Постанова від 15 лютого 2026 р. у справі №380/12060/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2026 рокуЛьвівСправа № 380/12060/25 пров. № А/857/30502/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючої судді - суддів: Хобор Р. Б., Бруновської Н. В., Запотічного І. І.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду про повернення позовної заяви від 02 липня 2025 року, що ухвалив суддя Костецький Н.В., у місті Львові, у справі № 380/12060/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу ЛОР “Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня” про визнаня протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача про визнаня протиправним та скасування рішення.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 18.06.2025 позовну заяву залишено без руху з тих підстав, що позивачка подала позовну заяву після закінчення строку звернення до суду.

27.06.2025, на усунення недоліків позовної заяви, ОСОБА_1 подала заяву про поновлення строку звернення до суду, в якій зазначено, що позивачці не були відомі обставини подання позовної заяви по справі № 380/25384/24.

Особи, які подавали позовну заяву по справі № 380/25384/24, не погоджували цього з позивачкою та діяли за відсутності повноважень на подання такої заяви. Відповідно, позивачка не знала і не могли знати про наявність справи № 380/25384/24 та про подання позовної заяви нібито в її інтересах неуповноваженими на це особами.

Як попередньо повідомлено в позовній заяві, позивачка не брала участь в огляді 25 жовтня 2010 року та не отримувала ні акт огляду МСЕК № 2070, ні довідку до акта огляду МСЕК серії 10 ААА № 470626 від 25 жовтня 2010 року.

Про вказані обставини позивачка дізналася у січні 2025 року від сімейного лікаря, який видав позивачці копію довідки до акта огляду МСЕК.

Вказане, на думку позивачки, свідчить про наявність підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 02 липня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 повернуто позивачці.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що ОСОБА_1 пропустила строк звернення до суду без поважних причин, що є підставою для повернення позовної заяви, відповідно до пп. 1, 9 ч. 4 ст. 169 КАС України.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, позивачка подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції неправильно встановив момент з якого розпочався відлік строку звернення до суду, не звернув уваги на доводи, викладені в заяві, яка подана до суду на виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху, а відтак безпідставно вважав, що строк звернення до суду пропущений без поважних причин.

Заслухавши суддю – доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань.

Суд першої інстанції встановив те, що 12.11.2024 позивачка звернулась до суду із позовом (надійшов до суду 19.12.2024, вх. № 93528) до Комунального закладу Львівської обласної ради Львівського обласного центру медико-соціальної експертизи, Міжрайонної спеціалізованої психіатричної Медико-соціальної експертної комісії № 1, у якому просила:

- визнати протиправними та скасувати рішення Міжрайонної спеціалізованої психіатричної Медико-соціальної експертної комісії № 1 Комунального закладу Львівської обласної ради Львівського обласного центру медико - соціальної експертизи та довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 10 ААА № 470626 від 25.10.2010 року щодо встановлення ОСОБА_1 третьої групи інвалідності безтерміново;

- зобов`язати Міжрайонну спеціалізовану психіатричну Медико-соціальну експертну комісію № 1 Комунального закладу Львівської обласної ради Львівського обласного центру медико - соціальної експертизи повторно провести огляд ОСОБА_1 на предмет невизнання її інвалідом.

Ухвалою суду від 23.12.2024 у справі № 380/25384/24 позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального закладу Львівської обласної ради Львівського обласного центру медико-соціальної експертизи, Міжрайонної спеціалізованої психіатричної Медико-соціальної експертної комісії № 1 про визнання протиправним рішення, зобов`язання вчинити дії – залишено без руху.

Ухвалою суду від 21.01.2025 у справі № 380/25384/24 позовну заяву ОСОБА_1 повернуто позивачеві у зв`язку із невиконанням у встановлений судом строк вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Суд також встановив, що до позовної заяви у справі № 380/25384/24 так і до позовної заяви у даній справі позивачка долучила копію довідки до акта огляду МСЕК серії 10 ААА № 470626 від 25.10.2010, виданої Психіатричною МСЕК № 1. У вказаній довідці зазначено акт огляду № 2070.

Отже, на час звернення позивачки до суду із позовом у справі № 380/25384/24 – 12.11.2024, позивачу було відомо про прийняття щодо неї оскарженого рішення, оформленого Актом огляду № 2070.

