Рішення від 15 лютого 2026 р. у справі №420/39584/25 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/39584/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С., розглянувши в письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 за результатом якого позивач просить:

визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 МОУ щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких додаткової винагороди виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, за період з 10.04.2025 по 12.04.2025, 12.04.2025 по 24.04.2025, 28.08.2025 по 29.09.2025, 15.10.2025 по 20.11.2025 року;

зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 МОУ нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, за період з 10.04.2025 по 12.04.2025, 12.04.2025 по 24.04.2025, 28.08.2025 по 29.09.2025, 15.10.2025 по 20.11.2025 року;

визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 МОУ щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, за час перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії у розмірі 100 000 грн. за період з 24.04.2025 року по 21.05.2025 рік, з 22.05.2025 року по 22.06.2025 рік, з 23.06.2025 року по 20.07.2025 рік, з 21.07.2025 року по 18.08.2025 рік (включно), з урахуванням фактично виплачених сум;

зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 МОУ нарахувати і виплатити ОСОБА_1 додаткової винагороди, за час перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії у розмірі 100 000 грн. за період з 25.08.2023 року по 24.09.2023 року (включно) та в розмірі 100 000 гривень з 24.04.2025 року по 21.05.2025 рік, з 22.05.2025 року по 22.06.2025 рік, з 23.06.2025 року по 20.07.2025 рік, з 21.07.2025 року по 18.08.2025 рік (включно), з урахуванням фактично виплачених сум.

В обґрунтування позову представник позивача зазначив, 01.04.2025 року отримав поранення під час виконання бойових завдань в районі проведення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, що підтверджується Довідкою про обставини поранення, виданою командиром в/ч НОМЕР_1 від 18.04.2025 №1911. Відповідно до Виписок із медичної карти стаціонарного хворого №8080, № 2973, №1473 та №1760 позивач перебував у стаціонарі з 10.04.2025 по 12.04.2025, 12.04.2025 по 24.04.2025, 28.08.2025 по 29.09.2025, 15.10.2025 по 20.11.2025 року. Згідно змісту Довідки військово-лікарської комісії № 2025-0424-0854-3880-0, № 2025-0522-0953-4768-3, № 2025-0623-1601-5787-3, №2025-0721-1457-0965-0, № 2025-0819-1032-5292-0 ОСОБА_1 потребує відпустку за станом здоров`я на 30 календарних днів.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідачем протиправно не було виплачено додаткову винагороду в розмірі 100000 грн. в розрахунку на місяць, передбачену постановою Кабінету міністрів України від 28.02.2022р. № 168, на стаціонарному лікуванні у періоди: з 10.04.2025 по 12.04.2025, 12.04.2025 по 24.04.2025, 28.08.2025 по 29.09.2025, 15.10.2025 по 20.11.2025 року; у відпустках для лікування з 24.04.2025 року по 21.05.2025 рік, з 22.05.2025 року по 22.06.2025 рік, з 23.06.2025 року по 20.07.2025 рік, з 21.07.2025 року по 18.08.2025 рік. Наведені обставини стали підставою для звернення до суду.

Ухвалою суду від 02 грудня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (ст.262 КАС України).

Однак, у встановлений судом строку та на даний час, відзиву на позовну заяву від відповідача не надійшло, що в силу приписів КАС України не є перешкоду для розгляду справи.

Як визначено ч. 6 статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позовну заяву, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-79 КАС України, судом встановлено наступні факти та обставини.

ОСОБА_1 є учасником бойових дій та проходив службу у Військовій частині НОМЕР_2 МОУ.

01.04.2025 року отримав поранення під час виконання бойових завдань в районі проведення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, що підтверджується Довідкою про обставини поранення, виданою командиром в/ч НОМЕР_1 від 18.04.2025 №1911.

Відповідно до Виписки із медичної карти стаціонарного хворого №8080 позивач перебував у стаціонарі з 10.04.2025 по 12.04.2025, відповідно до Виписки із медичної карти стаціонарного хворого № 2973 позивач перебував у стаціонарі з 12.04.2025 по 24.04.2025, відповідно до Виписки із медичної карти стаціонарного хворого №1473 позивач перебував у стаціонарі з 28.08.2025 по 29.09.2025, відповідно до Виписки із медичної карти стаціонарного хворого №1760 позивач перебував у стаціонарі з 15.10.2025 по 20.11.2025 року.

Згідно змісту Довідки військово-лікарської комісії № 2025-0424-0854-3880-0 від 24.04.2025, № 2025-0522-0953-4768-3 від 22.05.2025, № 2025-0623-1601-5787-3 від 23.06.2025, №2025-0721-1457-0965-0 від 21.07.2025, № 2025-0819-1032-5292-0 від 19.08.2025 ОСОБА_1 потребує відпустку за станом здоров`я на 30 календарних днів. За ступеням тяжкості поранення відноситься до тяжких. Поранення, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини.

Позивач вважає, що за період проходження лікування та перебування у відпустці у зв`язку з пораненням, йому протиправно не виплачувалась додаткова винагорода в розмірі 100000,00 грн., передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», тому позивач і звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи юридичну оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить з наступного.

Частиною 1 статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон України №2232-ХІІ) передбачено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Відповідно до ст.12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991№ 2011-ХІІ з наступними змінами та доповненнями у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон України №2011-ХІІ), військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.

У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Згідно з п.1 ст.9 Закону України №2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Пунктами 2-4 цієї правової норми встановлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64 в Україні введено воєнний стан, який триває до сьогодні.

