Рішення від 12 лютого 2026 р. у справі №140/12667/25 — Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2026 року ЛуцькСправа № 140/12667/25

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Каленюк Ж.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Юлана” до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Юлана” (далі – ТзОВ “Юлана”) звернулося до Волинської митниці з позовом про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 20 серпня 2025 року №UA205140/2025/000239/2.

Позов обґрунтовано тим, що з метою митного оформлення в режимі імпорту товару №1 (пиво світле фільтроване Corona Extra в металевих банках) та товару №2 (пиво світле фільтроване Corona Extra в скляних пляшках) декларант подав до Волинської митниці митну декларацію (далі – МД) №25UA205140051636U4, в якій митну вартість визначив за основним методом, тобто за ціною договору (контракту), й до фактурної вартості 15949,64 євро (ціна товару №1 - 13643,00 євро, ціна товару №2 - 2306,64 євро) додано також транспортні витрати у сумі 62730,00 грн. Однак відповідач відмовив у митному оформленні товару №1 за заявленою вартістю і прийняв рішення від 20 серпня 2025 року №UA205140/2025/000239/2 про коригування митної вартості товару за ціною договору ідентичних товарів.

Позивач не погоджується з таким рішенням й вважає, що для митного оформлення відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України (далі - МК України) декларант надав необхідні і достовірні документи, які підтверджують заявлену митну вартість товару відповідно до умов зовнішньоекономічного контракту (рахунок-фактуру, рахунок-проформу, платіжні документи), а щодо витрат на транспортування додатково надано заявку на перевезення між експедитором та безпосереднім перевізником за міжнародною товарно-транспортною накладною.

З приводу аргументів митниці щодо ненадання прайс-листа та комерційної пропозиції позивач вказав, що такі не належить до обов`язкових документів для підтвердження заявленої митної вартості. Як стверджує позивач, в листі від 19 серпня 2025 року митному органу роз`яснено, що пиво в металевих банках - це товар з обмеженим залишковим терміном придатності (згідно з маркуванням на ящиках та банках - до 22 листопада 2025 року). Тож товар придбавався за акційною ціною постачальника.

Позивач вважає, що у відповідача не було підстав для прийняття рішення про коригування митної вартості, адже наявність інформації у базах даних митниці про іншу ціну, за якою подібний товар раніше ввозився в Україну, не є безумовною підставою для невизнання задекларованої митної вартості, а на ціну можуть впливати різні обставини. Крім того, спірне рішення не відповідає вимогам пункту 4 частини другої статті 55 МК України: не наведено порівняння характеристик оцінюваного товару та товару, ціна якого взята за основу митним органом.

З урахуванням наведеного позивач просив задовольнити позов.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України).

У відзиві на позовну заяву відповідач позовні вимоги заперечив та у їх задоволенні просив відмовити (а.с.36-43). В обґрунтування цієї позиції вказав, що при проведенні відповідно до положень статті 54 МК України митного контролю правильності визначення декларантом митної вартості товару за МД №25UA205140051636U4 від 20 серпня 2025 року (на дві товарні позиції) було встановлено, що з огляду на умови поставки EXW у графі 21 декларації митної вартості не зазначено витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваного товару, пов`язану з його транспортуванням до місця ввезення на митну територію України. Також банківський платіжний документ від 13 серпня 2025 року №P2508120449023 не містить відомостей про ID-ключ виконавця - надавача платіжних послуг (банку), а в графі 70 (призначення платежу) є вказівка на документ від 07 серпня 2025 року №YUL202513, який не поданий до митного оформлення, через що неможливо ідентифікувати оплату до даної поставки; при цьому сума оплати не відповідає вартості 15949,64 євро у рахунку-фактуру від 15 серпня 2025 року №YUL202513. Крім того, не подана заявка на перевезення, а відповідно до наданих документів послуги з перевезення надав ФОП ОСОБА_1 , тоді як в автотранспортному документі (CMR) від 15 серпня 2025 року №LV-1 перевізником є PE Mykhailevskyi V.P.

Відповідач повідомив, що ТзОВ “Юлана” надало додатково рахунок-проформу, заявку на міжнародне перевезення, інвойс, лист від 19 серпня 2025 року, банківський платіжний документ. Однак банківський платіжний документ від 07 липня 2025 року №1557 не може бути прийнятним для підтвердження розрахунків за оцінюваний товар, бо в призначенні платежу зазначений контракт від 20 лютого 2024 року №104, умови виконання якого невідомі. Також лист від 19 серпня 2025 року №17 з поясненнями причин зниження ціни не є підтвердженням ціни виробником (відправником) товару.