Щодо твердження позивачки про те, що позивачці не були відомі обставини подання позовної заяви по справі № 380/25384/24, а особи, які подавали позовну заяву по справі № 380/25384/24, не погоджували цього з позивачкою та діяли за відсутності повноважень на подання такої заяви, суд встановив, що до позовної заяви у справі № 380/25384/24 було долучено ордер на надання правничої допомоги серії ВН №1437305 від 11.11.2024, який свідчить про надання адвокатом Зачепіло Зоряною Ярославівною правничої допомоги ОСОБА_1 на підставі договору про надання правничої допомоги / доручення органу (установи), уповноваженої законом на надання безоплатної правничої допомоги №23/1 від 19.01.2024.

Надаючи правову оцінку правильності вирішення судом першої інстанції даного публічно – правового спору, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Відповідно до пункту 9 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Частиною другою статті 123 КАС України, передбачено, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Апеляційний суд встановив, що суд першої інстанції повернув позов з тих мотивів, що особа, яка звертається до суду пропустила шестимісячний строк звернення до суду без поважних причин.

Аналізуючи підстави для повернення позовної заяви апеляційний суд зазначає наступне.

Частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Вказаний висновок сформований в постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних Касаційного адміністративного суду від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19.

При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття “дізнався” та “повинен був дізнатись”. Так, під поняттям “дізнався” необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо її порушених прав, свобод та інтересів.

Апеляційний суд, аналізуючи матеріали справи, встановив, що суд першої інстанції не надав належної правової оцінки доводам позивачки щодо моменту, з якого позивачка дізналася про порушення своїх прав.

Позивачка у заяві про поновлення строку зазначала, що про рішення Міжрайонної спеціалізованої психіатричної МСЕК № 1, оформлене актом огляду № 2070 та довідкою серії 10 ААА № 470626 від 25.10.2010, вона дізналася у січні 2025 року від сімейного лікаря. При цьому позивачка стверджувала, що не брала участі в огляді 25 жовтня 2010 року та не отримувала ні акт огляду, ні довідку до нього.

Суд першої інстанції, обґрунтовуючи повернення позовної заяви, послався на те, що позивачці було відомо про оскаржене рішення на момент звернення до суду у справі № 380/25384/24 (12.11.2024), оскільки до позовної заяви у цій справі долучено копію спірної довідки.

Однак, суд першої інстанції не надав оцінку доводам позивачки про те, що позивачка не була обізнана про подання позовної заяви у справі № 380/25384/24, а особи, які подавали цю заяву, діяли без відома позивачки та за відсутності належних повноважень.

Апеляційний суд зазначає, що наявність ордера на надання правничої допомоги сама по собі не спростовує доводів позивачки про те, що вона не давала доручення на подання позову та не була обізнана про таке звернення до суду. Суд першої інстанції не з`ясував обставин укладення договору про надання правничої допомоги, не встановив, чи була позивачка стороною цього договору, чи підписувала його особисто, чи була обізнана про його укладення.

Крім того, суд першої інстанції не дослідив обставин, за яких позивачка отримала копію спірної довідки у січні 2025 року від сімейного лікаря, та не з`ясував, чи могла позивачка дізнатися про прийняте щодо неї рішення МСЕК раніше.

Встановлення цих обставин має суттєве значення для правильного визначення початку перебігу строку звернення до суду, оскільки саме з моменту, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, починається відлік шестимісячного строку, передбаченого частиною другою статті 122 КАС України.

Вказані висновки апеляційного суду, є достатніми для прийняття рішення про те, що суддя суду першої інстанції, достовірно не встановивши обставин, які мають значення для вирішення питання про дотримання строку звернення до суду, передчасно повернув позовну позовну заяву позивачці.

Відповідно до ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є:

1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків суду обставинам справи;

4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги позивачки є суттєвими і складають підстави для висновку про те, що суд першої інстанції неповно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з порушенням норм процесуального права.

Отже, ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, необхідно скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції, задовольнивши апеляційну скаргу позивачки.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 320, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 02 липня 2025 року у справі № 380/12060/25 скасувати, а справу № 380/12060/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу ЛОР “Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня” про визнаня протиправним та скасування рішення направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуюча суддя Р. Б. Хобор

судді Н. В. Бруновська

І. І. Запотічний