На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" та № 69 "Про загальну мобілізацію", Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 року прийнята Постанова "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану №168" (далі - Постанова № 168).

Пунктом 1 постанови № 168 установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Пунктом 5 постанови № 168 передбачено, що вона набирає чинності з моменту опублікування і застосовується з 24.02.2022 року.

01 квітня 2022 року до постанови № 168 постановою Кабінету Міністрів України №400 внесено зміни, згідно з якими до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у пункті 1, у тому числі тих, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Отже до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: 1) посадовий оклад; 2) оклад за військовим званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення; 4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Таким чином, додаткова винагорода в розмірі 100000 грн. виплачується військовослужбовцям, зокрема, тим, які у зв`язку з пораненням, пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), - включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.

При цьому, суд зауважує, що для виплати додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, на період дії воєнного стану, немає обов`язкової умови щодо безперервного перебування особи на стаціонарному лікуванні.

Тобто, у разі повторного та кожного наступного перебування військовослужбовця на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), за медичними показниками отриманого раніше поранення (контузії, травми, каліцтва), пов`язаного із захистом Батьківщини, виплата додаткової винагороди здійснюється в розмірі 100000 гривень.

Підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень у зв`язку з пораненням, пов`язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення під час захисту Батьківщини. Така довідка видається відповідно до наказу командира військової частини.

Як встановлено судом, позивач у періоди з 10.04.2025 по 12.04.2025, 12.04.2025 по 24.04.2025, 28.08.2025 по 29.09.2025, 15.10.2025 по 20.11.2025 року перебував на стаціонарному лікуванні.

Однак доказів виплати позивачу додаткової грошової винагороди в розмірі 100 000 гривень, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" матеріали справи не містять.

Відтак, позивач має право на отримання додаткової винагороди у збільшеному розмірі із розрахунку 100000 грн. на місяць за період перебування на стаціонарному лікуванні з 10.04.2025 по 12.04.2025, 12.04.2025 по 24.04.2025, 28.08.2025 по 29.09.2025, 15.10.2025 по 20.11.2025 року.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 МОУ нарахувати і виплатити ОСОБА_1 додаткової винагороди, за час перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії у розмірі 100 000 грн. за період з 25.08.2023 року по 24.09.2023 року (включно) та в розмірі 100 000 гривень з 24.04.2025 року по 21.05.2025 рік, з 22.05.2025 року по 22.06.2025 рік, з 23.06.2025 року по 20.07.2025 рік, з 21.07.2025 року по 18.08.2025 рік (включно), з урахуванням фактично виплачених сум., суд зазначає наступне.

У матеріалах справи не містяться докази перебування позивача у відпустці за період 25.08.2023 року по 24.09.2023 року (включно); вказані документи не надано ані позивачем, ані відповідачем.

Стосовно періодів з 24.04.2025 року по 21.05.2025 рік, з 22.05.2025 року по 22.06.2025 рік, з 23.06.2025 року по 20.07.2025 рік, з 21.07.2025 року по 18.08.2025 рік (включно), то суд зазначає, що згідно копії Довідки військово-лікарської комісії № 2025-0424-0854-3880-0 від 24.04.2025, № 2025-0522-0953-4768-3 від 22.05.2025, № 2025-0623-1601-5787-3 від 23.06.2025, №2025-0721-1457-0965-0 від 21.07.2025, № 2025-0819-1032-5292-0 від 19.08.2025 ОСОБА_1 потребує відпустку за станом здоров`я на 30 календарних днів. За ступеням тяжкості поранення відноситься до тяжких. Поранення, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини.

Отже, суд на підставі документів наданих відповідачем встановив, що позивач у період часу з 24.04.2025 року по 21.05.2025 рік, з 22.05.2025 року по 22.06.2025 рік, з 23.06.2025 року по 20.07.2025 рік, з 21.07.2025 року по 18.08.2025 рік знаходився у відпустці за станом здоров`я, а тому саме за цей період відповідач повинен виплатити позивачу додаткову винагороду у розмірі 100 000 грн.

Згідно з нормами частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладені обставини, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Під час ухвалення рішення суд вирішує питання судових витрат.

У зв`язку із звільненням позивача від сплати судового збору, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 МОУ щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких додаткової винагороди виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, за період з 10.04.2025 по 12.04.2025, 12.04.2025 по 24.04.2025, 28.08.2025 по 29.09.2025, 15.10.2025 по 20.11.2025 року.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 МОУ нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, за період з 10.04.2025 по 12.04.2025, 12.04.2025 по 24.04.2025, 28.08.2025 по 29.09.2025, 15.10.2025 по 20.11.2025 року.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 МОУ щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, за час перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії у розмірі 100 000 грн. за період з 24.04.2025 року по 21.05.2025 рік, з 22.05.2025 року по 22.06.2025 рік, з 23.06.2025 року по 20.07.2025 рік, з 21.07.2025 року по 18.08.2025 рік (включно), з урахуванням фактично виплачених сум.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 МОУ ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) нарахувати і виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ) додаткової винагороди, за час перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії у розмірі 100 000 грн. за період з 24.04.2025 року по 21.05.2025 рік, з 22.05.2025 року по 22.06.2025 рік, з 23.06.2025 року по 20.07.2025 рік, з 21.07.2025 року по 18.08.2025 рік (включно), з урахуванням фактично виплачених сум.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів в порядку приписів ст.295 КАС України.

Рішення набирає законної сили згідно з приписами ст.255 КАС України.

Суддя К.С. Єфіменко