Відповідач вважає, що додатково наданими декларантом документами не усунуто розбіжності та не підтверджено включення окремих складових до митної вартості товарів, тому рішенням від 20 серпня 2025 року №UA205140/2025/000239/2 правомірно митну вартість товару скориговано за ціною договору щодо ідентичних товарів відповідно до статті 59 МК України.

У відповіді на відзив позивач підтримав доводи позову (а.с.82-84). Додатково зазначив, що продавець - компанія Bonded Trade UAB (Литва) направив рахунок-проформу від 07 серпня 2025 року №YUL202513 на підтвердження поставки пива в металевих банках Corona Extra (2075 ящиків) за ціною 7 євро за ящик (загальною вартістю 14525,00 євро), строк придатності якого до 22 листопада 2025 року; оплата товару відбулася 13 серпня 2025 року. Експедиційні послуги надавав експедитор ФОП ОСОБА_2 , який залучив перевізника ФОП ОСОБА_3 , про що є відомості у міжнародній товарно-транспортній накладній. Наданими до митного оформлення та додатково на вимогу митниці документами пояснюються обставини перевезення товару та його ціна (вартість). Позивач вважає, що митний орган не довів, що визначена у виданих продавцем товарно-супровідних документах ціна на ввезений позивачем товар порушує критерії договірних відносин.

Відповідач заперечення на відповідь на відзив не подав.

Ухвалою суду від 19 листопада 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи у судовому засіданні (а.с.80).

Суд, перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази встановив такі обставини.

29 травня 2025 року між ТзОВ “Юлана” (покупець) та компанією Bonded Trade UAB (продавець) було укладено зовнішньоекономічний контракт №6 купівлі-продажу продуктів харчування, алкогольних напоїв, тощо (а.с.10-12).

У специфікації від 07 серпня 2025 року №5 до контракту від 29 травня 2025 року №6 сторони погодили поставку товару №1 - пиво світле фільтроване “Corona Extra” в металевих банках ємністю 0,355 л в кількості 1949 ящиків загальною вартістю 13643,00 євро (за ціною 7 євро за ящик) та товару №2 - пиво світле фільтроване “Corona Extra” в скляних пляшках ємністю 0,355 л в кількості 168 ящиків загальною вартістю 2306,64 євро (за ціною 13,73 євро за ящик) (а.с.14).

19 серпня 2025 року для митного оформлення в режимі імпорту ввезеного на територію України товару №1 “Пиво солодове, алкогольне одержуване шляхом зброджування рідини (сусла), приготовленої з осолоджених злаків, води та (зазвичай) хмелю, світле фільтроване “Corona Extra” міцність 4,5% об., у металевих банках місткістю 0,35л, всього 1949 ящиків, за ціною 7,00 євро за ящик, загальною вартістю 13643,00 євро. Стоковий товар з обмеженим терміном придатності. Термін придатності - до 11.2025 року. Торгівельна марка: Corona. Виробник: Cerveceria Modelo, S.A. de C.V. Країна виробництва: Мексика. Код товару за УКТ ЗЕД – 2203000900” та товару №2 “Пиво солодове, алкогольне одержуване шляхом зброджування рідини (сусла), приготовленої з осолоджених злаків, води та (зазвичай) хмелю, світле фільтроване “Corona Extra” міцність 4,5% об., у скляних пляшках місткістю 0,355 л по 24 пляшки у ящику, всього 168 ящиків, за ціною 13,73 євро за ящик, загальною вартістю 2306,64 євро. Торгівельна марка: Corona. Виробник: Cerveceria Modelo, S.A. de C.V. Країна виробництва: Мексика. Код товару за УКТ ЗЕД – 2203000100” декларант в інтересах ТзОВ “Юлана” в порядку електронного декларування подав МД №25UA205140051636U4 (а.с.50-51). Фактурна вартість імпортованих товарів становить 15949,64 євро (з них ціна товару №1 - 13643,00 євро, ціна товару №2 - 2306,64 євро). Митну вартість визначено з урахуванням транспортних витрат у сумі 62730,00 грн. Для підтвердження митної вартості було надано: зовнішньоекономічний контракт від 29 травня 2025 року №6 (а.с.10-12), специфікацію від 07 серпня 2025 року №5 (а.с.14); рахунок-фактуру (інвойс) від 15 серпня 2025 року №YUL202513 (а.с.14 зворот); банківський платіжний документ (SWIFT) від 13 серпня 2025 року №P2508120449023 (а.с.13 зворот); договір від 13 серпня 2025 року №13.08/25-01 про транспортно-експедиційні послуги (а.с.66 зворот-67), міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) від 15 серпня 2025 року №LV-1 (а.с.16 зворот); рахунок-фактуру від 15 серпня 2025 року №1108/25 (а.с.17), довідку від 15 серпня 2025 року (а.с.17 зворот), супровідний документ T1 (Dispatch note model T1) від 15 серпня 2025 року №25LV000210006Q30K9 (а.с.63), пакувальний лист від 07 серпня 2025 року (а.с.15), лист від 19 серпня 2025 року №17 (а.с.60 зворот), інформацію про технічні характеристики (а.с.62 зворот).

Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, митним органом в електронному повідомленні декларанту вказано, що подані документи не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, та містять розбіжності: 1) з огляду на умови поставки EXW, Рига витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваного товару, пов`язану з його транспортуванням до місця ввезення на митну територію України, повинен нести покупець, однак вартість таких витрат не зазначено у графі 21 декларації митної вартості (ДМВ), що свідчить про не включення декларантом таких витрат до заявленої митної вартості; 2) банківський платіжний документ від 13 серпня 2025 року №P2508120449023 не відповідає нормам Закону України від 21 червня 2018 року №2473-VIII “Про валюту і валютні операції”, Положенню про здійснення операцій із валютними цінностями, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року №2, Положенню про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28 липня 2008 року №216, оскільки не містить відомостей про ID-ключ виконавця - надавача платіжних послуг (банку), які свідчать про виконання операції за такою платіжною інструкцією; 3) в платіжному документі в графі 70 (призначення платежу) зазначено, що оплата здійснена згідно з документом від 07 серпня 2025 року №YUL202513, який не поданий до митного оформлення; платіжний документ не можливо ідентифікувати до цієї поставки; 4) сума оплати в платіжному документі – 14525,00 євро не відповідає вартості 15949,64 євро в рахунку-фактурі від 15 серпня 2025 року №YUL202513; 5) відповідно договору (контракту) про перевезення від 13 серпня 2025 року №13.08/25-01, рахунка-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг від 15 серпня 2025 року №1108/25 послугу з перевезення надав ФОП ОСОБА_1 , а в автотранспортному документі від 15 серпня 2025 року №LV-1 перевізником є PE Mykhailevskyi V.P.; 6) невід`ємною частиною договору про перевезення (пункт 1.3) від 13 серпня 2025 року №13.08/25-01 є заявка, підписана сторонами і скріплена їх печатками, яка не подана до митного оформлення. Декларанту запропоновано в 10-денний термін надати: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) банківський платіжний документ, що стосуються оцінюваного товару; 6) висновки про вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; 7) транспортні (перевізні) документи; 8) якщо здійснювалось страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 9) копію митної декларації країни відправлення (а.с.73 зворот-74).

У відповідь на електронне повідомлення митниці позивач разом із листом від 19 серпня 2025 року (а.с.56) надав митному органу рахунок-проформу від 07 серпня 2025 року №YUL202513 (а.с.57), на підставі якої здійснено оплату; заявку від 13 серпня 2025 року №01 на міжнародне перевезення (а.с.58); інвойс від 14 серпня 2025 року №25JP/282 (а.с.56 зворот); SWIFT-повідомлення від 07 липня 2025 року №1557 (а.с.58 зворот-59).

20 серпня 2025 року Волинська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UА205140/2025/000239/2 (а.с.9). Як зазначено у графі 33 рішення, під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товару було встановлено, що подані документи містять розбіжності. Окрім зазначених в повідомленні декларанту також вказано, що додатково наданий банківський платіжний документ від 07 липня 2025 року №1557 не може бути прийнятним для підтвердження розрахунків за оцінюваний товар, оскільки в графі 70 (призначення платежу) зазначений контракт від 20 лютого 2024 року №104, умови виконання/невиконання якого не відомі; зазначена у листі від 19 серпня 2025 року інформація про причини зниження ціни на продукцію (обмежений залишковий термін придатності товару, акційні пропозиції, сезонне зниження попиту, зниження ціни відповідно до маркетингової політики компанії) не підтверджує зменшення вартості оцінюваного товару виробником (відправником) товару (відсутні прайс-лист, комерційна пропозиція) та в специфікації від 07 серпня 2025 року №5 інформація про продукцію як стокову відсутня. У зв`язку з тим, що документи подані для підтвердження митної вартості товарів не місять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості та містять розбіжності, відповідно до положень статей 55, 57 МК України з декларантом проведена письмова консультація щодо вибору методу визначення митної вартості товару. Митну вартість товару №1 визначено за ціною договору щодо ідентичних товарів (стаття 59 МК України) на підставі цінової інформації Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби (далі – ЄАІС), а саме МД №UA100160/2025/042761 від 16 квітня 2025 року на рівні 1,49 євро/кг.

