1 без розгляду.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що позовні вимоги стосуються оскарження рішення відповідача, а тому до вказаних правовідносин застосовується місячний строк звернення до суду, визначений частиною п`ятою статті 122 КАС України.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу скасувати та направити справу на продовження розгляду до суду першої інстанції.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, ОСОБА_1 зазначає, що суд першої інстанції безпідставно залишив позовну заяву без розгляду, так як, з огляду на використання процедури досудового врегулювання спору, строк звернення до суду обчислюється з моменту завершення відповідної процедури.

Заслухавши суддю – доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань.

Суд першої інстанції встановив те, що предметом судового оскарження є рішення начальника четвертої групи ІПК відділення інспекторів прикордонної служби “ ІНФОРМАЦІЯ_2 ” відділу прикордонної служби “ ІНФОРМАЦІЯ_3 ” від 17 березня 2025 року № 616 про відмову у перетинанні державного кордону.

Таке рішення позивач оскаржив до органу Державної прикордонної служби України вищого рівня.

Про результати розгляду скарги, а саме про правильність прийнятого уповноваженою особою Держприкордонслужби рішення про відмову у перетинанні державного кордону, позивача повідомлено листом ІНФОРМАЦІЯ_1 від 16 квітня 2025 року № 02.3/З-768/885, надісланим на електронну адресу представника позивача.

Надаючи правову оцінку правильності вирішення судом першої інстанції даного публічно – правового спору, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Відповідно до частини 3 статті 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Апеляційний суд встановив, що суд першої інстанції залишив позов без розгляду з тих мотивів, що позивач пропустив місячний строк звернення до суду і у заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду навів неповажні причини пропуску цього строку.

Аналізуючи підстави для залишення позовної заяви без розгляду апеляційний суд зазначає таке.

Частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною третьою статті 14 Закону України “Про прикордонний контроль”, особа, якій відмовлено у перетинанні державного кордону, має право протягом одного місяця з дня прийняття відповідного рішення у передбаченому законом порядку оскаржити його до органу Державної прикордонної служби України вищого рівня або до адміністративного суду за місцем розташування відповідного органу. Оскарження зазначеного рішення не зупиняє його дії.

Отже, у спорах, пов`язаних з відмовою в перетинанні державного кордону, законодавець встановив місячний строк звернення до органу Державної прикордонної служби України вищого рівня або адміністративного суду з дня прийняття відповідного рішення прикордонним органом.

Апеляційний суд встановив, що рішення відповідача про відмову у перетинанні державного кордону прийняте 17.03.2025.

ОСОБА_1 , перед зверненням до адміністративного суду, скористався передбаченою законодавством можливістю досудового оскарження рішення, звернувшись до органу Державної прикордонної служби України вищого рівня.

Орган Державної прикордонної служби України відмовив позивачу у скасуванні рішення від 17.03.2025, що підтверджується відповіддю ІНФОРМАЦІЯ_1 від 16 квітня 2025 року № 02.3/З-768/885.

Апеляційний суд вважає, що оскільки рішення, за результатами розгляду скарги позивача, було прийняте 16.04.2025, то, звернувшись до адміністративного суду з позовом 03.07.2025, тобто до закінчення тримісячного строку з дня закінчення процедури досудового врегулювання спору, позивач не пропустив строк звернення до суду.

Таким чином, суду першої інстанції неправильно застосував норми процесуального права, що регулюють строк звернення до суду і зробив передчасний висновок про залишення позовної заяви без розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є:

1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків суду обставинам справи;

4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги позивача є суттєвими і складають підстави для висновку про те, що суд першої інстанції неповно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з порушенням норм процесуального права.

Отже, ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, необхідно скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції, задовольнивши апеляційну скаргу позивача.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 320, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2025 року у справі № 140/7411/25 скасувати, а справу № 140/7411/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправним та скасування рішення направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуюча суддя Р. Б. Хобор

судді Н. В. Бруновська

О. І. Довга

Оригінал: reyestr.court.gov.ua