Постанова від 15 лютого 2026 р. у справі №200/2502/24 — Перший апеляційний адміністративний суд

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2026 року справа №200/2502/24

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі суддів: Гайдара А.В., Блохіна А.А., Гаврищук Т.Г., розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 15 грудня 2025 року (головуючий суддя І інстанції – Куденков К.О.), складену в повному обсязі 15 грудня 2025 року, у справі № 200/2502/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій і зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 28 травня 2024 року у справі № 200/2502/24 задоволено повністю позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій і зобов`язання вчинити певні дії. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови здійснити перерахунок і виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 22.02.2024 № 1571, яка видана Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Донецькій області. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити ОСОБА_1 з 01.04.2019 перерахунок і виплату пенсії на підставі виданої Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Донецькій області довідки від 22.02.2024 № 1571 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019.

Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 9 липня 2024 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 травня 2024 року у справі № 200/2502/24 - повернути апелянту.

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, якою просить змінити спосіб і порядок виконання рішення суду від 28.05.2024 у справі №200/2502/24 в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити виплату різниці між фактично сплаченою та належною до сплати сумою пенсії позивачу, починаючи з 01.04.2019, установивши новий спосіб і порядок виконання рішення, а саме: Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь Позивача різницю між фактично сплаченою та належною до сплати сумою пенсії у сумі 216 193,35 грн.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 15 грудня 2025 року заяву ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 травня 2024 року у справі № 200/2502/24 задоволено.

Змінено спосіб виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 травня 2024 року у справі № 200/2502/24 в частині зобов`язання здійснити виплату (перерахованої) пенсії шляхом стягнення суми заборгованості по пенсії з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, а саме: «Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 суму заборгованості по пенсії в розмірі 216193 (двісті шістнадцять тисяч сто дев`яносто три) гривні 35 (тридцять п`ять) копійок.

Не погодившись із зазначеною ухвалою суду Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області подало апеляційну скаргу в якій просило її скасувати та відмовити у задоволенні клопотання позивача про заміну способу виконання судового рішення.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що зміна способу виконання рішення суду із зобов`язання здійснити виплату заборгованості пенсійних виплат на стягнення конкретної суми цієї заборгованості з визначенням певного періоду, є зміною рішення по суті.

Сторони в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись судом належним чином.

Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи і обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.

Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Частиною другою статті 14 КАС України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Нормами частини третьої зазначеної статті передбачено, що невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

У відповідності до частини 1 статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Частиною 3 статті 382-3 КАС України визначено, що у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Суд розглядає питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення за правилами статті 378 цього Кодексу (частина 9 статті 382-3 КАС України).

Відповідно до частини 1 статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Частиною 3 статті 378 КАС України визначено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

Суд зазначає, що рішення Донецького окружного адміністративного суду по справі № 200/2502/24 стосується пенсійних виплат, набрало законної сили. Вказане рішення залишається невиконаним.

Як зазначає Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області в апеляційній скарзі, рішення суду є виконаним в частині перерахунку пенсії.

Однак, судами встановлено, що у зв`язку з невиконання рішення суду від 28 травня 2025 року у справі № 200/2502/24 в частині виплати ОСОБА_1 перерахованої пенсії, більше двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є підстави для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з відповідача нарахованої суми в розмірі 216193,35 грн.

Зважаючи на тривале невиконання рішення Донецького окружного адміністративного суду по справі № 200/2502/24 щодо виплати позивачу заборгованості по пенсії, а також наявність обставин, що істотно ускладнюють його виконання, суд доходить висновку про наявність підстав для зміни способу виконання цього рішення в частині зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області сплатити заборгованість у розмірі 216193,35 грн. та стягнення цієї суми

Відповідно до положень ч.1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції – без змін.

Керуючись статтями 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 15 грудня 2025 року у справі № 200/2502/24 – залишити без задоволення.

Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 15 грудня 2025 року у справі № 200/2502/24 – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку, встановленому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 16 лютого 2026 року.

Судді А.В. Гайдар

А.А. Блохін

Т.Г.Гаврищук