Також 20 серпня 2025 року Волинська митниця сформувала картку №UA205140/2025/002208 відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (а.с.53).

Товар було випущено у вільний обіг за №25UA205140052002U4 від 20 серпня 2025 року із застосуванням положень частини сьомої статті 55 МК України (а.с.75-76).

При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як регламентовано частиною п`ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.

У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 53 МК України).

Із наведених положень випливає, що декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов`язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України. Контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення митної вартості товару. Такі сумніви можуть бути зумовлені, зокрема неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Разом з тим, повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх, передбачених статтею 53 МК України, документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнівів щодо достовірності наданої декларантом інформації.

Такий висновок щодо застосування норм статей 53, 54 МК України Верховний Суд зробив в ряді постанов, зокрема в постановах від 27 березня 2020 року у справі №540/2605/18, від 21 жовтня 2021 року у справі №420/4820/19.

Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за основним методом - за ціною договору (контракту).

Згідно з частинами першою, другою статті 57 вказаного Кодексу передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частина третя статті 57 МК України).

Згідно з частиною другою статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.

Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У розглядуваному випадку спірне рішення прийняте відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України: декларант не надав усіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності.

При перевірці судом у разі оскарження декларантом рішення про коригування митної вартості підлягають встановленню обставини та відомості, щодо яких у митного органу виникли сумніви, обґрунтованість причин та підстав витребовування додаткових документів, неможливості визначення митної вартості за обраним декларантом методом та поданими й додатково витребуваними документами (вказану правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 27 лютого 2025 року у справі №300/784/24).

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).

У розумінні частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.

Надаючи оцінку доводам сторін у справі, суд зазначає, що згідно з частиною другою статті 53 МК України для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом декларант подав разом із митною декларацією документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості товару. Так щодо самого товару та його вартості надано зовнішньоекономічний контракт від 29 травня 2025 року №6 (а.с.10-12), специфікацію від 07 серпня 2025 року №5 (а.с.14); рахунок-проформу від 15 серпня 2025 року №YUL202513 (а.с.14 зворот); банківський платіжний документ (SWIFT) від 13 серпня 2025 року №P2508120449023 (а.с.13 зворот), пакувальний лист від 07 серпня 2025 року (а.с.15), а для підтвердження транспортування та вартості таких послуг - договір від 13 серпня 2025 року №13.08/25-01 на транспортно-експедиційні послуги (а.с.66 зворот-67), рахунок-фактуру від 15 серпня 2025 року №1108/25 (а.с.17), довідку від 15 серпня 2025 року (а.с.17 зворот), супровідний документ T1 (Dispatch note model T1) від 15 серпня 2025 року №25LV000210006Q30K9 (а.с.63), міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) від 15 серпня 2025 року №LV-1 (а.с.а.с.16 зворот). Крім цього надано лист від 19 серпня 2025 року №17 (а.с.60 зворот), інформацію про характеристики товару (а.с.62 зворот).

Контрактом від 29 травня 2025 року №6, укладеним між ТзОВ “Юлана” (покупець) та компанією Bonded Trade UAB (продавець), визначено предмет та умови поставки, основні зобов`язання продавця та покупця (а.с.10-12). Згідно з пунктами 1, 2, 3 цього контракту продавець бере на себе зобов`язання продати, а покупець купити продукти харчування, алкогольні напої, тощо за ціною, брендами і характеристиками відповідно до специфікацій, які є додатками до контракту і становлять його невід`ємну частину; номенклатура, кількість, вартість товару визначаються у специфікаціях; покупець відправляє продавцю замовлення, де відображено найменування та кількість товару, сума замовлення, бажана дата відправки товару; найменування, кількість і вартість товару, що постачається продавцем покупцеві, остаточно підтверджуються в доповненні - специфікації, яка підписується обома сторонами; на момент відвантаження товару термін придатності повинен складати не менше 80 відсотків його загального терміну придатності; товар з терміном придатності менше 80 відсотків від загального терміну придатності може постачатись за умови отримання на це письмової згоди покупця; ціни на товар визначені в доларах США або у євро; валюта ціни вказується у специфікації на кожну партію поставки.

