Постанова від 08 лютого 2026 р. у справі №754/21008/25 — Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 3/754/193/26

Справа №754/21008/25

ПОСТАНОВА

Іменем України

09 лютого 2026 року місто Київ

Суддя Деснянського районного суду міста Києва Салайчук Т.І., за участі захисника - адвоката Гнатик Н.І., особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали, які надійшли з Деснянського УП ГУНП у м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Києва, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП),

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 09.12.2025 серії ВАД № 742566, 29.11.2025 приблизно о 00.10 год. за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 зі слів заявника кидалась в бійку, била руками по голові, ображала, погрожувала своєму чоловіку ОСОБА_2 , чим вчинила домашнє насильство фізичної та психологічної форми та завдала шкоди, чим порушила п.п. 14, 17 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» та вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

В суді ОСОБА_1 вину не визнала та пояснила, що з чоловіком розлучається, мають спільну малолітню дитину. Вночі з 28 на 29 листопада 2025 чоловік залишився у її квартирі, приблизно о 12.30 год. чоловік викликав поліцію, посилаючись на те, що вона ( ОСОБА_1 ) вкрала телефон, побила та перебувала в стані сп`яніння. Вказані події спростовує.

Захисник - адвокат Гнатик Н.І. просила закрити справу за відсутності події та складу адміністративного правопорушення. Підтримала доводи викладені в письмовому клопотанні.

ОСОБА_2 до суду не зявився, клопотань від нього не надходило.

Вислухавши пояснення ОСОБА_1 та її захисника, дослідивши матеріали, що містяться у справі про адміністративне правопорушення, суддя робить такий висновок.

Відповідно до ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисного вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Психологічне насильство це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи. (п. 14 статті 1 цього Закону).

Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру (п. 17 статті 1 цього Закону).

Обов`язковими ознаками об`єктивної сторони правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП є діяння (будь-які дії фізичного, психологічного чи економічного характеру, в тому числі погрози та образи), його шкідливі наслідки (шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, яка була завдана потерпілому) та причинний зв`язок між діянням та наслідками.

Ознаками насильства є те, що: дії кривдника носять умисний характер; дії кривдника спричиняють фізичну або психологічну шкоду потерпілій особі; дії кривдника є порушенням прав та свобод людини і громадянина; асиметрія сил, тобто значна перевага сил кривдника (фізичних, психологічних, владних, економічних, тощо) по відношенню до постраждалої особи. При цьому, якщо в діях немає хоча б однієї з чотирьох наведених ознак, такі дії не є домашнім насильством. Також насильство протікає за циклом і має постійну повторюваність.

Отже, для правильної кваліфікації дій особи за статтею 173-2 КУпАП у виді психологічного насильства, необхідною умовою є встановлення не лише застосування кривдником образливих, зокрема, нецензурних слів до потерпілої особи, а установлення факту, що такі дії викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи

В обґрунтування винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, до протоколу про адміністративне правопорушення долучено: копію протоколу прийняття заяви від ОСОБА_3 про кримінальне правопорушення та іншу подію від 03.12.2025; письмові пояснення ОСОБА_3 від 03.12.2025; письмові пояснення ОСОБА_1 від 09.12.2025.

Будь-яких інших доказів на підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 29.11.2025 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, за обставин викладених у протоколі та долучених додатках, матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять.

Також у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що під час інкримінованих ОСОБА_1 подій, остання діяла з умислом спричинити шкоди психічному чи фізичному здоров`ю ОСОБА_3 , чи спричинила таку шкоду.

Разом з цим, за відсутності доказів на підтвердження завдання шкоди психічному чи фізичному здоров`ю потерпілої особи не охоплюються складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, оскільки завдання шкоди в даному випадку є обов`язковою ознакою об`єктивної сторони даного проступку.

Ураховуючи викладене, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , які перебувають в процесі розлучення, має місце конфлікт, який не призвів до насильства.

Відповідно до норм ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Суд зауважує, що протокол про адміністративне правопорушення, без його належного правового аналізу, не може бути визнаний належним доказом по даній справі в розумінні ст. 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому повинні бути перевіренні за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягається до адміністративної відповідальності і не викликали сумніву у суду.

Згідно п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов`язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Відповідно до статті 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

На підставі наведеного суддя приходить до висновку, що відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи те, що в судовому засіданні в діях ОСОБА_1 не було встановлено ознак вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП, то провадження в справі про адміністративне правопорушення про притягнення її до адміністративної відповідальності підлягає закриттю у зв`язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 247, 283, 284 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Тарас САЛАЙЧУК