Постанова від 15 лютого 2026 р. у справі №380/15675/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2026 рокуЛьвівСправа № 380/15675/25 пров. № А/857/37010/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючої судді - суддів: Хобор Р. Б., Бруновської Н. В., Запотічного І. І.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду про повернення позовної заяви в частині позовних вимог від 19 серпня 2025 року, що ухвалив суддя Кузан Р.І., у місті Львові, у справі № 380/15675/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 04.08.2025 позовну заяву залишено без руху з тих підстав, що частина позовних вимог подана за межами строку звернення до суду.

14.08.2025, на усунення недоліків позовної заяви, ОСОБА_1 подав заяву про поновлення строку звернення до суду, в якій зазначено, що не отримував від відповідача письмових повідомлень про складові нарахованого грошового забезпечення. Про порушення свого права позивач дізнався після отримання листа від Військової частини НОМЕР_1 від 03.07.2025 № 690/ВихЗВГ/395, у якому було деталізовано розрахунки.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 в частині позовних вимог за період з 19.07.2022 по момент виключення зі списків особового складу частини повернуто позивачу.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що ОСОБА_1 пропустив строк звернення до суду без поважних причин, що є підставою для повернення позовних вимог за період з 19.07.2022 по момент виключення зі списків особового складу частини, відповідно до пп. 1, 9 ч. 4 ст. 169 КАС України.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції не звернув увагу на те, що позивач продовжує проходити військову службу та не отримував від відповідача письмових повідомлень про складові нарахованого грошового забезпечення. Про порушення свого права позивач дізнався 03.07.2025 з листа від Військової частини НОМЕР_1 від 03.07.2025 Апелянт наголошує на тому, що строк звернення до суду потрібно обчислювати з моменту набуття достовірної та документально підтвердженої інформації про розмір та складові грошового забезпечення позивача.

Заслухавши суддю – доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань.

Суд першої інстанції встановив те, що предметом спору у цій справі є нарахування та виплата грошового забезпечення позивача за період з 01.12.2015 по момент виключення із списків особового складу частини.

Надаючи правову оцінку правильності вирішення судом першої інстанції даного публічно – правового спору, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Відповідно до пункту 9 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Частиною другою статті 123 КАС України, передбачено, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Апеляційний суд встановив, що суд першої інстанції повернув позов з тих мотивів, що особа, яка звертається до суду пропустила трьох місячний строк звернення до суду без поважних причин.

Аналізуючи підстави для повернення позовної заяви апеляційний суд зазначає наступне.

Частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Вказаний висновок сформований в постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних Касаційного адміністративного суду від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19.

При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття “дізнався” та “повинен був дізнатись”. Так, під поняттям “дізнався” необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо її порушених прав, свобод та інтересів.

Апеляційний суд встановив, що суд першої інстанції допустив помилку, визначаючи статус позивача та характер спірних правовідносин.

Зокрема, у позовній заяві ОСОБА_1 формулює вимоги про перерахунок грошового забезпечення “по момент виключення зі списків особового складу частини”.

Таке формулювання позовних вимог властиве справам про остаточний розрахунок при звільненні, проте, як встановлено з матеріалів справи, а саме з витягу із послужного списку, позивач продовжує проходити військову службу у військовій частині НОМЕР_1 по теперішній час.

Суд першої інстанції, приймаючи оскаржувану ухвалу, не встановив суть позовних вимог, повторивши у тексті ухвали формулювання позивача “по момент виключення зі списків”, помилково застосував до спору про виплату грошового забезпечення діючому військовослужбовцю логіку строків звернення, передбачену частиною другою статті 233 КЗпП України.

Таким чином, суд першої інстанції належним чином не з`ясував статус позивача, що призвело до безпідставного повернення позовних вимог за період, у якому порушення права має триваючий характер і не пов`язане з процедурою звільнення.

Крім того, суд першої інстанції не встановив дату, коли позивач дізнався про порушення своїх прав, враховуючи, що позивач перебуває на службі та не отримував розрахункових листів.

Вказані висновки апеляційного суду, є достатніми для прийняття рішення про те, що суддя суду першої інстанції, достовірно не встановивши обставин, які мають значення для вирішення питання про дотримання строку звернення до суду, передчасно повернув позовну позовну заяву щодо частини позовних вимог позивачеві.

Інші доводи апеляційної скарги та висновки суді суду першої інстанції на вищевказаний висновок апеляційного суду не впливають, тому апеляційний суд їх не спростовує.

Відповідно до ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є:

1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків суду обставинам справи;

4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги позивача є суттєвими і складають підстави для висновку про те, що суд першої інстанції неповно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з порушенням норм процесуального права.

Отже, ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, необхідно скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції, задовольнивши апеляційну скаргу позивача.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 320, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2025 року у справі № 380/15675/25 скасувати, а справу № 380/15675/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, в частині позовних вимог за період з 19.07.2022 по день звернення до суду, направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуюча суддя Р. Б. Хобор

судді Н. В. Бруновська

І. І. Запотічний