З матеріалів справи установлено, що продавець оформив рахунок-проформу від 07 серпня 2025 року №YUL202513 на товар - пиво в металевих банках Corona Extra у кількості 2075 ящиків загальною вартістю 14525,00 євро (7,00 євро за ящик) з терміном придатності до 22 листопада 2025 року (а.с.13). Оплату на цю суму (SWIFT-переказ) проведено 13 серпня 2025 року (а.с.13 зворот, 60).

Твердження митниці у спірному рішенні про те, що у платіжному документі від 13 серпня 2025 року відсутні належні відомості про виконавця - надавача платіжних послуг (його ID-ключ), які б підтверджували факт виконання операцій за такою платіжною інструкцією, суд вважає надуманими. Платіжний документ (SWIFT Transfer Confirmation) №Р250820449023 є доказом оплати (а.с.13 зворот) та він містить печатку банку. Розгорнуте повідомлення (SWIFT MT103) вказує на створення міжнародного банківського переказу в електронній системі; виконавець (надавач послуг) та його ID-ключ (BIC) зазначені у рядках 52A та “Sender (Header)”; факт успішного виконання операції підтверджується наявністю унікального наскрізного ідентифікатора UETR, який автоматично присвоюється мережею SWIFT лише після фактичного виходу платежу з банку-відправника (а.с.60). Із цих документів можна встановити, який банк виконав платіж, коли він був відправлений, на яку суму та валюту, кому саме здійснено платіж. У платіжному документі є відомості про відправника (покупця), яким є позивач, а також про одержувача - Bonded Trade UAB, у графі 70 є посилання на контракт від 29 травня 2025 року №6 та рахунок від 07 серпня 2025 року №YUL202513.

У наданому на електронне повідомлення митниці листі (а.с.56) позивач пояснював, що на момент оплати проформи до ввезення планувалося 2075 ящиків на суму 14525,00 євро (а.с.13), однак у процесі підготовки до відвантаження виявилося, що 126 ящиків товару були пошкоджені, тому замість неліквідних 126 ящиків було прийнято рішення завантажити 168 ящиків пива “Corona Extra” 0,355 л (скляна пляшка – позиція 2 у специфікації від 07 серпня 2025 року №5), за які оплата продавцю була здійснена раніше відповідно до платіжного документа від 07 липня 2025 року (а.с.58 зворот-59); сума переплати (882,00 євро) буде зараховано за майбутні поставки.

З урахуванням пункту 2.3 контракту від 29 травня 2025 року №6 (стосовно допустимого терміну придатності товару на момент відвантаження) сторонами у специфікації від 07 серпня 2025 року №5 (а.с.14) узгоджено поставку товару №1 “пиво солодове, алкогольне одержуване шляхом зброджування рідини (сусла), приготовленої з осолоджених злаків, води та (зазвичай) хмелю, світле фільтроване “Corona Extra”, 4,5% об., у металевих банках 0,355 л, всього 1949 ящиків (по 24 шт. у ящику) загальною вартістю 13643,00 євро (7,00 євро за ящик)” та товару №2 на суму 2306,64 євро та товару №2 “пиво солодове, алкогольне одержуване шляхом зброджування рідини (сусла), приготовленої з осолоджених злаків, води та (зазвичай) хмелю, світле фільтроване “Corona Extra”, міцність 4,5% об., у скляних пляшках 0,355 л, по 24 пляшки у ящику, всього 168 ящиків, за ціною 13,73 євро за ящик, загальною вартістю 2306,64 євро”.

Поставка товару №1 на суму 13643,00 євро та товару №2 на суму 2306,64 євро, а всього на суму 15949,64 євро відбулася згідно з інвойсом від 15 серпня 2025 року №YUL202513 (а.с.14 зворот, 65).

Отже, фактурна вартість оцінюваного товару підтверджується поданими до митного оформлення документами: ідентифікаційні ознаки товару №1 та товару №2, ціна в рахунку-фактурі (інвойсі) від 15 серпня 2025 року №YUL202513 та специфікації від 07 серпня 2025 року №5 відповідає інформації, зазначеній в МД №25UA205140051636U4 від 19 серпня 2025 року (зокрема, щодо товару №1 - 13643,00 євро). При цьому кількість товару №1 та №2 відповідає інформації у пакувальному листі (а.с.15).

Згідно з частиною другою статті 53 МК України вказані документи є документами, що підтверджують митну вартість товару. Суд наголошує, що ціна продажу імпортованих товарів - це ціна, зазначена саме відправником (продавцем) у рахунках-фактурах.

Незважаючи на те, що рахунок-проформа від 07 серпня 2025 року №YUL202513 (а.с.13) був виданий на 2075 ящиків пива “Corona Extra” у металевих банках, а потім сторонами зовнішньоекономічного контракту узгоджено поставку 1949 ящиків такого пива (товар №1) та 168 ящиків пива “Corona Extra” у пляшках (товар №2), про що підписано специфікацію від 07 серпня 2025 року №5 (а.с.14), ціна одиниці товару №1 (7,00 євро за ящик) залишилася незмінною, тому порядок оплати (згідно з рахунком-проформою від 07 серпня 2025 року №YUL202513 за 2075 ящиків на суму 14525,00 євро) не вказує на те, що ціна товару за одиницю товару не відповідає інформації за одиницю товару №1 в рахунку-інвойсі від 15 серпня 2025 року №YUL202513.

Відповідач не довів, що інвойс від 15 серпня 2025 року №YUL202513 (виданий продавцем) та специфікація від 07 серпня 2025 року №5 містять недостовірну інформацію.

Тому суд вважає, що вартість самого товару підтверджена належними та допустимими у розумінні статті 53 МК України документами.

За правилами частини десятої статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України (пункт 5).

Згідно з пунктами 6, 8 частини другої статті 53 МК України декларант має обов`язок подати документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, лише якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару; страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, - лише якщо здійснювалося страхування.

Як вбачається з рахунку-фактури (інвойсі) від 15 серпня 2025 року №YUL202513, сторонами узгоджено умови поставки товару EXW, Рига (Латвія).

Умови поставки EXW означають, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов`язання з постачання, коли він надасть товар у розпорядження покупця на своєму підприємстві чи в іншому названому місці (наприклад: на заводі, фабриці, складі тощо). Продавець не відповідає за навантаження товару на транспортний засіб, а також за митне очищення товару для експорту.

Визначаючи митну вартість за першим методом, декларант відповідно до частини десятої статті 58 МК України до фактурної вартості додав також витрати з перевезення товару на заявлених умовах поставки до кордону України у сумі 62730,00 грн.

ТзОВ “Юлана” для підтвердження понесення витрат на транспортування надало відповідачу договір від 13 серпня 2025 року №13.08/25-01 на транспортно-експедиційні послуги (а.с.66 зворот-67), міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) від 15 серпня 2025 року №LV-1 (а.с.16 зворот), рахунок-фактуру від 15 серпня 2025 року №1108/25 (а.с.17), довідку від 15 серпня 2025 року (а.с.17 зворот), супровідний документ T1 (Dispatch note model T1) від 15 серпня 2025 року №25LV000210006Q30K9 (а.с.63), а на вимогу митного органу - заявку від 13 серпня 2025 року №01 на міжнародне перевезення (а.с.62).

Судом з міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR) від 15 серпня 2025 року №LV-1 встановлено, що товар згідно з рахунком-фактурою (інвойсом) від 15 серпня 2025 року №YUL202513 перевозився автомобілем АС98883НК/АС9983ХF (а.с.16 зворот).

Довідкою ФОП ОСОБА_1 про транспортно-експедиційні витрати від 15 серпня 2025 року (а.с.68) підтверджено, що загальна вартість послуг за перевезення вантажу автомобілем АС98883НК/АС9983ХF за межами території України (за маршрутом Рига (Латвія) – Луцьк (Україна)) становить 62730,00 грн, страхування вантажу не проводилося, вантажно-розвантажувальні роботи входять у вартість перевезення вантажу. Довідка про транспортно-експедиційні витрати від 15 серпня 2025 року узгоджуються з рахунком-фактурою від 15 серпня 2025 року №1108/25 (а.с.68 зворот).

Суд зазначає, що законодавець не ставить в обов`язок декларанту подання конкретних документів, які підтверджують транспортні витрати.

Як виснував Верховний Суд у постанові від 31 травня 2019 року у справі №804/16553/14, якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (якими) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. МК України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Суд відхиляє доводи відповідача про непідтвердження декларантом митної вартості товару у зв`язку з розбіжностями про надавача послуг перевезення в CMR від 15 серпня 2025 року №LV-1 (PE Mykhailevskyi V.P.), а рахунок-фактура від 15 серпня 2025 року №1108/25 видана ФОП ОСОБА_1 .

Із матеріалів справи зрозуміло, що ФОП ОСОБА_1 на підставі договору від 13 серпня 2025 року №13.08/25-01 на транспортно-експедиційні послуги (а.с.66 зворот-67) залучив перевізника – ФОП ОСОБА_3 . За умовами такого договору перевізник (ФОП ОСОБА_3 ) діє за дорученням експедитора та в межах даного договору здійснює транспортне перевезення вантажів у міжнародному і міжміському сполученнях.

13 серпня 2025 року між ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_3 підписано заявку №01 на перевезення товару по маршруту Рига (Латвія) – Луцьк (Україна), у якій зазначено, що отримувачем товару є ТзОВ “Юлана” (а.с.62). Цей документ був наданий додатково на повідомлення митного органу декларанту (а.с.56), що пояснює, чому в автотранспортній накладній від 15 серпня 2025 року №LV-1 вказано перевізник ФОП ОСОБА_3 .

Тож наданими позивачем документами у сукупності підтверджено витрати у сумі 62730,00 грн на перевезення товару до кордону (загальна вартість послуг по всьому маршруту, у т.ч. територією України, становить 89615,00 грн).

Окрім цих інших витрат позивачем понесено не було (інше не випливає із досліджених документів).

Отже, сумніви, які виникали у відповідача під час митного оформлення (достовірність складових митної вартості, додаткові нарахування до ціни угоди) спростовуються поданими позивачем документами. Натомість відповідач не встановив ознак підробки у поданих документах та не довів відсутності усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар згідно з умовами поставки, визначеними договірними сторонами (продавцем та покупцем).

Суд повторює, що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Документом, що містить вартість та ідентифікаційні ознаки імпортованого товару є специфікація до контракту від 07 серпня 2025 року №5 (а.с.14) та рахунок-фактура (інвойс) від 15 серпня 2025 року №YUL202513 (а.с.13).

Витребовуючи висновок про вартісні та якісні характеристики оцінюваного товару, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями, відповідач не навів обґрунтування, які складові митної вартості такий документ має підтвердити та яким чином він надасть можливість підтвердити чи спростувати відомості офіційно виданих продавцем товару документів щодо ціни товару, недійсність чи ознаки підробки щодо яких не виявлено.

Так само ненадання виписки з бухгалтерської документації за умов, відповідно до яких товар ввозився на митну територію України, не може позбавляти позивача можливості декларувати товар на підставі документів, що підтверджують ціну товару та які були сформовані (виписані) продавцем.

Суд зауважує, що митна декларація країни відправлення підтверджує проходження товару (вантажем) митного оформлення в країні відправлення та в розумінні частини другої статті 53 МК України не є документом, який підтверджує митну вартість товарів, натомість відповідно до частини шостої статті 53 МК України її декларант може подати за власним бажанням.

Транзитна декларація (Dispatch note model T1) від 15 серпня 2025 року №25LV000210006Q30K9 (а.с.63) дозволяє транспортувати вантаж від одного митного органу до іншого під митним контролем без сплати митних платежів безпосередньо на кордоні.

Також матеріали справи не містять доказів того, що позивач вступав у договірні відносини із третіми особами, тож не містить належного обґрунтування вимога митного органу надати договір з третіми особами, пов`язаними з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається, а також рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, рахунків про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту).

Поряд з тим витребовування митним органом страхових документів є некоректним за обставин справи, оскільки у довідці про транспортно-експедиційні витрати від 15 серпня 2025 року (а.с.68) було вказано, що страхування вантажу не проводилося.

Транспортні (перевізні) документи позивач надав - до митної декларації та додатково на повідомлення митного органу декларанту для усунення сумнівів у достовірності включених до декларації митної вартості витрат (а.с.55). Ці документи стосувалися усієї партії товару, яка ввозилася, а в декларації митної вартості (а.с.55) розподіл витрат на транспортування до кордону України розподілено пропорційно щодо товару №1 та товару №2 (55415,7926 грн та 7314,2074 грн відповідно).

За встановлених у справі обставин, суд вважає, що у спірному рішенні неможливість визнання митної вартості товару за ціною договору щодо товару, який імпортується, та за рівнем, визначеним декларантом, не є доведеними.

При вирішенні спору суд враховує, що застосування методу визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів передбачене статтею 59 МК України, згідно з частинами першою, другою якої у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята митним органом вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: 1) фізичні характеристики; 2) якість та репутація на ринку; 3) країна виробництва; 4) виробник.

Ціна договору щодо ідентичних товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості та на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари (частина четверта статті 59 МК України).

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Із тексту спірного рішення слідує, що митним органом коригування митної вартості товару було здійснено за ціною договору щодо ідентичних товарів на підставі цінової інформації ЄАІС Держмитслужби МД №UA100160/2025/042761 від 16 квітня 2025 року, зміст якої перевірити суд позбавлений можливості (суду не надана).

Необхідно зазначити, що за усталеною та послідовною практикою Верховного Суду (постанови від 10 червня 2021 року у справі №815/6854/17, від 14 липня 2020 року у справі №809/1734/16) митним законодавством встановлений вичерпний перелік документів, які зобов`язаний надати декларант на підтвердження митної вартості товару. Наявність в Автоматизованої системи аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначення за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).

Тому формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за обраним декларантом методом.

У листі від 19 серпня 2025 року №17 (а.с.60 зворот) ТзОВ “Юлана” вказало, що товар пиво світле фільтроване “Corona Extra” місткістю 0,355 л (торгівельна марка: Corona. виробник: Cerveceria Modelo, S.A. de C.V.) реалізується за зниженою ціною, зокрема, за акційною пропозицією у зв`язку з обмеженим залишковим терміном придатності: кінцева дата – 22 листопада 2025 року; фото маркування підтверджує такий термін придатності (а.с.72-73).

Аргументи відповідача про те, що в специфікації не вказано про причини зниження ціни товару №1, суд відхиляє, оскільки жодним нормативним актом не встановлено форму специфікації та обов`язку продавця деталізувати чинники, які визначають ціну товару.

З приводу зауваження митного органу у рішенні про те, що відсутня комерційна пропозиція чи прайс-лист, то про необхідність їх подання в повідомленні декларанту не було вказано.

Прикметно й те, що МД №25UA205140051636U4 від 19 серпня 2025 року була подана для митного оформлення товарів за двома позиціями, а коригування митної вартості проведено лише щодо товару №1. До товару №2, який ввозився за тими самими супровідними документами та перевозився тим самим перевізником, митну вартість за основним методом визнано. Наведене вказує на непослідовність та необґрунтованість позиції митного органу про те, що подані документи містили розбіжності, які не підтверджували митну вартість за першим методом. При цьому у спірному рішенні не вказано, які складові митної вартості не підтверджено документально.

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів. Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами (таку правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 27 лютого 2025 року у справі №300/784/24).

На думку суду, відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеною декларантом митною вартістю товару. Тому підстави вважати, що рішення відповідача від 20 серпня 2025 року №UA205140/2025/000239/2 про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм частини другої статті 55 МК України, відсутні, а отже це рішення підлягає скасуванню як протиправне.

Таким чином, позов належить задовольнити повністю.

Як визначено частиною першою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач сплатив судовий збір у сумі 3028,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 08 вересня 2025 року №376, випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України (а.с.7, 31).

Ціною позову у цій категорії справ у вимогах майнового характеру є різниця між податками, нарахованими на митну вартість товару, заявлену декларантом, та податками, нарахованими на митну вартість, визначену митницею.

З МД №25UA205140052002U4 від 20 серпня 2025 року (а.с.75-76), за якою товар було випущено у вільний обіг, вбачається, що різниця між сумами митних платежів, що підлягали сплаті згідно з митною вартістю, розрахованою декларантом, та митною вартістю, розрахованою митним органом в оскаржуваному рішенні, становить 96188,27 грн.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України від 08 липня 2011 року №3674-VI “Про судовий збір” (далі - Закон №3674-VI) розмір судового збору за подання цього позову юридичною особою (1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб) становить 3028,00 грн (бо 96188,27 грн х 1,5% = 1442,82 грн, що менше 3028,00 грн – прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2025 року).

Позовна заяви подана через підсистему “Електронний суд”, а згідно з частиною третьою статті 4 Закону №3674-VI при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Отже, з урахуванням наведених приписів розмір судового збору за подання цього позову становить 2422,40 грн (3028,00 грн х 0,8).

Оскільки суд задовольняє позов, то на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судові витрати у сумі 2422,40 грн. Решту судового збору може бути повернуто позивачу за окремо поданим клопотанням відповідно до статті 7 Закону №3674-VI.

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Юлана” (01021, місто Київ, вулиця М. Грушевського, будинок 28/2, офіс 43, ідентифікаційний код юридичної особи 45767115) до Волинської митниці (44350, Волинська область, село Римачі, вулиця Призалізнична, будинок 13, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу юридичної особи 43958385) про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці від 20 серпня 2025 року №UA205140/2025/000239/2 про коригування митної вартості товарів.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Юлана” за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці судові витрати у сумі 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві грн 40 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ж.В. Каленюк